15 липня 2022 року Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (законопроєкт №7251), який прийнятий ВРУ і підписаний Головою ВРУ ще 1 липня (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39366). Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування, проте станом на ранок 17 липня він ще не опублікований.
До нас продовжують надходити численні запитання про його новації. Після опублікування – і появи остаточної редакції (були численні зауваження Головного юридичного управління апарату ВРУ) - ми у найкоротший термін надішлемо можливу додаткову інформацію.
Нагадаємо, що основні зміни до законодавства про трудові відносини, передбачені законопроєктом, були наступними:
1. На час оголошення воєнного або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази роботодавця можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу.
2. Запроваджується додаткова підстава для звільнення працівника з ініціативи роботодавця – неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно знищені в результаті бойових дій, а також уводиться особлива процедура вивільнення таких працівників.
3. Уводиться ще одна додаткова підстави для розірвання трудового договору - відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.
4. Законодавчо унормовується порядок припинення трудового договору з працівником у разі його смерті або визнання судом безвісно відсутнім.
5. Законодавчо визначається поняття сумісництва.
6. Оплата додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності покладається на підприємства, в яких працюють за трудовим договором працівники. Також пропонується зменшити тривалість цієї відпустки з 14 до 7 календарних днів.
7. Пропонується виключити із КЗпП ст. 81 та ч. 3 ст. 83, якими передбачається право працівника при переведенні на інше підприємство, перевести грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки на інше підприємство, в установу, організацію. Аналогічні зміни також пропонується внести до Закону «Про відпустки».
8. По-новому встановлюється строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, - не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки.
9. Статтю 9 Закону «Про відпустки» (в частині зарахування стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку) приводять у відповідність до ст. 119 КЗпП, щодо працівників, які в ЗСУ, оскільки ст. 119 КЗпП не містить норми щодо збереження в період військової служби щорічної основної відпустки за вказаними працівниками.
10. Грошова компенсація за невикористані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової батьківської відпустки у разі його смерті, буде входити до складу спадщини таких виплат, у разі відсутності спадкоємців.
11. З метою усунення юридичних невизначеностей та подолання практичних прогалин у правозастосуванні, вносяться зміни до Закону №2136-ІХ. Конкретизовано порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу, зокрема, відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, відновлено механізм оплати праці за роботу у вихідний день, уточнено порядок надання щорічної основної відпустки. Також акцентовано увагу на тому, що запровадження подовженої тривалості роботи є правом, а не обов'язком роботодавця.
- Заплановано розроблення окремого механізму відшкодування працівникам та роботодавцям грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії і пов’язаних з трудовими відносинами.
13. Уточнено порядок та умови застосування механізму призупинення дії трудового договору.
14. Згідно змін до Закону №2136 буде дозволено здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю.
15. Передбачається звільнити роботодавців від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, - лише зберігатиметься для цих працівників місце роботи (посада).