Головам
районних, міських, первинних організацій
профспілки працівників охорони здоров’я
Хмельницької області
ОГЛЯД ГАЛУЗЕВИХ
НОВАЦІЙ ТА НОВИН ЗАКОНОДАВСТВА
станом на 04.04.2019
ПРОФСПІЛКА
26 березня відбулось
засідання президії ЦК Профспілки. Серед основних питань, які розглядались – питання
оплати праці
в умовах реформування діяльності закладів охорони здоров'я і роль колективних договорів.
Профспілка відмічає, що втрата закладами охорони
здоров'я статусу бюджетних установ має своїм наслідком, зокрема, те, що на них не
поширюються норми законодавства з питань оплати праці працівників бюджетної сфери.
Натомість нові галузеві умови оплати праці відсутні. Незважаючи на неодноразове
ініціювання з боку Профспілки, переговори щодо укладення галузевої угоди в сфері
охорони здоров'я ігноруються Міністерством охорони здоров'я України, яке наголошує
на доцільності «ринкових відносин» та «свободі домовленості» між керівниками ЗОЗ
та найманими працівниками в питаннях оплати праці.
Єдиною мінімальною
гарантією в оплаті праці для працівників комунальних некомерційних підприємств галузі
залишається визначений законом розмір мінімальної заробітної плати (довідково - 2019 року це 4173 грн). А найпоширенішим
засобом заохочення та диференціації в оплаті праці у реорганізованих в комунальні
підприємства закладах стає преміювання працівників, що здійснюється на умовах, затверджуваних
роботодавцями. Такий підхід дуже часто не враховує рівня освіти і кваліфікації,
продуктивності праці, особливостей умов виконуваної роботи, її складності, навантаження
працівників та призводить до «зрівнялівки» в оплаті праці лікарів, молодших спеціалістів
з медичною освітою та подекуди технічних службовців, або ж до встановлення непропорційних
розмірів оплати праці різних категорій працівників, наприклад адміністративного
та лікарського персоналу. Крім того, положення про преміювання, що не є складовою
діючого на підприємстві колективного договору, може в будь-який час бути змінено
або скасовано одноосібним рішенням роботодавця.
За таких
умов особливого значення в регулюванні умов оплати праці у закладі охорони здоров'я
набуває колективний договір між профспілковою організацією та роботодавцем, яким
регулюються виробничі, трудові і соціально-економічні відносини, а також контроль
за неухильним додержанням його положень сторонами.
Тому президія
Профспілки у рішенні від 26 березня 2019 року № ПР7-17-1 визначила першочерговим
завданням укладення нової Галузевої угоди і зобов’язала голів первинних профспілкових
організацій до укладення Галузевої угоди домагатися збереження встановлених для
працівників бюджетних установ умов праці та її оплати у якості мінімальних гарантій, зокрема доплат за роботу в шкідливих
умовах, додержання законодавства про охорону праці - забезпечення працівників спецодягом,
іншими засобами індивідуального та колективного захисту, виконання вимог постанов
КМ України від 11.05.2011 № 524, від 20.03.2013 № 174, від 27.03.2013 № 199.
Федерація профспілок України продовжує роботу над новою
Генеральною Угодою - на засіданні Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських
об’єднань профспілок на національному рівні, що відбулось 25 березня у Києві, прийнято
за основу проект Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації
соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки.
Учасники
засідання висловили свої зауваження та пропозиції до рішення з цього питання та
запропонували у ньому зазначити про те, що СПО об’єднань профспілок надасть згоду
на укладення нової
Генеральної угоди і доручить її підписання раді керівників профоб’єднань. Зроблено
акцент на тому, що профспілки вважають невід’ємним додатком до нової Генеральної
угоди «Перелік неузгоджених Сторонами положень». За ними буде продовжено колективні
переговори та консультації Сторін з метою пошуку компромісних редакцій окремих пунктів
документу. Профспілки, зокрема,
наполягають на встановленні розміру мінімальної заробітної плати з 2019 року
не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого
згідно з нормами чинного законодавства та, як це передбачено відповідними Конвенціями
МОП, з урахуванням витрат на придбання або оренду житла, медичне обслуговування,
освіту, сімейної складової та прогнозованого індексу споживчих цін. (довідково - Мінсоцполітики України повідомило,
що фактичний розмір прожиткового мінімуму
у цінах лютого 2019 року у розрахунку на місяць для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 566,21 грн., а законодавчо встановлений
на лютий 2019 року (1853 грн.) прожитковий мінімум
занижено для працездатної особи (1921 грн.) - у 2,4 рази або на
2 645 грн.). Остаточне рішення щодо погодження тексту Генеральної
угоди на 2019 – 2021 роки буде прийнято профспілковим СПО додатково.
15 березня ц.р. відбулося перше засідання Центрального
міжвідомчого штабу з координування організації і проведення оздоровлення та відпочинку
дітей, до складу якого входять представники зацікавлених
міністерств та відомств держави, а також ФПУ. На засіданні підготовлено пропозиції
до доручення Прем’єр-міністра України керівникам міністерств та відомств, головам
обласних державних адміністрацій щодо сприяння дитячому оздоровленню.
Федерацією
профспілок України одна з пропозицій стосувалась Міністерства охорони здоров’я України – пропонувалось осучаснити наказ
№156 від 20 травня 1997 року, за яким медичних працівників влітку відряджали для
роботи у сезонні дитячі оздоровчі заклади зі збереженням їм заробітної плати за
основним місцем роботи, та прописати у ньому кваліфікаційні вимоги до лікарів та
молодших медичних спеціалістів (медсестер чи фельдшерів), яких направляють для роботи
в ДОЗ.
На жаль,
присутня на засідання Штабу радник в.о. Міністра охорони здоров’я повідомила членів
Штабу, що в умовах реформування охорони здоров’я Міністерство не має важелів впливу
на підпорядковані заклади охорони здоров’я первинної ланки. Адже колишні дитячі
поліклініки нині мають статус неприбуткових комунальних підприємств і їхніми статутами
передбачено, що вони надають медичну допомогу дітям, які уклали декларацію із своїми
лікарями. Як бути у ситуації, коли більшість дітей у літній час перебувають поза
межами впливу свого лікаря – відповіді на актуальне питання традиційно не отримано.
Тому на засіданні урядового Штабу прийнято рішення щодо проведення окремого засідання
із МОЗ України для врегулювання питання щодо умов роботи медичного персоналу у дитячих
закладах оздоровлення та відпочинку, які функціонують сезонно у літній період.
Поки що є рекомендація Центрального міжвідомчого штабу
з координування організації і проведення оздоровлення та відпочинку дітей обласним,
районним державним адміністраціям, об’єднаним територіальним громадам передбачати кошти на забезпечення оздоровлення дітей працівників з невисокими
доходами, які працюють в організаціях бюджетної сфери (охорона здоров’я, освіта,
заклади соціального обслуговування: геріатричні інтернати, будинки для людей з інвалідністю
тощо).
Про подальше
вирішення цих питань профспілкові організації будуть інформовані додатково.
РЕФОРМИ
28 лютого Верховна Рада
України ухвалила
закон про трансплантацію анатомічних матеріалів людині, який 31 березня набув чинності
(Закон № 2694). Відтепер дозволено особі віком до 18 років бути живим донором гемопоетичних стовбурових клітин. Загалом живим донором визначено повнолітню дієздатну
фізичну особу, яка добровільно та усвідомлено
надала письмову згоду на вилучення у неї анатомічних матеріалів для трансплантації.
До реєстру
волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство або призначення нею повноважного представника Єдиної
державної інформаційної системи трансплантації відомості вносяться також лікарями
загальної практики - сімейними лікарями, які надають таким особам первинну медичну
допомогу за договорами про медичне обслуговування населення. Єдина державна інформаційна система трансплантації
має бути утворена Кабміном до 1 січня 2020 року. До початку роботи системи трансплантації,
але не пізніше 1 січня 2020 року надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації
здійснюється на основі інформації, що міститься на паперових носіях, яка протягом
трьох місяців з дня початку роботи системи має бути внесена до неї.
До 2020 року
формування реєстру реципієнтів та
реєстру анатомічних матеріалів рішення про можливість або неможливість застосування
трансплантації реципієнту анатомічного матеріалу від донора-трупа приймається консиліумом
лікарів закладу охорони здоров'я, до листа (списку) очікування якого включено реципієнта,
в порядку черговості згідно з таким листом (списком) очікування. До затвердження
професійних стандартів та кваліфікаційних характеристик трансплант-координаторів
функції трансплант-координатора виконує
уповноважена наказом керівника закладу охорони здоров'я особа.
Міждержавний обмін анатомічними матеріалами людини в рамках міжнародного співробітництва передбачає рівноцінний обмін відповідними
анатомічними матеріалами на умовах міжнародного договору або купівлю-продаж гемопоетичних стовбурових клітин.
Набрала чинності
постанова
Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів
України» від 27.02.2019 № 134. Документ спрощує порядок
укладення договорів про медичне обслуговування населення та забезпечує можливість укладати договори для вторинної (спеціалізованої)
медичної допомоги у 2019 році. КМУ дозволив попередньо оплачувати послуги вторинної
(спеціалізованої) медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я. У новій
редакції виклали Типову форму договору про медичне обслуговування населення, затверджену
постановою КМУ від 25.04.2018 № 410.
Згідно умов
цього договору надавач зобов'язується
надавати згідно з договором медичні послуги амбулаторно-поліклінічної допомоги та
стаціонарної допомоги. Передбачається оплата кожного випадку медичної послуги або
групи послуг, для стаціонарів – послуг або діагностично спорідненої групи. Лікарня
має щомісячно звітувати перед НСЗУ, і разом із звітом про медичні послуги надавач
подає рахунок, в якому відображається сума до сплати за звітний період, за вирахуванням
сплаченої попередньої оплати за такі послуги. У разі здійснення авансування у рахунку
також зазначається сума авансу на наступний звітний період.
Нагадаємо, що
27 лютого 2019 р. прийнято постанову КМУ №131 «Деякі питання здійснення пілотного
проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою
медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській
області» (передбачається оплата за пролікованих пацієнтів
- розмір ставки за пролікований випадок (базова ставка 1421 грн) коригується коефіцієнтами:
- ваговим коефіцієнтом
(за належністю випадку до певної групи захворювань – діагностично спорідненої групи
(наприклад ДСГ «Хвороби нервової системи» - коеф.1,33, а ДСГ «Хвороби органів дихання»
- 0,681;
- коефіцієнтом
рівня стаціонару, - обласним закладом — 1,3; а міським чи районного рівня - 1;
- коефіцієнтом
збалансованості бюджету, що розраховується одного разу на квартал).
20 березня 2019 року набрали чинності зміни до
Порядку акредитації закладу охорони здоров'я та Ліцензійних умов провадження господарської
діяльності з медичної практики, затверджені постановою Кабміну від 13 березня 2019
р. № 215. Відтепер проходження акредитації закладами охорони
здоров'я не є обов'язковим. Якщо ж медзаклад виявив бажання її пройти, це можна
зробити одразу після отримання ліцензії на відповідний вид діяльності. До цього
перша акредитація проводилась не раніше ніж через 2 роки від початку діяльності.
Тобто проходження
акредитації стало добровільним. Але заклади, які не мають сертифікат про акредитацію,
не зможуть видавати лікарняні листки, надавати медичні послуги у сферах допоміжних
репродуктивних технологій і трансплантації та робити аборти, проводити клінічні
випробування.
З переліку
документів, які подаються для проходження акредитації, вилучили форму №20, як обов’язкову
статистичну звітність. Також вилучили необхідність Акту санітарно-епідеміологічного
обстеження об’єкта для закладів охорони здоров’я та фізичних осіб — підприємців,
які будуть надавати первинну медичну допомогу.
Для закладів,
які змінили свій юридичний статус — з бюджетних установ перетворилися на комунальні
некомерційні підприємства (КНП) — дія акредитаційного сертифіката буде продовжена
без проходження акредитації.
В частині
ліцензійних умов скасували локальні протоколи з надання медичної допомоги - замість
локальних протоколів (маршрутів пацієнтів) заклади охорони здоров'я повинні мати
клінічні маршрути пацієнта, розроблені відповідно до клінічних протоколів та стандартів
медичної допомоги (медичних стандартів), затверджених МОЗ.
А також зобов'язали медичні заклади всіх форм власності
оприлюднювати інформацію щодо наявності у них лікарських засобів, витратних матеріалів,
медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання.
Наказом МОЗ від
1 лютого 2019 року № 280 затверджено зміни до Положення про організацію і проведення
профілактичних щеплень. Відтепер лікарі, які надають медичну допомогу як фізособи-підприємці,
також можуть проводити вакцинацію.
Так само змінились вимоги до місць проведення щеплень. З цього часу скрізь у Положенні, де було зазначено,
що ця послуга може бути надана в закладі охорони здоров'я, додано "та місці
надання медичних послуг ФОП".
Крім цього, спрощено вимоги до місць, у яких можуть проводитись
щеплення. Поняття "кабінет щеплення" замінили на "пункт щеплення".
Норми, викладені у наказі Міністерства охорони здоров'я України від 31 грудня 2009
року № 1095 "Питання організації роботи кабінетів щеплень", не актуальні.
У новому наказі, зокрема, вже немає обмежень щодо площі приміщення, у якому можна
робити щеплення. Пункт щеплення може бути тимчасовим - де щеплення проводяться лише
впродовж 24 годин.
Постійний пункт щеплення має бути оснащений: холодильником для зберігання лікарських
засобів; термометром у холодильнику на другій полиці та термометром для валідації
його показань; сумкою-холодильником з двома комплектами холодових елементів та термометром;
столиком, що за розмірами здатний вмістити одну невелику сумку-холодильник, ін'єкційні
матеріали і коробку для безпечної утилізації шприців; наборами лікарських засобів
та медичними виробами для надання медичної допомоги при невідкладних станах, а також
аптечками для надання екстреної медичної допомоги; коробкою для безпечної утилізації
шприців; кушеткою для проведення профілактичного щеплення і сповивання дитини за
необхідності або стільцем; облаштованим місцем для гігієни рук (вода, мило). За
неможливості обладнання місця для миття рук потрібно облаштувати дозатор з антисептиком
для обробки шкіри рук; бактерицидним опромінювачем або іншим пристроєм для знезараження
повітря; інформаційними матеріалами, плакатами з вакцинації для населення і навчальними
посібниками, у тому числі візуалізаційними матеріалами надання екстреної медичної
допомоги при невідкладних станах, які можуть виникнути після застосування імунобіологічних
препаратів (за можливості); термометром для вимірювання температури у приміщенні.
Тимчасові пункти щеплення можна облаштовувати без холодильника,
достатньо мати дві сумки-холодильники з термометрами та відповідною кількістю холодових
елементів залежно від обсягу вакцин.
Відповідні зміни також внесено до Державних санітарних
норм і правил "Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров'я,
що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу".
ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА.
Мінсоцполітики оприлюднило для обговорення з 26 Березня 2019р. по 26 Квітня 2019р. законопроект щодо посилення
захисту права працівників на своєчасну виплату заробітної плати (https://www.msp.gov.ua/projects/416
/).
Цим законопроектом
передбачається запровадити посилення захисту прав працівників у разі порушення строків
виплати заробітної плати, зокрема шляхом:
- зобов’язання
роботодавця сплатити працівнику пеню у розмірі 0,06% від суми боргу за кожний день
затримки;
- надання
права працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної
плат належної працівникові, на термін більше 15 днів;
- виплати
працівнику компенсації у розмірі середньомісячної заробітної плати за три місяці,
що передують місяцю в якому порушено справу про банкрутство роботодавця чи припиненню
трудового договору у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи;
- надання працівнику
у випадку неплатоспроможності роботодавця
відступлення права вимоги до боржника щодо зобов’язань з виплати заробітної плати
шляхом укладення договору відступлення з
центральним органом виконавчої влади з питань нагляду та контролю за додержанням
законодавства про працю або іншою юридичною особою;
- надання статусу виконавчого документу припису
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду
та контролю за додержанням законодавства про працю у разі порушення строків виплати заробітної плати
більш як на два місяці.
Законопроектом
також передбачається внесення змін та доповнень Кодексу України з питань банкрутства
та Закону України ,,Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування” щодо забезпечення виплати компенсації втраченої заробітної
плати у випадку неплатоспроможності роботодавця у розмірі трьох середньомісячних
заробітних плат працівника.
Зрозуміло,
що Конфедерація роботодавців України вже надіслала свої принципові заперечення щодо
такого способу вирішення проблеми. Але цікавість ще ось у чому: назва законопроекту
– «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту
права працівників на своєчасну виплату заробітної плати». Якщо пригадати ще недавній
2018 рік, Всеукраїнську акцію протесту профспілок у Києві в жовтні того року
і вимогу профспілок №5 «Невідкладно повернути борги по заробітній платі понад
100 тис. працівникам», яка була озвучена 17 жовтня, то можна пригадати реакцію
Мінсоцполітики, яке 29 жовтня 2018 р. на сайті оприлюднило проект Закону України
«Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному
обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця» (https://bit.ly/2Ut8yUy). Подальша доля цього законопроекту
її авторами в ЗМІ не оприлюднюється.
То чого ж
чекати від красивих слів цього року ? А яка серйозна і гостра підстава 2019 року,
що спонукала урядовців негайно почати опікуватись боргами по зарплаті – це пункт
119 плану пріоритетних дій Уряду, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів
України від 28.03.2018 р., та ще й пункт 5 Плану невідкладних заходів щодо погашення
заборгованості із заробітної плати, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 22.07.2016 р. № 517. Як кажуть, папір стерпить.
Індексацію будуть нараховувати
понад мінімальний розмір зарплати. Зміни до КЗпП уже розроблені Мінсоцполітики, однак коли
дійдуть до їх втілення – невідомо. У Мінсоцполітики нарешті дійшла справа до змін
в КЗпП, які стосуються виплат, які враховуються до мінімального розміру оплати праці.
На сайті міністерства для громадського обговорення розміщено
проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати та оплати праці
на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці.
Як йдеться в Пояснювальній записці, проектом врегульовується
питання щодо складових зарплати, які НЕ
ВРАХОВУЮТЬСЯ для визначення її мінімального розміру, зокрема доплата за роботи працівникам, зайнятих на роботах
із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, в несприятливих умовах
та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я у відповідності до ст. 100 КЗпП, суми індексації заробітної плати, а також
доплати за суміщення професій (посад), виконання
обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
Також врегульовується
питання щодо визначення на рівні
угод та колективних договорів переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними
умовами праці та умовах підвищеного ризику для життя та здоров'я, які передбачають
оплату в підвищеному розмірі.
Як відбувається поділ відпустки на частини і скільки
вони можуть тривати ? Право на відпустку гарантується усім працівникам
Конституцією та Кодексом законів про працю. Відповідно до ст. 10 Закону «Про відпустки»
черговість надання відпусток працівників визначається графіками, які затверджуються
власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілкою працівників
(профспілковим представником) і доводяться до відома всіх працівників. При складанні
графіків враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості
для їх відпочинку.
Ст. 12 Закону
передбачає право поділу щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості на прохання
працівника. Однак, поділити вказану відпустку можна за умови, що основна безперервна
її частина становитиме не менше 14 календарних
днів. При цьому ця частина відпустки не обов'язково повинна бути першою її
частиною.
Про двотижневу
неперервну відпустку йдеться й у Конвенції Міжнародної організації праці №132 «Про
оплачувані відпустки», ратифікованої Законом №2481-III. Розбивка щорічної оплачуваної
відпустки на частини може бути дозволена компетентним органом або іншим відповідним
органом у кожній країні (лист Мінсоцполітики від 05.07.2013 № 290/13/116-13).
Таким чином,
можливість поділу щорічної відпустки на частини є правом працівника, а не обов'язком
роботодавця. Зважаючи на те, що остаточне рішення щодо надання працівнику відпустки
приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі
обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник.
Також він може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не розділяти
її взагалі. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику,
як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого
року, за який надається відпустка.
(повідомлення Управління Держпраці
в Івано-Франківській області (http://dspif.gov.ua/news/3212-podl-schorchnoyi-vdpustki-na-chastini.html)
Якщо працівник
не хоче використати щорічну відпустку в повному обсязі і вимагає надати грошову компенсацію за невикористану
відпустку – які його права ? Якщо працівник відмовляється використати надане йому Конституцією
України та Законом України „Про відпустки” право на відпочинок (щорічну відпустку),
то роботодавець, оскільки рішення про надання чи ненадання відпустки належить тільки
до його компетенції, має право в межах, установлених графіком відпусток, без заяви
працівника видати наказ про надання йому відпустки .
Згідно зі ст.139 КЗпП працівники зобов’язані своєчасно
і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця. За їх невиконання працівник
може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності.
Водночас, згідно зі ст. 2 Закону України „Про відпустки”
право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості
із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у
випадках, передбачених цим Законом. Небажання працівника використати щорічну відпустку
повної тривалості і його вимога надати грошову компенсацію враховані у ст. 24 Закону
про відпустки. У частині 4 цієї статті зазначено, що за бажанням працівника частину
щорічної відпустки цілком правомірно замінити грошовою компенсацією, однак тривалість
фактично використаної працівником частини щорічної відпустки не може бути меншою
ніж 24 календарних дні. Наприклад, якщо працівник не хоче йти у щорічну відпустку
тривалістю 30 календарних днів, йому один раз протягом двох років підряд можна виплатити
грошову компенсацію за невикористану частину щорічної відпустки терміном 6 календарних
днів. У таких випадках керівник зобов’язаний видати наказ про надання відпустки
зазначеним категоріям працівників згідно з термінами, попередньо узгодженими при
складанні графіку відпусток.
Законодавством також не передбачено терміну давності, після
якого працівник утрачає право на щорічні відпустки, не містить заборони працівникові
використовувати щорічні відпустки, які йому не було своєчасно надано роботодавцем
за попередні роки. У разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено
компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.
(За матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській
області - Головний
державний інспектор відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці
в області Є.Краєвська)
ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на власному
сайті розмістило роз'яснення стосовно захисту трудових прав осіб передпенсійного
віку. У центрах зайнятості по всій Україні людей так
званої квотної категорії, яким до пенсії залишилося 10 і менше років, на обліку
перебуває понад 96 тисяч, з них понад 45 тисяч - жінки. Тому фахівці служби зайнятості всіляко допомагають
їм із працевлаштуванням, передусім
за фахом. Якщо роботодавець бере у штат таку людину, то Державна служба зайнятості
відшкодовує йому ЄСВ за працевлаштування. Або цим людям пропонують швидко і якісно перенавчитися на нову спеціальність,
затребувану саме нині на ринку праці.
Окрім того,
у ст. 42 КЗпП наведено перелік категорій працівників, яким надається переважне право
бути залишеними на роботі після скорочення чисельності чи штату працівників у зв'язку
зі змінами в організації виробництва і праці. Зокрема за рівних умов продуктивності
праці і кваліфікації перевага надається:
· працівникам
із тривалим безперервним стажем роботи на
даному підприємстві, в установі, організації;
· працівникам,
яким залишилося менше трьох років до настання
пенсійного віку.
Народні депутати пропонують ввести відповідальність
за мобінг (цькування) на робочому місці. Відповідний
законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії
мобінгу" зареєстрований у ВР за № 10118.
Згідно із
ст 173-5, якою пропонується доповнити КпАП, мобінг - це діяння учасників трудових
відносин, які полягають у психологічному, фізичному, економічному насильстві, у
тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно
працівника, або ж самим працівником стосовно інших учасників трудових відносин з
метою приниження їх людської гідності за певними ознаками, створення стосовно них
напруженої, ворожої, образливої атмосфери та примушування учасника трудових відносин
до зміни місця роботи.
В Законі
"Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" планують
визначити такі типові ознаки мобінгу:
- систематичність
(повторюваність) діяння;
- наявність
сторін - кривдник, потерпілий (жертва мобінгу), спостерігачі (за наявності);
- дії або
бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди,
приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або
спричинення соціальної ізоляції потерпілого, примушування до зміни місця роботи.
Протоколи
про вчинення мобінгу складатимуть поліцейські, а справи про такі правопорушення
розглядатимуться у суді.
За мобінг
пропонується накладати штраф від 50 до 100 нмдг (850 - 1700 грн.) або громадські
роботи строком від 20 до 40 годин. Також можуть призначити ще більший розмір штрафу
- від 100 до 200 нмдг (1700-3400 грн.) або ж громадські роботи на від 40 до 60 годин:
Роботодавці
нестимуть відповідальність за неповідомлення уповноважених підрозділів Нацполіції
про випадки мобінгу учасника трудових відносин. За таке правоворушення будуть штрафувати
від 50 до 100 нмдг або призначати виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням
до 20 процентів заробітку.
Нагадаємо,
нещодавно набув чинності Закон про відповідальність за буллінг. Судами уже винесено
перші рішення про притягнення до відповідальності за цькування учасників освітнього
процесу.
ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
Виплату лікарняних (декретних)
вимушено затримують – повідомили у ФССУ. За рахунок коштів ФСС здійснюється
забезпечення застрахованих осіб допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності
та пологах і на поховання, фінансуються щомісячні та одноразові страхові виплати.
Але у зв'язку із невиконанням у 2018 році плану надходження
ЄСВ та зростанням витрат на матеріальне забезпечення у зв'язку із збільшенням середньомісячної
зарплати, можливе подовження стандартних строків перерахування коштів. Зокрема, за підсумками 2018 року середній
розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності зріс на 31,9%.
Зазначимо, частка ЄСВ, що спрямовується на реалізацію гарантій
у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, складає 99,6%
доходів Фонду. Упродовж 2018 року ФСС профінансував здійснення виплат матеріального
забезпечення, враховуючи допомогу по тимчасовій втраті працездатності і по вагітності
та пологах, для більш ніж 2,5 млн застрахованих осіб на суму біля 12 млрд грн. Страхові
виплати щомісяця фінансувались для понад 208 тис. потерпілих на виробництві та членів
їх сімей, загальні видатки склали близько 7,8 млрд грн.
Зверніть увагу! ФССУ здійснює фінансування матеріального забезпечення на
підставі прийнятої заяви-розрахунку, що заповнюється та подається страхувальниками
(роботодавцями). З 01.10.2018 заяви-розрахунку та повідомлення про виплату коштів
застрахованим особам можна подати в електронному вигляді із застосування електронного
цифрового підпису.
(За повідомленням
Фонду соціального страхування України.)
Лікарняний під час відпустки: які
гарантії має працівник ? Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої
у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включаються. У разі перенесення щорічної відпустки
новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або
уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший
період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки
надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься
на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України "Про відпустки"
(ч. 4 ст. 80 Кодексу законів про працю України та ч. 4 ст. 11 Закону України "Про
відпустки").
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано
працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після
закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Тому, якщо під час перебування в щорічній відпустці працівник
захворів і в нього є документальне підтвердження - листок непрацездатності, невикористані
дні такої відпустки повинні бути йому надані або шляхом продовження відпустки, або
шляхом перенесення залишку відпустки на інший період.
Рішення про продовження або перенесення відпустки приймається
за згодою між працівником та роботодавцем.
ОХОРОНА ПРАЦІ
Мінсоцполітики
розробило зміни до переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких
підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, завтердженим постановою КМУ від 23.05.2001 № 559.. Пропонується включити до цього переліку
працівників, які надають соціальні послуги – а це близько 2 тисяч закладів, де працюють
соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи, соціальні менеджери, соціальні
робітники, лікарі, медичні сестри, вихователі, дефектологи, логопеди, реабілітологи,
психологи, технічний та обслуговуючий персонал тощо.
Нещасний випадок на авто по дорозі
з роботи на власному авто: чи потрібно розслідувати ? Перелік обставин, за яких нещасний випадок
визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1,
визначений у п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабміну
від 30.11.2011 р. № 1232, в т. ч. використання власного транспортного засобу в інтересах
підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього
керівника робіт.
Під час проведення розслідування комісія зобов'язана з'ясувати
за яких підстав потерпілий використовував власний транспортний засіб. Якщо встановлено,
що потерпілий використовував власний автотранспортний засіб в інтересах підприємства,
то на зазначений випадок поширюється дія Порядку, та випадок визнається таким, що
пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1.
У випадку не підтвердження факту його використання в інтересах
підприємства на даний випадок поширюється дія Порядку розслідування та обліку нещасних
випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабміну від 22.03.2001
№ 270.
(Роз’яснення ГУ Держпраці у Луганській області)
Які дії працівника,
постраждалого від нещасного випадку на виробництві, в разі, якщо роботодавець ухиляється
від організації розслідування випадку ? При настанні
нещасного випадку на виробництві роботодавець може ухилятися від організації розслідування
випадку. Як діяти постраждалому працівнику в такій ситуації?
Якщо роботодавець
не повідомляє у відповідні органи про нещасний випадок, не створює комісію з розслідування
нещасного випадку і не організовує розслідування, то потерпілий повинен зробити
наступне:
- звернутися
до керівника підприємства з письмовою заявою, в якій потрібно повідомити про
час, місце, обставини настання нещасного випадку, а також висловити прохання про
створення комісії з розслідування нещасного випадку та організації такого розслідування.
Заяву необхідно
зареєструвати у секретаря або іншої особи, уповноваженої приймати вхідну кореспонденцію,
або в разі її відсутності вручити особисто директору і висловити прохання про те,
щоб на копії заяви були проставлені дата, підпис, підтвердження про отримання заяви.
Якщо потерпілий
не може зробити це самостійно, слід попросити когось із близьких подати заяву, яка
має бути підписана потерпілим особисто. Копію заяви з відміткою про отримання уповноваженою
особою працівник залишає у себе.
- якщо
керівник або уповноважена ним особа відмовляється приймати заяву або ставити
свій підпис на підтвердження про його отримання, то в такому випадку заяву потрібно
відправити поштою - рекомендованим або цінним листом (можливий варіант кур'єрської
доставки) з повідомленням про вручення. Важливо, щоб у потерпілого було підтвердження
про відправлення заяви на підприємство.
- звернутися
в лікувально-профілактичний заклад та повідомити про те, що отримав травму під час
виконання трудових обов'язків.
Після звернення
про настання нещасного випадку на виробництві лікувально-профілактичний заклад має
протягом доби передати екстрене повідомлення:
- підприємству,
де працює потерпілий;
- робочому
органу Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства або за місцем
настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно;
- територіальному
органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку.
Якщо після
отримання від лікувально-профілактичного закладу роботодавець все-таки затягує з
розслідуванням, потерпілий повинен написати скаргу на неправомірні дії роботодавця
до Територіального управління Державної служби України з питань праці за місцем його проживання з описом того, що сталося, при цьому вказати
про відмову, зволіканні, ухиленні керівника від створення комісії і провести розслідування
нещасного випадку.
Посадова
особа Територіального управління Держпраці в разі надходження скарги про приховування
факту настання нещасного випадку, при наявності підтверджуючих фактів, має видати
обов'язкові до виконання роботодавцем припис за формою Н-9 щодо необхідності проведення
розслідування нещасного випадку.
Якщо після
всіх звернень потерпілого не буде створена комісія з розслідування і, відповідно,
не буде проведено розслідування, залишається можливість захисту своїх прав в судовому
порядку. Для цього необхідно подати в суд за місцем проживання потерпілого позовну
заяву з вимогою встановити факт настання нещасного випадку, а також зобов'язати
роботодавця створити комісію і провести розслідування нещасного випадку.
(роз’яснення головного державного
інспектора сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму
Управління Держпраці у Кіровоградській області.А.Кочетової. (http://kr.dsp.gov.ua/index.php/4141-zapvid18022019)
ЗВІТНІСТЬ і ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
Перевірки Держпраці: як часто вас
можуть перевіряти? Голова Держпраці Роман
Чернега зустрівся з журналістами LIGA.net та відповів питання, серед питань було
задано: чи встановлено обмеження на кількість перевірок за певний період?
На це Р.Чернега
відповів, що по трудовому законодавству немає. Держпраці перевіряє не лише незареєстровану
працю, а й, наприклад, борги по зарплаті - при наявності скарги працівника про те,
що є затримки або інші порушення - зобов'язані піти й перевірити це підприємство,
незважаючи на те, чи були там перевірки останнім часом. Іноді інспекція здійснюється
з ініціативи профспілок. Тому плановість у цьому сенсі може бути лише при перевірках
на предмет охорони, гігієни праці.
МОЗ оновило Методичні рекомендації ведення обліку
лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров'я (наказ МОЗ від
09.09.2014 р. № 635 у редакції наказу МОЗ від 02.01.2019 р. № 15).
Лікарські
засоби та медичні вироби у закладах охорони здоров'я обліковуються:
-
у бухгалтерській службі;
-
за місцем їх відповідального зберігання (знаходження,
використання), тобто на складі, у відділеннях та на постах (у маніпуляційних кімнатах).
У бухгалтерській
службі закладу охорони здоров'я лікарські засоби та медичні вироби обліковуються:
-
у кількісному і сумарному вимірах - у гривнях з
копійками;
-
за одиницями обліку, тобто за їх найменуваннями
чи групами (видами);
-
у розрізі матеріально відповідальних осіб;
-
за місцем їх зберігання (знаходження, використання).
Бухгалтерська
служба закладу слідкує за неухильним дотриманням порядку оформлення та подання первинних
документів з оформлення руху лікарських засобів та медичних виробів. Вона відмовляє
у прийнятті до обліку документів, підготовлених з порушенням встановлених вимог.
Також - у прийнятті документів за господарськими операціями, які проводяться з порушенням
законодавства. Про встановлені факти порушень бухгалтерська служба інформує керівника
закладу.
В додатках
до вказаних Меторекомендацій містяться: Книга складського обліку лікарських засобів
та медичних виробів; Накладна (вимога); Реєстр отриманих прибуткових накладних;
Реєстр виданих накладних (вимог); Журнал обліку відділеннями отриманих і використаних
лікарських засобів та медичних виробів; Звіт про надходження і відпуск (використання)
лікарських засобів та медичних виробів;Журнал обліку фактично отриманих і використаних
лікарських засобів та медичних виробів постами (маніпуляційними кімнатами); Звіт
про надходження і використання лікарських засобів та медичних виробів постами (маніпуляційними
кімнатами).
ПІЛЬГИ
Що таке 5% квота та які категорії громадян мають додаткові
гарантії у сприянні працевлаштуванню? До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні
працевлаштуванню належать:
1) один з батьків або особа, яка їх замінює і:
- має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;
- виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років
або дитину з інвалідністю;
- утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з
дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від
причини інвалідності);
2) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування,
особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка
їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
3) особи, звільнені після відбуття покарання або примусового
лікування;
4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх,
професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової
або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення
або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;
5) особи, яким до настання права на пенсію за віком відповідно
до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
залишилося 10 і менше років;
6) особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку,
встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування»;
7) особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного
з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
8) учасники бойових дій, зазначені у пунктах 19 та 20 частини
першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального
захисту».
Для працевлаштування зазначених у частині першій цієї статті
громадян (крім осіб з інвалідністю, які не
досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування», норматив працевлаштування на роботу яких встановлюється
згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю
в Україні») підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників
понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності
штатних працівників за попередній календарний рік.
Для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію
за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне
пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років, підприємствам, установам та організаціям
з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі
не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників.
Роботодавці самостійно розраховують квоту, зазначену в
частині другій цієї статті, з урахуванням чисельності громадян, які на умовах повної
зайнятості вже працюють на підприємствах, в установах та організаціях і належать
до таких, що неконкурентоспроможні на ринку праці (крім осіб з інвалідністю), та
забезпечують їх працевлаштування самостійно. Роботодавці можуть звернутися за сприянням
для працевлаштування даної категорії громадян до центрального органу виконавчої
влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Обов’язковою умовою дотримання роботодавцями квоти вважається
працевлаштування таких громадян відповідно до вимог частини другої цієї статті,
про що роботодавці інформують щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у встановленому
ним порядку
ПСП починає застосовуватись з дня отримання роботодавцем
заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Так, згідно з п. 169.2 ПКУ ПСП
застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати виключно
за одним місцем роботи. Якщо їх декілька, працівник самостійно обирає місце застосування
ПСП і подає роботодавцю відповідну заяву. Пільга починає застосовуватись з дня отримання
роботодавцем заяви про застосування пільги та документів, що підтверджують таке
право.
Отже, працівникові треба вчасно подати заяву про застосування
ПСП (а за наявності декількох місць роботи - обрати місце застосування ПСП і подати
заяву) та надати відповідні документи, що підтверджують право на пільгу. Також
відповідна заява і документи подаються роботодавцеві одразу після виникнення права
на підвищену пільгу (пільги). В іншому випадку роботодавець пільгу не нараховує.
Перелік документів, які необхідно своєчасно, разом з відповідною
заявою, надати роботодавцю для отримання податкової соціальної пільги, визначений
Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, що затверджений
постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.
(Роз'яснення
ГУ ДФС у Черкаській області на власній сторінці у мережі "Facebook")
Розширено перелік осіб, які визнаються учасниками
бойових дій. Закон № 2640-VIII «Про внесення зміни до статті
6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у
XX столітті» набрав чинності 26 березня 2019 року.
Згідно з
внесеними змінами, відтепер учасниками бойових дій визнаються також особи,
які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті
у складі:
- Української
повстанської армії;
- Української
повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ";
- Української
народної революційної армії (УНРА);
- Організації
народної оборони "Карпатська Січ";
- Української
військової організації (УВО);
- збройних
підрозділів Організації українських націоналістів.
Перераховані
особи можуть отримати статус учасника бойових дій за умови, що вони визнані борцями
за незалежність України у XX столітті відповідно до Закону "Про правовий статус
та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті".
Кабмін прийняв 20 березня 2019 року постанову №
237 "Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої
законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
і "Про жертви нацистських переслідувань" - установив розміри та порядок
виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій,
постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни,
учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам,
на яких поширюється чинність Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту", а також жертвам нацистських переслідувань.
Виплату щорічної
разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році передбачено у таких розмірах:
- особам
з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення
не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового
тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового
каліцтва та з інших причин:
I групи -
3850 гривень;
II групи
- 3400 гривень;
III групи
- 2950 гривень;
- учасникам
бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім
(яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів,
гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених
місцях примусового тримання їхніх батьків, - 1295 гривень;
- особам,
які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3850 гривень;
- членам
сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни,
дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських
переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання,
трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 840 гривень;
- учасникам
війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового
тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів,
підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу
ворога - 530 гривень.
З 1 квітня
2019 року в Україні збільшується допомога багатодітним
сім'ям. За повідомленням
Мінсоцполітики Уряд виплачуватиме батькам на кожну третю і наступну дитину щомісяця
1 700 грн. Виплати здійснюватимуться до досягнення дитиною 6 років.
Таке нововведення
поширюється не тільки на дітей, які народилися в цьому році. Кожна сім'я, яка має
посвідчення багатодітної, може з 1 квітня оформити додаткову допомогу на дитину.
Для оформлення
допомоги, одному з батьків необхідно звернутися із відповідною заявою до найближчого
відділення соцзахисту населення. При собі потрібно мати оригінал та копію посвідчення
багатодітної сім'ї та свідоцтв про народження дітей. Виплати здійснюватимуться через
Укрпошту чи уповноважений державою банк на соціальні виплати за вибором сім'ї. Якщо
сім'я отримує щомісячну допомогу при народженні, вона може надати реквізити банківської
картки, на яку надходять такі виплати.
Текст відповідного
рішення Уряду поки що неоприлюднений.
РЕФОРМУВАННЯ – ПРИВАТНА ПРАКТИКА
- ДО УВАГИ !
Родичі матері, яка є ФОПом, не
можуть брати відпустку по догляду за дитиною. Право на відпустку для догляду за дитиною
до досягнення нею трирічного віку іншими особам залежить від права матері на таку
відпустку. До ГУ Держпраці
у Львівській області надійшло звернення щодо надання роз'яснення стосовно права
бабусі на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо
мати дитини - фізична особа-підприємець.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного
віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом
чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила
чи взяла під опіку дитину.
Цим особам відпустка для догляду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби)
матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки
і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).
Отже, лише за умови надання довідки з місця роботи матері
дитини згідно з встановленими законодавством вимогами, гарантовано право батька
дитини, баби чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, на отримання
відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади),
заробітної плати (допомоги).
Таким чином, право на відпустку для догляду за дитиною
до досягнення нею трирічного віку батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які
фактично доглядають за дитиною, залежить від права матері на таку відпустку.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають
у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від
форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим
договором у фізичної особи.
Мати дитини, яка є фізичною особою-підприємцем, не має
права на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки
вона не перебуває у трудових відносинах.
Тож права на відпустку для догляду за дитиною до досягнення
нею трирічного віку ця жінка не має, а тому бабусі не може бути надана зазначена
відпустка.
Лікар-ФОП самостійно може продовжувати
дію лікарняного максимум до 10 днів. МОЗ пояснив як лікарі первинки, які працюють як ФОП, виписують
лікарняні листи. В ході трансформації
системи охорони здоров'я договір з Національною службою здоров'я підписують також
лікарі, які ведуть приватну практику.
Лікар-ФОП, який отримав ліцензію МОЗ України на надання
медичних послуг, є таким самим лікуючим лікарем, як і лікарі, які працюють у державних
та недержавних закладах охорони здоров'я і відповідно мають ті самі права, в тому
числі - виписувати листки непрацездатності.
Безпосередньо лікуючий лікар може видавати листок непрацездатності
на строк до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості
захворювання, до 10 календарних днів. Це стосується і лікаря, який веде приватну
практику як ФОП, і того, який працює у комунальному закладі, і лікаря з приватної
клініки, який має акредитацію.
Подальше продовження строку дії листка непрацездатності
можливе лише лікуючим лікарем спільно із завідувачем відділення, а надалі - лікарською
консультативною комісією (ЛКК), яка призначається керівником лікувально-профілактичного
закладу. Відповідно лікар-ФОП самостійно може продовжувати дію лікарняного максимум
до 10 днів. Але він може домовитися про співпрацю із закладом охорони здоров'я,
що надає первинну медичну допомогу, де є відділення, завідуючий і можливість сформувати
ЛКК.
Для виписування листків непрацездатності лікарям-ФОПам
не потрібна державна акредитація.
Лікарі-ФОПи мають право на отримання бланків листків непрацездатності.
Для цього вони повинні звернутись до структурних підрозділів (департаментів, управлінь)
з питань охорони здоров'я обласних, Київської міської державних адміністрацій з
заявкою на отримання бланків листків непрацездатності. Саме ці органи відповідальні
за розподіл бланків листків непрацездатності відповідно до наказу МОЗ України.
Лікарі-ФОПи мають відшкодувати вартість бланків до державного
бюджету України. Станом на 2019 рік це 0,48 грн за бланк.
До кінця року видача листків непрацездатності буде переведена
в електронну форму і буде здійснюватися через електронну систему охорони здоров'я.
Лікарі-ФОПи матимуть таку можливість на рівні із закладами охорони здоров'я.
Відсутність у роботодавця правил внутрішнього трудового
розпорядку є порушеннями законодавства про працю. Про це нагадало Мінсоцполітики у листі від 28.12.2017 № 568/0/22-17/134.
Також у відомстві вважають, що оскільки фізична особа - підприємець у розумінні
норм Кодексу законів про працю виступає роботодавцем, то він має розробляти
правила внутрішнього трудового розпорядку. При цьому трудовим колективом є особи,
які уклали з ним трудовий договір.
Роботодавці,
винні у порушенні законодавства про працю, несуть фінансову (ст. 265 КЗпП)
та адміністративну відповідальність (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення).
ДО ВІДОМА.
Гарантії для працівників, котрих
залучили до роботи у виборчій комісії. За рішенням
виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня, голова, заступник
голови, секретар або інші члени окружної виборчої комісії (загальною кількістю не
більше чотирьох осіб), дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше
трьох осіб) протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього
періоду можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії з оплатою їх праці
в комісії. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання виробничих
або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням відповідного стажу.
Відповідну
гарантію передбачає ч. 4 ст. 29 Закону України "Про вибори Президента України"
від 05.03.1999 р. № 474-XIV. Тож роботодавцям варто її враховувати, якщо працівників
будуть залучатися до таких посад у виборчих комісіях і пред'являть відповідні документи,
які засвідчують призначення їх на ці посади.
У квітні загалом буде 20 робочих днів та 10 вихідних та
святкових днів. У 2019 році на
підприємствах, в установах, організаціях робота не проводитиметься, зокрема у такі святкові дні і дні релігійних свят,
(враховуючи ст. 73 КЗпП):
28 квітня - Пасха (Великдень);
1 травня - День праці.
Тим самим, якщо святковий або неробочий день співпадає
з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового
або неробочого, згідно ст. 67 КЗпП. Тобто 29 квітня (понеділок) буде вихідним.
Крім того, розпорядженням від 10.01.2019 р. № 7-р Кабмін
рекомендував для працівників підприємств, установ та організацій, яким установлено
5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя), перенести робочий
день з вівторка 30 квітня на суботу 11 травня. У такому разі отримаємо ще п'ятиденні
канікули - з 27 квітня по 1 травня.
Зверніть увагу! Це лише рекомендації
Кабміну. Остаточне рішення про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві
приймає власник або уповноважений ним орган (керівник) підприємства шляхом видання
наказу чи іншого розпорядчого документа.
26 березня члени
Європарламенту проголосували за припинення практики переведення часу на літній та
зимовий з 2021 року - про це йдеться
на офіційному сайті Європейського парламенту.
Країни ЄС, які вирішать зберегти свій літній час, повинні
будуть остаточно перевести годинник в останню неділю березня 2021 року. Ті, хто
вважатиме за краще зберігати стандартним зимовий час, переведуть стрілки в останню
неділю жовтня 2021 року.
ЄС вперше уніфікував літній час у 1980 році, аби забезпечити
узгоджений підхід до переведення часу на єдиному ринку, адже до цього національні
практики і графіки літнього часу розходилися.
Відпочинок за рахунок профспілки:
що з ПДФО ? Вартість турів
вихідного дня та літнього відпочинку, що оплачує профспілка, розцінюють як додаткове
благо. До складу загального
місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються вартість путівок на відпочинок,
оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території
України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому
безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої
зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки,
створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного
фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування (пп. 165.1.35 ПКУ).
Водночас пп. "е" пп. 164 ПКУ передбачено, що
до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід,
отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.
165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної
за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів
(робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум,
зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.
Тож вартість турів вихідного дня та літнього відпочинку,
що оплачує профспілка для своїх членів і членів їх сімей без придбання путівок,
- додаткове благо, що оподатковують ПДФО за ставкою 18%.
(Головне управління ДФС у Донецькій області)
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування
корисних копалин є суб'єкти господарювання, які набули права користування об'єктом
надр на підставі отриманих спецдозволів. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування
корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці
та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які
набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спецдозволів
в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування
корисних копалин (п.п. 252.1.1 ПКУ).
Суб'єкт господарювання, який
має свердловину і здійснює забір (видобування) підземної води до 5 куб. м. на добу
(без отримання дозволу на спеціальне водокористування) для отримання економічної вигоди від
їх використання є платником рентної плати за користування корисних копалин та подає
Податкову декларацію з рентної плати разом з Додатком 1.
При цьому у такому випадку у р.6.1.4 Додатка 1 до декларації
зазначається інформація про вид користування ділянкою надр, а саме проставляється
позначка у р.6.1.5 "видобування корисних копалин" та інформація щодо дозволу
на видобування корисних копалин (у разі наявності) у р.6.1.1 - 6.1.7 Додатка 1 до
декларації.
(повідомлення
ГУ ДФС у Дніпропетровській області (http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/371852.html)
Чи правомірна вимога печатки на
договорі, одна зі сторін якого - бюджетна установа ? Держказначейство вказало що, на такому
типі договорів печатка не обов'язкова, але без підпису не обійтись.
Господарський договір за загальним правилом викладається
у формі єдиного документа, підписаного сторонами (стаття 181 ГКУ). Відносини, що
виникають у процесі складання, розгляду та виконання бюджетів, звітування про їх
виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, а також відповідальності
за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.
Таким чином, згідно з законодавством проставляння відбитка
печатки виконавців робіт - суб'єктів господарювання на оригіналах підтвердних документів
або їх копіях, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи
або одержувача відповідної роботи (надають послуги, постачають товари), не є обов'язковим.
Однак, діюче законодавство не містить винятків щодо відсутності
на відповідних документах підписів сторін.
(лист Держказначейства
від 01.10.2018 р. № 16-08/286-16069.)
Заробітчан вчергове пропонують
перерахувати. Їм видаватимуть
картки трудових мігрантів і змусять оплачувати роботу нової держструктури. Група депутатів зареєструвала законопроект № 10153, яким пропонується внести зміни до законів «Про зовнішню
трудову міграцію» та «Про закордонних українців». Ним, зокрема, передбачається створення
нового центрального органу виконавчої влади,
що реалізує державну політику у сфері зовнішньої
трудової міграції, його діяльність координуватиметься Мінсоцполітики.
Такий держорган матиме свої територіальні, обласні та районні
органи. Його першочерговим завданням стане створення єдиного реєстру заробітчан.
Їм видаватимуться картки трудових мігрантів.
Фінансування діяльності держоргану відбуватиметься через
Фонд добробуту українських мігрантів, до якого трудові мігранти щорічно сплачуватимуть
членські внески. Фонд також буде наповнюватись коштом фірм та органів виконавчої
влади, що сприяють працевлаштуванню українців за кордоном. Останні відповідатимуть
за включення трудового мігранта до реєстру та сплату першого членського внеску.
Фонд також зможе фінансуватись коштом державного бюджету, за рахунок доходів від
розміщення тимчасово вільних коштів, благодійних внесків.
Окрім фінансування функціонування держоргану та власної
діяльності, кошти Фонду спрямовуватимуться на виплату його членам забезпечення та надання соціальних послуг, а також
фінансування заходів для трудових мігрантів та членів їхніх сімей.
Автори законодавчої
ініціативи: О. Білозір, О. Співаковський, П. Кишкар, М. Саврасов,
Р. Князевич, І. Констанкевич, Є. Рибчинський
Пацієнти, медики та керівники закладів первинної
меддопомоги, представники місцевої влади відтепер зможуть знайти багато корисної
інформації - від мапи медзакладів до вікової структури пацієнтів того чи іншого
медзакладу. Дані у відкритому доступі на сайті Національної служби здоров'я України
(НСЗУ) за посиланням. Оновлення даних буде відбуватися раз на місяць. Отже відтепер пацієнт може знайти заклад, де працює сімейний
лікар, терапевт або педіатр. Інформація в повному обсязі відображається на карті
за вищевказаним посиланням. Там же пацієнт може знайти контакти закладу - адресу
та номер телефону.
Також за
посиланням інформацію можуть отримати лікарі, керівники медзакладів, органи місцевої
влади та ДОЗ.
(За повідомленням МОЗ).
Зміни у веденні
військового обліку. Нагадаємо, що
механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних
визначений Порядком, затвердженим постановою
КМУ від 07.12.2016 р. № 921. З 14.02.2019
р. постановою КМУ від 06.02.2019 р. № 74 до зазначеного Порядку
внесено зміни. Головні новації.
1. Знижено поріг взяття на військовий облік призовників
— тепер це громадяни у віці від 17 (раніше було від 18) до 27 років (п.
17 Порядку № 921).
2. Уточнено, що персональний облік призовників і військовозобов’язаних
ведеться за місцем їх роботи, у тому числі на умовах трудового договору (контракту,
угоди) строком більш як 3 місяці (п. 36 Порядку № 921).
3. Уточнено кількість осіб, відповідальних за ведення військового
обліку на підприємствах, в установах та
організаціях, залежно від кількості призовників і військовозобов’язаних:
від 501 до 2000 — одна особа; від 2001 до 4000 — дві особи; від 4001
до 7000 — три особи; кожні наступні від 1 до 3000 призовників і військовозобов’язаних
— по одній особі додатково.
Зауважте: утримання та забезпечення підвищення кваліфікації
зазначених осіб здійснюється за рахунок коштів державного та відповідних місцевих
бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій (п. 10 Порядку № 921).
4. Державні органи, підприємства, установи та організації
(крім СБУ) в 7-денний строк інформують відповідні районні (міські) військкомати
про призначення, переміщення і звільнення не тільки осіб, відповідальних за ведення
військового обліку (як раніше), а й керівного складу (п. 14 Порядку №
921).
5. Анонсовано створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних
— автоматизованої інформаційної телекомунікаційної системи, яка призначена для збирання,
зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних (призовників).
6. Раніше в особових картках військовозобов’язаних, які
досягли граничного віку перебування в запасі, після проведення чергового звіряння
з військкоматом робилася відмітка «Виключений з військового обліку за віком». Тепер
військовозобов’язані протягом 7 днів з дня досягнення граничного віку перебування
в запасі направляються особами, відповідальними за ведення військового обліку,
до відповідного військкомату для виключення з військового обліку. На підставі відмітки
військкомату у військово-обліковому документі про виключення військовозобов’язаного
з військового обліку в його особовій картці робиться відмітка «Виключений з військового
обліку за віком» (п. 43 Порядку № 921).
7. Більш детально прописана процедура «зовнішнього» звіряння
даних особових карток працівників з обліковими даними військкоматів (див. оновлений
п. 46 Порядку № 921).
8. З’явилася нова умова: у разі отримання розпоряджень
щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військкомату
треба видати наказ про таке оповіщення, довести його до відома призовника (військовозобов’язаного)
у частині, що стосується забезпечення їх прибуття за викликом районного (міського)
військового комісаріату у визначені ним строки, та копію наказу надіслати
у триденний строк до відповідного військкомату (п. 47 Порядку № 921).
З цієї норми чітко не випливає, що «довести його до їх відома» потрібно саме
письмово, хоча задля посилення контролю було б доречно ввести таке застереження
до цієї норми.
На жаль, не всі проблемні моменти, що були у Порядку
№ 921, нівельовано, проте певні позитивні зміни все ж є.
Наказом
Управління Держпраці у Хмельницькій області від 26.11.2018 року № 245 затверджено «План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Управління
Держпраці у Хмельницькій області на 2019 рік».
Додержання законодавства у сферах
охорони праці, гігієни праці в травні 2019 року перевіряти не планується.
СУДОВА ПРАКТИКА
У судовому порядку закріплено право сторони на відкликання
заяви про припинення трудового договору за угодою сторін. Зважаючи на п. 8 постанови Пленуму Верховного
Суду України від 06.11.92 р. № 9, на практиці склалася законодавчо необґрунтована
думка, що працівник не має права відкликати свою заяву про припинення трудового
договору за угодою сторін. А в разі її відкликання і незгоди на це роботодавця припинення
трудового договору все одно відбувалося за угодою сторін.
Натомість цього року ВСУ прийняв рішення, яке, до речі,
є остаточним, у якому висловлено принципово нову правову позицію щодо припинення
договору за угодою сторін. У судовому порядку закріплено право сторони на відкликання
заяви про припинення трудового договору за угодою сторін.
Хоча постанови ВСУ не є складовою законодавства про працю,
відповідно до ст. 34 Закону від 07.07.2010 р. № 2453-VI, ч. 2 ст. 214, ст. 3607
Цивільного процесуального кодексу України при виборі правової норми, що підлягає
застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки ВСУ,
викладені у рішеннях, які є обов'язковими і для всіх суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, у разі звернення працівника до суду, для якого
постанова ВСУ, в якій сформульована відповідна правова позиція, є обов'язковою,
результати розгляду такої справи будуть очевидними. Тому, усім роботодавцям радимо
мати на увазі зазначену постанову і в разі відкликання працівником заяви про звільнення
за угодою сторін за цією підставою його не звільняти.
Не скоротили робочий день напередодні
свята: чим загрожує? Як відомо, напередодні святкових і неробочих днів
тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так
і при шестиденному робочому тижні (ч. 1 ст. 53 КЗпП). Проте, чи буде порушенням,
якщо цього не зробити?
Так, адже
у такому випадку при відпрацюванні всього місяця роботи працівник матиме надурочну
годину роботи, яку варто додатково оплатити.
Проте, відмітка
в табелі 8 годин роботи 7 березня (напередодні 8 березня) може бути й помилковою,
що врятує від штрафу Держпраці.
Саме така
справа розглядалася Шостим апеляційним адміністративним судом в постанові від 05.02.2019
р. у справі № 2340/3006/18. Як свідчать
обставини справи, згідно табеля обліку використання робочого часу за березень 2017
року у ФОП 07.03.2017 напередодні Міжнародного жіночого дня, що святкується 8 березня,
кухарями відпрацьовано по восьмигодинній нормі робочого часу без скорочення на одну
годину, що відповідно до вимог ст. ст. 53, 62 КЗпП є надурочною роботою.. Загальний
розмір відпрацьованого ними робочого часу в березні 2017 року становить 176 годин,
в той час норма тривалості робочого часу при 40 годинному робочому тижні на березень
місяць 2017 року становила 175 годин.
В позовній
заяві ФОП стверджує, що допустив технічну помилку, і як він вказує в табелі обліку
робочого часу замість відпрацьованих 07.03.2017 семи годин робочого часу було проставлено
вісім годин. Аналогічну помилку ним було допущено і в табелі обліку використання
робочого часу за березень 2018 року щодо іншого працівника, про що як він вказує
було повідомлено відповідача шляхом надання відповідь на припис, пояснювальної записки
написаної позивачем, а також пояснювальної записки працівників.
Як уважають
судді, співставлення відомостей з табелю обліку робочого часу кухарів за березень
2017 та 2018 року із затвердженими нормами кількості робочих годин не може бути
єдиним, належним та беззаперечним доказом на підтвердження порушення позивачем ст.
106 КЗпП. Натомість, при оцінці виявленого порушення як відповідачу, так і суду
першої інстанції необхідно було врахувати надані позивачем пояснення та інші докази
виправлення технічної помилки при складанні табелів обліку використаного робочого
часу за березень 2017 та 2018 року та надати оцінку доцільності застосування штрафних
санкцій з урахуванням характеру вчиненого порушення.
Також важливим,
на думку колегії суддів, є те, що будь-яких скарг від працівників з приводу невиплати
в подвійному розмірі заробітної плати за одну відпрацьовану годину в надурочний
час не було.
Кухарі підтвердили,
що відпрацювали в той день сім годин з перервою на обід, зарплата їм була нарахована
і виплачена в повному обсязі та претензій до роботодавця вони не мають, що підтверджується
власноручно написаними ними пояснювальними записками.
Перевірку
тривалості робочого часу було проведено шляхом візуального огляду наданих в ході
інспекційного відвідування табелів обліку робочого часу ФОП в порівнянні з затвердженими
нормами, що і лягло в основу висновку про порушення позивачем вимог ст. 106 КЗпП.
В зв'язку
з чим відповідачу було надано відкоригований табель обліку робочого часу. Тож суд
задовольнив позовні вимоги ФОП.
На закінчення нагадаємо, що в закладах охорони здоров’я скорочення на одну
годину тривалості роботи напередодні святкових і неробочих днів стосується лише
працівників з 40-годинним робочим тижнем (керівники закладів та установ
охорони здоров’я, їх заступники, головні бухгалтери та їх заступників,
керівники відділів, служб та інших підрозділів (за винятком лікарів і
фахівців із базовою та неповною вищою медичною освітою — керівників структурних
підрозділів та закладів охорони здоров’я, у т.ч. амбулаторно-поліклінічних), головні
фахівці (головні медичні сестри,
головні фельдшери, головні інженери, головні енергетики тощо), фахівці,
технічні службовці і робітники (за винятком тих, хто працює в шкідливих умовах
праці) (п. 1.3 Наказу № 319).