12 липня 2019 р.

ОГЛЯД ГАЛУЗЕВИХ ТА ЗАКОНОДАВЧИХ НОВАЦІЙ станом на 05.07.2019


Головам
районних, міських, первинних організацій
профспілки працівників охорони здоров’я
Хмельницької області


ОГЛЯД ГАЛУЗЕВИХ НОВАЦІЙ ТА НОВИН ЗАКОНОДАВСТВА

станом на 05.07.2019

ПРОФСПІЛКА

26 червня відбулось засідання президії ЦК Профспілки. Серед основних питань - готовність закладів охорони здоров’я до впровадження реформи вторинного та третинного рівнів надання медичної допомоги; проблеми із незабезпеченням фондом оплати праці закладів охорони здоров’я (ЗОЗ), які надають вторинну та третинну медичну допомогу.
Профспілка визначила катастрофічною ситуацію із «зрівнялівкою» в оплаті праці медичних працівників, які надають допомогу на вторинному та третинному рівнях. Влада незадовільним фінансуванням повністю дискредитувала Єдину тарифну сітку в охороні здоров'я, встановивши оплату праці на рівні мінімальної заробітної плати (4 173 грн.) для працівників з 1 по 12 тарифний розряд (від двірника до лікаря першої кваліфікаційної категорії та всім медичним сестрам незалежно від стажу роботи та наявної категорії).
Крім того, розрахункова незабезпеченість фонду оплати праці закладів охорони здоров’я, які надають спеціалізовану (вторинну) та високоспеціалізовану (третинну) медичну допомогу на четвертий квартал 2019 року складає понад 1 млрд. грн.
І при цьому за таких соціально-економічних показників зазначені заклади охорони здоров'я протягом 2019 року мають долучитися до укладання договорів з Національною службою здоров'я України (НСЗУ), що є обов’язковою передумовою їх подальшого фінансування, оскільки відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» з 01 січня 2020 року реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюватиметься для всіх видів медичної допомоги. В той же час єдині тарифи на медичні послуги спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги будуть затверджені тільки з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» !

Як і у випадку первинної медичної допомоги, замовником послуг вторинної (спеціалізованої) допомоги виступатиме НСЗУ згідно з укладеними із закладами охорони здоров'я договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.
Обов’язковими умовами для укладення зазначених договорів є:
- автономізація закладу (перетворення в комунальне некомерційне (казенне) підприємство);
- комп'ютеризація закладу (наявність комп'ютерної техніки (обладнаних робочих місць медичних працівників), що підключена до мережі інтернет);
- підключення закладу до центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я з використанням медико-інформаційної системи (МІС);
- наявність чинної ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики та ліцензії на зберігання наркотичних засобів;
Виконання кожної із зазначених обов’язкових умов укладення договору з НСЗУ супроводжується низкою ризиків.  Наприклад, до основних ризиків автономізації закладів охорони здоров'я належать, зокрема, такі:
- скорочення чисельності (штату) працівників, припинення трудових договорів з керівниками закладів охорони здоров'я, що реорганізовуються;
- зміна істотних умов праці у бік погіршення (інтенсифікація праці, зміна структури заробітної плати у бік збільшення частки необов’язкових виплат);
- припинення бюджетного фінансування КНП;
- невиплата заробітної плати у разі несвоєчасного укладення договору з НСЗУ.
Крім того, до основних недоліків зміни підходів до фінансування медичних послуг належать:
- відсутність затверджених нормативів навантаження медичних працівників та Умов оплати праці працівників комунальних некомерційних підприємств;
- невідповідність затвердженої вартості скринінгових досліджень ринковій вартості таких послуг;
- відсутність у вільному доступі переліку акредитованих МІСів, їх висока вартість;
- відсутність чітких роз’яснень та єдиних підходів щодо визначення джерел оплати праці лікарів-інтернів, часу роботи лікарів у складі призовних комісій, фінансування проведення щорічних флюорографічних оглядів, оплати випадків надання медичної допомоги пацієнтам, які звертаються за наданням вторинної медичної допомоги без направлення лікаря, що надає первинну медичну допомогу, а також надання невідкладної медичної допомоги іноземцям;
- невизначеність порядку участі органів місцевого самоврядування у співфінансуванні ЗОЗ у дотаційних регіонах;
- зволікання з осучасненням чинного переліку платних послуг, які можуть надаватися у державних та комунальних ЗОЗ.
Зважаючи на вищезазначене, Президія Професійної спілки працівників охорони здоров’я України постановила звернутися до Президента України Зеленського В.О. з пропозицією зустрічі з профспілковим активом, науковою та медичною спільнотою щодо подальшої реалізації заходів з реформування системи охорони здоров’я; звернутися до Кабінету Міністрів України щодо необхідності відтермінування запровадження реформи фінансування охорони здоров'я на вторинному та третинному рівнях до завершення та підбиття підсумків пілотного проекту у Полтавській області, а також про розробку та затвердження Державної програми соціально-економічного захисту працівників охорони здоров’я в умовах реформування галузі.

Півторарічні переговори завершились - 14 травня профспілками, Урядом і роботодавцями підписано Генеральну угоду про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на трирічний термін – 2019-2021 роки. Це важлива подія для всіх трьох сторін соціального діалогу, приклад суспільству того, що навіть найскладніші питання економічного розвитку країни та соціально-трудових відносин можна вирішувати з урахуванням інтересів держави, працівників і бізнесу.
Але в той же час вважаємо за потрібне вказати, що невід’ємним додатком до нової Угоди став перелік неузгоджених сторонами положень, за яким буде продовжено колективні переговори. До цього переліку увійшли, зокрема, такі вимоги профспілок:
підготувати за участю та погодженням сторін соціального діалогу: - методику розрахунків тарифів і корегувальні коефіцієнти для оплати надання медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; - порядок призначення та надання медичної субсидії для оплати необхідних пацієнту медичних послуг та лікарських засобів, що не включені до програми медичних гарантій;
-        розробити та затвердити Державну цільову програму соціально-економічного захисту працівників охорони здоров’я в умовах реформування галузі;
-        удосконалити порядок стипендіального забезпечення з метою виплати академічних стипендій не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу відповідно до рейтингу успішності та її призначення у мінімальному розмірі всім студентам (курсантам), зарахованим на перший курс навчання;
-        щороку передбачати в Державному бюджеті України на відповідний рік кошти на фінансування Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013–2020 роки у обсягах не менших від обсягів коштів, виділених із місцевих бюджетів у попередньому році.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 22 травня 2019 р. N 383-р «Про схвалення Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги» схвалив план розвитку ЕМД. Варто нагадати, що минулого року МОЗ оприлюднило для обговорення таку ж Концепцію, і Профспілка висловлювала свою думку щодо основних її положень.
На цьому ж засіданні КМУ затвердив постанову «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві та створення оперативно-диспетчерських служб» (від 22 травня 2019 р. N 425). За умови 25 % співфінансування Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областям та м. Києву буде надана субвенція на обладнання диспетчерських служб; забезпечення центрів ЕМД спеціалізованим санітарним транспортом екстреної медичної допомоги типів В та С; на оснащення для навчально-тренувальних відділів.
Усім іншим областям закупівля спецавтотранспорту не передбачається, лише передбачаються видатки на придбання апаратно-програмного комплексу оперативно-диспетчерських служб, зокрема нашій області - 6378,7 тис.грн. В чому полягає експеримент в п’яти областях знають фахівці ЕМД, проте  200 млн Вінницькій області на придбання спецавтотранпорту чи 159 млн. грн Полтавській, звичайно поліпшать роботу цієї служби. Як стверджують автори публікації на сайті МОЗу - уже три групи тренерів з шести пілотних регіонів пройшли навчання за кращими стандартами, як завжди інформує МОЗ - світовими. А працівники, які пройдуть тренінги, нарешті зможуть обійняти посади парамедиків.
Окрім цього, МОЗ України наказом від 05.06.2019 №1269 затвердило оновлені протоколи надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі. Вже традиційно – це переклад іноземних протоколів, зокрема використовуються матеріали Американської академії  невідкладної медицини (ААЕМ), Американської академії педіатрії (AAP), Американського коледжу лікарів надзвичайних ситуацій (ACEP), Американського коледжу лікарів-остеопатів (ACOEP), Американського коледжу хірургів-травматологів (ACS-COT), Національної модельної клінічної настанови NASEMSO EMД і ін. 2006-2014 років. На переконання МОЗу вони дають фахівцям, які надають екстрену медичну допомогу чіткі сучасні стандарти, і не містять застарілих положень, та мінімізують ймовірність помилок.

МОЗ наказом від 10.04.2019 р. № 805 вніс зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117.Змінами передбачено слова в усіх відмінках:
-        «сестра медична» та «медична сестра» — замінити словами «сестра медична/брат медичний» та «медична сестра/медичний брат»;
-        «санітарка» — «санітар/санітарка»;
-        «акушерка» — «акушер/акушерка».
-        назву посади «сестра-господиня» замінити на «працівник з господарської діяльності закладу охорони здоров’я» у відповідних відмінках.
Наказ набирає чинності з дня внесення змін до Класифікатора професій, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327. На момент підготовки нашого огляду відповідні зміни не внесені.

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА.

Верховна Рада зареєструвала два законопроекти: проектом Закону №10395 нардепи пропонують з наступного року відновити диференційований підхід до виплати допомоги при народженні дитини та збільшити її розміри таким чином:
·                     на першу дитину – 50 000 грн,
·                     на другу – 75 000 грн,
·                     на третю та наступні – 100 000 грн.
Нагадаємо, що на сьогодні допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 грн.
Законопроектом від Мінсоцполітики «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гнучких форм організації праці)» передбачається врегулювати умови дистанційної роботи.

З 1 липня 2019 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму. Зокрема, на одну особу він становитиме на місяць 1 936 грн (узагальнений показник), показник прожиткового мінімуму  для працездатних осіб – 2 007 грн.
При цьому розмір мінімальної заробітної плати не зміниться. Як і з 1 січня 2019 року він становитиме:
          у місячному розмірі – 4 173 грн,
          у погодинному розмірі – 25,13 грн.
Основні показники на які вплине підвищення прожиткового мінімуму та як зростуть суми соціальних допомог:
 Аліменти
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України). Отже, розмір аліментів у липні 2019 року становитиме:
          для дітей до 6 років – не менше 849,50 грн (1699 грн × 50%);
          для дітей від 6 до 18 років – не менше 1059,00 грн (2118 грн × 50%).
Що робити роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим? Роботодавець змінити призначену суму аліментів не має права і утримує їх відповідно до зазначеного в виконавчому листі розмірі. Тому зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. При цьому, якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим означеного мінімального розміру аліментів, дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
 Допомога з безробіття.
Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону №1533). Отже, максимальний розмір допомоги з безробіття в у липні 2019 року становитиме 8028,00 грн (2007 грн × 4).
 Декретні непрацюючим.
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Проте для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тож така допомога в розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж 507,75 грн (2007,00 грн × 25%). Мінімальний розмір усієї такої допомоги, що надається органами управління праці і соцзахисту, залежно від тривалості періоду вагітності та пологів, з 01.07.2019 р. становитиме:
          якщо 126 календарних днів відпустки – 2107 грн;
          якщо 140 календарних днів відпустки – 2341 грн;
          якщо 180 календарних днів відпустки – 3010 грн.
 Допомога одиноким матерям.
Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно розділити на 6, а потім на кількість членів такої сім’ї). Отриманий після ділення дохід необхідно порівняти з відповідним прожитковим мінімумом.
Якщо в результаті порівняння середньомісячний дохід на кожну дитину виявиться:
          вищим за відповідний прожитковий мінімум – то соціальні виплати на дітей такій одинокій матері не призначаються;
          нижчим за відповідний прожитковий мінімум – тоді одинокій матері буде призначена соціальна виплата на дітей у розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину відповідного віку і середньомісячним доходом на одного члена сім’ї.
Отже, з 01.07.2019 р. максимальний розмір допомоги становитиме для дітей:
          до 6 років – 1 699 грн;
          від 6 до 18 років – 2 118 грн;
          від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) – 2007 грн.

Без змін залишається І тарифний розряд  – адже він встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року – 1921,00 грн.
Без змін буде й мінімальна зарплата (МЗП) – 4173 грн.

Індексація заробітної плати. Індексації підлягає зарплата в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб  (п. 4 Порядку №1078). Тож з 01.07.2019 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 2007 грн.
У липні 2019 року порівняно з червнем 2019 року є зміни в індексації.  По-перше, з 1 липня 2019 року збільшився розмір ПМПО (прожиткового мінімуму для працездатних осіб), в межах якого проводиться індексація: з 1921,00 грн до 2007,00 грн.
По-друге, змінилися індекси для проведення індексації для більшості «базових» місяців.
По-третє, вперше виникло право на індексацію у працівників, для яких «базовим» місяцем є січень 2019 року. Отже, у більшості працівників, у тому числі тих, які працюють у бюджетній сфері (ЄТС, держслужба, робітники), у липні виникне право на індексацію. Сума індексації становитиме 62,22 грн (2007,00 ПМПО з 01.07.2019 р × 3,1 %).
Тому якщо у вас оклади (ставки) підвищилися у липні 2019 року, то не буде індексації для працівників, у яких «базовим» місяцем є січень 2019 року, якщо липнева зарплата зросла мінімум на суму можливої індексації (мінімум на 62,22 грн).

Як встановити строки виплати заробітної плати? Чи можна виплатити зарплату авансом один раз на місяць повністю? Як можна змінювати дати виплати зарплати? Які наслідки недотримання строків виплати? Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні y строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профкомом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Отже, виплачувати зарплату працівникам авансом один раз на місяць не можна. Можна виплачувати більше двох разів (наприклад: щодня, один раз на тиждень або кожні 10 днів і т. д.).
У випадку якщо день виплати заробітної плати збігається зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 та з 16 по 31 число).
Виплата зарплати повинна відбуватися не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який вона здійснюється. Наведена вимога застосовується для виплати заробітної плати за першу та другу половину місяця. Тому заробітна плата: за першу половину місяця (15 календарних днів) має бути виплачена з 16 по 22 число поточного місяця; за другу половину місяця — з 1 по 7 число місяця, що настає за місяцем нарахування зарплати.
Конкретні дати виплати зарплати роботодавець повинен визначити у колективному договорі або іншому нормативному акті. При цьому встановлювати строки виплати зарплати періодами «з 16 по 22», «з 1 по 7» не можна.
Роботодавець має право змінювати дати виплати зарплати у межах, визначених ст. 115 КЗпП України. Якщо роботодавець прийняв таке рішення, то нові строки необхідно вводити через внесення змін до колективного договору.
За порушення порядку виплати зарплати посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство — до фінансової відповідальності.
(за матеріалами https://hrliga.com/)
Зміни в наданні відпусток. Законом України від 30.05.2019 р. № 2728-VIII викладено у новій редакції ст. 182 КЗпП та внесено зміни до ст. 17 та 181 Закону про відпустки.
Так, ст. 182 КЗпП тепер встановлено, що працівникам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини. Така відпустка надається за умови, що заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.
У разі усиновлення дитини (дітей) подружжям зазначена відпустка надається одному з подружжя на їх розсуд. Працівникам, які усиновили дитину (або одночасно двох і більше дітей), надається відпустка для догляду за дитиною на умовах і в порядку, встановлених статтями 179 і 181 цього Кодексу.

Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Держпраці у Дніпропетровській області пояснює, що статус учасників бойових дій та інвалідів війни визначено Законом України від 22.10.1993 р. №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Якщо демобілізований працівник отримав посвідчення учасника бойових дій (інваліда війни), то після його надання роботодавцю він матиме право на «військову» відпустку. Причому неважливо, працює  він за основним місцем роботи чи за сумісництвом.
Право на таку відпустку передбачене ст. 77-2 КЗпП і ст. 16-2 Закону України від 15.11.96 р. №504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки). Тривалість такої відпустки становить 14 календарних днів на рік.
Ця додаткова відпустка оплачується коштом роботодавця на підставі заяви працівника.
Тривалість додаткової відпустки учасникам бойових дій та інвалідам війни не залежить від стажу роботи на підприємстві, її надання має свої особливості:
1. «Військова» відпустка не належить до щорічних. Отже, норми Закону про відпустки, передбачені для щорічних відпусток (ст. 10 – 12 Закону про відпустки), на порядок надання такої відпустки не поширюються. Таким чином, «військова» відпустка не може бути:
          перенесена або поділена на частини з причин, зазначених у ст. 11 Закону про відпустки;
          замінена грошовою компенсацією (навіть при звільненні);
          відкликання працівника з «військової» відпустки також є неможливим.
2. «Військову» відпустку надають понад щорічну основну та додаткову відпустки.
3. «Військову» відпустку надають за календарний рік незалежно від відпрацьованого у цьому році часу. Така відпустка має бути використана працівником протягом календарного року. Відпустку, початок якої припадає на один рік, а закінчення – на наступний, вважають відпусткою за той рік, на який припадає її початок.
4. «Військову» відпустку не продовжують на святкові та неробочі дні, що припадають на період такої відпустки. Такі дні включають до тривалості додаткової відпустки та оплачують у загальному порядку.
5. Розрахунок суми відпускних проводять згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. №100, виходячи із заробітку за останні 12 календарних місяців роботи.
Працівник, який змінює місце роботи в поточному році, матиме право на «військову» відпустку за новим місцем роботи за умови, що він не використав її за попереднім місцем роботи. Підтвердженням може слугувати довідка, видана попереднім роботодавцем.
(за матеріалами Держпраці у Дніпропетровській області)

В ГУ Держпраці у Полтавській області пояснили, як отримати відпустку по догляду за дитиною бабусі. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст. 179 КЗпП та ст. 18 Закону України «Про відпустки» відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину та одним із прийомних батьків.
Бабусі для оформлення відпустки за місцем роботи необхідно подати такі документи:
·                     заяву про надання відпустки для догляду за дитиною;
·                     копію свідоцтва про народження дитини;
·                     довідку з місця роботи матері дитини про те, що вона приступила до роботи в умовах повного робочого часу, до закінчення відпустки для догляду за дитиною;
·                     довідку з органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про те, що виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку їй припинено (із зазначенням дати);
·                     документ, що підтверджує споріднення (за можливості).
Зверніть увагу! Чинним законодавством не передбачено використання відпустки для догляду за дітьми віком до трьох років, народженими однією матір’ю, одночасно двома застрахованими особами. Таким чином, якщо мати дитини перебуває у відпустці для догляду за другою дитиною до досягнення нею трирічного віку, надання такої відпустки іншим особам для догляду за першою дитиною в цей самий період підстав не має, тому як така особа не може надати довідку з місця роботи матері про те, що вона стала до роботи, і довідку з органу праці та соціального захисту населення про те, що мати не одержує допомоги по догляду за дитиною.

Примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю. За це роботодавця в установленому порядку має бути притягнуто до відповідальності.
Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504 передбачено надання двох видів відпусток без збереження заробітної плати: відпусток, що надаються працівникам в силу суб’єктивного права, що належить їм за законом, тобто в обов’язковому порядку (ст. 25 Закону про відпустки), і відпусток, що надаються за погодженням сторін, тобто роботодавця і працівника (ст. 26 Закону про відпустки).
На час надання відпусток без збереження заробітної плати за працівником зберігається його місце роботи, а час перебування у таких відпустках відповідно до пункту 4 статті 9 Закону про відпустки зараховується до стажу роботи.
Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов’язковому порядку та відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін надаються лише за бажанням працівника, а не з ініціативи роботодавця.
Але, мають місце випадки, коли роботодавці, не маючи коштів на оплату праці працівників, замість оформлення простою або проведення процедури скорочення, примусово відправляють працівників у відпустку без збереження заробітної плати.
Примусове відправлення працівників у відпустки без збереження заробітної плати є грубим порушенням законодавства про працю.
Державний контроль за дотриманням законодавства про працю, в т. ч. про відпустки, здійснює Державна інспекція України з питань праці та її територіальні органи, до якої працівники мають право звернутися за захистом своїх трудових прав

Чи має право водій екстреної медичної допомоги отримувати оздоровчі нарахування, коли виходить у чергову щорічну відпустку? Чи можливо оскаржити у випадку невиплати цих нарахувань? Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Під час написання заяви роботодавцю щодо надання щорічної основної відпустки працівники можуть просити матеріальну допомогу на оздоровлення, але в обов’язковому порядку така допомога надається тільки держслужбовцям, оскільки це прямо встановлено законом (стаття 57 Закону України «Про державну службу»). Для інших категорій працівників потрібно виходити з умов трудового або колективного договорів з працівником, а також підзаконних нормативно-правових актів.
Статтею 11 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» встановлено, що медичні працівники системи екстреної медичної допомоги мають право, зокрема, на матеріальну допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі одного посадового окладу та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу, які встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з постановою КМУ від 27.03.2013 № 199 «Деякі питання оплати праці медичних працівників системи екстреної медичної допомоги» медичні працівники мають право на встановлення надбавки за особливий характер та особливі умови праці, а також їм передбачено виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу на рік.
Посади водіїв не належать до медичних або фармацевтичних посад. Але пунктом 4 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та пунктом 5.11 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Мінпраці, Мінсоцполітики і МОЗ від 05.10.2005 № 308/519 визначено, що керівникам бюджетних установ, закладів та організацій надано право у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.
Зазначені умови поширюються на всі категорії працівників закладів охорони здоров’я. Таким чином, питання щодо виплати матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам бюджетної сфери врегульовано чинним законодавством. Оскільки водії швидкої (екстреної) допомоги не є медичними працівниками, на сьогодні у них немає права на допомогу відповідно до Постанови № 199, але Умовами № 308/519 передбачено право всіх працівників закладів охорони здоров’я на отримання матеріальної допомоги.
Таким чином, водій може написати заяву на ім’я керівника з проханням надати щорічну відпустку та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення. Проте потрібно виходити з положень трудового (колективного) договору та фінансових можливостей закладу, оскільки це здебільшого право роботодавця, а не обов’язок.
Оскаржити невиплату матеріальної допомоги на оздоровлення можливо тільки в тому випадку, якщо відповідним документом (закон, підзаконний акт, колективний договір) буде встановлено прямий обов’язок роботодавця на таку виплату. Право оскаржувати рішення роботодавця у водія є, але не вбачається доцільним це робити, оскыльки надання водію такої допомоги це право роботодавця, а не обов’язок і залежить від фінансових можливостей закладу.
(за матеріалами https://www.bitlex.ua/ )

Про право бухгалтерів на отримання додаткових відпусток за двома підставами. Бухгалтер працює цілий день за комп’ютером і користується додатковою відпусткою за ненормований робочий день тривалістю сім календарних днів згідно з колективним договором. Чи має він право ще на відпустку за роботу на комп’ютері? Відповідно до статті 8 Закону України “Про відпустки” щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до семи календарних днів згідно із колективним договором,  та окремим категоріям працівників з особливими умовами праці – тривалістю до 35 календарних днів за Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Ненормований робочий день – це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).
У відповідності до Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 р. № 7, ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватись для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі; осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство); осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.
Працівникам (незалежно від професії, освітнього рівня, посади), які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (у т.ч. на персональних комп’ютерах незалежно від виду монітора) у Списку 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290, передбачено право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів за позицією 58 розділу ХХІІ “Загальні професії за всіма галузями господарства” підрозділу “Інші види виробництв”. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до статті 10 Закону “Про відпустки” щорічна додаткова відпустка, передбачена пунктами 1 і 2 частини першої ст. 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. Отже, бухгалтер, який виконує роботу на комп’ютері та працює в умовах ненормованого режиму робочого часу, має самостійно обрати лише одну підставу, за якою він отримає щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
(відповідь Управління Держпраці у Полтавській області).

Уряд пропонує з вчителями пенсійного віку укласти строкові трудові договори – у проекті Закону України "Про повну загальну середню освіту" (№ 10204). Після прийняття Закону України "Про освіту" у 2017 році, який дав старт освітній реформі, в Уряді дійшли й до реформування системи загальної середньої освіти. Передбачається, що після ухвалення документ може запрацювати із 2020 року.
Серед пропонованих ініціатив законопроекту: запровадження сертифікації педагогічних працівників з 01 січня 2019 року, а також введення нової педагогічної посади - асистента дитини з особливими освітніми потребами (тьютора).
В Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту є й інші цікаві норми щодо припинення дії безстрокових трудових договорів із педпрацівниками:
"набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України.
Протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов'язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками цих закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними (за їх згодою) трудових договорів строком від одного до трьох років або звільнити їх згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України".

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на власному сайті розмістило роз'яснення стосовно захисту трудових прав осіб передпенсійного віку. У центрах зайнятості по всій Україні людей так званої квотної категорії, яким до пенсії залишилося 10 і менше років, на обліку перебуває понад 96 тисяч, з них понад 45 тисяч - жінки. Тому фахівці служби зайнятості всіляко допомагають їм із працевлаштуванням, передусім за фахом. Якщо роботодавець бере у штат таку людину, то Державна служба зайнятості відшкодовує йому ЄСВ за працевлаштування. Або цим людям пропонують швидко і якісно перенавчитися на нову спеціальність, затребувану саме нині на ринку праці.
Окрім того, у ст. 42 КЗпП наведено перелік категорій працівників, яким надається переважне право бути залишеними на роботі після скорочення чисельності чи штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці. Зокрема за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага надається:
· працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
· працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку.

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

З метою запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 328, зокрема, затверджено «Порядок організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього». Відповідно до Порядку листок непрацездатності реєструється виключно на підставі створеного в електронній формі медичного висновку, який засвідчує тимчасову непрацездатність. Кожен листок непрацездатності має унікальний реєстраційний номер, що формується та присвоюється автоматично за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру листків непрацездатності.
Реєстр складається із записів про тимчасову непрацездатність, що створюються автоматично програмними засобами на підставі отриманої інформації. Кожен запис включає відомості про тимчасово непрацездатну особу, унікальний номер випадку непрацездатності, номер, дату (час) реєстрації медичного висновку в електронній системі охорони здоров'я, причину та період непрацездатності, призначений режим лікування, відомості про лікаря, заклад охорони здоров'я, суму допомоги по тимчасовій втраті працездатності від Фонду соціального страхування України тощо.
Дані до реєстру надходять з використанням кваліфікованого електронного підпису та засобів криптографічного захисту інформації.
Реєстр матиме різні рівні доступу, які обмежують відомості, доступні для користувача. Зокрема, через електронні кабінети на порталі послуг до реєстру матимуть доступ роботодавці та самі працівники, застраховані особи. Однак інформація з реєстру, що містить відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, період і причину непрацездатності, надається лише тій особі, якої вони стосуються, а також її роботодавцю, але виключно за період, коли особа перебувала з ним у трудових відносинах.
Організувати взаємодію міністерств і відомств мають до 01.09.2019 р. Після того відведено ще 3 місяці на додаткові оргзаходи. Отже, з цієї постанови витікає, що Електронний реєстр листків непрацездатності має запрацювати не пізніше 01.12.2019 р. 
(за матеріалами ІПС "ЛІГА:ЗАКОН" )
ОХОРОНА ПРАЦІ

З 1 липня 2019 року нещасні випадки будуть розслідуватися за новими строками. Коментар до нового Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. Постановою Кабінету Міністрів України  від 17.04.2019  № 337 затверджено новий Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі-Порядок). «Старий» Порядок, затверджений постановою КМУ від 30 листопада 2011 р. N 1232 - втратив чинність з 1 липня 2019 року.
Новий порядок, в порівнянні з чинним на сьогодні, поширює свою дію на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, на всіх працюючих та самозайнятих осіб і тих хто працює за цивільно-правовими угодами, що відповідає вимогам статті 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 3. 10. 2017 року.
На відміну від чинної редакції, новим Порядком розслідування також передбачено поширення процедури проведення спеціальних розслідувань на інші категорії осіб, зокрема, фізичних осіб-підприємців та осіб, яких фактично допущено до роботи без укладення трудового договору (контракту).
Також, збільшено термін розслідування нещасного випадку до 5 робочих днів (замість 3) та спеціального розслідування (групові випадки, випадки з тяжкими наслідками і смертельні) до – 15 робочих днів відповідно (замість 10).
Новим Порядком обмежено строк давності звернення потерпілого щодо розслідування нещасного випадку до 3 років з моменту його настання. Але після сплину терміну давності працівник має право відстояти свої права в судовому порядку.
Подовжено терміни повідомлення засобами зв’язку, про нещасні випадки у відповідні органи до 2-х годин а на паперовому носії - до наступного робочого дня.
Крім того, для зручності у веденні обліку та з метою зменшення затрат часу акти за формою Н-1 та Н-5 було поєднано в один документ - натомість складається акт за формою Н 1/П (якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом) або Н-1/НП (якщо не пов'язаний).
Важливою позитивною зміною у новому Порядку є те, що підлягають розслідуванню нещасні випадки, які сталися з працівниками підчас роботи за цивільно-правовими договорами і в комісіях, по розслідуванню таких випадків мають право брати участь представники профспілок.
З липня рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом буде прийматись комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.
Передбачається, що зазначені зміни сприятимуть покращенню процесу проведення розслідувань нещасних випадків, зокрема, їх об’єктивності та своєчасності, що підвищить соціальну захищеність потерпілих та їх сімей.
(за матеріалами Департаменту охорони праці ФПУ та ФСС)

Дії закладу охорони здоров’я у разі настання нещасного випадку на виробництві відповідно до нового «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17 квітня 2019 року № 337 . Згідно з пунктом 6 Порядку Заклад охорони здоров’я зобов’язаний невідкладно передати з використанням засобів зв’язку (факс, телефонограма, електронна пошта) та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) на виробництві (у разі можливості з висновком про ступінь тяжкості травм) за формою згідно з додатком 1:
          підприємству (установі, організації), де працює потерпілий або на якому він виконував роботу;
          територіальному органові Держпраці за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
          робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцем настання нещасного випадку (далі – робочий орган Фонду).
В пункті 7 Порядку зазначено, що Заклад охорони здоров’я повинен провести необхідні дослідження для визначення наявності в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) і визначити ступінь його сп’яніння.
Відповідний висновок чи витяг з протоколу (з окремим позначенням у разі відмови потерпілого визначити ступінь сп’яніння), довідку із зазначенням діагнозу та його коду згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і споріднених проблем охорони здоров’я (МКХ-10) і висновок про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим МОЗ, заклад охорони здоров’я безоплатно надає протягом однієї доби з моменту одержання запиту від роботодавця та/або голови комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння).
(Джерело: прес-центр Управління Держпраці у Луганській області)

ЗВІТНІСТЬ і ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

За відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку Держпраці може накласти штраф до 1700 грн. Відсутність є порушенням вимог законодавства про працю. Правила внутрішнього трудового розпорядку - це локальний нормативний акт, який забезпечує правове регулювання трудових відносин на підприємстві, організацію його діяльності, визначає взаємні права та обов'язки адміністрації та працівників. Дія цього документа поширюється на всіх працівників підприємства, незалежно від виду трудового договору, виконуваної роботи, посади та інших умов.
В Держпраці зазначають, що такі правила необхідно скласти у письмовій формі, оскільки вони вважаються документом з організації процесів управління.
Більш того, стаття 29 КЗоТ прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором роботодавець ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.
За відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1700 грн).
(за матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській області).

Перевірки Держпраці. Кабінет Міністрів України постановою від 05.06.2019 № 466 виклав у новій редакції Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення».
Порядком передбачено, що відтепер предметом проведення перевірки є також:
·                     реєстрація суб’єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів;
·                     подання суб’єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
·                     виконання суб’єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Планові та позапланові перевірки проводяться Держпраці та її територіальними органами.
Строк проведення планової перевірки становить не більш як 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів мікро-, малого підприємництва — не більш як 5 робочих днів. Сумарна тривалість усіх планових перевірок, що проводяться Держпраці, її територіальними органами протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати 30 робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва — 15 робочих днів. Строк проведення позапланової перевірки не перевищує 10 робочих днів, а щодо суб’єктів господарювання, які належать до суб’єктів малого підприємництва, — 2 робочих днів. Продовження строку проведення планових та позапланових перевірок не допускається.

Федерація профспілок оприлюднила законопроект «Про безпеку праці та здоров’я працівників» Завантажити його можна тут.  Серед новацій, зокрема, зміни до ст. 265 КЗпП, яка визначає штрафи за порушення законодавства про працю.
Законопроект передбачає чотири нових штрафи за:
1.                  неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей, що визначені законодавством про безпеку праці та здоров’я працівників, — у розмірі 1 % середньомісячного фонду оплати праці юридичної чи фізичної особи, з якої стягується штраф, за попередній рік, але не менше трикратного розміру мінімальної зарплати;
2.                  виконання робіт в умовах підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосуванні) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки без дозволу; здійснення госпдіяльності без ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, а також експлуатація технологічних транспортних засобів без передбаченої законодавством реєстрації — у розмірі 3 % середньомісячного фонду оплати праці юридичної чи фізичної особи, з якої стягується штраф, за попередній рік, але не менше п’ятикратного розміру мінімальної зарплати;
3.                  невиконання приписів інспекторів праці — у розмірі 5 % середньомісячного фонду оплати праці юридичної чи фізичної особи, з якої стягується штраф, за попередній рік, але не менше 10-кратного розміру мінімальної зарплати;
4.                  завдання шкоди життю або здоров’ю працівників унаслідок допущених недоліків на споруді, в обладнанні або методах роботи, щодо усунення яких інспекторами праці вносились приписи, — у розмірі 25 % середньомісячного фонду оплати праці юридичної чи фізичної особи, з якої стягується штраф, за попередній рік, але не менше 50-кратного розміру мінімальної зарплати.

Крім збільшення кількості штрафів у сфері охорони праці, ним також передбачено й інші зміни до КЗпП.  За планами Уряду цей закон має бути прийнятий у 2020 році, а набрати чинності з 1 січня 2021 року.

Платники податків, які ведуть бухгалтерію в електронній формі, зобов'язані під час проведення перевірки надати ДФС на її вимогу копії електронних документів, які належать до предмету такої перевірки. Відповідно до вимог п. 85.2 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Пунктом  6.4 Положення  № 88, передбачено, що первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.
У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами (п. 6 ст. 9 Закону про бухоблік).
Отже, платники податків, які здійснюють ведення документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів в електронному вигляді, зобов'язані під час проведення перевірки надати посадовим особам контролюючого органу на їх вимогу копії документів, що належать до предмета такої перевірки.
Тому, якщо податківці вимагають від платника паперових копій, на них треба зробити відмітку «Згідно з оригіналом» і засвідчити їх. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону №851). Тобто, по суті, це роздруківка електронного документу із підписами осіб, які його склали, засвідчене печаткою (за наявності).

ПІЛЬГИ

З жовтня 2019 року стартує монетизація пільг. Вона відбуватиметься за зразком безготівкової монетизації субсидій через Ощадбанк. 
Тим пільговикам, які бажають отримувати свою пільгу готівкою, восени потрібно буде звернутися в управління соцзахисту, написати відповідну заяву і надати реквізити банківського рахунку в Ощадбанку. Після цього пільгу виплачуватимуть готівкою.
(за інформацією Мінсоцполітики - https://www.msp.gov.ua/news/17032.html )

РЕФОРМУВАННЯ – ПРИВАТНА ПРАКТИКА - ДО УВАГИ !

При реорганізації установи чи підприємства, або зміні власника працівників не звільняють – наголошує управління Держпраці. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.
На цьому наголошує Управління Держпраці у Хмельницькій області. Відповідні норми виписані ч. 4 ст. 36 КЗпП.
Чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року (ч. 5 ст. 17 КЗпП).

Інформуємо про рішення Хмельницька обласної ради, що стосуються реорганізації закладів охорони здоров’я області.
Рішенням від 21 червня 2019 року  № 37-26/2019 «Про реорганізацію комунальних закладів охорони здоров’я» передбачається реорганізувати шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство Хмельницьку обласну лікарню, Хмельницьку обласну дитячу лікарню, Хмельницьку обласну психіатричну лікарню № 1 у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна психіатрично - наркологічна лікарня» Хмельницької обласної ради; Хмельницьку обласну психіатричну лікарню № 3 (с. Яблунівка, Славутський район), Хмельницький обласний психоневрологічний диспансер - у багатопрофільний лікувальний заклад-комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров’я»;  Хмельницький обласний онкологічний диспансер - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний протипухлинний центр»; Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни» Хмельницької обласної ради; Хмельницький обласний кардіологічний диспансер - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний серцево-судинний центр»;  Хмельницький обласний шкірно-венерологічний диспансер - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр» Хмельницької обласної ради; Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер – у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний фтизіатричний центр»; КЗ «Славутська обласна туберкульозна лікарня» (с. Стригани, Славутський район) у комунальне некомерційне підприємство «Славутська обласна туберкульозна лікарня»;  Хмельницький обласний центр профілактики і боротьби зі СНІДом - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний центр профілактики та боротьби зі СНІДом»; Хмельницький спеціалізований будинок дитини «Берізка» - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний спеціалізований будинок дитини»; КЗ «Хмельницька обласна станція переливання крові» - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний центр служби крові»; КЗ «Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницька обласна стоматологічна поліклініка»; Державний патологоанатомічний центр України - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний патологоанатомічний центр»;Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф - у комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
Голові Хмельницької обласної ради доручено утворити комісії з реорганізації юридичних осіб.

Рішенням обласної ради від 21 червня 2019 року № 36-26/2019 затверджений «План розвитку мережі закладів охорони здоров’я – об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області».

Рішенням від 21 червня 2019 року  № 35-26/2019  Хмельницька обласна рада змінила тип (без зміни організаційно-правової форми) навчального закладу та перейменувала Кам’янець-Подільське медичне училище на коледж Кам’янець-Подільське медичне училище на Кам’янець-Подільський медичний коледж.
Рішенням від 21 червня 2019 року  № 34-26/2019 такі ж дії щодо Шепетівського медичного училища – відтепер це Шепетівський медичний коледж.
 (повністю тексти – на сайті ХОЛ за посиланням - http://km-oblrada.gov.ua/dvadcyat-shosta-sesiya-21-chervnya-2019-roku/?submit=%D0%9F%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B8)

Якою має бути назва посади керівника лікарні-комунального некомерційного підприємства — головний лікар чи директор ? Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (КП), містить професійну назву робіт «Керівник підприємства (установи, організації) охорони здоров’я (генеральний директор, директор, головний лікар та ін.)» з кодом 1210.1, яка належить до угруповання «Керівники підприємств, установ та організацій».
Коли добираємо назву для посади, з-поміж варіантів у дужках можна обрати лише потрібний. Посади головного лікаря і директора в організації охорони здоров’я належать до лікарських посад і вимагають відповідної кваліфікації (Перелік лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затверджений наказом МОЗ від 28.10.2002 № 385). Кваліфікаційну характеристику професії вміщено до Випуску 78 «Охорона здоров’я» ДКХП.
КНП самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Тому у штатному розписі центральної районної лікарні для керівника можна передбачити як посаду головного лікаря, так і посаду директора.
Як вже сказано вище, посади «головний лікар» та «директор» належать до групи «Керівники закладів охорони здоров’я» (також розд. І Переліку лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 28.10.2002 №385). Вони мають атестуватися за лікарською спеціальністю «Організація і управління охороною здоров’я». Тобто це лікарські посади, на які поширюється дія всіх нормативних актів щодо оплати праці, що й на лікарів інших спеціальностей.

Чи повинно КНП реєструватися платником ПДВ? КНП є платником певних податків та зборів: податку на прибуток (не сплачують, якщо КНП зберігає статус неприбутковості); ПДВ, земельний податок; ЄСВ, ПДФО, військовий збір.
На заклади охорони здоров’я поширюються загальні норми ПКУ (лист ДФСУ від 13.07.2017 р. № 15201/6/9999150302-15). Крім цього, податківці підтримали цю ідею у індивідуальних податкових консультаціях. Наприклад, в ІПК ДФСУ від 03.04.2019 р. № 1421/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 03.04.2019 р. № 1423/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.
Пункт 181.1 ПКУ визначає, що якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) будь-якій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, або інша операція з передання права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ПКУ).
Нагадаємо, що левова частка коштів потрапляє до КНП від НСЗУ. А це відповідно до норм Закону про фінгарантії є оплатою медичних послуг.
Також  об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання послуг у межах митної території України (абз. «б» п. 185.1 ПКУ).
Надавачі медичних послуг — це заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи — підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів (п. 1 ст. 2 Закону про фінгарантії).
Тому діяльність з медичного обслуговування населення відповідає наведеному визначенню «постачання послуг», а такі операції належать до об’єкта оподаткування ПДВ. Відповідно, в разі досягнення мільйонного обсягу операцій КНП підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ.
(за матеріалами газети «Медична бухгалтерія»)

В Україні запровадять оновлений порядок медичних оглядів водіїв транспортних засобів. Вже проводиться робота з перегляду нормативно-правових актів, які регулюють діяльність, пов’язану з медоглядами кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів. Одним з важливих оновлень стане надання права лікарю первинної ланки медичної допомоги проводити медичні огляди кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів. Важливим аспектом буде функціонування системи медичних оглядів водіїв через впровадження електронної бази даних з міжвідомчою взаємодією.
Система функціонуватиме так, щоб унеможливити факт введення інформації особи про придатність до керування автомобілем, якщо ця особа має вади та захворювання, які не дають їй такої можливості. Уповноважені органи будуть мати доступ до бази, щоб перевірити придатність або непридатність.
(за інформацією представників ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України»)

ДО ВІДОМА.

Орендуєте приміщення з газовим котлом? Готуйтесь долучитися до кола платників екоподатку.  ДФСУ в ІПК від 11.06.2019 р. № 2671/6/99-99-12-02-03-15/ІПК роз’яснила, що податкові зобов’язання з екоподатку обчислюються за обсяги викидів, які утворюються від спалювання природного газу в газовому котлі як енергетичній установці. Відповідно, платником буде суб’єкт, який експлуатує котел, незалежно від того, чи оформлено окремий договір на оренду такого котла. Податкові зобов’язання виникають з моменту утворення таких викидів.

Міністерство освіти і науки підготувало відповіді на найпоширеніші запитання щодо вступної кампанії у виші 2019 року. Вони були опубліковані на сайті МОН у розділі «Вступна кампанія 2019».

Картки зі зразками підписів відмінено: що надавати до банку замість них? Нагадаємо, що з 4 квітня 2019 року діє оновлена Інструкція про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів. Зокрема, змінами було скасовано обов’язок подання клієнтами банків під час відкриття рахунків картки зі зразками підписів.
У зв’язку з цим НБУ у листі від 06.05.2019 р. №57-0007/24014 роз’яснив порядок дій клієнтів банку в зв’язку з таким скасуванням. Адже через вилучення з Інструкції форми картки зразків підписів втрачається поняття «першого» та «другого» підпису.
У листі НБУ нагадує, що в Інструкції №492 наразі встановлена вимога щодо подання/надсилання до банку в паперовій або електронній формі переліку осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпорядження рахунком (замість карток з підписами як раніше). У цьому листі роз’яснюються наступні особливості такого переліку: подання такого переліку в банк вимагається від усіх клієнтів, крім фізичних осіб; перелік може містити необмежену кількість розпорядників рахунком (як одного підписанта, так і декількох); у разі зміни або доповнення Переліку осіб, які мають право розпоряджатись рахунком клієнта банку, до банку подається/надсилається оновлений перелік розпорядників рахунком та документи, що підтверджують їх повноваження; перелік може надаватись клієнтом у довільній формі, якщо банк не передбачив інше своїми внутрішніми документами, що регламентують порядок відкриття рахунків.
Перелік, який надсилається клієнтом в електронній формі, підтверджується електронним підписом уповноваженого працівника банку згідно з вимогами нормативно-правового акту НБУ з питань застосування електронного підпису в банківській системі України.
Представники клієнта мають подати уповноваженому представникові банку документи, що підтверджують їх повноваження.
Подання до банку Переліку фізичними особами, зокрема фізичними особами – підприємцями, не вимагається.
Водночас операції за рахунками фізичних осіб (у тому числі підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), окрім його власника, може здійснюватися за його дорученням на підставі довіреності (копії довіреності), засвідченої нотаріально, а у випадках, визначених законодавством України, іншими уповноваженими на це особами. Варто зауважити, що довіреність на розпорядження рахунком фізичної особи – підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, не може бути засвідчена уповноваженим працівником банку.
( джерело  - «Дебет-Кредит» )

Національна служба здоров’я України на своїй сторінці в мережі Інтернет створила нову інформаційну панель (по-модньому – дашборд, чи навіть дешборд) «Деталізація виписаних рецептів за програмою «Доступні ліки». За його допомогою  «Доступні ліки» можна розглянути в деталях. Наприклад, майже 80% (або 1,3 млн) всіх виписаних електронних рецептів відносяться до категорії серцево-судинних захворювань, 17% – цукровий діабет 2 типу,  3% – бронхіальна астма.
Інформаційне табло містить знеособлені дані щодо кожного виписаного електронного рецепта: на лікування якого захворювання спрямовано кожен виписаний е-рецепт, які саме лікарські засоби призначені, в якому медичному закладі та населеному пункті. А також знеособлені дані про вік, стать пацієнтів, котрим призначено той чи інший лікарський засіб за урядовою програмою «Доступні ліки».
Зараз на сайті  НСЗУ є 7 онлайн-інструментів:
(за матеріалами НСЗУ)

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 437 «Питання українського правопису», якою схвалено нову редакцію «Українського правопису». Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. Склад комісії затверджений розпорядженням КМУ від 17 червня 2015 р. № 416.
У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих громадян.
Фінальний текст нової редакції «Українського правопису» опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної академії наук. (https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/ukrayinskij-pravopis-2019).
З цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення.
Водночас зараз розробляється план імплементації нової редакції «Українського правопису». Цим документом, зокрема, буде передбачено терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.

16.07.2019 набере чинності  Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25.04.2019 № 2704-VIII. На порушників Закону про мову чекає адміністративна відповідальність, але за мовні помилки в документах не будуть штрафувати – штрафи передбачаються лише за порушення Закону про мову.
Законом визначено статус української мови як єдиної державної (офіційної) мови на всій території України та у публічних сферах суспільного життя, а також у міжнародному спілкуванні та при здійсненні посадовими особами представницьких функцій.
Зокрема, це означає, що підприємства та організації всіх форм власності зобов'язані обслуговувати споживачів і надавати їм інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини і інтернет-каталоги, державною мовою.
Також це стосується мови реклами та внутрішніх документів громадських об'єднань, політичних партій та юридичних осіб, зареєстрованих в Україні. Зазначені вимоги не поширюються на приватне листування
Закон про мову не встановлює вимог до мови кадрових документів. Пряма вказівка є лише для трудових договорів (ч. 2 ст. 20): трудові договори в Україні укладають державною мовою, що не перешкоджає використовувати сторонам трудового договору переклад.
В Україні з’явиться новий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом — Національна комісія зі стандартів державної мови (далі — Комісія).
Комісія не лише встановлюватиме стандарти (правопис, українську термінологію та стандарти транскрибування і транслітерації), а й перевірятиме, як володіють українською мовою претенденти на державні посади, держслужбовці, судді, прокурори, керівники закладів освіти тощо. Тим, хто засвідчить володіння українською і складе іспит, видадуть державні сертифікати.
Комісія прийматиме іспити на рівень володіння державною мовою самостійно або делегуватиме це установі, що проводить ЗНО. Порядок іспитів затвердить КМУ. Іспит передбачатиме як письмові, так і усні завдання.
Комісія внесе запис про видачу сертифіката до Державного реєстру сертифікатів. Державний сертифікат діятиме безстроково (п. 11 ст. 48 Закону про мову).
Закон про мову визначає рівні володіння державною мовою за європейськими стандартами:
-         початковий А (ступені А1, А2);
-         середній В (ступені В1, В2);
-         вільне володіння мовою (ступені С1, С2).
Закон про мову встановлює вичерпний перелік посад, обіймати які можуть лише особи, що володіють державною мовою. Який рівень володіння мовою потрібний для тої чи тої посадивизначить Комісія.
Рівень володіння мовою засвідчуватиме один із двох документів:
1) державний сертифікат, виданий Комісією;
2) документ про повну загальну середню освіту — за умови, що він підтверджує вивчення української мови як навчального предмета.
Для деяких посад сертифікат буде єдиним можливим документом, тож уникнути іспиту не вдасться. Для решти посад достатньо буде виписки зі шкільного атестата про те, що особа свого часу вивчала українську. Цікаво, що народні депутати не входять до переліку осіб, які мають підтверджувати рівень володіння державною мовою взагалі.
З 16.07.2021 кадровики повинні вимагати додатковий документ, що засвідчує рівень володіння державною мовою, при прийнятті на роботу на посади, визначені для осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Надати документ претендент має до обрання чи призначення на посаду.
З’явиться також новий орган контролю — Уповноважений із захисту державної мови. Він розглядатиме скарги фіз- та юросіб на дії та бездіяльність органів влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності щодо дотримання законодавства про державну мову, складатиме протоколи та накладатиме штрафи, зокрема, за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів (300-400 нмдг, тобто 5100-6800 грн), контролюватиме, як застосовують державну мову державні органи, організації державної і комунальної форм власності, громадські об’єднання, політичні партії та інші юридичні особи, їхні посадові особи.
До відповідальності за КпАП притягуватимуть із 16.07.2022 — через три роки з дня набрання чинності Законом про мову.
Дія Закону про мову не поширюється на сфери приватного спілкування та релігійних обрядів (ч. 2 ст. 2).

Гарантії для працівників, котрих залучили до роботи у виборчій комісії. За рішенням виборчої комісії, яке затверджується виборчою комісією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші члени окружної виборчої комісії (загальною кількістю не більше чотирьох осіб), дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб) протягом усього періоду повноважень виборчої комісії або частини цього періоду можуть виконувати свої повноваження у виборчій комісії з оплатою їх праці в комісії. Зазначені особи на цей період звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи із збереженням відповідного стажу.
Відповідну гарантію передбачає ч. 4 ст. 29 Закону України "Про вибори Президента України" від 05.03.1999 р. № 474-XIV. Тож роботодавцям варто її враховувати, якщо працівників будуть залучатися до таких посад у виборчих комісіях і пред'являть відповідні документи, які засвідчують призначення їх на ці посади.

Згідно «Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Управління Держпраці у Хмельницькій області на 2019 рік» (затвердженого наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області від 26.11.2018 року № 245)  додержання законодавства у сферах охорони праці, гігієни праці в закладах охорони здоров’я області в липні 2019 року перевіряти не планується.

СУДОВА ПРАКТИКА

КС захистив льотчиків, освітян, лікарів і… позбавив їх пенсій за вислугу років. Якщо певні професії визнані колись такими, що виснажують здоров’я та призводять до дочасної втрати працездатності, то встановлені особливі умови виходу на пенсію не підлягають перегляду. Таким, за логікою Конституційного Суду, є обов’язок соціальної держави.
Обґрунтування рішення КС від 4.06.2019 №2-р/2019 дещо загубилось у розлогих цитуваннях законодавства та загальних словах про соціальне забезпечення. Але два висновки є визначальними. По-перше, «втрата професійної працездатності або придатності не пов’язана з досягненням працівником певного віку, тому не може бути умовою для призначення пенсії за вислугу років». По-друге, здоров’я жінок більш вразливе до шкідливих умов, а тому вони не можуть бути зрівняні з чоловіками за віком виходу на пенсію.
Тому КС визнав неконституційними положення п.«а» ст.54, ст.55 закону «Про пенсійне забезпечення». Утім, це рішення стосується лише окремих категорій: льотчиків, працівників освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення, спортсменів, артистів, а також інших професій, які згадуються в зазначених нормах.
Проте ця ж логіка чомусь не застосована, наприклад, до диспетчерів, бортпровідників та інженерно-технічного складу авіації, які також згадані в ст.54 закону. Тобто для них можна збільшувати і стаж, і вік, що дає право на пенсію за вислугу років. І цього винятку з логіки соціальної відповідальності держави Суд не пояснив.
Більше того, скасувавши положення закону, а не акти, якими до них уносилися зміни (принаймні так сформульована резолютивна частина рішення), КС фактично анулював умови для призначення пенсій за вислугу років. І доки парламент не прийме цих положень у новій редакції, у Пенсійного фонду є аргументи, аби не призначати цих пенсій взагалі. Хоча раніше Суд прямо в рішенні вказував ті норми, які мають залишитися в законі після втрати чинності змінами, що визнані неконституційними.

Чи можна притягти до відповідальності за висловлену в трудовому колективі образу? Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом до свого колеги, який в присутності інших членів трудового колективу звернувся до нього з виразом «Ви тупий?», - навмисне публічно образив і принизив його честь, гідність і ділову репутацію. У зв'язку з цим позивач просив суд зобов'язати відповідача публічно спростувати поширену ним інформацію і стягнути з нього 3 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Місцевий суд відмовив у задоволенні позову. Він вказав, що висловлювання відповідача є оціночним судженням.
Чинним законодавством не передбачена можливість залучення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, оскільки вони, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет відповідності дійсності.
Однак апеляційний суд частково задовольнив позовні вимоги. Він вказав, що висловлювання «Ви тупий?» не є недостовірною інформацією, а тому відсутні підстави для зобов'язання відповідача спростувати вказане. Однак суд вирішив, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві 300 грн моральної шкоди, оскільки висловив свою суб'єктивну думку в формі образи, яке порушує особисті немайнові права.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилася з висновком апеляції. Згідно ч. 1, 2 ст. 30 Закону «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є:
• висловлювання, які не містять фактичних даних;
• критика;
• оцінка дій;
• висловлювання, які не можуть бути витлумачені як містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).
Верховний Суд вказав, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, воно має право скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж ЗМІ з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином висловило думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Відповідну постанову по справі № 591/7099/16-ц ВС прийняв 20.05.2019.

Мешканка м.Славути програла розгляд справи у Верховному Суді з дитячим садочком, який відмовив у відвідуванні її «нещепленій» дитині. Рішення Верховного Суду від 17 квітня у справі № 682/1692/17 (провадження № 61-8263св18) було оприлюднено в судовому реєстрі в травні. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/81652333 ).
У вересні 2016 року сина позивачки прийняли в дитячий садок без обов'язкового щеплення проти дифтерії, коклюшу та правця, яку роблять у 18 місяців, через відсутність вакцини. Упродовж жовтня 2016 року - червня 2017 року дитина не відвідувала навчальний заклад, а коли мама вирішила повернути її в садок, їй відмовили в прийомі. Однак робити щеплення жінка не стала, пославшись на недовіру якості вакцини, і звернулась до суду
Славутський міськрайонний суд зобов'язав дитячий садок не перешкоджати дитині в здобутті дошкільної освіти. Однак Апеляційний суд Хмельницької області скасував це рішення, пославшись на те, що право на отримання дошкільної освіти нерозривно пов'язане з обов'язком проходити профілактичні щеплення, які гарантують безпеку як самої дитини, так і оточуючих її осіб. Тобто дитина позивачки не була позбавлена права на освіту, але реалізація цього права вимагала певних дій.
Верховний Суд підтримав думку апеляційної інстанції, вказавши, що в цьому випадку позивач протиставляє індивідуальне право відмовитися від щеплення спільному інтересу суспільства й інших батьків і їхніх дітей.
"Вимога обов'язкової вакцинації населення проти особливо небезпечних хвороб, виходячи з необхідності охорони громадського здоров'я, а також здоров'я зацікавлених осіб, є виправданим. У даному випадку превалює принцип важливості громадських інтересів над особистими", - йдеться в рішенні суду.
"Через обставини цієї справи право малолітнього сина позивача на освіту в дошкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено у зв'язку з тим, що сама позивачка, не довіряючи якості вакцини (належним чином не мотивувавши свою недовіру або неможливість застосувати вакцину, якій вона довіряє), не дотримала календаря обов'язкових щеплень і відмовилася від чергового щеплення", - вирішив Верховний Суд.
Постанова суду касаційної інстанції набуває чинності з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
До слова – МОЗ використав цю приватну справу (http://moz.gov.ua/article/news/nevakcinovanim-ditjam-ne-mozhna-vidviduvati-navchalni-zakladi-scho-oznachae-postanova-verhovnogo-sudu) як приклад: «Верховний Суд України своїм рішенням підтвердив, що вакцинація є обов’язковою, а невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садочки». 
Але не згадав, що спочатку було ось це, цитуємо:  «…Судами встановлено, що при вирішенні питання про прийняття дитини ОСОБА_2 до дошкільного навчального закладу у вересні 2016 року було встановлено, що обов`язкові щеплення були проведені з порушенням календаря щеплень, а профілактичне щеплення проти коклюшу, дифтерії і правця у віці 18 місяців проведено не було у зв`язку з відсутністю вакцини у медичному закладі. З цих підстав індивідуально лікарсько-консультативною комісією було вирішено питання щодо можливості відвідування ОСОБА_2 дошкільного навчального закладу».  
А чому не було вакцин – це вже зовсім інша історія.