Інформація про новації законодавства станом на 28 лютого
2019 року
Шановні колеги !
Інформуємо Вас про окремі питання роботи галузі, закладів охорони здоров’я,
діяльності профспілок та змін в законодавстві за останній місяць.
ГОЛОВНІ НОВИНИ
В першій декаді лютого відбулася зустріч представників Профспілки працівників охорони здоров’я
України та Міністерства охорони здоров’я України - Голови Профспілки Вікторії
Коваль та заступника Міністра охорони здоров’я України Павла Ковтонюка. Профспілка
наполягала на розгляді наступних актуальних питань :
1. Укладення Галузевої угоди між МОЗ України та Професійною
спілкою працівників охорони здоров'я України на новий строк.
2. Напрацювання спільних проектів колективних договорів
для комунальних некомерційних підприємств, які надають первинну, вторинну (третинну)
медичну допомогу.
3. Унормування праці працівників комунальних некомерційних
підприємств охорони здоров’я та забезпечення гарантій в оплаті праці, зокрема щодо:
- встановлення мінімальних гарантій в оплаті праці та порядку збереження медичного
стажу; - підвищення рівня оплати праці працівників охорони здоров’я та забезпечення
її диференціації з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної
роботи, кваліфікації працівників, результатів їхньої праці; - виплати надбавки за
тривалість безперервної роботи, за вислугу років; - виплати допомоги на оздоровлення
медичним працівникам тощо.
4. Виконання Закону України «Про державні фінансові гарантії
медичного обслуговування населення» у повному обсязі, зокрема: - фінансового забезпечення
компонента оплати праці медичних працівників у складі тарифів та коригувальних коефіцієнтів
на рівні не меншому за 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень
року, що передує року, в якому будуть застосовуватися такі тарифи та коригувальні
коефіцієнти; - перегляд розміру капітаційної ставки, зважаючи на ринкову вартість
медичних послуг (вартість обладнання, витратних матеріалів, проведення аналізів,
оплата праці медичного персоналу), з урахуванням її підвищення та індексації, що
передбачено українським законодавством.
5. Стан забезпечення у 2019 році фонду оплати праці працівників
ЗОЗ, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну
допомогу у зв’язку зі зменшенням обсягу медичної субвенції на 1,8 млрд. грн. у Законі
України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».
6. Про відміну наказу МОЗ України від 08.06.2018 № 1097
«Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров’я України
від 23 березня 1993 року № 54» та підготовку проекту постанови КМУ для відновлення
права на доплати за шкідливі умови праці за результатами атестації робочих місць
працівникам медичної освіти.
7. Розробка нових галузевих норм (або поновлення скасованих)
щодо безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту
працівникам закладів охорони здоров’я у зв’язку з прийняттям розпорядження КМУ від
18 грудня 2017р. №1022р.
Обговорювалися також проблемні питання надання невідкладної
медичної допомоги, викликів до пацієнтів додому, умов праці лікарів-інтернів, фінансового
забезпечення реформування вторинного рівня надання медичної допомоги.
У ході зустрічі представниками Профспілки було наголошено
на тому, що рівень гарантій та трудових прав працівників комунальних некомерційних
підприємств зазнає значних обмежень через позбавлення низки прав, гарантій та пільг,
встановлених для медичних працівників бюджетних установ. Залишається неврегульованим
питання оплати праці керівників та працівників комунальних некомерційних підприємств.
Крім того, зростає інтенсифікація праці медичного персону внаслідок відсутності
нормативів навантаження в галузі. Подальше збереження низького рівня заробітної
плати та соціального захисту медичних працівників, особливо на вторинному, третинному
рівнях надання медичної допомоги обумовлює стрімкий відтік висококваліфікованих
фахівців та поглиблення кадрового дефіциту в галузі.
Профспілка черговий раз наполягає на прискоренні вирішення
порушених питань.
20 лютого Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий від імені
ФПУ підписав протокол про приєднання до Меморандуму про співробітництво колективних
членів Координаційної ради Платформи Національної стратегії охорони здоров'я України.
Г.Осовий, сказав, зокрема, що Профспілка працівників
охорони здоров’я по чисельному складу – більш ніж 700 тисяч членів профспілок –
займає друге місце серед всеукраїнських галузевих профспілок. ФПУ бачить своїм пріоритетним
завданням сприяння створенню необхідних умов для якісного та ефективного обслуговування
людей праці, всіх громадян України медичними послугами. А з іншого боку – забезпечувати
самих працівників галузі надійним та своєчасним фінансуванням, гідними умовами праці,
підвищенням іі престижу та оплати.
СПО
об'єднань профспілок не погодив проект наказу Міністерства соціальної політики України
про встановлення середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість
путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Цим Наказом пропонується
потерпілим від аварії на ЧАЕС, віднесеним до 1-й категорії, а також дітям, яким
установлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, замість санаторно-курортної
путівки виплачувати грошову компенсацію у сумі 524 грн. Хоча ця цифра розрахована
згідно з відповідною постановою КМУ, на переконання профспілок, такий розмір компенсації
грубо порушує норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796. За розрахунками
Фонду соціального страхування України, вартість одного ліжко-дня в санаторно-курортному
закладі становить у середньому близько 560 грн., отже, путівка на 18 діб коштує
10 080 гривень.
Тому сума грошової компенсації
замість путівки має бути значно вищою, - на цьому наголошує СПО об'єднань профспілок.
Скасовано граничний норматив забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками.
Оскільки Постанова
КМУ «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у
розрахунку на 10 тис. населення» від 25.11.2015 р. № 1024 стосується
трудових, соціальних, економічних відносин, то відповідний проект цієї постанови повинен обов’язково погоджуватись
усіма заінтересованими органами, в тому числі Професійною спілкою працівників охорони
здоров’я України. Проте при прийнятті постанови
№ 1024 процедури погодження не було дотримано, тож за захистом своїх законних
інтересів представники профспілок охорони здоров’я звернулися до суду. Нагадаємо,
що постановою №1024 уведено єдиний норматив для усіх областей – 60 ліжок на 10 тис. населення, без урахування особливостей
регіонів; а усі, на думку МОЗу «надлишкові» ліжка, - ліквідувати. Вибачте, оптимізувати.
(довідково - попередній норматив для Хмельниччини
за постановою КМУ від 28 червня 1997 р.
N 640 становив 80 на 10 тис.нас.).
Постановою Окружного адміністративного
суду міста Києва від 28.12.2016 р. у справі № 826/6046/16 в задоволенні вимоги про визнання протиправною та скасування
постанови КМУ № 1024 було відмовлено. А ось Київський апеляційний адміністративний
суд постановою від 31.01.2017 р. позовні вимоги профспілок задовольнив у повному
обсязі — визнав протиправною та скасував постанову
№ 1024. Рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 31 січня
2017 року, тож саме з цієї дати оскаржувана постанова є скасованою - Верховний Суд
України постановою від 20.02.2019 р. постанову апеляції залишив без змін.
28 лютого Верховна Рада
України ухвалила
закон про трансплантацію анатомічних матеріалів людині. Цей Закон спрямований на подолання
критичної ситуації, що наразі існує в сфері трансплантації та пов’язаної з нею діяльності
в умовах правового вакууму, який виник через несвоєчасну розробку та затвердження
підзаконних нормативно-правових актів, зокрема через відсутність Єдиної державної
інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), а також приведення національного законодавства
у відповідність з міжнародними актами у сфері трансплантації.
Як пояснили автори законопроекту, станом на 1 січня 2019
року ЄДІСТ не була створена, а в сфері трансплантації органів утворився законодавчий
вакуум, який унеможливив застосування трансплантації в Україні для значної кількості
важкохворих (близько 5 тис. осіб). Крім того, через це над лікарями, які щоденно
рятують життя людей із застосуванням трансплантації, нависала загроза кримінальної
відповідальності.
13 лютого 2019 року набрала чинності постанова Кабміну
від 27 грудня 2018 року № 1211 «Про застосування
трансплантації анатомічних матеріалів людині», якою врегульовано:
- отримання згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних
матеріалів,
- надання письмової відмови від раніше наданої такої згоди,
- надання письмової згоди або незгоди чи відкликання наданої
раніше згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи для трансплантації
та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як незворотна смерть,
- подання письмової заяви про призначення, зміну чи відкликання
повноважного представника;
- отримання письмової згоди на вилучення з тіла померлої особи анатомічних матеріалів для
трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів.
До початку функціонування органу з питань трансплантації
та Єдиної державної інформаційної системи
трансплантації письмові заяви можуть подаватися:
- лікуючому лікарю закладу охорони здоров'я, в якому здійснюватиметься
трансплантація,
- трансплант-координатору такого закладу,
- сімейному лікарю,
- уповноваженій особі установи, в якій здійснюється взяття
донорської крові,
- уповноваженій особі установи, в якій здійснюється вилучення
анатомічних матеріалів.
Зазначені заклади охорони здоров'я та установи зобов'язані
зберігати заяви та надішлють їх до спеціально створеного органу протягом трьох робочих
днів з дня початку його функціонування.
До початку функціонування Єдиної державної інформаційної
системи трансплантації та формування реєстру
реципієнтів і реєстру анатомічних
матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів,
рішення про можливість або неможливість застосування трансплантації анатомічного
матеріалу від донора-трупа приймається
консиліумом лікарів закладу охорони
здоров'я, до списку очікування якого
включено реципієнта, в порядку черговості.
В Україні офіційно
з’явилася нова професія - трансплант-координатор. Міністерство економічного розвитку
наказом від 15.02.2019 р. № 259, затвердило професію “трансплант-координатор” у державному Класифікаторі
професій за кодом 2229.2. Ознайомитися
з новою редакцією Класифікатора професій можна за посиланням.
Трансплант-координатори забезпечуватимуть зв’язок між усіма
учасниками процесу трансплантації, зокрема перевірятимуть та отримуватимуть згоди
на донорство, вчасно та систематично оновлюватимуть інформацію у Єдиній державній
системі трансплантації (ЄДІСТ), організовуватимуть оперативне та безпечне транспортування
органів. Їхня робота матиме важливу психологічну складову, адже саме вони спілкуватимуться
з донорами, їхніми родинами і реципієнтами, які очікують на трансплантацію.
Відповідно до закону про трансплантацію, трансплант-координатор
повинен мати вищу освіту не нижче магістерського рівня у галузі охорони здоров’я,
соціальної роботи чи соціальних та поведінкових наук.
У Запорізької медичній академії післядипломної освіти розпочате
навчання медиків, які бажають стати трансплант-координаторами. Навчання є повністю
безоплатним, наступний курс стартує вже 5 березня. Деталі про курс та інформація
щодо вступу за посиланням.
Якщо інформацію про трансплант-координатора МОЗ поширило,
то інші новації чомусь залишили поза увагою. На думку багатьох експертів в епоху публічних даних у нас в
країні це є непорозумінням. Відкрите питання
до урядовців МОЗу та Мінсоцполітики – як використовувати класифікатор, що є обов’язковим,
якщо про зміни до нього не інформуються практики, зокрема кадрові служби закладів
охорони здоров’я ? (до слова - на сайтах Мінекономіки,
ВРУ, МОЗу в частині його ініціатив, тексту змін навіть не наводиться!). Шляхом
співставлення старої і нової редакції класифікатора все ж таки отримано наступну
інформацію. Ось які нові професії в охороні здоров’я з’явились:
|
1210.1
|
Медичний
директор
|
|
2229.2
|
Трансплант-координатор
|
|
2490
|
Трансплант-координатор
патолого-анатомічного бюро (бюро судово-медичної експертизи)
|
|
3221
|
Диспетчер
оперативно-диспетчерської служби (медицина)
|
|
2221.2
|
Лікар-хірург пластичний
|
|
5132
|
Оператор
оперативно-диспетчерської служби (медицина)
|
Таким чином, з 15 лютого 20109 року закладами охорони здоров’я
можуть керувати – «Керівник підприємства (установи, організації) охорони здоров'я
(генеральний директор, директор, головний лікар та ін.)» або ж «Медичний директор».
Зауважимо, що кваліфікаційні вимоги різняться.
В «Довіднику кваліфікаційних
характеристик професій працівників ВИПУСК 78 «Охорона здоров'я» обов’язки, кваліфікаційні
вимоги до диспетчера та оператора відсутні. Код професії «Оператор оперативно-диспетчерської
служби (медицина)» у ДК віднесений до «Працівників з надання послуг пацієнтам лікувальних
закладів» Розділу 5 «Працівники сфери торгівлі та послуг», а «Диспетчера оперативно-диспетчерської
служби (медицина)» - до «медичних асистентів» «допоміжного персоналу у галузі сучасної
медицини, фізіотерапії, фармації та ветеринарії (крім медичних сестер) Розділу 3
«Спеціалісти», вірогідно вимог до обов’язковості медичної освіти не передбачається.
Кабмін 20 лютого
2019 року прийняв рішення про «Стратегію розвитку національної системи крові в Україні». Заплановано, що до 2022 року запрацюють
нові механізми фінансування й управління, які відповідають загальним принципам трансформації
всієї системи охорони здоров'я.
Планується створення трирівневої системи крові:
на національному, регіональному та госпітальному рівнях. Так, на національному
рівні планується створити Трансфузіологічний центр, що здійснюватиме функцію
управління та координації системи крові та моніторингу її функціонування. На регіональному
рівні центри крові будуть централізовано заготовляти, тестувати, переробляти,
зберігати та розподіляти донорську кров та її компоненти. А відділення трансфузіології
мають трансформуватись в лікарняні банки крові у складі закладів охорони здоров'я
(госпітальний рівень).
Розвиток системи крові в Україні базуватиметься на безоплатному
добровільному донорстві крові. Буде впроваджено єдиний національний реєстр донорів
та електронну медичну інформаційну систему в установах системи крові та закладах
охорони здоров'я для оперативного контролю обігу компонентів крові. Стратегія також
включає проведення загальнонаціональних інформаційно-просвітницьких кампаній для
популяризації добровільного безоплатного донорства крові.
На виконання Стратегії передбачено перегляд і розробку
нових нормативно-правових актів, що врегулюють питання організації донорства, заготівлі,
переробки, тестування, розподілу, транспортування та належного застосування донорської
крові на нових принципах.
Фінансування потенційно здійснюватиметься з кількох джерел:
державний та місцевий бюджети, кошти міжнародних партнерів, а також за рахунок механізмів
державно-приватного партнерства. У цілому за рахунок усіх можливих джерел фінансування
реалізація запропонованого плану модернізації та підтримки нової національної системи
крові оцінюється у приблизно 6,5 млрд грн до 2022 року
27 лютого на
засіданні Уряду ухвалено пакет документів про перехід адміністрування програми «Доступні
ліки» до Національної служби здоров’я України (НСЗУ) - прийнято постанови КМУ: від 27 лютого 2019 р. N 141 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті
на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань»; від 27 лютого 2019 р. N 135 «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів»; від 27 лютого 2019 р. N 136 «Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію».
Проекти цих документів МОЗ винесено на громадське обговорення
8 лютого, відповідно до законодавства обговорення проектів мало відбуватися протягом
30 днів і тільки після цього вони повинні були виноситися на розгляд Кабміну.
Для аптечних закладів та лікарів з переходом адміністрування
до НСЗУ рецепт стане виключно електронним, причому кожен обліковуватиметься в НСЗУ.
Цей електронний рецепт виглядатиме як номер, який пацієнт отримуватиме смс-кою
на мобільний телефон, номер якого зазначено в підписаній з лікарем декларації. Потім
даний номер хворим повідомлятиметься працівнику аптеки, де цей рецепт також підтверджуватиметься
через електронну систему охорони здоров’я. Так, на думку НСЗУ, ця служба контролюватиме
отримання ліків саме тією особою, на яку цей рецепт виписано, а МОЗ, в свою чергу,
отримуватиме статистичні дані - кому, які ліки та при яких хворобах виписують лікарі.
На думку П. Ковтонюка, який доповідав на засіданні КМУ,
громадяни, які не мають мобільних телефонів, зможуть отримати надрукований з електронної
системи номер рецепта. Якщо в декларації зазначено неправильний номер або його було
змінено, передбачена процедура його заміни.
На думку МОЗу така система виписування рецептів зручніша
для пацієнтів, оскільки зараз ліки за програмою можна отримати тільки в місцевій
аптеці, яка має договір з місцевим департаментом охорони здоров’я. А електронний
рецепт дозволить отримати ліки в будь-якій аптеці країни, яка матиме договір з НСЗУ.
Без сумніву, така опція дуже потрібна хворим, які після відвідин сімейного лікаря
залюбки зможуть подорожувати країною.
Аптечні заклади замість договорів з місцевою владою укладатимуть
договір з НСЗУ.
Згідно наведених вище постанов Уряду до 31 березня 2019
р. відшкодування вартості лікарських засобів, відпущених за рецептами, виписаними
на паперових рецептурних бланках, здійснюється за рахунок субвенції з державного
бюджету місцевим бюджетам. А з 1 квітня 2019 р. реімбурсація лікарських засобів
буде виключно за електронними рецептами, виписаними через електронну систему охорони
здоров'я. Тому для отримання відшкодування вартості лікарських засобів з 1 квітня
2019 р. аптечні заклади, незалежно від форми власності та підпорядкування, повинні
подати заяви про укладення договорів з НСЗУ, причому не пізніше 25 березня 2019
року.
П. Ковтонюк запевнив про особливу увагу до сільської місцевості,
де для аптек, що не мають комп’ютерів, електронних систем, будуть опрацьовані окремі
шляхи участі у програмі «Доступні ліки». Розглядаються також різні варіанти покращення
доступності лікарських засобів у сільській місцевості, наприклад постачання поштою
препаратів, які не потребують особливих умов зберігання.
На цьому ж засіданні МОЗ отримало доручення надати чітке
роз’яснення стосовно застосування постанови КМУ від 17.08.1998 р. №1303 щодо безкоштовного
та пільгового відпуску ліків «пільговикам». Оскільки на сьогодні зрозуміти, коли
можна застосовувати положення цієї постанови, не дуже ясно.
Крім того, прийнято
постанови КМУ від 27 лютого 2019 р. №131 «Деякі питання здійснення пілотного проекту
з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою
медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській
області» (передбачається оплата за пролікованих пацієнтів
- розмір ставки за пролікований випадок (базова ставка 1421 грн) коригується коефіцієнтами:
- ваговим коефіцієнтом
(за належністю випадку до певної групи захворювань – діагностично спорідненої групи
(наприклад ДСГ «Хвороби нервової системи» - коеф.1,33, а ДСГ «Хвороби органів дихання»
- 0,681;
- коефіцієнтом
рівня стаціонару, - обласним закладом — 1,3; а міським чи районного рівня - 1;
- коефіцієнтом
збалансованості бюджету, що розраховується одного разу на квартал).
Ухвалено також розпорядження
КМУ від 27 лютого 2019 р. N 95-р «Про схвалення Стратегії розвитку медичної освіти
в Україні».
МОЗ оприлюднив 08.02.2019 до громадського обговорення проект
наказу «Про внесення змін до наказів Міністерства
охорони здоров’я України від 19 липня 2019 року № 360 та від 29 грудня 2016 року
№ 1423» , яким передбачено повний перехід на електронні рецепти для ліків
за програмою (посилання - https://bit.ly/2E2AMfy).
Зокрема, проектом
пропонується встановити ті ж новації, які затверджені згаданими вище постановами
КМУ:
- рецепти на лікарські засоби, які підлягають реімбурсації,
та реєстрація відпуску таких ліків здійснюються в електронній формі через електронну
систему охорони здоров'я з дотриманням вимог законодавства про електронний документообіг;
- за наявності хронічного або затяжного захворювання, при
зверненні пацієнта засобами телекомунікаційного зв'язку лікар має право виписати
рецепт на реімбурсацію без проведення особистого прийому такого пацієнта;
- інформація про номер рецепту та код підтвердження надаватиметься
пацієнту у письмовій формі або засобами телекомунікаційного зв'язку;
- повторний рецепт на ліки з однаковою назвою може бути
виписаний не раніше ніж за 7 днів до закінчення строку, на який було виписано попередній,
якщо його було виписано на 21 і більше днів або за 3 дні, якщо рецепт виписаний
менше ніж на 21 день;
- у разі виявлення в електронному рецепті помилки або встановлення
порушення порядку виписування, такий рецепт може бути анульований Національною службою
здоров'я України;
- у випадку закінчення коштів бюджетного асигнування на
програму реімбурсації, встановлених кошторисом на відповідний місяць, виписування
рецептів припиняється до початку наступного місяця.
МОЗ
України надало роз'яснення щодо зарахування у 2019 до інтернатури випускників, які
навчалися за державним замовленням. У 2019 році студенти-медики, які навчалися
на бюджетній формі навчання, можуть або скористатись можливістю розподілу, або знайти
самостійно місце працевлаштування з проходженням інтернатури.
Розподіл випускників проводиться відповідно до наказу МОЗ України №367 від 25.12.1997 не пізніше,
ніж за 4 місяці до закінчення студентами закладу вищої освіти. Комісія зі сприяння працевлаштування випускників забезпечує видачу
направлення на роботу випускників відповідно до спеціальності, набутої у закладі
освіти, з урахуванням сімейного стану, стану здоров'я випускника, членів його сім'ї, академічної успішності, активності
у науково-дослідній роботі і громадській роботі та побажань. Деталі – за посиланням: http://moz.gov.ua/internatura .
27
лютого відбулося засідання колегії Департаменту охорони здоров’я Хмельницької ОДА
з головним питанням - «Про підсумки роботи галузі охорони здоров’я області у 2018
році та напрями подальшого реформування на 2019 рік». Про її роботу можна
ознайомитись на сайті ДОЗ ХОДА за посиланням
https://www.doz.adm-km.gov.ua/index.php?m=99&sm=245&s2m=1.
ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА
ПЛАТА.
Медичні заклади,
перетворені в комунальні підприємства, можуть застосовувати бюджетні нормативи з
оплати праці. У закладах охорони
здоров'я, які за організаційно-правовою формою функціонують як комунальні некомерційні
підприємства, умови оплати праці визначаються з урахуванням ст. 97 КЗпП, ст.15 Закону
України «Про оплату праці», а саме: умови і розміри оплати праці визначаються у
колективному договорі з дотриманням положень законодавства, генеральної, галузевої
та територіальної угод.
Законодавством не заборонено
в разі визначення в колективному договорі умов і розмірів оплати праці працівників охорони здоров'я
використовувати гарантії з оплати праці, встановлені постановами КМУ для бюджетної
сфери та галузевими наказами, зокрема наказом Мінпраці та МОЗ України «Про впорядкування
Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту
населення» від 05.10.2005 р. №308/519.
За повідомленням
Управління Держпраці у Кіровоградській області.
Особливості направлення
у відрядження жінок окремих категорій. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина закріплені
у Конституції України. Відповідно до норми ч. 2 ст. 51 Конституції України — сім’я,
дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Чинне трудове законодавство України гарантує жінкам, які
є вагітними або виховують дитину (дітей), право на безпечне материнство та покликане
убезпечити їх від тиску з боку роботодавців та обмежень в реалізації цього права.
Відповідно до ст. 176 Кодексу законів про працю України
(далі — КЗпП) не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних
робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок,
що мають дітей віком до трьох років. Вік «до 3-х років» — це період від дня народження
дитини до дня, коли їй виповнюється 3 роки, включно.
З наступного дня зазначена заборона не діє, і можна застосовувати
норму ст. 177 КЗпП, проте при оформленні наказу (розпорядження) на відрядження жінки
роботодавець має враховувати, що жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти
років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись
у відрядження без їх згоди.
Відмова від службового відрядження жінкою, з мотивів наявності
у неї дитини віком від трьох до чотирнадцяти років або дитини-інваліда, не може
кваліфікуватись роботодавцем, як порушення трудової дисципліни.
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за
розпорядженням керівника органу, підприємства, установи та організації, за рахунок
коштів підприємства, на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового
доручення поза місцем його постійної роботи, згідно Інструкції про службові відрядження
в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України
від 13.03.1998 року № 59.
У випадках, коли підрозділи підприємства знаходяться в
іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому
обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна
робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються
відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим
договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).
При прийомі на роботу, роботодавець, відповідно до вимог
ст. 29 КЗпП України, зобов’язаний під розписку проінформувати працівника про умови
праці, права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах, визначити з цього
приводу коло трудових обов’язків в посадовій інструкції. Роз’їзний (пересувний)
характер виконання роботи є істотною умовою трудового договору.
Відповідні норми трудового законодавства поширюються на
всі підприємства, установи й організації (незалежно від форм власності) та на всі
сфери господарювання.
Варто зауважити, що згідно ст. 1861 КЗпП України, гарантії,
які встановлені для жінок, що мають дітей віком до трьох років та віком від трьох
до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, поширюються також на батьків, які
виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному
закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного
з батьків-вихователів.
Отже, якщо роботодавець все ж таки відправляє у відрядження
жінку, яка має дитину віком до трьох років, це вважатиметься порушенням законодавства
про працю. І навіть оформлення нею письмової згоди з обґрунтуванням причин від’їзду
та гарантування належного догляду за дитиною під час відсутності матері не звільняють
роботодавця від відповідальності.
Якщо ж роботодавець відправляє у відрядження жінку, яка
має дитину (дітей) віком від трьох до чотирнадцяти років, обов’язковою умовою відрядження
є наявність письмової згоди такої працівниці. Відомості про згоду вказують у наказі
про відрядження. У цьому разі вважається, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів
для виконання норм законодавства про працю, зокрема статті 177 КЗпП.
З публікації системи Expertus: Кадри
Лікарям, які отримали диплом з відзнакою
після закінчення навчання, посадовий оклад підвищується протягом 5 років на 5 %.
Відповідно до підпункту 2.4.3 наказу 308/519 лікарям усіх
спеціальностей та провізорам (крім лікарів-інтернів та провізорів-інтернів), які
отримали диплом з відзнакою після закінчення вищих медичних (фармацевтичних) навчальних
закладів, посадовий оклад, що визначений за тарифними розрядами, підвищується протягом
5 років на 5 %, з моменту отримання сертифіката лікаря-спеціаліста та дати прийняття
на відповідну посаду.
Перенесення строку виплати вищезазначеного підвищення
посадового окладу на час перебування працівника у відпустці для догляду за дитиною
не передбачене наказом N 308/519.
Лист МОЗ від 13.11.2018 р. № 10.1-13/3208/30209.
При звільненні працівника виплата всіх
сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день
звільнення. Головним
державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області надано наступні
роз'яснення щодо розрахунків з працівниками при звільненні.
Так, згідно
зі ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від
підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Тобто, останній
робочий день - це день, коли мають здійснити всі виплати у випадку, якщо працівник
"на місці".
Якщо ж працівник
в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше
наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідну вимогу варто оформлювати письмово і надсилати засобами поштового зв'язку
(рекомендований лист з описом вкладення) для отримання підтвердження доставки.
У разі надання
відпустки з наступним звільненням з роботи розрахунок повинен бути здійснений в
останній робочий день перед відпусткою (днем звільнення у трудову книжку працівника
буде зазначений останній день відпустки).
Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні,
власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед
виплатою зазначених сум. На практиці працівникам видають для ознайомлення
роздруківку з нарахованими сумами і знятими податками. Після ознайомлення працівник
погоджується з нарахованими сумами (мовчазна згода) або ж оспорює її. Якщо працівнику
не вдалося довести своєї правоти роботодавцю, спір слід вирішувати в судовому порядку.
В разі спору
про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений
ним орган повинен виплатити в день звільнення або не пізніше наступного дня після
пред'явлення вимоги про розрахунок неоспорювану працівником суму.
Якщо працівник
погодився з сумами, нарахованими при звільненні, а працедавець все рівно їх не виплачує,
до працедавця буде застосовуватися "пеня" - середній заробіток за кожний
день такої затримки.
Водночас
наголошено на важливому нюансі: відсутність коштів у роботодавця не може бути
підставою невиплати належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.
Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості
підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для
звільнення роботодавця від відповідальності при затримці виплат.
Жінку під час відпустки без збереження
зарплати для догляду за важкохворою дитиною до 18 років можна звільнити у зв’язку із закінченням строкового
договору. Працевлаштовувати таку працівницю
роботодавець не зобов’язаний. Частина 3 статті 184 КЗпП зобов’язує роботодавця
працевлаштувати у разі звільнення у зв’язку із закінченням строкового договору жінку,
яка на підставі медичного висновку оформила відпустку без збереження зарплати для
догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (ч. 6 ст. 179 КЗпП).
Відпустка без збереження зарплати для догляду за важкохворою
дитиною до 18 років — це відпустка іншого виду (п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України
«Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Гарантія щодо обов’язкового працевлаштування
на неї не поширена.
Не діє і заборона звільняти під час відпустки, бо це не
звільнення з ініціативи роботодавця (ч. 3 ст. 40 КЗпП).
З
публікації системи Expertus: Кадри
ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.
Як нарахувати
лікарняні, якщо працівник оформив листок непрацездатності після закінчення робочого
дня, який він повністю відпрацював:? Як зазначили у Держпраці
в Полтавській області, листок непрацездатності у разі захворювання, травми,
в тому числі й побутової, видається в день установлення непрацездатності, крім випадків
лікування в стаціонарі (пункт 2.5 Інструкції № 455).
При цьому, п. 2.6 Інструкції № 455 передбачено, що особам,
які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись,
за їх згодою, з наступного календарного дня.
Отже, якщо застрахована
особа не виявила бажання отримати листок непрацездатності з наступного робочого
дня (листок непрацездатності працівнику виданий після закінчення робочого
дня), тимчасова непрацездатність у застрахованої особи розпочинається із дня видачі
листка непрацездатності (установлення тимчасової непрацездатності), тобто перший день непрацездатності співпадає з відпрацьованим
робітником днем.
У такому разі допомога по тимчасовій
непрацездатності застрахованій особі надається з другого дня тимчасової непрацездатності у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної
плати, оскільки в перший день страхового випадку працівником відпрацьовано повний
робочий день згідно з графіком його роботи, за який йому повинна бути нарахована
заробітна плата, при цьому відлік календарних днів тимчасової непрацездатності (перших
п’ять календарних днів за рахунок коштів роботодавця) починається з дати видачі
листка непрацездатності.
Чи може жінка працювати після настання строку відпустки
по вагітності та пологам? Фахівці Держпраці у Хмельницькій області зазначили, що відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування» роботодавець, як страхувальник, зобов’язаний надавати
та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний
вид матеріального забезпечення.
Тимчасова непрацездатність у зв’язку із вагітністю та пологами
працівниці засвідчується листком непрацездатності встановленої форми, який видається
лікувальним закладом, у якому зазначається лише період непрацездатності впродовж
якого працівник потребує увільнення від роботи,
воднораз на 126 календарних днів, а не період
відпустки по вагітності та пологам.
Відповідно до вимог статей 2, 17 Закону України
«Про відпустки» на підставі медичного висновку жінкам за місцем роботи надається
оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю: до пологів
- 70 календарних днів та після пологів - 56 календарних днів (70 календарних
днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи
з дня пологів.
Відпустка по вагітності та пологам надається за волевиявленням
жінки, в межах періоду визначеного у листку непрацездатності. Відповідно до умов
частини першої статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування» за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами втрата
заробітної плати (доходу) застрахованій особі компенсується у формі матеріального
забезпечення - допомоги по вагітності та пологах. Рішення про призначення допомоги
по вагітності та пологам приймається комісією
(уповноваженим) із соціального страхування, з врахуванням визначеної у наказі роботодавця
тривалості періоду відпустки по вагітності та пологам, на підставі листка непрацездатності.
Чинним законодавством не передбачено
право одночасного отримання працівником виплат за загальнообов’язковим соціальним
страхуванням та заробітної плати за виконану роботу. Розмір зазначеної допомоги обчислюється
сумарно та надається застрахованій особі за фактичний період відпустки у зв’язку
з вагітністю та пологами.
Таким чином, якщо
працівниця продовжить виконувати роботу за займаною посадою допомога по вагітності
та пологам буде надана за час фактичного перебування у відпустці по вагітності та
пологам, в межах періоду вказаного у листку непрацездатності, без
врахування днів, за які їй нарахована заробітна плата за виконану роботу. Вказані
умови забезпечуються поданням працівницею заяви, листка непрацездатності та наказом
роботодавця про надання відпустки по вагітності та пологам.
Роботодавець зобов’язаний забезпечувати здійснення достовірного
обліку виконуваної працівником роботи. Фактичний період перебування працівниці у
відпустці по вагітності та пологам має відображатись в обліку відпрацьованого робочого
часу.
За матеріалами
Управління Держпраці у Хмельницькій області
Особливості виходу
на пенсію за віком у 2019 році. У 2019 році право на призначення пенсії за віком мають
при наявності не менше 26 років чоловіки після досягнення 60-річного віку. Жінки
у період до 31 березня 2019 року - при досягненні віку 58 років 6 місяців; з 1 квітня
2019 року - 59 років.
У разі наявності на момент досягнення зазначеного пенсійного
віку страхового стажу від 16 до 26 років, особи мають право на призначення пенсії
за віком після досягнення 63-річного віку.
При наявності починаючи з 1 січня 2019 р. у особи страхового
стажу від 15 до 16 років, правом на призначення пенсії за віком вона скористається
лише після досягнення 65-річного віку.
За інформацією
Федерації профспілок України.
З'явився проект нового
порядку перевірки фонду соцстраху - документ встановлює чіткі підстави проведення
фондом документальних планових перевірок страхувальників. Сьогодні існує два нормативно-правових
документа, які регламентують порядок організації проведення документальних перевірок
страхувальників робочими органами виконавчої дирекції Фонду соцстраху або їх відділеннями.
На це звертає увагу ФСС, пояснюючи необхідність ухвалення проекту постанови "Про
затвердження Порядку перевірки правильності використання страхувальниками страхових
коштів Фонду соціального страхування України". Проект надійшов на узгодження до СПО профспілок.
Документ
встановлює чіткі підстави проведення робочими органами виконавчої дирекції Фонду
або його відділеннями документальних планових перевірок страхувальників, а саме:
- системні
порушення щодо використання страхових коштів Фонду, зокрема, за результатами двох
попередніх перевірок встановлені порушення використання страхових коштів Фонду;
- перевищення
розміру середньоденної допомоги над середньоденною заробітною платою у 2 і більше
разів;
- зростання кількості
оплачених днів тимчасової непрацездатності (вагітності та пологів) та сум матеріального
забезпечення на зазначені цілі у 1,5 і більше разів у звітному періоді в порівнянні
з аналогічним періодом минулого року за умови відсутності зростання середньооблікової
кількості штатних працівників та фонду оплати плаці у звітному періоді;
- здійснення виплат
матеріального забезпечення застрахованій особі в межах, наближених до максимальних
розмірів у розрахунку на один день.
Також
проект постанови передбачає зменшення кількості та осучаснення підстав для проведення
документальних позапланових перевірок. Зазначені перевірки будуть проводитись за
наявності, зокрема, таких підстав:
- неподання страхувальником
повідомлення про виплату коштів застрахованим особам протягом трьох місяців з дня
здійснення фінансування Фондом сум, зазначених в заяві-розрахунку;
- отримання/виявлення робочим органом виконавчої
дирекції Фонду або його відділенням інформації, що свідчить про можливі порушення
законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування,
якщо страхувальник не надав обґрунтовані пояснення та їх документальне підтвердження;
- звернення застрахованої особи про порушення страхувальником-роботодавцем
законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування;
- на вимогу правоохоронних органів або за рішенням
суду.
Також
буде затверджено акт документальної перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства
у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування. В ньому міститься
й перелік питань щодо проведення документальної перевірки.
Відпустка за власний рахунок
понад 15 днів вважається невідпрацьованим часом з поважних причин. Чинне законодавство передбачає два види відпусток
без збереження заробітної плати.
Відпустка
без збереження за бажанням працівника надається їм в обов'язковому порядку за наявності
вичерпного переліку обставин та визначеної тривалості таких відпусток за кожною
підставою (ст. 25 Закону про відпустки).
Відпустка
без збереження може надаватися на термін, обумовлений сторонами трудових відносин
(працівником та власником), але тривалість її не може перевищувати 15 календарних
днів на рік (ст. 26 Закону про відпустки).
Отже,
працівник має право на відпустку без збереження заробітної плати понад 15 календарних
днів за наявності в нього суб'єктивного права на такий вид відпустки.
Водночас
місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована
особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду незалежно
від виду такої відпустки (п. 3 Порядку № 1266).
Отже,
середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності повинна
обчислюватися із сум нарахованої заробітної плати, на яку було нараховано єдиний
внесок в розрахунковому періоді, шляхом її ділення на кількість календарних днів
перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних
днів, не відпрацьованих з поважних причин.
У разі
надання роботодавцем працівникові відпустки без збереження заробітної плати на підставах,
визначених ст. 25 та 26 Закону про відпустки, тривалістю понад 15 календарних днів,
цей період може вважатися не відпрацьованим з поважних причин.
Лист Мінсоцполітики від 15.11.2018 р.
№ 323/0/247-18.
ОХОРОНА ПРАЦІ
Мінсоцполітики розробило зміни
до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань
охорони праці, затвердженого наказом від 26.01.2005 р. №15. Проектом наказу запропоновано щоб фізособам,
які виконують роботи за ЦПД, проводилися інструктажі з питань охорони праці, надання
домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки
та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. Змін зазнав не
лише текст Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань
з питань охорони праці, а й додатки до нього.
Проектом документа також передбачено: спрощення процедури
проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці; врегулювання процедури
залучення до роботи комісій з перевірки знань з питань охорони праці представників
профспілок, Держпраці, Фонду соціального страхування; врегулювання процедури визначення
переліку питань (тестів) для перевірки знань з питань охорони праці; надання навчальним
центрам та роботодавцям, що проводять навчання з питань охорони праці, можливості
визначати форми та методи організації навчання та перевірки знань. На думку розробників
Змін до Типового положення, прийняття проекту наказу врегулює проблемні питання
у процедурі проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці.
Невидача молока є порушенням законодавства
про працю. Держпраці дала роз'яснення щодо безоплатної видачі
молока працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці у листі від 20.09.2018 р. № 7454/4/4.5-ДП-18.
Зокрема, безоплатна видача молока (або інших рівноцінних
харчових продуктів) для працівників, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими
умовами праці, передбачена ст. 166 КЗпП, ст. 7 Закону України "Про охорону
праці".
Невидача працівникам, що зайняті на роботах з важкими та шкідливими
умовами праці, молока або інших рівноцінних харчових продуктів є порушенням законодавства
про працю.
Відповідно до частини третьої ст. 7 Закону України "Про
охорону праці" роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним
договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені
законодавством, зокрема безкоштовну видачу молока або інших рівноцінних харчових
продуктів у випадках, коли концентрація хімічних речовин на робочому місці не перевищує
гранично допустиму.
Управління Держпраці у Хмельницькій
області повідомило, скільки підприємство повинне витрачати на охорону праці. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем, це
прямо передбачено ст. 19 Закону України "Про охорону праці".
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують
найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від
фонду оплати праці за попередній рік.
На бюджетних підприємствах розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному
договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.
За невиконання нормативу витрат на охорону праці на роботодавця може бути накладено
штраф у розмірі 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону
праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період, проте максимальний
розмір стягнення не може перевищувати 5%
середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік. Якщо підприємство
у колдоговорі або у Положенні про охорону праці взяло на себе підвищені зобов'язання
і, приміром, встановило рівень витрат на охорону праці у розмірі не 0,5%, а 1, 2,
3 чи 5% фонду оплати праці, то все одно розмір штрафу повинен розраховуватися виходячи
з мінімального показника передбаченого законом (тобто 0,5% фонду оплати праці).
ЗВІТНІСТЬ і ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.
Інспектори праці місцевих рад можуть
досліджувати питання щодо оформлення трудових відносин, своєчасності та повноти
оплати праці, додержання мінімальних гарантій з оплати праці та штрафувати. Управління Держпраці у Черкаській області роз'яснило,
що інспектори праці органів місцевого самоврядування при здійсненні заходів контролю
можуть досліджувати наступні питання, зазначені в акті інспекційного відвідування
(невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману
працю (форма акту затверджена наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1338):
·- щодо
оформлення трудових відносин (пункти 3.1 - 3.13 розділу 3 "Трудовий договір"
частини І "Законодавство про працю" акта);
·- щодо
своєчасності та повноти обсягу оплати праці і додержання мінімальних гарантій з
оплати праці (розділ 6 "Оплата праці" частини І "Законодавство
про працю", пункти 7.6, 7.19 розділу 7 "Особливості використання праці
осіб, що потребують додаткового соціального захисту" та пункти 9.7-9.18 розділу
9 "Гарантії найманих працівників" частини II "Додаткові вимоги"
акту).
Також
зауважено, що згідно п. 38 ч. 1 ст. 64 БКУ адміністративні штрафи та інші штрафні
санкції, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами
місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями,
належать до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної
Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів,
бюджетів об'єднаних територіальних громад. Тож суми штрафів за порушення законодавства про працю, накладених уповноваженими
посадовими особами органів місцевого самоврядування, перераховуються до відповідних
місцевих бюджетів.
Чи може інспектор праці провести перевірку
на підставі анонімної скарги ? Ні, не може.
Держпраці проводить інспекційні відвідування, зокрема,
за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Під
зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції
(зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення
громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР; далі — Закон № 393). Стаття 5 Закону № 393
визначає форми та вимоги до звернення, а стаття 8 декларує, що письмове звернення
без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке,
з якого неможливо встановити авторство, є анонімним і розгляду не підлягає.
Інспектування на підставі інформації з анонімних джерел
не передбачене Порядком № 295 (див. рішення
Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 № 260/1131/18).
ПІЛЬГИ
Податкової знижки на лікування
за наслідками 2018 року не буде. Перелік
витрат, що включаються до податкової знижки платника податку, понесені ним у зв'язку
із лікування, наведено упп. 166.3.4 ПКУ.
Водночас,
вказана норма набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере
чинності закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування (п.
1 розд. XIX ПКУ).
Станом
на 1 січня 2019 року закон про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування
чинності не набрав. Тому податкова знижка по витратах, понесених платником
податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг
з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення,
за наслідками 2018 року платникам не надається.
Роз'яснення з категорії 103.06.04 розділу
"Запитання - відповіді з Бази знань" ЗІР (zir.sfs.gov.ua).
Щодо проекту "муніципальна
няня". На сайті Кабміну оприлюднено презентацію, як саме
цей проект працюватиме та цілі, яких планується досягти з його реалізацією.
"Муніципальна
няня" - це допомога сім'ям, в яких народились діти. Причому немає значення,
чи вийшла мама на роботу, чи залишилась у декретній відпустці доглядати за немовлям,
держава виплачуватиме такій сім'ї щомісячну компенсацію на няню.
Розмір
допомоги залежить від прожиткового мінімуму і з січня 2019 року сім'я зможе отримувати
щомісяця 1 626 грн відшкодування послуги помічниці для своєї дитини.
Допомога
при народженні дитини, яка складає цього року 41 280 гривень також продовжує виплачуватися.
Одноразово сім'я отримує 10 320 гривень, решта коштів виплачується рівними частинами
впродовж наступних 36 місяців.
Мама самостійно
обирає няню, укладає з нею цивільно-правовий договір, який не потребує нотаріального
завірення. Далі мама має подати документи в управління соціального захисту населення
для оформлення компенсації послуги "муніципальна няня".
Разом
з заявою подається копія договору з нянею, свідоцтво про народження дитини, копії
сторінок паспорта мами, підтверджувальні документи про оплату послуги няні (виписка
з банківського рахунка, розрахункова квитанція тощо).
Що стосується
самих нянь, то для працевлаштування в сім'ї по догляду за дітьми, вона повинна оформити
ФОП (фізична особа-підприємець КВЕД 97.00, КВЕД 88.91/юридична особа-підприємець
КВЕД 78.20, КВЕД 85.10) та відкрити рахунок в банку, на який надходитиме її заробітна
плата. Зареєструвавшись підприємцем 3 групи, жінка сплачуватиме щомісяця податок
(5% від суми доходу) і ЄСВ.
«Пакунок малюка»:
чи оподатковується ПДФО? Сума одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка», яка надана сім’ям,
де народилася дитина, та яку отримує платник податку за рахунок субвенцій з державного
бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного
доходу та не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Такі
роз’яснення ДФС надало в категорії
103.02 ЗІР.
Верховна Рада
на вечірньому засіданні 07.02.2019 прийняла
Закон щодо реєстру ветеранів війни (законопроект № 9508). Реєстр призначено для збирання, реєстрації,
накопичення, зберігання, захисту і знеособлення інформації про ветеранів війни,
осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції
Гідності, членів сімей таких осіб та інших.
Реєстр створюється для забезпечення обліку таких осіб,
реалізації ними пільг та інших соціальних гарантій, адміністрування потреб таких
осіб, а також для координації діяльності органів влади.
Відповідає за забезпечення формування та ведення Реєстру
та є його розпорядником Міністерство у справах ветеранів.
Порядок створення, ведення, доступу до відомостей Реєстру
та їх використання, порядок одержання інформації з інших реєстрів і інформаційних
баз даних щодо фізичних осіб для внесення до Реєстру, визначить Кабінет Міністрів.
ДО ВІДОМА.
Відповіді на
поширені питання про забезпечення медзакладів ліками. На сайті МОЗ щомісяця оновлюється інформація
про виконання програм закупівель за всіма напрямами.
Зараз розробляється система, яка дозволить відстежувати
статус закупівлі кожного окремого препарату. Її також буде розміщено на сайті МОЗ
для ознайомлення в режимі он-лайн.
Якщо закінчується строку придатності ліків - заклади охорони здоров’я можуть за взаємною
згодою перерозподілити між собою ліки, медичні вироби, вакцини відповідно до п 10 постанови
Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 № 298
«Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті
для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я».
Окрім цього, МОЗ перерозподіляє медичні засоби, ліки і вакцини, по-перше, за поданням
закладів охорони здоров’я, які зобов’язані ініціювати до МОЗ перерозподіл лікарських
засобів не менше ніж за п’ять місяців до закінчення їх строку придатності у випадку
прогнозованої неможливості їх використання. По-друге, МОЗ самостійно перерозподіляє
медичні засоби, ліки і вакцини за результатами моніторингу рівня забезпеченості
згідно з фактичною потребою.
За рекомендацією Антимонопольного комітету України Міністерство
охорони здоров’я та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України підготували
низку рекомендацій для закупівельників лікарських засобів, які виклали
у спільному листі від 19.12.2018 № 3301- 04/55905-03/01.7/33810. Переглянути і завантажити
текст листа можна за посиланням. У листі подано рекомендації щодо формування
предмета закупівлі та лотів, визначення переліку запитуваної документації, термінів
придатності тощо.
За матеріалами
МОЗ
Інформація про
ліцензію відтепер є ЄДР. Відповідно до Закону України «Про
ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015
р. № 222-VIII та Закону України «Про дозвільну систему
у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 р.
№ 2806-IV відомості про ліцензування та документи дозвільного
характеру мають бути внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб — підприємців та громадських формувань.
Проте до недавнього часу порядку, який би регламентував
цю процедуру, не було. 30.01.2019 року КМУ ухвалив постанову «Про затвердження
Порядку внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців
та громадських формувань відомостей про ліцензування виду господарської діяльності,
документи дозвільного характеру» від 30.01.2019 р. №
47. Документ набрав чинності 01.02.2019 р. Тож відтепер вишукувати
інформацію в різних реєстрах ліцензій та дозволів не буде потреби, оскільки всю
інформацію про юридичну особу буде «видно» у ЄДР за посиланням (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch
)
Майбутні вчителі
та лікарі, що працюватимуть в селах, можуть першочергово вступити на бюджет. МОН надало відповідні роз’яснення. Цьогоріч вступники, які мають бажання
працювати в сільській місцевості, вперше зможуть скористатися правом першочергового
зарахування на бюджет. Воно поширюється на майбутніх лікарів і вчителів, що
оберуть навчання на спеціальностях галузей знань 01 "Освіта/Педагогіка"
і 22 "Охорона здоров'я". Щоб роз'яснити на місцях, як має відбуватися
конкурс з відбору вступників, МОН підготувало відповідні методичні рекомендації.
У міністерстві повідомили, що право першочергового вступу
отримають ті, хто попередньо пройде конкурс та укладе угоду на відпрацювання в селі
або селищі міського типу не менше 3 років. Ця робота проводиться на регіональному
рівні: конкурс організовують облдержадміністрації на основі прогнозу місцевих рад
щодо потреби фахівців з вищою медичною чи педагогічною освітою.
МОН закликало ОДА активніше використовувати цю можливість
та інформувати про неї вступників, адже конкурси мають бути оголошені до 1 березня,
а до 30 квітня - вже мають бути відомі їхні результати.
ОДА самі визначають порядок та умови конкурсів. Це, зокрема,
стосується вимог до конкурсантів і переліку документів. Водночас МОН радить одним
із критеріїв визначити місце проживання учасника. Тоді перевагу зможуть отримати
ті, хто живе в тому самому (найближчому) населеному пункті, що і майбутній роботодавець.
Окремо у міністерстві наголосили на кількох обов'язкових
умовах конкурсу. Так, спеціальність, термін та освітній рівень, які планує обрати
конкурсант, мають збігатися з визначеною потребою у фахівцях. Учасники повинні бути
попередньо ознайомлені зі своїми обов'язками щодо навчання та відпрацювання. При
цьому місцеві ради, що дають замовлення, зобов'язані прийняти рішення про забезпечення
майбутніх працівників безоплатним житлом на термін не менш як 3 роки.
Переможці конкурсів отримають право на першочергове зарахування.
Їх конкурсний бал множитиметься на першочерговий коефіцієнт (1,05). Для вступників
на бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного спрямування) в Умовах прийому
додатково передбачено спеціальну квоту-4, під яку буде надано частину бюджетних
місць.
Після закінчення навчання випускник повинен буде протягом
місяця прибути до місця відпрацювання, укласти трудовий договір і почати роботу.
Якщо ж випускник відмовиться виконувати умови угоди, йому потрібно буде відшкодувати
кошти, витрачені вишем на його підготовку.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство
соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах січня 2019 року у розрахунку на місяць на одну особу
становив для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів
відповідно до чинного законодавства – 4 425,28 грн. (без урахування платежів
-3 562,35 грн.).
Таким чином, законодавчо встановлений
на січень 2019 року (1853 грн.)
прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним
розміром або на 2 099 грн., а для працездатної особи (1921 грн.)
- у 2,3 рази або на 2 504 грн.
Оподаткування подарунків
у 2019 році: якщо вартість дарунків перевищує їх неоподаткований розмір, то сума
такого перевищення оподатковується ПДФО як додаткове благо. Тобто
з 2019 року не оподатковуються дарунки (а також призи переможцям та призерам спортивних
змагань) вартістю не більше 1043,25 грн. на місяць (4173 грн х 25%), а з різниці
між сумою подарунку та його неоподатковуваною вартістю (у 2019 році - 1043,25 грн.
на місяць) справлятиметься ПДФО за ставкою 18% та військовий збір 1,5%.
(ІПК ДФС від 14.01.2019 р. № 100/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).
Наказом Управління Держпраці у Хмельницькій
області від 26.11.2018 року № 245 затверджено «План здійснення заходів державного нагляду
(контролю) Управління Держпраці у Хмельницькій області на 2019 рік». Додержання
законодавства у сферах охорони праці, гігієни праці в березні-квітні 2019 року
планується перевірити у наступних закладах
нашої області:
- Хмельницький базовий медичний коледж - 08.04.2019 (термін - 10 днів).
- Хмельницький обласний наркологічний диспансер - 16.04.2019 (термін - 10 днів).
Уряд затвердив новий Порядок забезпечення
підручниками учнів та вчителів. Держава безкоштовно забезпечуватиме учнів
і вчителів не тільки паперовими, а й електронними підручниками. Йдеться і про електронні
версії паперових підручників, у форматі pdf, і про власне електронні підручники
та підручники з аудіосупроводом.
Це закладено в новий Порядок забезпечення підручниками
та посібниками здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників,
який затвердив Кабмін під час засідання 23 січня 2019 року.
Доступ до е-підручників, право використання яких придбано
державою, учні та вчителі отримуватимуть через Національну освітню електронну платформу.
Зараз майже готове ядро платформи.
У Порядок також закладено низку інших важливих змін. Зокрема,
безоплатно підручниками забезпечуватимуть тих, хто отримує повну загальну середню
освіту не лише в школах та закладах профосвіти (як це було раніше), а й закладах
фахової передвищої та вищої освіти (коледжі та технікуми). Педпрацівники отримуватимуть
окрім підручників і навчально-методичну літературу.
Видання підручників і посібників здійснюватиметься один
раз на 5 років з розрахунку 120 % відповідно до потреби та для учнів з особливими
освітніми потребами з розрахунку 160 % від їх прогнозованої кількості.
Уперше передбачено формування резервного фонду підручників.
За рахунок цього забезпечуватимуть потреби закордонних українців: з української
мови та літератури - до 1000 примірників; з інших предметів українською мовою -
до 300 примірників кожної назви; серії «Шкільна бібліотека» до 500 примірників з
кожної назви.
МОН нагадало, що цього року змінює процедуру експертизи
та конкурсного відбору підручників. Зокрема, оцінювати подані на конкурс матеріали
будуть фахові експерти, які попередньо також пройдуть навчання. Експертне оцінювання
почалося 21 січня і триватиме до 11 лютого. На другому етапі, у березні, безпосередній
вибір підручників здійснюватимуть вчителі.
Мінінфраструктури
розглянуло питання щодо необхідності отримання ліцензії для здійснення перевезень
хворих (пацієнтів) до інших медичних закладів (лист від 28.11.2018
р. № 13592/55/10-18). Так, п. 24 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування
видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII передбачено, що ліцензуванню
підлягає, зокрема, такий вид господарської діяльності як перевезення пасажирів,
небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним,
залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів
автомобільним транспортом.
Мініфраструктури звернуло увагу, що транспортний засіб
спеціального призначення (реанімобіль) не може бути засобом провадження господарської
діяльності для перевезення пасажирів автобусами та/чи перевезення пасажирів
легковими автомобілями на замовлення, оскільки його призначення - транспортування
пацієнтів.
Розпочав роботу Єдиний державний реєстр
осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. НАЗК повідомило про початок роботи
Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією
правопорушення
Реєстр містить інформацію про осіб, яких притягнуто до
кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності
за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних
осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку із вчиненням
корупційного правопорушення.
Довідка стосовно юридичних осіб формується на основі даних,
вказаних в ЕЦП юридичної особи, шляхом пошуку в Реєстрі за найменуванням юридичної
особи, кодом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців
та громадських формувань, ідентифікаційним кодом юридичної особи іншої країни (для
нерезидентів).
Зареєстрований користувач може отримати довідку стосовно
себе на основі персональних даних, вказаних у його ЕЦП (кваліфікованому електронному
підписі).
Інформація, доступна в Реєстрі:
1) про фізичну особу, яку притягнуто до відповідальності
за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення:
· прізвище, ім'я, по батькові;
· місце роботи, посада на час вчинення корупційного або
пов'язаного з корупцією правопорушення;
· склад корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення;
· вид покарання (стягнення);
· спосіб вчинення дисциплінарного корупційного проступку;
· вид дисциплінарного стягнення;
2) про юридичну особу, до якої застосовано заходи кримінально-правового
характеру:
· найменування;
· юридична адреса, код в Єдиному державному реєстрі юридичних
осіб та фізичних осіб - підприємців;
· склад корупційного правопорушення, у зв'язку з вчиненням
якого застосовано заходи кримінально-правового характеру;
· вид застосованих заходів кримінально-правового характеру.
Реєстр безоплатний, зручний у користуванні та доступний
цілодобово через офіційний веб-сайт Національного агентства.
У Реєстрі передбачена функція самостійного безоплатного
отримання довідки юридичними особами - учасниками публічних закупівель.
СУДОВА ПРАКТИКА
Медичний ВНЗ
має право стягнути з випускника кошти за навчання, якщо він не відпрацював трьох
років за направленням. Таку правову позицію встановив Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року
у справі №607/3681/17-ц про стягнення з випускника на користь державного ВНЗ вартості
навчання з огляду на порушення добровільно взятого на себе цивільно-правового зобов'язання
відпрацювати три роки відповідно до направлення.
Зокрема,
у даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
задовольнив касаційну скаргу державного вищого навчального закладу «Тернопільський
державний медичний університет імені І. Я.Горбачевського Міністерства охорони здоров'я
України», попередні судові рішення скасував, а позов зазначеного ВНЗ про стягнення
коштів за навчання задовольнив.
Судом
було установлено, що 01 вересня 2008 року між ВНЗ та відповідачем укладено типову угоду про підготовку фахівців з вищою
освітою, згідно з умовами якої відповідач зобов'язався прибути після закінчення вищого закладу освіти
на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, а у разі
відмови їхати за призначенням - відшкодувати
відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому
порядку. Але в установлений строк до 01 серпня 2016 року відповідач не приступив
до роботи за направленням на посаду загальної практики - сімейного лікаря Тернопільського
міського комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги» без поважних
причин. Відповідно до розрахунку фактичних
затрат на навчання одного студента медичного факультету за державним замовленням
випуску 2014 року вартість навчання відповідача
становить 76 725 грн 86 коп.
Постановляючи
рішення, ВС/КЦС виходив з того, що зазначений правочин укладено зі згоди і за домовленістю
зі відповідачем і він відповідає вимогам ЦК
щодо свободи договору (статті 3, 627 ЦК
України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами
(ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст.
610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання
або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пунктами 1, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у
разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або
законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,
якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.
При цьому
ВС/КЦС не взяв до уваги доводи про те, що норма ст. 52 Закону України
«Про освіту» (у редакції на час вступу відповідача до
університету), якою було передбачено, що випускники вищих навчальних закладів, які
здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу
і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України, була виключена із Закону України «Про освіту» у зв'язку із прийняттям Закону від 01 липня 2014 року
№1556-VII «Про вищу освіту».
Адже,
відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, - якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом
цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства
застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином відповідачем не було дотримано вимог законодавства
України та типової угоди про підготовку фахівця з вищою освітою в частині зобов'язання
відпрацювати після закінчення вищого навчального закладу три роки відповідно до
направлення на роботу, тобто вона порушила добровільно взяті на себе цивільно-правові
зобов'язання.
Здається,
наведена правова ситуація ще не раз буде предметом судового розгляду, оскільки кардинально не вирішено питання застосування до
правовідносин, що також є цивільно-правовими, норми ст. 53 Конституції України,
згідно з якою «Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної
загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних
навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної,
професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання
державних стипендій та пільг учням і студентам».
Раніше у судовій практиці домінувала зовсім інша правова
позиція. Так, свого часу ВАСУ в ухвалі від
17.06.2014 р. у справі № К/800/62070/13 зазначив,
що навчальні заклади не мають права вимагати матеріальну компенсацію від студентів,
які після навчання не відпрацювали три роки у державних установах. Будь-які матеріальні
претензії до випускника ВНЗ, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням,
є неправомірними, оскільки «відсутні правові механізми, які б зобов'язували студента
відшкодувати до державного бюджету вартість навчання».
(за інформацією
Львівського юридичного медичного клубу - http://pravomedprof.blogspot.com/2019/02/blog-post.html )