Зміни в законодавстві щодо колективних договорів

Продовжуємо інформувати про новації трудового законодавства. Сьогодні зупинимось на важливій для профспілок темі – на новаціях законодавства, що стосуються колективних договорів.

Як відомо, 27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року №2253 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (далі – Закон №2253), яким були внесені зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України», «Про колективні договори і угоди» в частині укладення колективних договорів.

Змінами до ст. 12 КЗпП та ст. З Закону України -Про колективні договори і угоди» щодо сторін колективного договору узгоджено усі норми законодавства з цього приводу, а також приведено їх у від­повідність із термінологією Міжнародної організації праці.

З травня 2022 року законодавство доповнено нормою, згідно якої стороною колдоговору є також фізична особа, яка використовує найману працю, та/або її уповноважені представники, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи. Відповідно стороною працівників стали первинні профспілкові організації, «…які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об'єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник)» (це зміст оновлених статей 2 та 3 Закону про колективні договори).

Якщо створено кілька профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної) утворити для ведення переговорів з укладення колективного договору спільний представницький орган шляхом укладення відповідної угоди та письмово повідомити про це власника або уповноважений ним орган; фізичну особу Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в спільному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при під­писанні колективного договору (оновлена стаття 4 Закону про колективні договори). Звертає на себе увагу нова вимога – вимога пропорційності представництва в спільному органі – раніше склад спільного органу не регламентувався.

У той же час цими змінами підтверджено, що профспілкова організація - в силу прямої вказівки закону - є суб'єктом, який представляє інтереси трудового колективу і є стороною колективного договору та колективних переговорів (незалежно від кількості членів профспілки). Колективні переговори щодо укладення колективного договору, а також підписання колективного договору із представниками трудового колективу без участі профспілки (наприклад, з уповноваженим представником, радою трудового колективу тощо) можуть мати місце виключно у випадку відсутності профспілкової організації. Недотримання вказаного порядку є грубим порушенням Кодексу законів про працю України, законів України «Про колективні договори і угоди», «Про професійні спілки. їх права та гарантії діяльності», «Про соціальний діалог в Україні».

Зверніть увагу, що Закон №2253 уточнив вимоги статті 65 Господарського кодексу України – замість норми пункті 7 ст.65 ГК «…. На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом ПОВИНЕН УКЛАДАТИСЯ колективний договір…» є нова норма «На підприємствах, які використовують найману працю, УКЛАДАЄТЬСЯ колективний договір,…»

 

Щодо строку дії колективного договору. Внесені окремі зміни до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» в частині строку дії колективного договору у разі зміни власника чи реорганізації підприємства.

Так, у разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колек­тивного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року, якщо сторони не домовилися про інше. Таким чином, вказаними змінами дозволено сторонам продовжити строк дії колективного договору у випадку зміни власника підприємства. Раніше, нагадуємо, закон в імперативній формі визначав, що у разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні були розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору. Тобто в разі зміни власника чи реорганізації КНП колдоговір має діяти мінімум рік або й більше.

На новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін.

Щодо ознайомлення із колективним договором працівників. Змінами до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» чітко визначений новий обов'язок роботодавця ознайомити працівників із змістом колективного договору (або про внесення змін) та вказані відповідні строки для цього - роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника з текстом колективного договору до початку роботи за трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колективного договору, чи внесення до нього змін. Суб'єкти сторін колективного договору зобов'язані забезпечити постійний і безперешкодний доступ до колективного договору у порядку, визначеному цим договором та можливість його копіювання. Але сам порядок ознайомлення з текстом колективного договору, змінами до нього визначається договором.

До слова - законопроектом №7629 (з 4 серпня цього року знаходиться на розгляді в профільному комітеті ВРУ) встановлюється підвищена відповідальність особи, винної у ненаданні працівнику інформації про деталі колективного договору чи зміни про нього – законодавці планують встановити штраф за ненадання працівнику роботодавцем (його представниками) інформації про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, причому надається право складати протоколи про ці правопорушення Державній інспекції праці.

 

Враховуючи наведене вище та досвід вирішення окремих питань за останній час, пропонуємо уважно переглянути колективні договори з урахуванням новацій Кодексу законів про працю України та Закону України «Про колективні договори і угоди», які діють на сьогодні, і ініціювати внесення змін і доповнень. Орієнтовні зміни та доповнення – у додатку цього листа.

 

Також вважаємо за потрібне інформувати про перспективи запровадження новацій у законодавчих нормах щодо колективних договорів та угод. 2 серпня 2022 року Голова Уряду - Д.Шмигаль зареєстрував у ВРУ два законопроєкти, які стосуються колективно-договірної діяльності:

Законопроєкт №7628 "Про колективні угоди та договори". Розроблення нової редакції Закону України “Про колективні договори і угоди” передбачалось ще рік тому - пунктом 56 Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2021 рік (затвердженого постановою ВРУ від 02.02.2021 № 1165).

Варта уваги одна з позицій проєкту, яка стосується обов'язковості укладення колдоговору.  Нещодавно - 27 травня - набрав чинності Закон №2253 (від 12.05.2022) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників», яким внесені зміни до Господарського кодексу - абзац перший частини сьомої статті 65 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144) викладений в такій редакції:

«7. На підприємствах, які використовують найману працю, УКЛАДАЄТЬСЯ колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові, соціально-економічні відносини між роботодавцем і працівниками, їх представниками. Питання укладення колективних договорів регулюються законодавством про колективні договори».

Ще не встигла набути чинності ця норма, як бізнес в раді оговтався і одразу ж виключив обов’язковість колективних договорів – за законопроектом №7628 Стаття 65 Господарського Кодексу знову змінюється:

«7. У разі ініціювання колективних переговорів з укладення колективного договору, на підприємствах, які використовують найману працю, МОЖЕ УКЛАДАТИСЯ колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові, соціально-економічні відносини між роботодавцем і працівниками, їх представниками. Питання укладення колективних договорів регулюються законодавством про колективні угоди та договори».

Цим же законопроектом пропонується внести зміни до 5 статей Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”.

Наприклад, згідно статті 42 Закону про профспілки роботодавець згідно колдоговору повинен надати приміщення з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною.  А у новій редакції ст.42 підкреслюється, що це буде обов’язковим за умови затвердження окремим пунктом колдоговору, а у разі існування кількох первинок – від кількох профспілок – приміщення надаватиметься виключно за окремими письмовими  угодами (і навряд чи без відповідної оплати).

Якщо згідно Статті 43 «Надання профспілковим організаціям підприємств, установ або організацій будинків, приміщень, споруд для ведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної роботи» такі приміщення надавались у будь-якому разі, то новою редакцією цієї статті пропонується виконувати цей обов’язок виключно згідно відповідного положення колдоговору.

Також відрахування коштів первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу згідно нової редакції Статті 44 Закону про профспілки стане можливим виключно у випадку, якщо це передбачатиметься колективним договором. На сьогодні це є прямою вимогою Закону про профспілки, без посилань на наявність чи відсутність колдоговору.

 

Другий законопроект, внесений Урядом (про нього ми згадували вище) – це законопроєкт №7629 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності». Пропонується передбачити в Кодексі України про адміністративні правопорушення згідно із положенням частини першої статті 32 проекту Закону України “Про колективні угоди та договори” підвищення розміру штрафу за окремі види правопорушень: - ухилення від участі в колективних переговорах – від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від трьох до десяти); а за ненадання інформації, необхідної для ведення переговорів і здійснення контролю за виконанням угод, договорів – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від одного до п'яти);

Також пропонується накладати штраф за ненадання працівнику особами, які представляють роботодавця, інформації про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі відсутній), а також розгляд суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів справ про такі адміністративні правопорушення та право складати протоколи про ці правопорушення інспекції Держпраці.

Водночас пропонується не накладати штраф на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, і профспілки, коли вони представляють інтереси працівників таких роботодавців, за ухилення від участі в колективних переговорах, ненадання інформації для ведення переговорів і здійснення контролю за виконанням угод і договорів.

У разі прийняття цей закон набере чинності через 6 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану.

 

Додаємо Порівняльну таблицю нової редакції Закону про колективні договори та пропозиції щодо змін та доповнень до колективного договору.

 

Пропозиції щодо змін і доповнень до колективного договору

(на прикладі положень макету колдоговору, який надавався обласною організацією профспілки.

 

макет		пропозиції	пояснення
3.5. У разі зміни власника КНП « ___________________ » чинність Договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період Сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного Договору. Таким чином, чинний Договір діє до моменту укладення нового колективного договору і є обов’язковим до виконання правонаступником.	3.5. У разі зміни власника КНП « ___________________ » чинність Договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року, у той же час Сторони можуть внести доповнення, подовжуючи чинність договору на більш тривалий термін. З урахуванням терміну подовження чинності Сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного Договору. Таким чином, чинний Договір діє до моменту укладення нового колективного договору і є обов’язковим до виконання правонаступником		У такий спосіб пропонується врахувати зміни до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» в частині строку дії колективного договору у разі зміни власника чи реорганізації підприємства, що набули чинності 27 травня 2022 року..
1.6.1. Після підписання Договору Роботодавець протягом п’яти робочих днів тиражує Договір і доводить його до відома всіх працівників КНП « _______ » під підпис. 1.6.2. Після підписання Договору Роботодавець спільно з Профкомом у триденний термін подає його на повідомну реєстрацію. 1.6.3. У подальшому Роботодавець забезпечує ознайомлення прийнятих працівників КНП « __________ » з Договором під підпис. 1.6.4. Зміни до доповнення до Договору доводяться до відома працівників у порядку передбаченому пунктами 1.6.1, 1.6.2., 1.6.3.		1.6.1. Після підписання Договору (а також внесення до нього змін) Роботодавець тиражує Договір і у тижневий термін доводить його до відома всіх працівників КНП « ___________ » під підпис у окремому журналі, за формою, затвердженою положенням про діловодство КНП «__________________». 1.6.2. Після підписання Договору Роботодавець спільно з Профкомом у триденний термін подає його на повідомну реєстрацію. 1.6.3. У подальшому Роботодавець забезпечує ознайомлення прийнятих працівників КНП « __________ » з Договором під підпис до початку роботи за укладеним трудовим договором. 1.6.4. Роботодавець і Профком забезпечують можливість додаткового ознайомлення усіх працівників з текстом колективного договору на підставі заяви та його можливість його копіювання (або окремих положень) на підставі заяви у присутності відповідального працівника відділу кадрів чи бухгалтерського підрозділу. Дата додаткового ознайомлення та/або копіювання фіксується в журналі.	У такий спосіб пропонується врахувати зміни до ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» в частині строку дії колективного договору у разі зміни власника чи реорганізації підприємства, що набули чинності 27 травня 2022 року.
4.1.14.4. Встановити відповідно п.170.9.1 ст.170 Податкового кодексу України розмір добових у сумі не більше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового року,  за кожен  календарний день такого відрядження в межах  України, а при відрядженнях за кордон не вище ніж 80 євро за  кожен календарний день такого відрядження.		4.1.14.4. Встановити відповідно п.170.9.1 ст.170 Податкового кодексу України розмір добових у сумі не більше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати встановленої згідно чинного законодавства на 1 січня податкового року,  за кожен  календарний день такого відрядження в межах  України, а при відрядженнях за кордон не вище ніж 80 євро за  кожен календарний день такого відрядження.	Редагування – для врахування змін у пункті "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства про охорону здоров’я та статті 8 Закону України "Про оплату праці".   Ці зміни передбачають, що мінімальний розмір оплати праці медичних та фармацевтичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я визначається Кабінетом Міністрів України, у тому числі з дотриманням гарантій щодо мінімальної заробітної плати. Як відомо, рівень мінімальної зарплати (МЗП) встановлюється Законом про державний бюджет на відповідний рік.
5.1.3.1. Затвердити в КНП « _________________________ » тарифну систему оплати праці, встановлюючи мінімальну місячну тарифну ставку (посадовий оклад), розмір базового посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду за повністю виконану місячну норму часу на рівні мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України про державний бюджет України на відповідний рік.		5.1.3.1. Затвердити в КНП « ______________________ » тарифну систему оплати праці, встановлюючи мінімальну місячну тарифну ставку (посадовий оклад), розмір базового посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду за повністю виконану місячну норму часу на рівні мінімальної заробітної плати, встановленої згідно чинного законодавства.
5.1.14. Виплату заробітної плати за час щорічної відпустки проводити не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку відпустки. За заявою працівника початок відпустки переноситься на кількість днів затримки виплати заробітної плати за час щорічної відпустки. У разі необхідності отримання відпустки (або її частини) у стислі терміни у зв'язку із сімейними обставинами, станом здоров'я тощо, за письмовою заявою працівника заробітна плата за час відпустки може бути виплачена в терміни, визначені між працівником та роботодавцем.		5.1.14. Виплату заробітної плати за час усіх видів оплачуваних відпусток (щорічної відпустки та додаткової, «на дітей», учасникам бойових дій, ліквідаторам аварії на ЧАЕС і ін.) проводити до початку відпустки, але не пізніше ніж напередодні першого дня відпустки. Моментом початку відпустки вважається нуль годин нуль хвилин першого календарного дня відпустки, зазначеного у рішенні про її надання. За заявою працівника початок відпустки переноситься на кількість днів затримки виплати заробітної плати за час відпустки. У разі необхідності отримання відпустки (або її частини) у стислі терміни у зв'язку із сімейними обставинами, станом здоров'я тощо, за письмовою заявою працівника заробітна плата за час відпустки може бути виплачена в терміни, визначені між працівником та роботодавцем.	Законом №2352 внесені зміни до частини четвертої статті 115 КЗпП, як викладена в наступній редакції: “Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором”;
2.1.4. Інформувати Профком не пізніше як за три місяці до впровадження змін структури, штатного розпису КНП « ___________________ », які можуть призвести до вивільнення працівників. Інформувати Профком про внесення змін до статуту КНП « _________________ ».		2.1.4. Інформувати Профком не пізніше як за три місяці до впровадження змін структури, штатного розпису КНП « ____________________ », які можуть призвести до вивільнення працівників. Інформувати Профком про внесення змін до статуту КНП « ______________ ». 2.1.4.1. Якщо планується масове вивільнення повідомлення Профкому надається у письмовому вигляді, включаючи відомості про причини наступних звільнень, про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Масовим вивільненням з ініціативи роботодавця є протягом одного місяця: 1) вивільнення 10 і більше працівників КНП «__________», якщо їх чисельність від 20 до 100; 2) вивільнення 10 і більше відсотків працівників КНП «___________», якщо їх чисельність від 101 до 300; 3) вивільнення 30 і більше працівників КНП «___________», якщо їх чисельність від 301 до 1000; 4) вивільнення 3 і більше відсотків працівників КНП «_________________», якщо їх чисельність від 1001 і більше. Роботодавець також повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 КЗпП, та проведення консультацій з Профкомом. Роботодавець при плануванні масового вивільнення не пізніше трьох місяців з дати прийняття рішення про масове вивільнення проводить консультації з Профкомом щодо заходів із запобігання звільненню, зведення його до мінімуму та пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Строк проведення таких консультацій становить не менш як 15 календарних днів і передбачає проведення спільного засідання Профкому і представників Роботодавця, а також проведення загальних зборів трудового колективу після опрацювання заходів щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків. (такі заходи можуть передбачати мобілізацію внутрішніх резервів – скорочення виробничих та адміністративних витрат, підготовка договорів з НСЗУ за іншими пакетами;. звернення до власника КНП, місцевої адміністрації, місцевого відділення виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття України (центр зайнятості) з проханням про надання організаційно-правової та фінансової допомоги; звернення до депутатів місцевої ради щодо отримання додаткових кредитів, пільг, зниження місцевих податків. Профком має право вносити пропозиції Роботодавцю та відповідним органам про перенесення строків або тимчасове припинення чи скасування заходів, пов'язаних із звільненням працівників, що є обов'язковими для розгляду.	Закон України від 1 липня 2022 р. №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” змінив норми ст.49-2 «Порядок вивільнення працівників» КЗпП та доповнив його новою статтею 49-4  «Зайнятість населення». Також з 27 травня 2022 року впроваджена законодавча вимога включати до колективних договорів показники масового вивільнення працівників, заходи із запобігання вивільненню та з мінімізації негативних наслідки (пункт 2 Статті 48. «Масове вивільнення працівників з ініціативи роботодавця» Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067).
3.1.18. З метою оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам, проведення оцінки їх професійного рівня один раз на п’ять років працівники КНП « ___________________ » (за винятком працівників, зазначених у пункті 3.1.19 Договору), зобов’язані проходити атестацію, яка проводиться для медичних працівників відповідно до наказів Міністерства охорони здоров’я України, а для усіх інших працівників КНП « ___________ » - згідно «Положення про порядок проведення атестації працівників КНП « ___________________ », затвердженого наказом Директора КНП « __________________ » .		3.1.18. З метою оцінки професійного рівня працівників кваліфікаційним вимогам і посадовим обов’язкам, проведення оцінки їх професійного рівня один раз на п’ять років працівники КНП « _____________________ » (за винятком працівників, зазначених у пункті 3.1.19 Договору), зобов’язані проходити атестацію, яка проводиться для медичних працівників відповідно до наказів Міністерства охорони здоров’я України, а для усіх інших працівників КНП « ___________ » - згідно «Положення про порядок проведення атестації працівників КНП « _______ », затвердженого наказом Директора КНП « __________ » . 3.1.18.1. Атестація працівників, які не відносяться до категорії медичних працівників, проводиться не частіше ніж один раз на три роки. «Положення про порядок проведення атестації» має містити пункти про склад атестаційної комісії, графік проведення атестації. 3.1.18.2. Інформація про проведення атестації доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до її проведення.	Виконання вимог норми ч. 2 ст. 11 Закону України "Про професійний розвиток працівників", якою встановлено, що категорії працівників, які підлягають атестації, та періодичність її проведення визначаються колективним договором. На підприємствах, в установах та організаціях, у яких не укладаються колективні договори, категорії працівників, які підлягають атестації, строки та графік її проведення визначаються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.
4.1.10. Встановлювати при можливості та (або) у зв’язку із поважними причинами - на прохання працівника, неповний робочий день чи неповний робочий тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або за фактично відпрацьований час. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сімї, встановлювати неповний робочий час в обов’язковому порядку.		4.1.10. Встановлювати при можливості та (або) у зв’язку із поважними причинами - на прохання працівника, неповний робочий день чи неповний робочий тиждень з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу або за фактично відпрацьований час. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сімї, встановлювати неповний робочий час в обов’язковому порядку. Тривалість неповного робочого часу (робочого тижня чи робочого дня) встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем.	Трудове законодавство не встановлює нижню межу неповного робочого часу немає. Тому можна увести неповний робочий день чи тиждень тривалістю навіть одна година на тиждень, якщо інше не передбачили колдоговором. Стаття 56 КЗпП не обмежує права сторін трудового договору визначити тривалість неповного робочого часу (лист Мінсоцполітики від 29.08.2012 № 318/13/116-12)

 

 

Порівняльна таблиця

Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356-XI

Редакція від 5 грудня 2019 року N 341-IX	Редакція від 12 травня 2022 року №2253 (чинна на сьогодні)
Стаття 2. Сфера укладення колективних договорів, угод
Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів. Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі: -       на національному рівні - генеральна угода; -       на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди; -       на територіальному рівні - територіальні угоди.	Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - підприємство). (частина перша статті 2 у редакції Закону України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) Частину другу статті 2 виключено (згідно із Законом України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі: -       на національному рівні - генеральна угода; -       на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди; -       на територіальному рівні - територіальні угоди.
Стаття 3. Сторони колективного договору, угоди
Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.                 Сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.	Сторонами колективного договору є: - сторона роботодавця, суб'єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи; - сторона працівників, суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об'єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник). (частина перша статті 3 у редакції Закону України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) Сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.
Стаття 4. Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод
Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог. За наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об'єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору. У разі недосягнення згоди щодо колективного договору у спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймають найбільш прийнятний проект колективного договору і доручають профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органу, який розробив проект, на його основі провести переговори і укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу з роботодавцем. У разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали представники профспілок чи їх об'єднань, до яких входить більшість найманих працівників держави, галузі, території. За наявності на національному, галузевому, територіальному рівнях кількох репрезентативних відповідно до законодавства України про соціальний діалог суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців для ведення переговорів і укладення угоди відповідного рівня вони повинні сформувати спільний представницький орган. Ініціювати укладення угоди про утворення спільного представницького органу суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців відповідного рівня може будь-який репрезентативний відповідно до законодавства України про соціальний діалог суб'єкт профспілкової сторони та сторони роботодавців. Професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об'єднанням відповідного рівня для представлення своїх інтересів під час ведення колективних переговорів та укладення угод відповідного рівня. Спільний представницький орган сторони профспілок, роботодавців може вести переговори та укладати колективні угоди відповідного рівня за дорученням його членів, які є репрезентативними відповідно до законодавства України про соціальний діалог.	Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог. Якщо на підприємстві створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної) утворити для ведення переговорів з укладення колективного договору спільний представницький орган шляхом укладення відповідної угоди та письмово повідомити про це роботодавця. (частина друга статті 4 у редакції Закону України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) У разі недосягнення згоди щодо колективного договору у спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймають найбільш прийнятний проект колективного договору і доручають профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органу, який розробив проект, на його основі провести переговори і укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу з роботодавцем. У разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали представники профспілок чи їх об'єднань, до яких входить більшість найманих працівників держави, галузі, території. За наявності на національному, галузевому, територіальному рівнях кількох репрезентативних відповідно до законодавства України про соціальний діалог суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців для ведення переговорів і укладення угоди відповідного рівня вони повинні сформувати спільний представницький орган. Ініціювати укладення угоди про утворення спільного представницького органу суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців відповідного рівня може будь-який репрезентативний відповідно до законодавства України про соціальний діалог суб'єкт профспілкової сторони та сторони роботодавців. Професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об'єднанням відповідного рівня для представлення своїх інтересів під час ведення колективних переговорів та укладення угод відповідного рівня. Спільний представницький орган сторони профспілок, роботодавців може вести переговори та укладати колективні угоди відповідного рівня за дорученням його членів, які є репрезентативними відповідно до законодавства України про соціальний діалог.
Стаття 9. Дія колективного договору, угоди
Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді. Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою. Колективний договір, угода зберігають чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір, угоду. У разі реорганізації підприємства колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін. У разі зміни власника підприємства чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору. У разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації. На новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, якщо не передбачено його реєстрацію. Усі працюючі, а також щойно прийняті на підприємство працівники повинні бути ознайомлені з колективним договором роботодавцем.           Сторони, що уклали угоду, повинні інформувати громадян через засоби масової інформації про зміни та доповнення до угоди та хід її реалізації і забезпечити розміщення тексту угоди у засобах масової інформації.       Галузеві (міжгалузеві) і територіальні (обласні та республіканська) угоди підлягають повідомній реєстрації в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, а колективні договори і територіальні угоди іншого рівня - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів затверджується Кабінетом Міністрів України.	Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді. Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором, угодою. Колективний договір, угода зберігають чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір, угоду. У разі зміни власника, реорганізації юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) умови колективного договору діють протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року, якщо сторони не домовилися про інше. (частина п'ята статті 9 у редакції Закону України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) Частину шосту статті 9 виключено (згідно із Законом України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) У разі ліквідації підприємства колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.   На новоствореному підприємстві колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін. (частина восьма статті 9 у редакції Закону України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) Роботодавець зобов'язаний ознайомити працівника з текстом колективного договору до початку роботи за укладеним трудовим договором, а також у тижневий строк після укладення колективного договору, внесення до нього змін. Суб'єкти сторін колективного договору зобов'язані забезпечити постійний і безперешкодний доступ до колективного договору у порядку, визначеному цим договором, можливість його копіювання. Порядок ознайомлення з текстом колективного договору, змінами до нього визначається договором. (частина дев'ята статті 9 у редакції Закону України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) Сторони колективної угоди забезпечують інформування працівників та роботодавців, для яких є обов'язковими положення цієї угоди, про її укладення, внесення до неї змін, а також розміщують текст колективної угоди та інформацію про хід її реалізації на офіційних веб-сайтах суб'єктів сторін. (частина десята статті 9 у редакції Закону України від 12.05.2022 р. N 2253-IX) Галузеві (міжгалузеві) і територіальні (обласні та республіканська) угоди підлягають повідомній реєстрації в установленому порядку центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, а колективні договори і територіальні угоди іншого рівня - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів затверджується Кабінетом Міністрів України.
	Закон доповнено -  Стаття 91. Поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди
	Дія галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень може бути поширена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, на всіх роботодавців незалежно від форми власності, які провадять свою діяльність у відповідній галузі/галузях (виді/видах економічної діяльності), у разі отримання відповідного спільного звернення від суб'єктів сторін цієї угоди та у разі, якщо угоду: - укладено відповідно до цього Закону центральним органом (органами) виконавчої влади та репрезентативними суб'єктами сторін/сторони (у разі укладення угоди на двосторонній основі); - зареєстровано без зауважень центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин. Порядок поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень затверджується Кабінетом Міністрів України. Інформація про поширення дії галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин, та суб'єктами сторін цієї угоди. Роботодавці, на яких поширюється дія галузевої (міжгалузевої) угоди, її окремих положень, визначаються за основним видом економічної діяльності. Положення галузевої (міжгалузевої) угоди є обов'язковими для роботодавців, на яких поширено їх дію.