Питання: чи можуть медичні працівники, робочі місця яких розташовані
в школах та дитсадках, працювати без обідньої перерви ?
Відповідь: встановлення перерви у роботі працівників
будь-якого закладу охорони здоров’я є обов’язковим, але для певних категорій
працівників допускається робота без перерви для відпочинку і харчування.
Пояснимо: відповідно до статті 66 Кодексу законів про
працю України працівникам надається перерва для відпочинку і харчування
тривалістю не більше 2 годин. Перерва не входить до робочого часу і має
надаватися, як правило, через 4 години після початку роботи.
Час початку і закінчення обідньої перерви встановлюється
правилами внутрішнього трудового розпорядку кожного окремого закладу охорони
здоров’я. Працівники використовують час обідньої перерви на свій розсуд та
можуть відлучатися з місця роботи.
Якщо через умови праці перерву встановити не можна,
працівникові має надаватися можливість прийому їжі протягом робочого часу.
Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або
уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної
профспілкової організації (профспілковим представником) закладу охорони
здоров’я.
Галузевими правилами внутрішнього трудового розпорядку
для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони
здоров’я України, затвердженими наказом МОЗ від 18.12.2000 № 204-о, також
визначена необхідність обов’язкового встановлення перерви для працівників.
Однак правила містять і виняток: для медичних працівників
лікувально-профілактичних та інших закладів охорони здоров’я, що мають
6,5-годинний або меншої тривалості робочий день, надання обідньої перерви не
обов’язкове.
Отже, встановлення перерви у роботі працівників
будь-якого закладу охорони здоров’я є обов’язковим, сама ж тривалість перерви
не має становити більше двох годин та не входить до робочого часу. Як правило,
для працівників з нормою робочого часу від 7 годин 42 хвилини до 8 годин
перерва встановлюється тривалістю 30–60 хвилин.
Підсумуємо: законодавство не містить категоричних
заперечень відсутності перерви для відпочинку і харчування в ПВТР. Лише в
коментарях до кодексу Законів про працю України вказується, що мінімальна
тривалість перерви для відпочинку і харчування законодавством не встановлена.
Її визначення відноситься до компетенції трудового колективу, уповноваженого
вирішувати це питання при затвердженні правил внутрішнього трудового
розпорядку, або сторін колективного договору, оскільки в ньому можуть
передбачатись відповідні умови. Однак не можна вважати, що трудовий колектив чи
сторони колективного договору повністю вільні у визначенні мінімальної
тривалості перерви для відпочинку і харчування. Очевидно, її тривалість повинна
бути такою, щоб перерва виконувала своє призначення: за час перерви працівники
повинні встигнути відпочити і прийняти їжу. Тому можна зробити висновок, що
затвердження загальними зборами трудового колективу ПВТР, в якому певним
категоріям працівників не передбачатиметься перерва для відпочинку і харчування
не суперечитиме трудовому законодавству.
Квітень 2017.