Відповідь: Є кілька варіантів залучення сантехніка
у позаробочий час:
- сантехніка можна залучати до чергувань
по лікарні, але такі обов’язки повинні передбачатись у посадових інструкціях і описані
в локальних актах закладу охорони здоров’я;
-
сантехніка можна викликати в певних ситуаціях для виконання надурочних робіт з
належним оформленням і оплатою згідно законодавства;
-
теоретично можна встановити гнучкий режим робочого часу який передбачає періоди робочого дня, коли
працівник зобов’язаний бути на робочому місці, — фіксований час та змінний час — це час, який працівник
використовує на свій розсуд, вирішуючи сам, чи бути йому на роботі (але все
одно можуть виникнути надурочні роботи)..
Детальніше...
При прийомі на роботу сантехніку
встановлено певну тривалість робочого часу і вказано режим роботи – п’ятиденка,
вказано початок, перерва та закінчення
робочого дня. Але для виконання
невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких
залежить у подальшому нормальна робота лікарні, доводиться залучати працівників
(у тому числі сантехніка) до роботи у позаробочий час. На мові трудового
законодавства – це є надурочна робота (ст.62 Кодексу Законів про працю).
Причому законодавством надурочні роботи обмежені для кожного працівника 120
годинами на рік. Для організації оплати потрібна доповідна відділу кадрів
головному лікарю про правомірність
застосування надурочних робіт у зазначеній ситуації та правомірність залучення
до надурочних конкретних працівників. А
головний лікар може надати доручення підготувати для профспілкового комітету
подання для отримання дозволу на проведення надурочних робіт. Після отримання
дозволу підготувати проект наказу про залучення до надурочних робіт конкретних
працівників з вказаною кількістю відпрацьованих надурочно годин.
До слова, головний лікар може заздалегідь звернутися
до профспілкового комітету за отриманням згоди на застосування надурочних
робіт, наприклад, протягом року, у випадках, які неможливо передбачити наперед
і отримати згоду профспілкового органу при виникненні потреби у надурочних
роботах, неможливо з об’єктивних причин.
Рішення про надання чи не надання згоди на
застосування надурочних робіт профспілковий комітет приймає на засіданні й
оформлює протоколом. Про прийняте рішення профспілковий комітет має повідомити
роботодавця письмово.
Обов’язковим є наказ головного лікаря про проведення
надурочних робіт і відображення надурочних годин у табелі обліку використання
робочого часу (для позначення надурочних робіт передбачені літерний код «НУ» та
цифровий — «05»).
Згідно статті 106 КЗпП України робота в надурочний час
за погодинною системою оплати праці оплачується в подвійному розмірі годинної
ставки. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Підвищена оплата надурочної роботи застосовується
незалежно від того, чи дотримане власником законодавство, що визначає підстави
і порядок застосування надурочних робіт: залучення до надурочної роботи за
відсутності встановлених законодавством підстав для цього, неодержання дозволу
виборного органу первинної профспілкової організації на проведення надурочної
роботи не позбавляють працівників права на підвищену оплату надурочних робіт.
Якщо сантехніка викликали у вихідний день –
зауважуємо, що робота у вихідні дні законодавством заборонена і допускається
тільки у виняткових випадках, передбачених статтею 71 Кодексу законів про
працю України. Якщо залучення працівників до роботи у вихідний день
правомірно, робота у вихідний день за згодою сторін компенсується наданням
іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі годинної ставки
(ст. 72 , 107 КЗпП ). Залежно від того, який вид компенсації
вибере працівник, робота у вихідний день може бути надурочною або такою,
яка виконувалася в межах місячної норми робочого часу.
Якщо працівник як компенсацію вибрав інший день
відпочинку, що надається йому в межах місяця, то робота у вихідний день не є
надурочною. У випадку, коли працівника залучено до роботи у вихідний день і він
погодився на грошову компенсацію, місячну норму робочого часу буде перебільшено
на кількість годин, відпрацьованих у цей день. Тож робота у вихідний день
вважатиметься надурочною, гранична норма застосування яких обмежена 120
годинами на рік (ст. 65 КЗпП ).
Такої думки притримується Мінсоцполітики у листі
від 09.12.2014 № 922/13/155-14 : «Оплата праці за роботу у вихідний,
святковий та неробочий день працівникам, які одержують місячний оклад,
провадиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо
робота у вихідний, святковий, неробочий день провадилася у межах місячної норми
часу і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота
провадилась понад місячну норму».
Для оплати надурочних робіт до бухгалтерії має бути
передано засвідчену в установленому порядку копію наказу про залучення
працівників до надурочних робіт та табель обліку використання робочого часу.
Умови роботи закладу охорони здоров’я
затверджуються правилами внутрішнього трудового розпорядку за погодженням із
профспілковим комітетом. Один з розділів цих правил присвячується організації
праці колективу для забезпечення надання цілодобової та якісної медичної
допомоги населенню (згідно наказу МОЗ України «Про затвердження Галузевих
правил внутрішнього трудового розпорядку» від 18 грудня 2000 р. № 204-о, далі —
Наказ № 204-о). У цьому розділі адміністрація може передбачити залучення до виконання
невідкладних робіт в позаробочий час працівників господарських підрозділів.
Зрозуміло, що у такому випадку повинна йти мова про зменшення робочого часу.
Причому виконання цієї роботи має бути включено до посадових обов’язків
зазначених працівників.
Підсумуємо:
є
кілька варіантів залучення сантехніка у позаробочий час:
- сантехніка можна залучати до чергувань
по лікарні, але такі обов’язки повинні передбачатись у посадових інструкціях і описані
в локальних актах закладу охорони здоров’я;
-
сантехніка можна викликати в певних ситуаціях для виконання надурочних робіт з
належним оформленням і оплатою згідно законодавства;
-
теоретично можна встановити гнучкий режим робочого часу який передбачає періоди робочого дня, коли
працівник зобов’язаний бути на робочому місці, — фіксований час та змінний час — це час, який працівник
використовує на свій розсуд, вирішуючи сам, чи бути йому на роботі (але все
одно можуть виникнути надурочні роботи).
Проте у будь-якому разі - для
запобігання непорозумінням на майбутнє, слушною вважаємо рекомендації
Мінсоцполітики (лист від 19.09.2012 р. N 321/13/133-12 додається), яким
наголошується наступне: згідно зі ст. 7 Закону України "Про колективні
договори і угоди" у колективному договорі встановлюються взаємні
зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і
соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу
і відпочинку. Тому порядок компенсації за роботу у вихідний день доцільно
визначати у колективному договорі. У тому числі можна передбачити термін
надання відгулу після чергувань, зміну початку робочого дня після чергування по
стаціонару (перерву після чергування перед початком щоденної роботи), та інші
моменти. Варіант пунктів колдоговору з даного питання також додаємо.
У такий же спосіб можна врегулювати питання робочого
часу працівників господарських служб, зокрема сантехніка.