25 квітня 2017 р.

Чергування водіїв вдома



Питання: якщо встановити в ЦРЛ чергування вдома водіїв санітарних автомобілів – чи можна це зробити в межах робочого часу наказом по лікарні, чи оплачувати і яким чином?
Відповідь: такі чергування можливі, але вони повинні оплачуватись за загальними правилами. Таке питання потрібно врегулювати доповненням до колективного договору. Графіки чергувань можуть погоджуватись профкомом, профком також може бути ініціатором внесення змін та доповнень до колективного договору.

Чергування працівників, які мають групу інвалідності




Питання: чи можна залучати до чергувань по лікарні працівників, які мають групу інвалідності ?
Відповідь: можна, якщо це не суперечить медичним рекомендаціям, наданими МСЕК.

ФСС наполягає: декретні розраховуємо без доплати до мінімальної зарплати !

 ФСС з ТВП наполягає на своєму алгоритмі розрахунку декретних, за якого не передбачена доплата до мінімальної заробітної плати !

За нарахування декретних визначальними є такі загальні правила із Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV:
  • декретні не залежать від страхового стажу і надаються застрахованій особі в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), обчисленої за Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою від 26.09.2001 № 1266;
  • сума декретних у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду;
  • сума декретних у розрахунку на місяць  не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Тож ФСС з ТВП вважає, що суму декретних потрібно розраховувати так:
1. Розраховувати середньоденну заробітну плату, виходячи з фактичних виплат.
2. Порівнювати фактичну середньоденну заробітну плату із середньоденною заробітною платою, обчисленою з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого в місяці настання страхового випадку (мінімальна зарплата/30,44 — середньомісячна кількість календарних днів).
3. У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої з мінімальної заробітної плати над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної, обчисленої з мінімальної заробітної плати.



ВИКОНАВЧА ДИРЕКЦІЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ
ЛИСТ
від 21.03.2017 р. № 2.4-38-479
Додаток до листа
21.03.2017 N 2.4-38-479

Інформація про розрахунок допомоги по вагітності та пологах за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Щодо питань реалізації норми статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 N 1105 (далі - Закон) при наданні допомоги по вагітності та пологах.
Відповідно до статті 25 Закону допомогу по вагітності та пологах застрахованій особі виплачують за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомогу по вагітності та пологах виплачують за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів).
Статтею 26 Закону передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі в розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Розрахунок середньої зарплати здійснюють відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 26.09.2001 N 1266 (далі - Порядок).
Пунктом 3 Порядку визначено, що середньоденну заробітну плату обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування на кількість календарних днів перебування в трудових відносинах, у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати.
Враховуючи попередню інформацію, Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважає, що суму допомоги по вагітності та пологах слід розраховувати таким чином:
1. Розраховувати середньоденну заробітну плату, виходячи з фактичних виплат.
2. Порівнювати фактичну середньоденну заробітну плату із середньоденною заробітною платою, обчисленою з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого в місяці настання страхового випадку (мінімальна заробітна плата / 30,44 - середньомісячна кількість календарних днів).
3. У разі перевищення середньоденної заробітної плати, розрахованої з мінімальної заробітної плати над фактичною середньоденною заробітною платою, подальший розрахунок страхової виплати (допомоги по вагітності та пологах) здійснювати із середньоденної.



квітень 2017 року

Тривалість робочого тижня медреєстраторів


Питання: яка тривалість робочого дня медреєстратора Центру ПМСД ? Посада реєстратора на сьогодні відноситься до технічних службовців, тривалість робочого тижня яких 40 годин. Як правильно встановити тривалість ?
Відповідь: 38,5 годин на тиждень. Тобто робочий день становить 6 год. 25 хв. при роботі за шестиденним графіком або 7 год. 42 хв – при п’ятиденному.

24 квітня 2017 р.

Доплата за використання деззасобів



Питання: працюю старшою медичною сестрою у стаціонарному відділенні лікарні. Чи маю право на встановлення доплати за використання дезінфекційних засобів ?
Відповідь: на практиці така доплата старшим медичним сестрам не призначається, враховуючи їх посадові обов’язки. Ця доплата надається за використання у роботі дезінфікувальних засобів, прибирання туалетів, а не облік та видачу цих засобів. Конкретний перелік посад працівників, які використовують у роботі деззасоби, і яким встановлюється доплата в розмірі 10 відсотків посадового окладу (тарифної ставки), слід передбачити у колективному договорі.

23 квітня 2017 р.

Про скасування Наказу МОЗ №33 (з неопублікованого в паперових ЗМІ)



З неопублікованого в паперових  ЗМІ

Після того як Петро Олексійович запросив «порулити» в МОЗ Уляну Супрун нами було прийнято рішення реагувати тільки на ті ідеї чергової молодої команди, які можуть завдати шкоди усім нам, або якійсь групі людей. Це так само як із малими дітьми. Поки викладають якісь фігурки з сірників – мовчимо, а як тільки починають чиркати по коробці – реагуємо. Ось захотіла в.о. міністра запровадити парамедиків – ми відреагували. Захотіла поговорити у програмі «надвечіря» на УТ-1 ні про що, то нехай там говорить.

Але тут днями МОЗ відмінило наказ №33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я». Ця дія нас поставила у складне положення. Ніби і не варто звертати увагу, але щось можна було  б і сказати. Не відомо чим це все б закінчилося, якби не виступ на “Громадському” заступника міністра Павла Ковтонюка, де від нього прозвучала така фраза: «ви вільні, плануйте тепер все самі…». Довелося навіть переслухати ефір у запису. Цитата, щоправда виявилася не повною, але близькою до оригіналу. У Святому письмі, кажуть, є така фраза: правда зробить вас вільними. А тут з’ясувалося, відміна 33-го наказу робить рабів вільними. Окрім того, щось підказує, що молода команда знову хоче чирканути сірниками. Тому прийнято рішення відреагувати на переможні реляції.

Надання відпустки без збереження оплати праці на тривалий термін


Питання: працівник комунального закладу охорони здоров’я, працюючий пенсіонер, подав заяву про надання відпустки без збереження оплати праці на строк 4 місяці, посилаючись на Закон України від 28.12.2014 року №76. Чи є правомочним посилання на цей Закон ? Які максимально можливі терміни відпусток без збереження оплати праці ?
Відповідь: в даній ситуації посилання на закон №76 некоректне. Терміни відпусток унормовані статтями 25 і 26 Закону про відпустки, згідно яких максимальний термін – 45 календарних днів (15+30 к.д.)

Допомога на поховання

Питання: в лікарні багато років працювала сімейна пара лікарів, дружина померла, чоловік ще працює, отримують пенсію по віку. Які виплати, яку матеріальну допомогу на поховання може отримати чоловік ?
Відповідь: в ситуації, наведеній Вами, (особа, що померла, працювала і отримувала пенсію, а член сім’ї померлої працюючий) – можливе надання допомоги на поховання за рахунок фонду оплати праці лікарні (за наказом адміністрації лікарні), виплата допомоги на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії та профспілкова виплата, а  Фонд соцстраху виплату не проводить
Пояснимо: Матеріальна допомога на поховання (далі — допомога) може бути виплачена, причому одночасно, з кількох джерел:

  • допомога, яку виплачують підприємства, установи, організації (далі — заклад охорони здоров’я) своїм працівникам у разі смерті членів їх сім’ї та/або членам сім’ї своїх померлих працівників;
  • допомога, яку виплачують за рахунок коштів соціального страхування та за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Звільнення працівника з інвалідністю



Питання: медичній сестрі Центру ПМСД встановлена ІІ група інвалідності. Чи може головний лікар звільнити її з роботи ?
Відповідь: якщо адміністрація закладу повідомлена про встановлення групи інвалідності працівнику, - має право але тільки за певних обставин.
Пояснимо: згідно з пунктом 2 статті 40 КЗпП роботодавець має право розірвати трудовий договір у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, яка перешкоджає продовженню цієї роботи.

Оплата курсів суміснику



Питання: я працюю лікарем в Центрі ПМСД, маю путівку на ПАЦ. Маю також 0,5 ставки сумісництва в іншому закладі. Чи зберігається за мною середній заробіток по сумісництву ? Як оформлюється моє перебування на курсах в цих закладах ?
Відповідь: середній заробіток зберігається за кожним місцем роботи; по основній роботі – відрядження, по суміщуваній – увільнення із збереженням середньої заробітної плати.

22 квітня 2017 р.

Що таке на сьогодні І тарифний розряд ?



2017 рік. Мінімальний посадовий оклад і мінімальна заробітна плата. І що таке на сьогодні І тарифний розряд.

Спочатку трішки історії. З прийняттям 30 серпня 2002 року постанови Кабінету Міністрів України №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» профспілки отримали ще одну величезну проблему. Її поява, вірогідно, була пов’язана із намаганням влади дещо спростити собі життя і зменшити кількість конфліктів, адже за радянських часів і в перші роки незалежності кожна, так звана «бюджетна» галузь мала свої умови оплати праці, викладені в численних галузевих наказах. Оскільки в радянські часи інфляції, або «здешевлення» зарплат, як явища, практично не помічали, то й конфліктів з питань оплати у керівництва з працівниками було небагато. Вірогідно з появою щорічної інфляції у значних розмірах й виникла ідея скористатися добре відомою системою – тарифною сіткою для усіх галузей, оскільки механізми впливу на рівень зарплат тепер стали максимально уніфікованими і вимагали набагато менше зусиль і розрахунків. Стверджувалося, що Єдина тарифна сітка (ЄТС) справедливо визначає зарплату у залежності від рівня відповідальності і одночасно надає можливість задовольняти життєві потреби працівників. Розряди ЄТС повинні були визначати розміри тарифних ставок залежно від кваліфікації і складності виконуваних робіт. Важливо, що ЄТС охоплює працівників всіх професій і посад, що працюють в закладах охорони здоров’я: від некваліфікованих (I тарифний розряд) до керівників (найвищий тарифний розряд).
Надзвичайно принциповий момент ЄТС – І тарифний розряд повинен був бути більшим мінімальної заробітної плати, нижче якої не могла провадитися оплата за виконану працівником норму праці (обсяг робіт). Розмір І тарифного розряду ЄТС встановлює Кабмін, розмір мінімальної заробітної плати - встановлюється Верховною Радою України у Законі про Державний бюджет України на конкретний рік.
При цьому мінімальна зарплата не могла бути менше прожиткового мінімуму (ст.9, 10 Закону про оплату праці), тому що цій мінімум – це вартість мінімального набору продуктів харчування  непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Ось такий логічний ланцюжок: 
І тарифний розряд» > «мінзарплати» = «прожитковий мінімум»

Тобто І тарифний розряд повинен був бути хоч на копійку більшим від мінімальної заробітної плати, яка повинна бути не меншою від  прожиткового мінімуму. Профспілки боролись з Верховною Радою за справедливе встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, а з Кабміном – за те, щоб рівень І тарифного розряду, який завжди «відставав» від мінімальної зарплати, хоча б наближався до її рівня.
Недавня історія зафіксувала цю боротьбу, у якій були перемоги і поразки, провокації Уряду і успішні наступи профспілок, коли вони досягали єдності у своїх діях. Але це – окрема тема.
І ось в кінці минулого року влада зробила один з найхитріших за останнє десятиріччя кроків – за принципом: кращий спосіб боротьби з головним болем – позбавитись голови. Тобто кардинально змінила суть термінів, залишивши від головного елемента в ланцюжку - мінзарплати - тільки назву.

І тарифний розряд» = «прожитковий мінімум»
 «Мінімальний посадовий оклад»(нове поняття)не менше «прожитковий мінімум»
«Мінімальна заробітна плата» - 3200 грн.


було з 2002 року до 2017
Соціальний стандарт (гарантія держави)
Стало з 1 січня 2017 року
- це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості

прожитковий мінімум

(згідно ст.4 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV "Про прожитковий мінімум» затверджується ВРУ в законі про Держбюджет України на відповідний рік).
- це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості
- це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).
Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
мінімальна зарплата

(згідно ст.10 Закону України від 24.03.1995 № 108 "Про оплату праці» затверджується ВРУ в законі про Державний бюджет України на відповідний рік).
це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
(і все!!!)
у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати (ст.6 Закону про оплату праці);


І тарифний розряд

(вартісний розмір згідно постанови КМУ від 30 серпня 2002 р. N 1298 встановлюється самим КМУ)
«прив’язка» до мінімальної зарплати не застосовується


Посадові оклади з 1 січня 2017 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (примітки до додатку 1 постанови №1298).


Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. (ст.6 Закону про оплату праці з і січня 2017).

Таким чином, не зважаючи на те, що з 1 січня 2017 р. Законом України «Про Державний бюджет України» встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 3200 грн., посадові оклади працівників бюджетної сфери розраховуються, виходячи з розміру посадового окладу працівника 1-го тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (1600 грн.).
У той же час Законом України «Про оплату праці» встановлено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, який з 2017 р. становить 3200 грн.

Як результат - зарплатні гарантії на 2017 рік за новими правилами  наступні:

Соціальна гарантія
Розмір, грн
Мінімальна заробітна плата
3200 (місячна);
19,34 (погодинна) (стаття 8 Закону про бюджет на 2017 рік)
Мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки)
1600
Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду ЄТС
1600

 У чому ж хитрість? А в тому, що відтепер до мінімальної зарплати включають практично всі доплати, надбавки, інші компенсаційні та заохочувальні виплати, а І тарифний розряд, який би мав також зрости внаслідок такого кроку, з 1 січня від мінзарплати відірваний. А прожитковий мінімум, на який тепер переорієнтований І тарифний розряд – вже давно не відповідає реаліям нашого життя. І щоб остаточно заплутати працівників - «неекономістів-гуманітаріїв» в Закон про оплату праці вводять нове поняття – мінімальний посадовий оклад, який повинен бути не меншим прожиткового мінімуму, одночасно знищивши «прив’язку» І тарифного розряду до МЗП.
Нагадаємо, що навіть такі вартісні розміри, власноруч прийнявши нові законодавчі норми, влада навряд чи дотримається: хоч на 1 січня все відповідає новим законодавчим визначення (І тар. розряд – 1600 грн і прожитковий мінімум – 1600 грн),  на 1 травня 2017 прожитковий мінімум має бути 1684 грн, і 1762 грн – на 1 грудня 2017 року, відповідно повинен переглядатися розмір І тарифного розряду. Поки що про це не чути нічого. До того ж зростання мінімальної зарплати не було враховано в бюджеті держави на 2017 рік. А як прожити на ці гроші, враховуючи рівень комунальних тарифів, не збільшуючи кількості користувачів субсидій? Тому й вирішили встановити мінімальну зарплату 3200 грн, увести нове поняття, новий термін — мінімальний посадовий оклад і зруйнувати весь смисл тарифної системи, принизити і пересварити працівників і органи місцевого самоврядування, поставити практично у безвихідь малий бізнес.
Але найбільше зло – ще попереду. Чого досягнула влада: тимчасового нерозуміння більшістю працівників суті законодавчих змін в системі оплати праці і, як наслідок, зниження градусу рівня протестних настроїв на фоні загального зубожіння переважної більшості громадян; появи «внутрішнього розбрату» в трудових колективах між некваліфікованими працівниками і професіоналами як результат нівелювання зарплат і відсутності зв’язку з рівнем відповідальності за результати праці; абсолютно несправедливого приниження ролі компенсаційних виплат за роботу в шкідливих та особливих умовах праці.
І знову повертаємося до поваги до Закону: Мінсоцполітики листом від 20.03.2017 №5676/012-17/16 «Про фактичний розмір прожиткового мінімуму» повідомило Федерацію Профспілок України що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах лютого 2017 року - у розрахунку на місяць на одну особу він становив 2768 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3173 грн), для працездатних осіб – 2857 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3549 грн). Таким чином, офіційна величина прожиткового мінімуму в середньому на одну особу, встановлена на лютий 2017 року статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», занижена порівняно з фактичним розміром прожиткового мінімуму на одну особу на 1224 грн або на 79,27%, а для працездатної особи на 1949 грн або 121,81 %.
Всеукраїнські Профспілки вже розпочали певні дії, хоч, потрібно сказати, не такої як належить активності і ефективності. Для справедливості і надії відмітимо, що 15 березня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення під час чергового розгляду проекту Трудового кодексу (законопроект №1658 ) враховано пропозиції профспілок, подані через народних депутатів, щодо неврахування під час обчислення мінімальної заробітної плати доплати за роботу у важких умовах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці. Це має бути понад мінімальну заробітну плату. За суміщення, премії до святкових, ювілейних дат - ці виплати не будуть враховуватися у мінімальні гарантії заробітної плати, які і сума індексації заробітної плати та компенсація за порушення строків виплати заробітної плати. Тобто рівень гарантій має бути значно вищим, ніж той, що було закладено у нещодавно прийнятих змінах до Закону про оплату праці.
Але згадаємо відомий вислів, на жаль, популярний сьогодні: «Ніщо не врегульовано остаточно, поки не врегульовано справедливо» (Авраам Лінкольн). Тому вимоги профспілок про досягнення справедливої оплати праці мають бути спрямовані на відновлення принципу відповідності І тарифного розряду мінімальній заробітній платі або ж на повну відміну постанови №1298 про ЄТС, як такої, що ніколи не виконувалася урядом.

Ну і все ж,- що є таке 3200 грн для трудових колективів і окремих працівників закладів охорони здоров’я:
1. Якщо працівник відпрацював на ставку (виконав місячну норму робочих годин), йому зобов’язані нарахувати зарплату не менше 3200 грн. Якщо менше - потрібно здійснити доплату до 3200 грн.
2. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу чи не виконав місячну норму годин, то мінімальну зарплату визначають не у 3200, а пропорційно.
3. Сумісникам мінімальну зарплату забезпечують окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.
4. Відпускні, лікарняні, декретні, як і оплату за середнім заробітком в інших випадках, не ураховують, оскільки це виплати за невідпрацьований час.
5. Не враховують до 3200 ( згідно ч. 2 ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108):
·                 доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
·                 доплати за роботу в нічний та надурочний час;
·                 виплати за роз’їзний характер робіт;
·                 премії до святкових і ювілейних дат.

Скористаємось адаптованою таблицею Світлани Лістрової, експерта з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, опублікованою в експертній системі «Eхperus:кадри».
 
Виплати, які не враховують при забезпеченні мінімального рівня зарплати
Нормативна база
Розмір і особливості нарахування
Доплати за роботу в несприятливих умовах праці та в умовах підвищеного ризику для здоров’я
Доплата за шкідливі та важкі (особливо шкідливі та важкі) умови праці
ст. 100 КЗпП, додаток 6 до Умов оплати праці (наказ МОЗУ №308/519)
У розмірі до 12% — на основі атестації робочих місць і оцінки умов праці
Надбавка за особливі умови роботи медичним працівникам
п. 1 постанови КМУ від 29.09.2010 № 875
15% посадового окладу фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою і молодшим медичним сестрам, які доглядають за хворими із значно зниженою рухомою активністю та ліжкових хворих (які працюють в будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричних пансіонатах, пансіонатах для ветеранів війни і праці, психоневрологічних інтернатах та дитячих будинках-інтернатах).
За використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, зайнятим прибиранням туалетів
пп. «ґ» пп. 3 п. 3 постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298, пункт 3.4.7. Умов оплати праці (наказ МОЗУ №308/519)
10% посадового (місячного) окладу
(додатково див. роз’яснення Мінсоцполітики від 12.01.2017, лист МОЗ України від 27.01.2017 №10.1-17/2025, лист Мінсоцполітики від 14.02.2017 № 344/0/101-17/281)
Інші виплати
Доплати за роботу в нічний час
ст. 108 КЗпП, пункт 3.2. Умов оплати праці (наказ МОЗУ №308/519)
Не нижче 35-50 % тарифної ставки окладу за кожну годину роботи з 22:00 до 6:00
Доплати за роботу в надурочний час
ст. 106 КЗпП
100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації за всі надурочні години
Надбавка за роз’їзний характер роботи
постанова КМУ від 31.03.1999 № 490
не більше 80% граничних норм добових витрат, встановлених КМУ
Премії до професійних дат, свят, ювілеїв
-
У розмірах, передбачених колдоговором, наказом
Виплати, обчислені з розрахунку середньої зарплати (лікарняні, декретні, відпускні, компенсація за невикористану відпустку, інші випадки збереження заробітку)
-
Не враховуються як виплати за невідпрацьований час (лист МОЗ від 29.09.2000 № 10.03.67/691)

Для зручності вкажемо, що враховують до зарплати під час забезпечення її мінімального розміру (тобто що враховують, коли визначають чи є 3200 грн - чи потрібно доплачувати) (лист Мінсоцполітики від 14.02.2017 № 344/0/101-17/281 та лист МОЗ України лист МОЗ України від 27.01.2017 №10.1-17/2025):
Підвищення посадових окладів:
-       за наявність кваліфікаційної категорії;
-       за оперативне втручання;
-       за диплом з відзнакою;
-       за керування санітарним транспортом;
-       у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці: інші підвищення посадових окладів (тарифних ставок), передбачені п. 2.4 Умов №308-519 – тобто підвищення посадових окладів працівників  за роботу в певних типах закладів, підрозділах і посадах, робота в яких надає право на підвищення посадових окладів на 15 - 60 % у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці;
Доплати:
-       за науковий ступінь;
-       за ненормований робочий день для водіїв легкових та санітарних автомобілів, автомобілів швидкої медичної допомога;
-       шеф-кухарю, який не звільнений від основної роботи;
-       за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, інтенсивність праці;
Надбавки:
-       за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладі» охорони здоров'я (постанова КМУ від 29.12.2009 №1418);
-       за особливий характер праці та за особливі умови праці (постанова КМУ від 27.03.2013 №199);
-       за тривалість безперервної роботи; за почесні .звання;
-       за знання та використання и роботі іноземної мови; за спецконтингент, за професійну майстерність: за класність подіям;
а також 
          надбавки за особливі умови роботи бібліотечним працівникам, ранг державного службовця, престижність педагогічної роботи;
          підвищена оплата за роботу у святкові та неробочі дні;
          усі види премій, окрім премій до святкових і ювілейних дат;
          сума індексації.

 

Щодо порядку виплати доплати до МЗП і оподаткування.

Доплата до мінімальної зарплати:
-       належить до фонду додаткової зарплати (ч. 2 ст. 2 Закону про оплату праці, пп. 2.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5);
-       оподатковується ПДФО й військовим збором у складі зарплати, включається до бази нарахування ЄСВ;
-       виплачується щомісяця разом із зарплатою;
-       ураховується до заробітку при обчисленні середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних, відпусток і в інших випадках збереження середньої зарплати згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100. Проте, якщо проводимо коригування заробітку у зв’язку з підвищенням окладу (ставки) згідно з пунктом 10 Порядку № 100, суму доплати до мінімальної зарплати не коригуємо (лист Мінпраці від 03.08.2005 № 18-441-1).

Розглянемо особливості проведення доплати до мінімальної зарплати в окремих типових ситуаціях.

Чи враховувати підвищення заробітної плати за роботу в несприятливих (шкідливих, особливих) умовах до мінімальної зарплати?
Відповідь: Так, враховувати. Не враховуються тільки ті доплати за роботу у несприятливих умовах, які підтверджуються атестацією робочих місць. Тобто доплата у розмірі до 12% за роботу з шкідливими і важкими умовами праці, перелік яких наведений у додатку 6 Умов оплати праці (наказ МОЗУ №308/519) – це обслуговування котельних установок, що працюють на вугіллі і мазуті, каналізаційних колодязів і мереж;  аварійно-відновлювальні роботи зовнішніх каналізаційних мереж; газозварювальні, газорізальні і електрозварювальні роботи, які проводяться у приміщеннях; прання, сушіння і прасування спецодягу, білизни з використанням мийних і дезінфекційних засобів; роботи біля гарячих плит, електрожарових шаф та інших апаратів для смаження і випікання; вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються вручну; роботи, пов'язані з обробкою м'яса, риби, птиці; роботи, пов'язані з миттям посуду, тари і технологічного обладнання вручну із застосуванням кислот та інших хімічних речовин; роботи, пов'язані із чисткою вигрібних ям, каналізаційних колодязів, проведення їх дезінфекції і деякі інші роботи, які виконуються працівниками робітничих професій.
Також до переліку доплат за роботу у несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, які встановлюються понад мінімальну заробітну плату, відносяться доплати працівникам, які використовують у роботі дезінфікуючі засоби, що передбачені пунктом 3.4.7 Умов №308/519.

Як правильно нараховувати доплату до МЗП, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу («0,5 ставки» по основній роботі або працює за сумісництвом)
Приклад: працівник працює щодня по 4 год., посадовий оклад — 3000 грн. За 20 робочих днів за цей місяць нараховано частину посадового окладу — 1500 грн.
Оскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу, слід визначити пропорційно гарантований мінімум зарплати:   3200 грн × 0,5 = 1600 грн.
Оскільки фактично нарахована зарплата за виконану місячну норму праці менша (1500 грн), потрібно здійснити таку доплату до мінімальної зарплати: 1600 грн – 1500 грн = 100 грн.

Чи нараховувати доплату до мінімальної заробітної плати працівнику, який перебував у відпустці без збереження заробітної плати?
Дні, коли працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати, не вважають відпрацьованим часом. А розмір МЗП визначають пропорційно відпрацьованому часу (без урахування днів відпустки без збереження заробітної плати та їх оплати).
Приклад. Посадовий оклад працівника — 2800 грн. два дні працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати. Розрахуємо заробітну плату працівника за цей місяць.

Зміст виконаних дій
Розрахунок
Розраховуємо посадовий оклад за 20 робочих днів
2800 грн ÷ 22 × 20 = 2545,45 грн
Розраховуємо розмір мінімальної заробітної плати за 20 робочих днів
3200 грн ÷ 22 × 20 = 2909,09 грн
Розраховуємо розмір доплати до рівня мінімальної заробітної плати
2909,09 грн – 2545,45 грн = 363,64 грн

Якщо посадовий оклад працівника дорівнює або менший ніж 3200,00 грн, доплату до мінімальної заробітної плати такому працівникові доведеться провадити кожен раз при наданні відпустки без збереження заробітної плати, навіть тривалістю 1 день (звичайно, за відсутності інших доплат, які враховують при забезпеченні розміру мінімальної зарплати).
Коли відповідно до законодавства працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження зарплати, доплату до МЗП узагалі не проводять.

Чи нараховувати доплату до мінімальної заробітної плати, якщо сума зарплати та відпускних перевищує 3200 грн ?
Припустимо, працівнику встановлено посадовий оклад у сумі 1600 грн. Працівник з 16.01.2017 по 29.01.2017 перебував у щорічній основній відпустці. Сума відпускних становить 2450 грн.
Розрахунок заробітної плати працівника за січень 2017 року наведемо в таблиці.

Зміст виконаних дій
Розрахунок
Розраховуємо заробітну плату за 10 фактично відпрацьованих робочих днів
1600 грн ÷ 20 × 10 = 800 грн
Розраховуємо розмір мінімальної заробітної плати за 10 робочих днів
3200 грн ÷ 20 × 10 = 1600 грн
Розраховуємо розмір доплати до рівня мінімальної заробітної плати
1600 грн – 800 грн = 800 грн
Обчислюємо суму нарахованої заробітної плати за січень 2017 року
800+800+2450=4050 грн

Хоча сума нарахованої заробітної плати та відпускних становить 3250 грн, працівнику потрібно нарахувати доплату до мінімальної заробітної плати. Для порівняння суми нарахованої заробітної плати із сумою мінімальної заробітної плати не враховують виплати за невідпрацьований час.

Як нараховувати доплату до МЗП, якщо частину місяця працівник перебував у відпустці ?
Працівник з 01.01.2017 по 13.01.2017 перебував у щорічній відпустці. Відпускні нарахували й виплатили в грудні 2016 р., у т. ч. за січень — 1320 грн. Посадовий оклад працівника — 3000 грн. За 12 робочих днів січня нараховано частину посадового окладу — 1800 грн.
Суму січневих відпускних, нараховану в грудні 2016 року, не враховують, коли визначають рівень забезпеченості мінімальної зарплати. Але оскільки працівник не виконав місячну норму праці (відпрацював 12 робочих днів за норми — 20), слід визначити пропорційно гарантований мінімум зарплати для такого працівника: 3200 грн ÷ 20 р. дн. × 12 р. дн. = 1920 грн.
Отже, доплата до мінімальної зарплати становитиме: 1920 грн – 1800 грн = 120 грн.

Чи враховувати суми індексації при забезпеченні мінімального рівня зарплати?
Вичерпний перелік виплат, які не враховують при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, визначено частиною 2 статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108  — доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Усі інші складові заробітної плати (у т. ч. суму індексації, визначену відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078) слід ураховувати до мінімальної заробітної плати.+

Чи враховувати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та грошову допомогу при наданні щорічної відпустки?
 Такі виплати не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня, оскільки виплачуються працівникові не за виконану ним роботу та не є елементами заробітної плати (лист Мінсоцполітики від 13.02.2017 № 294/0/101-17/282).

Чи входять до 3200 грн «оздоровчі», виплачені згідно постанови КМУ №524 від 11.05.2011 чи пункту 5.11 Умов оплати праці, затверджених наказом №308/519 ?
Відповідно до статті 95 КЗпП мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки (згідно постанови №524)  та матеріальна допомога, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік (згідно п.5.11 Умов оплати праці), як і інші види матеріальної допомоги  не є заробітною платою за відпрацьований час, тому не враховуються до мінімальної заробітної плати.

Чи коригується середня заробітна плата для розрахунку середнього заробітку призваним на військову службу, мобілізованим та контрактникам при підвищенні їх посадових окладів та чи треба доплачувати цій категорії працівників до розміру мінімальної заробітної плати, якщо розмір цієї виплати менше 3200 гривень?
Так, відбувається коригування середньоденного заробітку на коефіцієнт підвищення посадових окладів (п. 10 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 р.). У випадку, коли середньомісячна оплата менше МЗП станом на 01.01.17р., доплата до її рівня не проводиться.

Чи проводити доплату до МЗП працівнику, якщо зафіксовано простій не з його вини? Простій, оплачений у розмірі не нижчому ніж дві третини тарифної ставки, не вважається відпрацьованим часом. Тому розмір доплати до МЗП за цей місяць визначають пропорційно (без урахування днів простою та їх оплати).

Як розуміти термін «доплата за роботу в надурочний час» у статті 3-1 Закону про оплату праці? На думку експертів, яка базується на роз’ясненні Мінсоцполітики від 12.01.2017, необхідно розуміти, що законодавці думали внести норму про «оплату за роботу в надурочний час», але чомусь вжили термін «доплату».  Тому наприкінці облікового періоду суму оплати надурочних годин слід нараховувати понад розмір мінімальної зарплати (3200 грн).
Згідно пункту 16 Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку, затверджених наказом МОЗ України від 18 грудня 2000 року N 204-о, «…в закладах охорони здоров'я на роботах, пов'язаних із наданням медичної допомоги населенню, як правило, застосовується щомісячний облік робочого часу».  У таких випадках щомісяця потрібно нараховувати плату за надурочні години понад розмір МЗП.
Задля зменшення навантаження на фонд зарплати Мінсоцполітики радить встановлювати як обліковий період півріччя або рік. Однак кожен місяць облікового періоду працівник виконує роботу згідно зі встановленим графіком роботи, в якому тривалість роботи на місяць може бути більшою чи меншою за норму (встановлену для робочого тижня певної тривалості).
Якщо ж працівник не відпрацює нормальну тривалість робочого часу, зарплату йому нараховують відповідно до графіка роботи в розмірі не меншому за мінімальний. Мабуть, у цьому випадку недоречно застосовувати пропорційний розрахунок суми доплати до МЗП залежно від фактично відпрацьованого часу. Проте виникає запитання, що вважати нормою праці за підсумованого обліку робочого часу: місячну норму робочих годин, робочі години за графіком чи норму годин в обліковому періоді (якщо вона більша за місячний період)?
На основі Роз’яснення можна дійти таких висновків:
·                 якщо за графіком роботи у працівника у певному місяці тривалість робочого часу менша за нормальну, потрібно доплачувати до розміру мінзарплати;
·                 якщо за місячний обліковий період був переробіток (за графіком робочих годин більше ніж нормальна тривалість у місяці), ці години вважаються надурочними і оплачують понад розмір мінімальної зарплати;
·                 якщо встановлено більший, ніж місячний обліковий період (квартал, півріччя), і в одному з місяців облікового періоду був переробіток (за графіком робочих годин більше ніж нормальна тривалість у місяці), ці години не вважаються надурочними.
·                 в останньому місяці облікового періоду надурочні години (за обліковий період) оплачують понад розмір мінімальної зарплати.

Приклад, опрацьований головним редактором системи «Expertus: Кадри»: нарахування зарплати за підсумованого обліку робочого часу, з нічними й надурочними годинами
Охоронник у січні 2017 року відпрацював 164 робочі години (р. год.) при нормі 159 год. Обліковий період — місяць. У святкові дні він не працював. Відпрацьовано надурочних годин — 5, нічних — 48. Оклад працівника — 2800 грн, розмір доплати за роботу в нічний час — 20%.
Оплата за 1 р. год. січня становить: 2800 грн ÷ 159 р. год. = 17,61 грн.
За січень 2017 року нараховано:
·                 оплату за 164 відпрацьовані години — 17,61 грн × 164 р. год. = 2888,04 грн;
·                 доплату за 5 надурочних годин — 17,61 грн × 5 р. год. = 88,05 грн;
·                 доплату за 48 нічних годин — (17,61 грн × 48 р. год.) × 20% = 169,06 грн.
Загалом за січень 2017 року нараховано: 2888,04 грн + 88,05 грн + 169,06 грн = 3145,15 грн.
Проте, визначаючи гарантований мінімум зарплати для такого працівника, не враховують суми доплати за надурочні й нічні години. Тому розмір доплати до мінімальної зарплати становить:
3200 грн – 2888,04 грн = 311,96 грн.

Чи потрібно вносити зміни до колективного договору закладів чи установ охорони здоров’я у зв’язку із змінами з законодавстві про оплату праці ?
У законодавстві змінено структуру мінімальної заробітної плати та методи її обрахунку. Нове поняття - мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) «прив’язали» до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року. Тому у колективних договорах, прийнятих у попередні роки, норми на сьогодні не відповідають законодавству. Як наслідок, потрібні зміни до колективних договорів. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, який вніс такі зміни, містить вимогу: «Сторонам, які уклали колективні договори і угоди, у тримісячний строк привести їх норми у відповідність із цим Законом згідно із законодавством», причому кінцева дата — 31.03.2017. До слова, зміни у колективному договорі є обов’язковими, не тільки якщо змінилося законодавство, а також коли змінилися колективні угоди вищого рівня.
Таким чином, в колективному договорі слід відобразити основні новації в оплаті праці, що діють із 1 січня 2017 року.
З іншого боку, за отриманою нами інформацією на час підготовки цього роз’яснення 21.03.2017), у переважній більшості закладів охорони здоров’я зміни і доповнення до колективних договорів не внесені. Це можна пояснити тим, що в розділах про оплату праці цих договорів є посилання на обов’язковість використання закладами і установами «Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», затверджених наказом Міністерства праці, МОЗ України від 5 жовтня 2005 р. №308/519 і зареєстрованих в Мінюсті 17 жовтня 2005 р. за №1209/11489. Умови, в свою чергу, розроблені відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2002 року №1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" і застосовуються при обчисленні заробітної плати працівників сфери охорони здоров'я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування. В переважній більшості колективних договорів, рецензованих в ХООППОЗУ, не деталізується співвідношення МЗП і І тарифного розряду, а лише зроблені посилання на Умови оплати праці та постанову №1298. Тому формально, із внесенням змін по постанови КМУ від 30 серпня 2002 року №1298, так би мовити, автоматично, змінились засади визначення розміру посадових окладів. Якщо із зміною розміру І тарифного розряду в минулому не було вимог вносити зміни до колективних договорів, то і на сьогодні зміна розміру І тарифного розряду згідно урядової постанови вплине на оплату праці, не чекаючи підтвердження в колективних договорах. Крім цього, потрібно, на нашу думку враховувати, що ЦК профспілки ініціює терміновий перегляд галузевої угоди найближчим часом.
Якщо ж адміністрація чи профспілковий комітет, як сторона колективного договору, ініціюватиме внесення змін вже зараз, важливо відобразити принципові моменти про те, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) має бути встановлена у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ст. 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР). А також вказати про обов’язок Роботодавця встановлювати доплати до рівня мінімальної заробітної плати, якщо нарахована заробітна плата за повністю виконану місячну (годинну) норму праці є нижчою, ніж законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати. При цьому чітко описати виплати, які включаються до зарплати працівників для забезпечення її мінімального розміру, а які нараховуються «поверх 3200 грн».
Внесення змін проводиться у тому ж порядку, що й ухвалення колективного договору – на зборах чи конференції трудового колективу з наступною повідомною реєстрацією.
Принциповим моментом є те, що й у випадку відсутності  змін в колективному договорі, заклад чи установа повинні обов’язково дотримуватись норм і гарантій, встановлених законодавством.

Якщо в закладі охорони здоров’я за однією з посад з січня 2017 року не здійснено доплати до МЗП -  чи можна виправити помилку «заднім числом»?
1 січня 2017 року набув чинності Закон України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, внесено зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) - з 1 січня 2017 року юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність за недотримання мінімальних державних гарантій у сфері оплати праці у вигляді штрафу в разі:
-       порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (9 600 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення;
-       недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (32 000 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
-       недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу », «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію », - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (32 000 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
-       недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати (9600 грн.), встановленої законом на момент виявлення порушення.
Якщо порушення вчинено повторно або діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14-ти років або дитину-інваліда, штраф на посадову особу накладається у розмірі - від 51000,00 до 85000,00 або навіть може бути кримінальна відповідальність - позбавлення права обіймати керівні посади на строк до 5-ти років, виховні роботи на строк до 2-х років, арешт до 6 місяців.
Недотримання мінімальних державних гарантій у сфері оплати праці — це триваюче правопорушення. Керівник закладу охорони здоров’я повинен негайно вжити заходів щодо його усунення. Для цього необхідно негайно усунути порушення, вчинене щодо кожного конкретного працівника. В такій ситуації потрібно видати наказ на підставі доповідної записки про з’ясування про обставини та причини таких порушень, але підпис наказу «заднім числом» може стати підставою для притягнення посадових осіб та закладу (установи) до відповідальності за порушення фінансової дисципліни (непроведені виплати, нараховані податки тощо).
Але наказ дозволяє припинити триваюче порушення, причому явище порушення припиняється з дати видання наказу. Це знати дуже важливо, адже після спливу трьох місяців інспектор з праці при проведенні перевірки вже не притягне посадову особу організації до адміністративної відповідальності і можливому штрафу (стаття 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Лише у приписі про усунення порушень зобов’яже роботодавця підтвердити факт, що таке порушення не має місце на даний момент.
Та закінчення тримісячного строку з моменту усунення порушення не виключає можливості притягнення до відповідальності закладу чи установи як юридичної особи, оскільки стаття 265 КЗпП не визначає строків давності для накладання штрафних санкцій.

Організаційно-правовий відділ ХООППОЗУ
21 березня 2017 року



Додатки

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

 

РОЗ'ЯСНЕННЯ

 

12 січня 2017 року

Роз'яснення деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»


Міністерство соціальної політики щодо застосування Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі — Закон) інформує.
Законом приведено поняття мінімальної заробітної плати у відповідність до європейської практики та міжнародних норм, зокрема шляхом:
- запровадження нової методології визначення мінімальної заробітної плати (як нижньої межі оплати праці, що гарантується державою);
- встановлення мінімального посадового окладу у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
- незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при побудові схем посадових окладів, визначенні плати за надання адміністративних послуг, судового збору, суми податків тощо.
Із 01.01.2017  прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено у розмірі 1 600 гривень, мінімальну заробітну плату в місячному розмірі — 3 200 гривень, у погодинному розмірі — 19,34 гривні.
Згідно із Законом при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3 200 гривень).
Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.
Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов'язаний  провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.
Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час  тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.
Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.
При запровадженні підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна і зазначена виплата здійснюється понад розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо робота при підсумованому обліку робочого часу виконується в межах встановленої працівнику тривалості робочого часу,  яка є меншою нормальної тривалості робочого часу, відповідно до графіку роботи, йому нараховується заробітна плата у розмірі не нижчому від мінімальної заробітної плати.
Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу,  з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік.
Законом також внесено зміни до законів України, в яких заробітна плата або посадові оклади визначались на основі мінімальної заробітної плати. Відповідно до цих змін розміри заробітної плати та посадових окладів будуть визначатись у співвідношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Звертаємо увагу, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.12.2016 № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Із 01.01.2017 посадові оклади (тарифні ставки) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери розраховуються виходячи з посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, визначеного у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, який у 2017 році  становить 1 600 гривень.
При цьому керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з метою недопущення «зрівнялівки» в розмірах заробітної плати доручено забезпечити в межах фонду оплати праці диференціацію заробітної плати працівників, які отримують її  на рівні мінімальної, за рахунок встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності  та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.
У зв'язку з цим місцевим державним адміністраціям треба взяти на особистий контроль питання забезпечення підвищення мінімальної заробітної плати, особливу увагу звернути на недопущення «зрівнялівки» в розмірах заробітної плати, скорочення працівників, переведення їх на неповний робочий час.
Підвищення мінімальної заробітної плати не може бути підставою для звільнення. Водночас відповідно до статті 32 КЗпП у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці (систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших) працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Статтею 56 КЗпП передбачено, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Також звертаємо увагу, що змінювати істотні умови праці роботодавець вправі лише за наявності змін в організації виробництва та праці. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, зокрема, що зміною в організації виробництва і праці визнається раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну або на індивідуальну форму, впровадження передових методів, технологій тощо.



МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 17.02.2017 р. N 391/0/101-17/282

Щодо забезпечення рівня мінімальної зарплати

<...>
Частиною другою статті 3 1 Закону визначений вичерпний перелік виплат, які не враховуються при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Це - доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Отже, у випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у важких і шкідливих та особливо важких і особливо шкідливих умовах праці, які виплачуються за результатами атестації робочих місць; доплата за використання дезинфікуючих засобів та прибирання туалетів; за роботу у зоні відчуження; доплата за роботу у нічний час, то вони мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 гривень).

Всі інші складові заробітної плати, які не перелічені в частині другій статті 3 1 Закону, мають враховуватись до мінімальної заробітної плати.

Тобто підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, підрозділах та посадах, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 15 відсотків у зв'язку із шкідливими та важкими умовами праці, доплати за роботу у вечірній час, суміщення професій (посад), виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт, інтенсивність праці, керівництво бригадою, наставництво, ненормований час, економію матеріалів та ресурсів (зокрема водіям за економію пального), допуск до державної/комерційної таємниці, за науковий ступінь; надбавки за класність водіям легкових автомобілів, виконання особливої роботи на термін її виконання, високі досягнення в праці, знання/використання у роботі іноземних мов, вислугу років і безперервний час роботи, почесні та спортивні звання, за особливі умови роботи бібліотечним працівникам, ранг державного службовця, престижність педагогічної роботи; підвищена оплата за роботу у святкові та неробочі дні; всі види премій, крім перелічених в частині другій статті 3 1 Закону; сума індексації, визначена відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (із змінами), тощо включаються до виплат, які мають враховуватись до заробітної плати при забезпечені її мінімального розміру.

Відповідно до частини третьої статті 3 1 Закону якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Тобто працівнику мають нарахувати всі складові його заробітної плати, які не враховуються для забезпечення мінімального розміру заробітної плати, у тому числі премії, у випадку якщо нарахована заробітна плата менше розміру мінімальної заробітної плати, має бути проведена доплата до її рівня.

Частиною п'ятою статті 3 1 Закону встановлено, що у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Отже, якщо працівник був прийнятий на роботу не з першого робочого дня місяця, працює на умовах неповного робочого часу (наприклад, сумісник), протягом місяця перебував у відпустці чи на лікарняному, заробітна плата нараховується пропорційно виконаній нормі праці та може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати.

Що стосується сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, тимчасової непрацездатності, сум матеріальної допомоги, яка виплачується у розмірі середньої заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, то зазначені виплати не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а це виплати, які розраховуються згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року N 1266. Суми середнього заробітку не враховується до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.

Водночас, якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата згідно із статтею 121 Кодексу законів про працю України та Законом України "Про державну службу", то нарахована заробітна плата працівника за місяць не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.

Директор Департаменту               О. Товстенко

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.02.2017 р. N 294/0/101-17/282

Щодо сум матеріальної допомоги, які не враховуються до зарплати для забезпечення її мінімального рівня

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо необхідності врахування сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги при наданні щорічної відпустки при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру та повідомляє.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 3 1 Закону (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Тобто якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.
Що стосується сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги при надані щорічної відпустки, які виплачуються у розмірі середньої заробітної плати, розрахованої згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, то вони не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня, оскільки виплачуються працівникові не за виконану ним роботу та не є елементами заробітної плати.

Директор Департаменту            О. Товстенко

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 13.02.2017 р. N 322/0/101-17/282

Щодо середнього заробітку, який не враховується до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо необхідності врахування сум середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, компенсації за невикористані відпустки при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру та повідомляє.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про оплату праці" (далі - Закон) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 3 1 Закону (в редакції Закону України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII) розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Тобто, якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.
Суми середнього заробітку, які зберігаються за працівниками за час відпусток, виконання державних або громадських обов'язків, підвищення кваліфікації, службового відрядження, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки не є заробітною платою працівника, яку роботодавець виплачує йому за виконану роботу, а є середнім заробітком, який розраховується згідно з положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100.
Отже, суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Водночас, якщо працівникові за час службового відрядження виплачується заробітна плата згідно із статтею 121 Кодексу законів про працю України чи Законом України "Про державну службу", то нарахована заробітна плата працівника за місяць з урахуванням нарахованої заробітної плати за дні відрядження не може бути нижчою від розміру мінімальної заробітної плати.

Директор Департаменту             О. Товстенко

При підготовці роз’яснення, окрім нормативних документів, використані публікації в ЗМІ та консультації:

Юлії Видиборець, головного редактора системи «Expertus: Кадри»;
Світлани Лістрової, експерта з питань бухгалтерського обліку та оподаткування,
Дмитра Починка, консультанта з питань бухгалтерського обліку та оподаткування,
Людмили Кравченко, керівника експертної групи MCFR: Головбух


Інформаційно-аналітичний відділ Хмельницького обкому профспілки 
квітень 2017 року