В штаті закладу лише одна посада сантехніка. І працює також одна фізична особа. Але інколи виникає потреба щось ремонтувати вночі чи у вихідні дні. Як правильно оформити та оплачувати такі виклики ?

Відповідь: Є кілька варіантів залучення сантехніка у позаробочий час:

- сантехніка можна залучати до чергувань по лікарні, але такі обов’язки повинні передбачатись у посадових інструкціях і описані в локальних актах закладу охорони здоров’я;

 - сантехніка можна викликати в певних ситуаціях для виконання надурочних робіт з належним оформленням і оплатою згідно законодавства;

 - теоретично можна встановити гнучкий режим робочого часу який передбачає періоди робочого дня, коли працівник зобов’язаний бути на робочому місці, — фіксований час та змінний час — це час, який працівник використовує на свій розсуд, вирішуючи сам, чи бути йому на роботі (але все одно можуть виникнути надурочні роботи)..

Детальніше...

Боротьба за реформи і чого прагне профспілка

З неопублікованого в ЗМІ.

From unpublished in mass media.

 
Стан охорони здоров’я нікого не влаштовує – хворим недоступні сучасні технології, медики мають мізерну платню, найнижчу серед усіх, хто отримує її з бюджету, їх фактично прирівняли до некваліфікованих робітників, ціни на ліки захмарні.

То що маємо з реформою в охороні здоров’я? 19 Міністрів і три В.о. за роки незалежності пропонували суспільству варіанти реформ, які, на жаль, за різних причин не були реалізовані. Нарешті нова команда МОЗу минулого року презентувала ще один погляд на шляхи розвитку вітчизняної охорони  здоров’я. Причому зрозумілими словами, і спочатку не на традиційних міністерських колегіях, і не на засіданнях уряду, а на майданчиках засобів масової інформації. У всякому випадку думки, донесені до усіх у новий спосіб, в більшості випадків сприймались як новий погляд, справедливий для громадян та медичної громади. Профспілка однозначно підтримувала і підтримує бажання впровадити реформу, сподіваючись на досягнення не тільки сучасного рівня медицини, задоволеності працею та умовами праці, а й на підвищення престижності професії, зрозуміло – з адекватною зарплатою і соціальними пільгами.   

Що ж змінилося за останні місяці? Чому профспілку реформатори почали визначати противником реформ ? Адже за законодавчим визначенням профспілка може вплинути на лише на процедурні моменти, а ось на рішення про реорганізацію, по-іншому – про реформування – не може! Не має прав для цього в законодавчому полі! Голос профспілки в час реформ – виключно дорадчий. Так чому ж лунають голоси, що наша профспілка - ворог новаціям, вона – «совок», і взагалі проти реформ.

На нашу думку причина одна – представники профспілки відверто висловлюються про сутність запропонованих МОЗ кроків і не побоюються захищати своїх спілчан. Все частіше на різних рівнях представники профспілки доводять - справжніх реформ в медицині, на жаль, на сьогодні немає! Тому не потрібно боятися звинувачень у протидії їм, тому що профспілка протидіє утиску прав працівників галузі, а не реформам галузі.

Спробуємо довести нашу тезу. Аргументуємо фактами і логікою.

Чи можна укласти трудовий договір з іншою особою для виконання обов’язків відсутнього працівника на «повну ставку» ?

Питання: медична сестра одного з відділень лікарні отримала травму, за станом здоров’я, враховуючи важкість стану, є перспектива тривалої відсутності на роботі. Чи можна укласти трудовий договір з іншою особою для виконання обов’язків відсутнього працівника на «повну ставку» ?

Відповідь: так, можна. Укладається строковий трудовий договір з іншою особою до дня фактичного виходу на роботу працівника, який тимчасово непрацездатний.

Пояснимо: на час тимчасової відсутності працівника у зв’язку з його перебуванням у тривалому відрядженні, на час його хвороби, на час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами чи для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку та навіть у звичайній щорічній відпустці тощо, можна укласти строковий трудовий договір з іншою особою.

Робоча субота - для святкування, а працівнику з понеділка - у відпустку ...

Питання: уряд рекомендував зробити суботу робочою, але з понеділка працівник – у щорічній відпустці. Чи потрібно цьому працівнику виходити на роботу в суботу? Чи не буде вважитися його відсутність прогулом ?

Відповідь: в наведеній ситуації працівнику виходити на роботу в суботу не потрібно. Але треба зауважити, якщо був наказ головного лікаря про перенесення робочого дня саме на цю суботу, причому за 2 місяці – потрібно відпрацювати, інакше – прогул.

Пояснимо:

Як з'ясовується, ще не все "оптимізовано"!

У МОЗ вважають, що лікарські бригади "швидкої допомоги" є розкішшю, тому пропонують замінити їх бригадами парамедиків. На екстрений виклик, вважають у міністерстві - можуть приїздити два парамедики і водій, або взагалі лише парамедик і водій, який має навички надання першої допомоги. Також у МОЗ пропонують навчити поліцейських і пожежників надавати  екстрену допомогу і дозволити їм це робити в разі потреби. Ці пропозиції спричинили хвилю обурення серед медиків - мовляв, Україні просто нав'язують чужі стандарти без огляду на потреби суспільства.
На жаль, ігноруючи законодавство, МОЗ направило проект  до Кабміну - пропонуємо ознайомтесь з проектом постанови КМУ “Про внесення змін до Типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги” та кваліфікаційними вимогами до парамедиків -

Особливості надання щорічної відпустки працівнику, якому встановлено інвалідність

Питання: працівник кілька років тому частково втратив працездатність – йому встановлено 2 групу інвалідності. На відпустку якої тривалості має право такий працівник? Якщо він надав відділу кадрів лікарні довідку про інвалідність лише через кілька років – чи втратив право на частину відпустки за минулі періоди ?

Відповідь: право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів він отримав з моменту встановлення 2 групи інвалідності. Надання довідки через певний час це право не скасовує.

Детальніше -

Оновлено кваліфікаційні характеристики окремих посад медичних працівників

Наказом МОЗ від 02.03.2017 р. № 198 оновлено кваліфікаційні характеристики окремих посад медичних працівників - внесені зміни в Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників «Випуск 78. Охорона здоров’я». Зміни пов'язані із запровадженням в Україні підготовки фахівців за спеціальністю «Медсестринство» й освітнім ступенем «магістр». Стосується це посади головної медичної сестри, а також уведені нові посади - заступника головного лікаря з медсестринства; гігієніста зубного; сестри медичної - координатора.

Якщо раніше освітні вимоги до посади головної медичної сестри формулювались наступним чином: «Неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа".

То на сьогодні вони такі: «Професійна освіта (молодший спеціаліст) або вища освіта (молодший бакалавр, бакалавр, магістр), галузь знань "Охорона здоров'я", спеціальність "Медсестринство", спеціалізації: "Сестринська справа", "Лікувальна справа", "Акушерська справа".

Окрім цього, Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проект наказу Міністерства охорони здоров’я України про внесення змін до кваліфікаційних характеристик лікаря-анестезіолога. http://moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20170615_0.html#1 . До уваги - порівняльна таблиця запропонованих змін.

Позиція профспілки - медична реформа-2017 (до виступу Голови Профспілки В.Коваль на президії ФПУ в червні 2017)

Як змінювати відмітки в табелі робочого часу?

Питання: працівниця була відсутньою на робочому місці майже два місяці, але повідомила про хворобу лише нещодавно і надала лікарняний лист з відміткою до роботи та довідку по догляду за хворою дитиною.  Як змінити відмітки в табелі ?

Відповідь: підготувати скоригований табель з відмітками ТН («26») на дні непрацездатності та НН («27») – на дні довідки - неоплачувана тимчасова непрацездатність.

Інформуємо Вас про окремі питання, що стосуються роботи галузі, закладів охорони здоров’я та діяльності профспілкових організацій, дії профспілок та зміни в законодавстві за червень 2017 року

Шановні колеги !

Найгострішим питанням останнього часу для медичної громади було прийняття законодавчих актів , що стосувались реформи галузі охорони здоров’я. 

Професійна спілка працівників охорони здоров'я України звернулася з листом до Голови Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Богомолець О.В. з проханням врахувати зауваження Профспілки під час доопрацювання Проекту до другого читання (з листом можна ознайомитися на інтернет-сайтах ЦК профспілки або обкому профспілки -  http://medprof.org.ua/novini/novini/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=5387&cHash=87391a9c6f , http://medprof.km.ua/news/a-188.html). Важливо, що Федерація професійних спілок України, Федерація роботодавців України (ФРУ) і Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) звернулися до вищих державних посадовців, голів депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України з офіційною підтримкою пропозицій щодо реформування системи охорони здоров’я. З детальною інформацією про обговорення та прийняття законів про реформу медичної галузі можна ознайомитись на офіційному сайті обкому профспілки та сторінках в соціальних мережах.

Завершилась підготовка проекту Трудового кодексу України (реєстр. №1658) – він готовий до другого читання у Парламенті. Профспілки поставили перед собою завдання зупинити загрозу внесення змін трудового законодавства за зразком Грузії, Литви, Казахстану в догоду нібито «свободі розвитку бізнесу та залученню інвестицій», зберегти кращі норми нинішнього Кодексу законів про працю і зміцнити позиції профспілкових організацій та колективних договорів. Профспілки вирішили не відсторонюватись від роботи, не просто критикувати, а пропонувати поправки і делегувати своїх представників для захисту пропозицій в Робочій групі парламентського Комітету з питань соціальної політики, зайнятості і пенсійного забезпечення.

Час повністю підтвердив правильність такого вибору. Профспілковими експертами було сформульовано 112 принципових поправок, якими значно підсилюються правові позиції працівника, можливості самозахисту та підтримки з боку профспілки. Через народних депутатів України вони були внесені до Верховної Ради. На кожному з 40 засідань парламентської Робочої групи позиція профспілок захищалася не лише власними силами і аргументами, а й часто отримувала активну підтримку науковців-юристів, практиків з застосування трудового права, народних депутатів. За результатами голосування 75 профспілкових поправок знайшли своє повне або часткове втілення у остаточному проекті.

«Хіба можна робити реформи на шкоду людям?»

Чи треба виписувати сільській лікарні перепустку на... цвинтар?

 

Василь НЕЇЖМАК

Ще рік тому в Ковалівці та довколишніх селах Полтавського району вирували пристрасті довкола місцевої лікарні, яку збиралися закрити. Сьогодні вони нібито вщухли. Згаданий медзаклад, на відміну від більшості схожих, таки «вижив». Та чи житиме? І як довго? Спробуємо розібратися.

Лікар-терапевт Орися Шабля за роботою.

У відремонтованій частині медзакладу поки що функціонує тільки амбулаторія сімейної медицини.

Ліжко-місця, що не вписуються в нормативи

Але спочатку нагадаємо про те, що йдеться про колишню дільничну лікарню, в якій свого часу налічувалося півсотні ліжко-місць. Згодом їх «урізали» наполовину. Та навіть такий варіант, як, власне, й саме існування цього осередку сільської медицини профільним посадовцям та чиновникам видавався неприпустимою розкішшю. Тож вони намірилися його фактично ліквідувати. І мали для того достатньо підстав не лише з огляду на невідповідність тамтешніх реалій сучасним нормативам забезпечення лікарняними ліжками такої кількості населення. Бо хоча Ковалівська сільрада з її п’ятьма тисячами мешканців й об’єднує понад десяток населених пунктів, більшість із них розташовані за кільканадцять кілометрів від Полтави, де є районна й обласні лікарні.

Зрештою, та «дільничка» вгніздилася у старому одноповерховому приміщенні «барачного» типу загальною площею майже 800 квадратних метрів! За таких обставин смертний вирок їй, здавалося, мали підписати ще позавчора... Оминув він її тільки тому, що проти закриття «рідного» медзакладу повстала місцева громада. Особливо, коли дізналася, що після його виселення туди готова в’їхати громадська організація з Полтави, яка за чималі кошти міжнародних грантів опікується наркозалежними й ВІЛ-інфікованими людьми. Адже поруч — сільський дитсадок...

Тож були й збір підписів, і пікетування апартаментів районної влади з гаслами та плакатами, й емоційні сходки в «центральному» селі. На переконання заступника ковалівського сільського голови Дмитра Івіна, напруження протистояння спало після того, як минулорічної осені вдалося досягнути своєрідного компромісу. Керівники району та медичні посадовці пообіцяли сільську лікарню не закривати. Щоправда, її називали тоді не дільничною (таких уже просто не існувало), а філією терапевтичного відділення центральної районної лікарні.

Зайвину сьогодні фінансуватиме тільки самогубець

При цьому кількість ліжок для хворих домовилися скоротити з двадцяти п’яти до п’ятнадцяти. Передовсім за рахунок розосередження по інтернатних закладах регіону старих немічних людей, які перебували тут лише тому, що не знаходили іншого прихистку з належним доглядом. За рахунок бюджетів районної та сільської рад запланували також відремонтувати частину величезної споруди й осучаснити її опалення. Ще одним «домашнім завданням» ставала оптимізація використання відверто зайвих площ.

— Самі розумієте, опалювати сьогодні 800 квадратних метрів напівпорожнього приміщення може тільки фінансовий самогубець, — зауважив у розмові з власкором «Голосу України» Дмитро Івін. — Як на мене, для невеликої філії терапевтичного відділення ЦРЛ й амбулаторії сімейної медицини, що функціонує там уже кілька років, цілком достатньо буде 350 «квадратів» чи навіть менше. Приблизно на такій площі вже завершуємо ремонтні роботи. Задля економії коштів установили також твердопаливні та сучасні газові котли. Водночас більшу частину будівлі можна буде здавати в оренду. Звісно, не під генделик чи гуртожиток для наркоманів, а, скажімо, під швейний цех або щось подібне.

У тому, що згадана будівля змінюється зовні й усередині, автор цих рядків переконався на власні очі. В її частині справді зробили досить пристойний косметичний ремонт, замінили старі вікна. Щоправда, тепер своєрідною «вітриною» споруди стала оновлена амбулаторія сімейної медицини, де, крім родинного лікаря, працюють також педіатр і стоматолог. Попри те, що вже фактично відремонтовано палати та коридори й для «скороченого» варіанта філії терапевтичного відділення ЦРЛ, туди її пацієнтів і працівників, за словами останніх, чомусь не «переселяють» ось уже майже півроку. Це породжує припущення, що невдовзі «лікарняну» частину приміщення знову намагатимуться «оптимізувати»...

«Хіба можна робити реформи на шкоду людям?»

Поки що та філія функціонує в «колишніх» умовах, яким не позаздриш. Хоча якоїсь руїни вона не нагадує. Передовсім тому, що її регулярно «підлампічують» самі медики й обслуговуючий персонал. Попри застарілі меблі та обладнання в палатах чисто й охайно. Жодних нарікань чи скарг на умови утримання та лікування власкор «Голосу України» від пацієнтів не почув. Навпаки, всі вони дякували персоналу й просили посприяти, щоб «їхню» сільську лікарню не закрили.

Попри те, що лежала під крапельницею, 77-річна Валентина Бурлай сама напросилася на розмову. «Я потрапила сюди вже після другого інсульту, коли відібрало руку, — каже пенсіонерка. — Нині стан поліпшується, тут усе добре. А в районну лікарню, яка завжди переповнена, не хочу. Так і напишіть: треба, щоб наша лікарня залишилась! Хіба ж можна робити реформи на шкоду людям?»

Її сусідка по палаті, 73-річна Любов Лой, в усьому підтримує Валентину Іванівну. Вона також має проблеми з серцево-судинною системою. Два тижні жінці дошкуляв низький тиск, тож без вагань погодилася на госпіталізацію саме сюди. Хоча раніше була й у районній лікарні, куди тепер, м’яко кажучи, не прагне. «Може, умови там і кращі, та в Ковалівці лікують насамперед люди — дуже уважний, чуйний і кваліфікований персонал. І наша лікарка Орися Іванівна, і дівчата-медсестри та санітарки. Потрапляю сюди регулярно, двічі на рік. І завжди, коли до мене в палаті підходить Орися Іванівна, якось відлягає від серця».

До речі, Орися Шабля залишається єдиним лікарем на всю філію. Вона терапевт, працює в Ковалівці ось уже майже три десятиліття, живе також у цьому селі. Має пенсійний вік, тож імовірне «скорочення» лікарні цю жінку, котра нещодавно втратила сина-офіцера у війні з терористами й загарбниками на Донбасі, не лякає. Та все-таки, на її переконання, медзаклад із лікарняними ліжками в селі варто зберегти. Погоджується, що 25 ліжок — то справді забагато, але той «компромісний» варіант із п’ятнадцятьма, на її думку, був би оптимальним.

«Соціальних» пацієнтів переселили, по суті, на той світ...

Насамперед тому, що в довколишніх селах не меншає старих людей, яким потрібна реальна допомога медиків. До того ж навіть денні стаціонари в амбулаторіях сімейної медицини чи переселення соціально не влаштованих пацієнтів до інтернатів для престарілих справі не зарадять. За даними пані Орисі, щонайменше двоє таких «переселенців», які залишили їхню лікарню зовсім недавно, в таких інтернатах уже померли... Водночас троє потенційних підопічних інтернатних закладів чи хоспісів сьогодні перебувають у ковалівській лікарні, де одержують не лише належний догляд, а й необхідну медичну допомогу.

— Одна з них — жінка, 1922 року народження, в якої ще минулого року знайшли онкопатологію, — зауважує Орися Шабля. — То її, даруйте, вже нікуди не беруть. Так, у нас вона доживає віку. Ви бачили й іншу схожу пацієнтку. Та невже хтось хоче, щоб ми виписували таким людям «перепустки» просто на цвинтар? З другого боку, до районної лікарні везуть, як то кажуть, усіх підряд, навіть 90-річних. Там подекуди люди лежать навіть у коридорах, а в нас, особливо влітку, палати не заповнені. Хоча можна було б після ґрунтовних обстежень у районі «доліковувати» насамперед стареньких хворих у нас.

Зрештою, наскільки істотною буде економія коштів після прощання з сільською лікарнею, коли, скажімо, згадана онкохвора жінка, перебуваючи вдома, змушена буде щодня викликати до себе «швидку»? Водночас уже сьогодні оптимізувати, вочевидь, потрібно інші складові функціонування медзакладу. Бо, скажімо, важко назвати продуманим рішення про скорочення лаборанта. Тож тепер матеріали для аналізів працівникам філії доводиться возити в районну лікарню навіть маршруткою...

Коли оновлювалося обладнання, пригадати не змогли...

А хіба можна вважати нормальною ситуацію, коли з діагностичної апаратури медзаклад забезпечений сьогодні тільки стареньким кардіографом? Коли оновлювалося його обладнання, Орися Шабля взагалі не пригадує. Та якщо сільську медицину спочатку методично «добивати», то потім на неї, зрозуміло, найзручніше вішати всіх собак. А всім скептикам, які дозволять собі зневажливі висловлювання на адресу таких закладів, пані Орися пропонує попрацювати в їхній лікарні хоча б кілька тижнів. І подивитися в очі пацієнтів, які сподіваються вже тільки на допомогу сільських медиків...

До речі, дехто зі згаданих пацієнтів у розмовах з власкором «Голосу України» про тих, хто воліє поставити хрест на будь-яких лікарняних ліжках у наших селах, говорив значно розлогіше. Та переважно непарламентськими висловами...

Фото автора.

30.06.2017

«Голос України» № 119-120 (6624-6625)  04.07.2017 р. http://www.golos.com.ua/article/290721

Працівнику потрібно в робочий час вирішити особисте питання - як оформити ?

Питання: у працівника є важливі особисті справи, але в робочий час. Як правильно діяти працівнику і роботодавцю ?

Відповідь: згідно заяви працівника оформити неповний робочий день саме на день, коли потрібно вирішувати особисті справи.

Якщо працівник за документами має бути на роботі, є відповідальність керівника за низку питань. Будь-яку відпустку на півдня оформити не можна, оскільки тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховують у календарних днях (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504).

Якщо керівник усно, чи в резолюції на заяв напише, що згоден відпустити працівника на кілька годин з оплатою фактично відпрацьованих години, цього недостатньо. Адже бухгалтеру, окрім табеля, потрібні документи, на підставі яких він нарахує зарплату за день пропорційно відпрацьованому часу. А такими документами є наказ про відсутність працівника на роботі з поважних причин або про прогул.

Як поділити відпустку ?

Питання: чи може працівник, маючи певні особисті обставини, поділити щорічну відпустку ? Чи зобов’язаний керівник задовольнити заяву працівника про поділ відпустки ?

Відповідь: керівник, як роботодавець, може задовольнити заяву, але може й відмовити або запропонувати свій варіант поділу. До того ж деякі різновиди відпусток не можна ділити взагалі.

Чому так ?

Ми пишаємось колективом Хмельницької обласної лікарні !

День медичного працівника - одне з небагатьох свят, яке не втратило свого значення за політичних або економічних ситуацій . Лікар - одна з найстародавніших професій, бо людина завжди, протягом тисячоліть потребувала медичної допомоги. І допомога ця невпинно удосконалювалась.

Хмельницька обласна лікарня була та є багатою на талановитих лікарів та вчених-медиків, які протягом багатьох десятиліть розробили струнку систему організації медичної допомоги населенню Подільського краю зокрема, та й України в цілому.

Сьогодні в Хмельницькій обласній лікарні понад 1400 працівників, серед них докторів медичних наук - 3, кандидатів меднаук – 20, а усього 281 лікар, 564 медичних сестер, молодшого медперсоналу– 384чол , інший персонал - 200чол.

Переважна частина працюючих мають вищу та першу кваліфікаційну категорії, що свідчить про високий професіоналізм.

Ми пишаємось тим, що в  лікарні працюють 11 лікарів, які мають високе звання – "Заслужений лікар України".