27 липня 2017 р.

Соціальна відпустка - двоє дітей


 Питання: у працівника-жінки – двоє дітей. Чи має вона право на додаткову соціальну відпустку, у рік, коли старшій дитині виповнюється 15 років ? 
Відповідь: так, має право. 
Пояснимо: відповідно до статті 19 Закону Ураїни «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504 (далі — Закон про відпустки) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А І групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, який виховує їх без матері (у т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А І групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України ).
Законом про відпустки не передбачено заборону на надання додаткової оплачуваної відпустки після досягнення дитиною 15 років у календарному році, в якому жінка має право на таку відпустку. Отже, у 2017 році працівниця має право на таку додаткову відпустку, незалежно від того, коли ця відпустка надаватиметься — до чи після виповнення дитині 15 років.
Таким чином, право на відпустку у році, в якому дитині виповнюється 15 років, може бути використано у будь-який час відповідного року. Підтвердження цьому в черговий раз надане Мінсоцполітики  - лист Мінсоцполітики від 05.08.2016 р. N 435/13/116-16.
 Додаємо кілька застережень

21 липня 2017 р.

До питання пільгових пенсій медпрацівникам – останні зміни



Нещодавно Уряд повернувся до теми пільгових пенсій за Списками №1 та №2 – постановою від 04.07.2017 р. № 479 внесені зміни до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою КМУ від 24.06.2016 р. № 461 (колишня загальновідома постанова №36).
Не будемо згадувати історію внесення змін до цих Списків, адже сам спосіб внесення змін яскраво демонструє відношення до працюючих в шкідливих умовах: без належних консультацій, висвітлення проблематики в ЗМІ, практично на різдвяні свята… Скажемо тільки, що з нових списків без будь-якої аргументації не включили 1314 професій і посад (453 - із Списку № 1 і 861 - із Списку № 2). У результаті більше 70 тис. працівників втратили право на пільгову пенсію, у тому числі практично усі медики, що працювали в шкідливих умовах.

20 липня 2017 р.

Ще раз про право на соцвідпустку.


Питання: працівник - жінка має двох дітей, у березні 2017 року старшій дитині виповнилось 15 років. Чи має право на соціальну відпустку в серпні 2017 року?
Відповідь:  так, має право. Така додаткова відпустка не належить до щорічних відпусток і надається у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини - до чи після.
 Пояснимо:

12 липня 2017 р.

Оновлено кваліфікаційні характеристики окремих посад медичних працівників



Наказом МОЗ від 02.03.2017 р. № 198 оновлено кваліфікаційні характеристики окремих посад медичних працівників - внесені зміни в Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників «Випуск 78. Охорона здоров’я». Зміни пов'язані із запровадженням в Україні підготовки фахівців за спеціальністю «Медсестринство» й освітнім ступенем «магістр». Стосується це посади головної медичної сестри, а також уведені нові посади - заступника головного лікаря з медсестринства; гігієніста зубного; сестри медичної - координатора.
Якщо раніше освітні вимоги до посади головної медичної сестри формулювались наступним чином: «Неповна вища освіта (молодший спеціаліст) або базова вища освіта (бакалавр) за напрямом підготовки "Медицина", спеціальністю "Сестринська справа".
То на сьогодні вони такі: «Професійна освіта (молодший спеціаліст) або вища освіта (молодший бакалавр, бакалавр, магістр), галузь знань "Охорона здоров'я", спеціальність "Медсестринство", спеціалізації: "Сестринська справа", "Лікувальна справа", "Акушерська справа".
Окрім цього, Міністерство охорони здоров’я України пропонує для публічного обговорення проект наказу Міністерства охорони здоров’я України про внесення змін до кваліфікаційних характеристик лікаря-анестезіолога. http://moz.gov.ua/ua/portal/Pro_20170615_0.html#1 . До уваги - порівняльна таблиця запропонованих змін.

Позиція профспілки - медична реформа-2017 (до виступу Голови Профспілки В.Коваль на президії ФПУ в червні 2017)










































10 липня 2017 р.

Як змінювати відмітки в табелі робочого часу?



Питання: працівниця була відсутньою на робочому місці майже два місяці, але повідомила про хворобу лише нещодавно і надала лікарняний лист з відміткою до роботи та довідку по догляду за хворою дитиною.  Як змінити відмітки в табелі ?
Відповідь: підготувати скоригований табель з відмітками ТН («26») на дні непрацездатності та НН («27») – на дні довідки - неоплачувана тимчасова непрацездатність.

Інформуємо Вас про окремі питання, що стосуються роботи галузі, закладів охорони здоров’я та діяльності профспілкових організацій, дії профспілок та зміни в законодавстві за червень 2017 року



Шановні колеги !

Найгострішим питанням останнього часу для медичної громади було прийняття законодавчих актів , що стосувались реформи галузі охорони здоров’я. 

Професійна спілка працівників охорони здоров'я України звернулася з листом до Голови Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я Богомолець О.В. з проханням врахувати зауваження Профспілки під час доопрацювання Проекту до другого читання (з листом можна ознайомитися на інтернет-сайтах ЦК профспілки або обкому профспілки -  http://medprof.org.ua/novini/novini/?tx_ttnews%5Btt_news%5D=5387&cHash=87391a9c6f , http://medprof.km.ua/news/a-188.html). Важливо, що Федерація професійних спілок України, Федерація роботодавців України (ФРУ) і Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) звернулися до вищих державних посадовців, голів депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України з офіційною підтримкою пропозицій щодо реформування системи охорони здоров’я. З детальною інформацією про обговорення та прийняття законів про реформу медичної галузі можна ознайомитись на офіційному сайті обкому профспілки та сторінках в соціальних мережах.


Завершилась підготовка проекту Трудового кодексу України (реєстр. №1658) – він готовий до другого читання у Парламенті. Профспілки поставили перед собою завдання зупинити загрозу внесення змін трудового законодавства за зразком Грузії, Литви, Казахстану в догоду нібито «свободі розвитку бізнесу та залученню інвестицій», зберегти кращі норми нинішнього Кодексу законів про працю і зміцнити позиції профспілкових організацій та колективних договорів. Профспілки вирішили не відсторонюватись від роботи, не просто критикувати, а пропонувати поправки і делегувати своїх представників для захисту пропозицій в Робочій групі парламентського Комітету з питань соціальної політики, зайнятості і пенсійного забезпечення.
Час повністю підтвердив правильність такого вибору. Профспілковими експертами було сформульовано 112 принципових поправок, якими значно підсилюються правові позиції працівника, можливості самозахисту та підтримки з боку профспілки. Через народних депутатів України вони були внесені до Верховної Ради. На кожному з 40 засідань парламентської Робочої групи позиція профспілок захищалася не лише власними силами і аргументами, а й часто отримувала активну підтримку науковців-юристів, практиків з застосування трудового права, народних депутатів. За результатами голосування 75 профспілкових поправок знайшли своє повне або часткове втілення у остаточному проекті.

4 липня 2017 р.

«Хіба можна робити реформи на шкоду людям?»



Чи треба виписувати сільській лікарні перепустку на... цвинтар?

 
Василь НЕЇЖМАК
Ще рік тому в Ковалівці та довколишніх селах Полтавського району вирували пристрасті довкола місцевої лікарні, яку збиралися закрити. Сьогодні вони нібито вщухли. Згаданий медзаклад, на відміну від більшості схожих, таки «вижив». Та чи житиме? І як довго? Спробуємо розібратися.

Лікар-терапевт Орися Шабля за роботою.

У відремонтованій частині медзакладу поки що функціонує тільки амбулаторія сімейної медицини.
Ліжко-місця, що не вписуються в нормативи
Але спочатку нагадаємо про те, що йдеться про колишню дільничну лікарню, в якій свого часу налічувалося півсотні ліжко-місць. Згодом їх «урізали» наполовину. Та навіть такий варіант, як, власне, й саме існування цього осередку сільської медицини профільним посадовцям та чиновникам видавався неприпустимою розкішшю. Тож вони намірилися його фактично ліквідувати. І мали для того достатньо підстав не лише з огляду на невідповідність тамтешніх реалій сучасним нормативам забезпечення лікарняними ліжками такої кількості населення. Бо хоча Ковалівська сільрада з її п’ятьма тисячами мешканців й об’єднує понад десяток населених пунктів, більшість із них розташовані за кільканадцять кілометрів від Полтави, де є районна й обласні лікарні.
Зрештою, та «дільничка» вгніздилася у старому одноповерховому приміщенні «барачного» типу загальною площею майже 800 квадратних метрів! За таких обставин смертний вирок їй, здавалося, мали підписати ще позавчора... Оминув він її тільки тому, що проти закриття «рідного» медзакладу повстала місцева громада. Особливо, коли дізналася, що після його виселення туди готова в’їхати громадська організація з Полтави, яка за чималі кошти міжнародних грантів опікується наркозалежними й ВІЛ-інфікованими людьми. Адже поруч — сільський дитсадок...
Тож були й збір підписів, і пікетування апартаментів районної влади з гаслами та плакатами, й емоційні сходки в «центральному» селі. На переконання заступника ковалівського сільського голови Дмитра Івіна, напруження протистояння спало після того, як минулорічної осені вдалося досягнути своєрідного компромісу. Керівники району та медичні посадовці пообіцяли сільську лікарню не закривати. Щоправда, її називали тоді не дільничною (таких уже просто не існувало), а філією терапевтичного відділення центральної районної лікарні.
Зайвину сьогодні фінансуватиме тільки самогубець
При цьому кількість ліжок для хворих домовилися скоротити з двадцяти п’яти до п’ятнадцяти. Передовсім за рахунок розосередження по інтернатних закладах регіону старих немічних людей, які перебували тут лише тому, що не знаходили іншого прихистку з належним доглядом. За рахунок бюджетів районної та сільської рад запланували також відремонтувати частину величезної споруди й осучаснити її опалення. Ще одним «домашнім завданням» ставала оптимізація використання відверто зайвих площ.
— Самі розумієте, опалювати сьогодні 800 квадратних метрів напівпорожнього приміщення може тільки фінансовий самогубець, — зауважив у розмові з власкором «Голосу України» Дмитро Івін. — Як на мене, для невеликої філії терапевтичного відділення ЦРЛ й амбулаторії сімейної медицини, що функціонує там уже кілька років, цілком достатньо буде 350 «квадратів» чи навіть менше. Приблизно на такій площі вже завершуємо ремонтні роботи. Задля економії коштів установили також твердопаливні та сучасні газові котли. Водночас більшу частину будівлі можна буде здавати в оренду. Звісно, не під генделик чи гуртожиток для наркоманів, а, скажімо, під швейний цех або щось подібне.
У тому, що згадана будівля змінюється зовні й усередині, автор цих рядків переконався на власні очі. В її частині справді зробили досить пристойний косметичний ремонт, замінили старі вікна. Щоправда, тепер своєрідною «вітриною» споруди стала оновлена амбулаторія сімейної медицини, де, крім родинного лікаря, працюють також педіатр і стоматолог. Попри те, що вже фактично відремонтовано палати та коридори й для «скороченого» варіанта філії терапевтичного відділення ЦРЛ, туди її пацієнтів і працівників, за словами останніх, чомусь не «переселяють» ось уже майже півроку. Це породжує припущення, що невдовзі «лікарняну» частину приміщення знову намагатимуться «оптимізувати»...
«Хіба можна робити реформи на шкоду людям?»
Поки що та філія функціонує в «колишніх» умовах, яким не позаздриш. Хоча якоїсь руїни вона не нагадує. Передовсім тому, що її регулярно «підлампічують» самі медики й обслуговуючий персонал. Попри застарілі меблі та обладнання в палатах чисто й охайно. Жодних нарікань чи скарг на умови утримання та лікування власкор «Голосу України» від пацієнтів не почув. Навпаки, всі вони дякували персоналу й просили посприяти, щоб «їхню» сільську лікарню не закрили.
Попри те, що лежала під крапельницею, 77-річна Валентина Бурлай сама напросилася на розмову. «Я потрапила сюди вже після другого інсульту, коли відібрало руку, — каже пенсіонерка. — Нині стан поліпшується, тут усе добре. А в районну лікарню, яка завжди переповнена, не хочу. Так і напишіть: треба, щоб наша лікарня залишилась! Хіба ж можна робити реформи на шкоду людям?»
Її сусідка по палаті, 73-річна Любов Лой, в усьому підтримує Валентину Іванівну. Вона також має проблеми з серцево-судинною системою. Два тижні жінці дошкуляв низький тиск, тож без вагань погодилася на госпіталізацію саме сюди. Хоча раніше була й у районній лікарні, куди тепер, м’яко кажучи, не прагне. «Може, умови там і кращі, та в Ковалівці лікують насамперед люди — дуже уважний, чуйний і кваліфікований персонал. І наша лікарка Орися Іванівна, і дівчата-медсестри та санітарки. Потрапляю сюди регулярно, двічі на рік. І завжди, коли до мене в палаті підходить Орися Іванівна, якось відлягає від серця».
До речі, Орися Шабля залишається єдиним лікарем на всю філію. Вона терапевт, працює в Ковалівці ось уже майже три десятиліття, живе також у цьому селі. Має пенсійний вік, тож імовірне «скорочення» лікарні цю жінку, котра нещодавно втратила сина-офіцера у війні з терористами й загарбниками на Донбасі, не лякає. Та все-таки, на її переконання, медзаклад із лікарняними ліжками в селі варто зберегти. Погоджується, що 25 ліжок — то справді забагато, але той «компромісний» варіант із п’ятнадцятьма, на її думку, був би оптимальним.
«Соціальних» пацієнтів переселили, по суті, на той світ...
Насамперед тому, що в довколишніх селах не меншає старих людей, яким потрібна реальна допомога медиків. До того ж навіть денні стаціонари в амбулаторіях сімейної медицини чи переселення соціально не влаштованих пацієнтів до інтернатів для престарілих справі не зарадять. За даними пані Орисі, щонайменше двоє таких «переселенців», які залишили їхню лікарню зовсім недавно, в таких інтернатах уже померли... Водночас троє потенційних підопічних інтернатних закладів чи хоспісів сьогодні перебувають у ковалівській лікарні, де одержують не лише належний догляд, а й необхідну медичну допомогу.
— Одна з них — жінка, 1922 року народження, в якої ще минулого року знайшли онкопатологію, — зауважує Орися Шабля. — То її, даруйте, вже нікуди не беруть. Так, у нас вона доживає віку. Ви бачили й іншу схожу пацієнтку. Та невже хтось хоче, щоб ми виписували таким людям «перепустки» просто на цвинтар? З другого боку, до районної лікарні везуть, як то кажуть, усіх підряд, навіть 90-річних. Там подекуди люди лежать навіть у коридорах, а в нас, особливо влітку, палати не заповнені. Хоча можна було б після ґрунтовних обстежень у районі «доліковувати» насамперед стареньких хворих у нас.
Зрештою, наскільки істотною буде економія коштів після прощання з сільською лікарнею, коли, скажімо, згадана онкохвора жінка, перебуваючи вдома, змушена буде щодня викликати до себе «швидку»? Водночас уже сьогодні оптимізувати, вочевидь, потрібно інші складові функціонування медзакладу. Бо, скажімо, важко назвати продуманим рішення про скорочення лаборанта. Тож тепер матеріали для аналізів працівникам філії доводиться возити в районну лікарню навіть маршруткою...
Коли оновлювалося обладнання, пригадати не змогли...
А хіба можна вважати нормальною ситуацію, коли з діагностичної апаратури медзаклад забезпечений сьогодні тільки стареньким кардіографом? Коли оновлювалося його обладнання, Орися Шабля взагалі не пригадує. Та якщо сільську медицину спочатку методично «добивати», то потім на неї, зрозуміло, найзручніше вішати всіх собак. А всім скептикам, які дозволять собі зневажливі висловлювання на адресу таких закладів, пані Орися пропонує попрацювати в їхній лікарні хоча б кілька тижнів. І подивитися в очі пацієнтів, які сподіваються вже тільки на допомогу сільських медиків...
До речі, дехто зі згаданих пацієнтів у розмовах з власкором «Голосу України» про тих, хто воліє поставити хрест на будь-яких лікарняних ліжках у наших селах, говорив значно розлогіше. Та переважно непарламентськими висловами...
Фото автора.
30.06.2017
«Голос України» № 119-120 (6624-6625)  04.07.2017 р. http://www.golos.com.ua/article/290721