10 жовтня 2019 р.

ОГЛЯД ГАЛУЗЕВИХ НОВАЦІЙ станом на 07.10.2019 р.


Головам
районних, міських, первинних організацій
профспілки працівників охорони здоров’я
Хмельницької області


ОГЛЯД ГАЛУЗЕВИХ НОВАЦІЙ ТА НОВИН ЗАКОНОДАВСТВА
станом на 07.10.2019

ПРОФСПІЛКА

5 вересня відбулось засідання президії ЦК Профспілки. Серед основних питань - стан оплати праці працівників галузі та дії Профспілки. Відмічається, зокрема, що систематичне недофінансування охорони здоров’я (у 2019 році  передбачено суму, еквівалентну 3,2 % валового внутрішнього продукту (ВВП) негативно впливає на стан матеріального забезпечення медичних працівників, традиційно залишаючи їх на останніх позиціях розміру заробітної плати серед працівників інших галузей економіки.
Небажання попереднього Уряду вдосконалити Єдину тарифну сітку в бюджетній сфері, ігнорування колишнім керівництвом МОЗ України нагальних  питань, спрямованих на  збереження гарантій та унормування умов в оплаті праці працівників комунальних некомерційних підприємств, призвели до  кризової ситуації в оплаті праці працівників галузі.
Середній рівень заробітної плати в охороні здоров’я за липень 2019 року склав 7 341 грн., в той час як  в освіті – 8 439 грн., в економіці – 10 971 грн., у промисловості – 12 239 грн., що нижче на 15%,  49,4%   та 66,7% відповідно. Питома вага працівників у сфері охорони здоров’я, які отримують заробітну плату меншу за розмір середньої заробітної плати у галузі становить  65,5 %, в тому числі 35,6% менше фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу,  10,5% - менше  мінімальної заробітної плати.
Аналогічні показники країн Європи мають іншу тенденцію: працівники, які виробляють суспільні блага й оплачуються з бюджету, як правило, отримують більш високу заробітну плату, ніж працівники не бюджетного сектора. І лише в східноєвропейських країнах із перехідною економікою розбіжності в оплаті праці таких працівників або відсутні (Болгарія, Естонія), або незначні (Польща - від 7% до 10%).

Уряд під головуванням Прем’єра-міністра України Гройсмана В.Б. належним чином не відреагував та не вжив відповідних заходів для забезпечення своєчасної та в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам галузі, і з квітня поточного року зафіксовано факти утворення заборгованості.
 З червня місяця заборгованість почала стрімко зростати. Станом на 01.06.2019 затримка з виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я відмічалася у п’яти областях. На початок серпня  ситуація із заборгованістю ще більше погіршилася,  сума боргу по зарплаті працівникам галузі зросла до 119,34 млн. грн., в тому числі прострочена зарплата склала 39,96 млн. грн. У нашій області станом на 01.07.2019 заборгованість становила 3,04 млн.грн.
Питання щодо погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам  та збільшення фінансування галузі для покриття у повному обсязі видатків на оплату праці стали ключовими вимогами колективного трудового спору між Профспілкою і Кабінетом Міністрів України (розпорядження Національної служби примирення і посередництва (НСПП) від 29.09.2016 № 282-р).
Перетворення (внаслідок трансформації галузі) закладів охорони здоров’я  у повноцінних суб’єктів господарської діяльності – комунальні некомерційні підприємства (КНП) обумовило відхід від державного до договірного регулювання оплати праці найманих працівників. Водночас капітаційну ставку, яка є основною частиною доходу КНП і формує рівень заробітної плати медпрацівників первинки, у 2019 році «заморожено» на рівні 2018 року - 370 грн. на рік. Це при тому, що її розмір є значно заниженим та економічно необґрунтованим, оскільки не враховує ринкову вартість медичних послуг (вартість обладнання, витратних матеріалів, проведення аналізів, оплату праці медичного персоналу в т.ч. індексацію, витрат на оплату праці молодших спеціалістів із медичною освітою, працівників служби невідкладної медичної допомоги, а також технічних працівників.
Президія Профспілки констатує, що всі вимоги Профспілки щодо врегулювання проблем в оплаті праці працівників галузі владою було проігноровано, колективний трудовий спір між Профспілкою та КМУ не розв’язано, конструктивний соціальний діалог із  МОЗ України відсутній - Міністерство ухилилося від колективних переговорів із укладання Галузевої угоди на новий строк. Тому вирішено направити до Кабінету Міністрів України, МОЗ України пропозиції Профспілки до проєкту Державного бюджету України на 2020 рік та звернутися до Кабінету Міністрів України, НСПП  щодо призначення нового уповноваженого на представництво інтересів Кабінету Міністрів України в колективному трудовому спорі, ініціювати проведення зустрічі профспілкового активу з Міністром охорони здоров’я України

РЕФОРМИ
Розроблені нові проекти вимог до медичних послуг, які будуть надаватися за Програмою медичних гарантій закладами за договором з НСЗУ. Вимоги формувалися на основі галузевих стандартів, уніфікованих протоколів надання медичної допомоги, примірних табелів матеріально-технічного оснащення, інших чинних нормативно-правових актів та міжнародних рекомендацій у сфері надання медичних послуг. Вимоги лише встановлюють окремі умови роботи надавачів за договором з НСЗУ і не замінюють собою галузеві стандарти у сфері охорони здоров’я. Тарифи на медичні послуги, які надаватимуться за Програмою медичних гарантій, будуть затверджені законом України про Державний бюджет на 2020 рік. Коригувальні коефіцієнти будуть затверджені МОЗ після прийняття закону України про державний бюджет на 2020 рік. Детальніше з вимогами ПМГ-2020 можна ознайомитись на сайті НСЗУ

Уряд затвердив новий порядок укладення контракту із керівником медзакладу. Прийнята постанова від 21 серпня 2019 р. №792, якою затверджено Порядок укладення контракту з керівником державного, комунального закладу охорони здоров’я та типові форми контрактів з керівниками державних, комунальних закладів охорони здоров’я, що діють в різних організаційно-правових формах. Зокрема, керівнику будуть надані більш широкі повноваження.

Трансформувати і розвивати напрямок медсестринства буде Державна установа «Центр розвитку медсестринства МОЗ України», який створили влітку 2019 року. Директорка Центру розвитку медсестринства МОЗ України розповіла про зміни, що  очікують на медсестер і медбратів:
-                      збільшення практичної підготовки на додипломному етапі освіти. Перший етап змін - значне збільшення обов’язкової практичної підготовки;
-                      вища освіта та наукові ступені за спеціальністю «Медсестринство»;
-                      безперервний професійний розвиток, коли фахівці навчаються постійно. Цьогоріч таку систему вже ввели для лікарів;
-                      розширення повноважень медичної сестри. У більшості країн світу до обов’язків медсестер і медбратів входить значний обсяг роботи, яку в наших медзакладах виконують виключно лікарі;
-                      професійний стандарт. Правила, за якими працюватимуть медсестри і медбрати, розроблятимуться спільно з Мінінстерством соціальної політики України;
-                      сертифікація. Медсестри матимуть можливість отримати сертифікат, розширити свої повноваження і, відповідно, претендувати на підвищення зарплат.
Сьогодні відбуваються консультації з регіонами. Наразі Центр розвитку медсестринства вже провів 50 нарад в 15 регіонах України.
28.08.2019 діє оновлене Типове положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, затверджене постановою КМУ від 21.11.2012 № 1114. Зміни затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 № 764. До 2025 року триватиме перехідний період реформування екстреної меддопомоги. Ключова зміна — у бригаді «швидкої» будуть парамедик та екстрений медичний технік. Уряд увів нове поняття — «бригада парамедиків». До 2025 року буде три види бригад «швидкої» допомоги — лікарські, фельдшерські бригади екстреної медичної допомоги та бригади парамедиків.
Парамедиків почали готувати в Україні з 2018 року. Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського та Черкаська медична академія оголосили набір на нову спеціальність «Парамедик». У лютому 2019 року стартував цикл підготовки українських інструкторів на базі Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського.
Держзамовлення на нову спеціальність парамедика у 2018 році становило 50 місць. Майбутніх парамедиків навчають три роки. У перший рік вони здобувають загальну освіту, яка відповідає освітньому рівню бакалавра. Одночасно опановують вміння і навички для розширеної першої допомоги. На ІІ та ІІІ курсах вони опановують розширену екстрену допомогу. Маючи освітній рівень «бакалавр», парамедики можуть продовжити освіту в магістратурі.
До 2025 року всі водії мають перенавчитися й отримати кваліфікацію «Екстрений медичний технік». Екстрений медичний технік — це людина без медичної освіти, але зі спеціалізованою підготовкою. Вона допомагає лікарям та парамедикам надавати професійну медичну допомогу пацієнту.

21 серпня Кабінет Міністрів України затвердив план заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019 – 2021 роки. За цей час з’являться нові стандарти освіти, сучасні програми і засоби для навчання студентів, гроші за безперервний професійний розвиток підуть за лікарями, а держава сприятиме якісному розвитку медичної науки.

Уряд затвердив Положення про центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям. Визначено, що зазначений центр буде спеціалізованим закладом охорони здоров'я, який створюється з метою забезпечення потреб медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям.
Планується, що такі центри створюватимуться насамперед на базі будинків дитини, з урахуванням потреб територіальних громад відповідно до регіональних планів реформування системи інституційного догляду та виховання дітей. Їх засновниками виступатимуть органи місцевого самоврядування, а приватних - юридичні та/або фізичні особи.
Центр діятиме на підставі статуту, що затверджується засновником, ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, ліцензії на провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та інших документів дозвільного характеру.
У центрі надаватимуть допомогу дітям, які згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю потребують медичної реабілітації чи яким загрожує зниження рівня функціонування, що може призвести до інвалідності; дітям, які потребують паліативної допомоги та мають невиліковні прогресуючі захворювання, що обмежують життєдіяльність; дітям з інвалідністю на період отримання їх законними представниками соціальної послуги з тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю; дітям, які мають вроджені вади розвитку, після виписки з перинатального центру або пологового будинку в разі потреби в отриманні послуг з медичної реабілітації або паліативній допомозі.
Також у центрах організовуватимуть освітній процес для дитини, яка отримує послуги з медичної реабілітації.
Структурними підрозділами центру є: приймально-діагностичне відділення, відділення медичної реабілітації, відділення паліативної допомоги.
Відділення паліативної допомоги складатиметься зі стаціонару для перебування дітей, які потребують паліативної допомоги, разом із законним представником дитини або особою, що бере участь у догляді за дитиною та кімнат для надання соціальної та психологічної допомоги законним представникам дитини. У складі відділення паліативної допомоги можуть бути мобільні служби паліативної допомоги, служби респіраторної підтримки, консультативні служби, денний стаціонар (хоспіс), кабінет лікування хронічного болю та паліативної допомоги, ритуальні кімнати.
Центр забезпечуватиме медичне обслуговування дітей віком до 18 років.
Протипоказаннями для влаштування дитини до центру визначено: хворобу в стані, що потребує стаціонарного чи спеціалізованого лікування в інших закладах охорони здоров'я; гостре інфекційне захворювання; активну форму туберкульозу.

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА.

15 вересня 2019 року у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 2000), в якому розмір прожиткового мінімуму занижено більш ніж вдвічі від його фактичної величини. Це призведе до заниження всіх виплат, що розраховуються на його основі, а відтак – і до поширення бідності українських громадян.
Так, проектом передбачається встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2 102 грн., що вже сьогодні в 2,3 рази є менше за розмір фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого Мінсоцполітики у цінах липня 2019 року (4776 грн), а на початок 2020 року це співвідношення ще збільшиться. Відтак, зросте розрив між розмірами мінімального посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду ЄТС і фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що суперечитиме домовленостям Сторін у Генеральній угоді на 2019-2021 роки (п. 2.4.).

Президент доручив новому уряду і парламенту переглянути трудове законодавство і прийняти Трудовий кодекс до кінця 2019 року. 29.08.2019 Верховна Рада зареєструвала проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про правонаступництво України» щодо скасування дії актів СРСР та УРСР на території України (реєстр. № 1075). Законопроєкт скасовує дію на території України законодавства СРСР та УРСР, крім тих актів, що пов’язані із здобуттям Україною незалежності та іншими важливими питаннями (адміністративно-територіальний устрій, державний кордон України, міжнародні зобов’язання), а також організаційно-розпорядчих та індивідуальних актів. Зокрема, депутати пропонують застосовувати Житловий кодекс УСРСР та Кодекс України про адміністративні правопорушення тимчасово, до 30 вересня 2020 року. Законопроєкт визнає такою, що втратила чинність, постанову ВРУ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.1991 № 1545-ХІІ.
Маючи намір остаточно декомунізувати радянське законодавство, депутати забули в законопроєкті про КЗпП, прийнятий у 1971 році. У переліку законів, які тимчасово застосовуватимуть до прийняття відповідних законів України, КЗпП також відсутній. Під час зустрічі з керівництвом Верховної Ради, Кабміном і правоохоронних органів Президент заявив, що до 1 січня 2020 року необхідно доопрацювати та ухвалити новий Трудовий кодекс України. Також потрібно звузити сферу неформальної зайнятості, зокрема, суттєво посилити відповідальність за тіньове ведення господарства. Проєкт Трудового кодексу України на сайті ВРУ зареєстрували 29.08.2019 за № 0955 і передали на розгляд Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
3 вересня 2019 року виступаючи перед представниками бізнесу голова комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова заявила, що ухвалений попереднім складом парламенту Трудовий кодекс «успішно заблоковано» і буде внесено ліберальний проект, який через півтора-два місяці він створить «дуже прості і дешеві умови відкриття і закриття робочого місця». Більше того, будуть «трохи дискримінувати найманого працівника».
(Довідково - бізнес пропонує наступні нововведення: розширити можливість укладання контрактів та строкових договорів; перехід від паперової до електронної форми спілкування з роботодавцем; збільшення щорічної відпустки з 24 до 30 днів; можливість звільнення працівників на підставі  непроходження атестації або незадовільного проходження; перегляд повноважень профспілок та лібералізація їх відносин із роботодавцем; спрощення процедури найму та звільнення; переведення Класифікатора професій (ДК 003:2010) в категорію рекомендаційних документів; зробити норму ведення трудових книжок рекомендаційного характеру; розраховувати дні щорічної відпустки в робочих днях, а не в календарних;  і інші зміни).
ФПУ вважає, що голова парламентського комітету, яка має бути повернута обличчям до соціальної політики, не повинна так висловлюватись. ФПУ вважає, що з новим ліберальним Трудовим кодексом працівників очікує праця на умовах нової форми трудових договорів «за домовленістю» з роботодавцями, які «матимуть пріоритет над нормами Трудового кодексу і міститимуть мінімальні гарантії».
Федерація профспілок України, галузеві і регіональні профорганізації вражені таким підходом і звертаються до керівництва парламенту, партії «Слуга народу», Глави держави за роз’ясненням - чи це офіційна позиція очільників держави ? Чи це експромт заготовлений для бізнес-аудиторії, яка була присутня.
Профспілки протягом багатьох років боролися за новий Трудовий кодекс, який би не погіршував, а покращував позиції трудящих в соціально-трудових відносинах з роботодавцем. І своїх переконань ми змінювати не збираємося. Заяви зроблені головою комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.Третьяковою консолідують зусилля профспілкового руху, призведуть до активного спротиву трудящих.
а матеріалами ФПУ)

Як стимуляція роботодавців, так і контроль за ними ляжуть на плечі нового Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Після внесення змін до законодавчих актів у частині перерозподілу повноважень і функцій центральних органів виконавчої влади Державна служба з питань праці підпорядковуватиметься Мінекономіки (наразі — Мінсоцполітики). Міністерство опікуватиметься і працею, і зайнятістю, і охороною праці (набудуть чинності зміни до постанови КМУ від 20.08.2014 № 459, внесені постановою КМУ від 11.09.2019 № 838).
На обговоренні в профспілках знаходиться проект постанови КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298», якою передбачено зменшення «зрівнялівки» в оплаті праці працівників бюджетної сфери, оплата праці яких визначається за Єдиною тарифною сіткою (ЄТС). Для цього з 01.01.2020 р. планується встановлення розміру окладу працівника 1 тарифного розряду, від якого визначаються посадові оклади 2–25 тарифних розрядів за ЄТС, на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, але не менше 50 % розміру мінзарплати, встановленої на 1 січня календарного року; та збільшення тарифних коефіцієнтів для 6–19 тарифних розрядів.

Мінсоцполітики винесло на обговорення законопроект про внесення змін до КЗпП щодо гнучких форм організації праці. Чинним законодавством обмежується право поділу робочого дня на частини та регламентовано максимальну тривалість перерви для відпочинку. Проте на умовах гнучкого режиму робочого часу працівник матиме право самостійно визначати періоди роботи. Пропонується доповнити Кодекс новою статтею 60-1 «Дистанційна (надомна) робота», в якій наводиться визначення дистанційної роботи та врегульовується порядок її застосування. Домовленість про таку роботу передбачається оформлювати у вигляді письмового трудового договору, у зв'язку з чим вносяться зміни до статті 24 Кодексу. Керівники юридичних осіб та відокремлених підрозділів, а також інших категорій працівників, визначених колективним договором, самостійно плануватимуть свій робочий час, за умови дотримання строків виконання робіт, щодо яких встановлено строк.

В ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надали роз'яснення про утримання із зарплати для погашення заборгованості працівника перед підприємством. Вичерпний перелік підстав, які дають право роботодавцю проводити утримання із зарплати для погашення заборгованості працівника перед підприємством, наведено в ч. 2 ст. 127 КЗпП. До них відносяться: повернення авансу, виданого в рахунок зарплати; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування; за невідпрацьовані дні відпустки у разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку; при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству.
До лічильних відносять механічні, арифметичні помилки, помилки через збій у бухгалтерській програмі. Такі утримання проводять на підставі відповідного наказу роботодавця за умови, що не минув строк в один місяць з дня виплати неправильно обчисленої суми. Згода працівника для утримання таких сум непотрібна.
Крім того, слід пам’ятати, що у загальному випадку при утриманні надміру виплачених коштів сума всіх відрахувань із зарплати (після утримання ПДФО, військового збору) не повинна перевищувати 20 %. Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.
Якщо ж помилка нелічильна (неправильне застосування законів, норм колективного договору), то суму переплати працівник може повернути лише добровільно на підставі письмової заяви. Якщо утримання відбувається на підставі заяви працівника роботодавець має право утримати із заробітної плати працівника і перерахувати за зазначеним у заяві напрямом ту суму грошових коштів, яку такий працівник зазначив у цій заяві.
Якщо працівник відмовляється повернути помилково виплачені йому внаслідок нелічильної помилки кошти, то відповідно до норми ст. 1215 ЦКУ: не підлягає поверненню безпідставно отримана виплата, у тому числі зарплата, якщо її роботодавець провів добровільно, за відсутності рахункової помилки з його боку і недобросовісності з боку працівника.
Таким чином, бухгалтеру, який нараховує заробітну плату, потрібно бути особливо уважним при нарахуванні та виплаті доходів, які є засобом існування працівників.

Як встановити строки виплати заробітної плати? Чи можна виплатити зарплату авансом один раз на місяць повністю? Як можна змінювати дати виплати зарплати? Які наслідки недотримання строків виплати? Статтею 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні y строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профкомом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Отже, виплачувати зарплату працівникам авансом один раз на місяць не можна. Можна виплачувати більше двох разів (наприклад: щодня, один раз на тиждень або кожні 10 днів і т. д.).
У випадку якщо день виплати заробітної плати збігається зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Виплата заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований час на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 та з 16 по 31 число).
Виплата зарплати повинна відбуватися не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який вона здійснюється. Наведена вимога застосовується для виплати заробітної плати за першу та другу половину місяця. Тому заробітна плата: за першу половину місяця (15 календарних днів) має бути виплачена з 16 по 22 число поточного місяця; за другу половину місяця — з 1 по 7 число місяця, що настає за місяцем нарахування зарплати.
Конкретні дати виплати зарплати роботодавець повинен визначити у колективному договорі або іншому нормативному акті. При цьому встановлювати строки виплати зарплати періодами «з 16 по 22», «з 1 по 7» не можна.
Роботодавець має право змінювати дати виплати зарплати у межах, визначених ст. 115 КЗпП України. Якщо роботодавець прийняв таке рішення, то нові строки необхідно вводити через внесення змін до колективного договору.
За порушення порядку виплати зарплати посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство — до фінансової відповідальності.

Як правильно оплатити відпускні — за три робочих чи календарних дні до початку відпустки? Прямої відповіді на це запитання не існує, адже ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) визначено лише кількість днів, без зазначення, робочі вони чи календарні: «Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку».
Водночас для своєчасної оплати відпускних рекомендуємо скористатися листом Міністерства праці та соціальної політики України від 26.06.2009 р. № 155/13/116-09, яке містить роз’яснення з цього приводу. Зокрема, в ньому вказується, що в згаданій нормі йдеться про календарні дні. Тож якщо, наприклад, першим днем відпустки є 19 серпня (понеділок), то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки буде 15 серпня (четвер).
Ольга Панфьорова, консультант журналу «Кадровик України»

Щорічна основна відпустка одразу після декрету: чи має право роботодавець відмовити працівниці? Роботодавець зобов’язаний за заявою жінки надати їй щорічну відпустку безпосередньо перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї незалежно від тривалості її роботи протягом поточного робочого року. Якщо жінка вирішила приєднати невикористану частину щорічної відпустки після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, керівник зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання їй щорічної відпустки. У такому разі наказ (розпорядження) про надання жінці відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має бути видано після закінчення невикористаної частини щорічної відпустки.

Чи має право власник або уповноважений ним орган звільнити працівника з мотивів досягнення пенсійного або похилого віку? В ГУ Держпраці у Херсонській області повідомили, Конституцією України закріплений принцип рівності конституційних прав і свобод, зокрема трудових прав громадян, незалежно від будь-яких обставин, в тому числі і досягнення працівником пенсійного віку.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
Згідно зі статтею 11 Закону громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами, яке додатково гарантується державними цільовими програмами, територіальними та місцевими програмами зайнятості населення.
Забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.
Переведення працівника похилого віку і працівника передпенсійного віку з одного робочого місця на інше не допускається без його згоди, якщо при цьому змінюються істотні умови праці.
Умови договорів про працю (контрактів, угод) з громадянами похилого віку, включаючи також і їх працю в період проживання в установах соціального забезпечення, не можуть погіршувати становище або обмежувати їх права, передбачені цим Законом і законодавством про працю. Такі умови є недійсними.
Власник або уповноважений ним орган може в порядку і на підставах, визначених чинним законодавством, припинити трудові відносини з найманими працівниками, в тому числі з працівниками, які після призначення пенсії продовжують працювати.
Так, наприклад, у разі скорочення працівника пенсійного віку його слід попередити не менш ніж за два місяці; він користується переважним правом на залишення на роботі нарівні з іншими працівниками; має право на виплату вихідної допомоги тощо.
Отже, чинним законодавством не передбачено звільнення працівників з мотивів досягнення ними пенсійного віку.

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Окремі основні соціальні показники і мінімуми, передбачені проектом Держбюджету на 2020 рік. 15 вересня 2019 було представлено та подано до Верховної Ради проєкт Закону «Про державний бюджет України на 2020 рік» (законопроект № 2000).
Розглянемо детальніше, які основні соціальні показники і мінімуми передбачені проектом Держбюджету на 2020 рік:
Пропонують встановити у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн, з 1 липня 2020 року- 2197, з 1 грудня – 2270 грн.
Установити у 2020 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 гривні.
Розмір допомоги при народженні дитини становить 41 280 гривень. Виплата зазначеної допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабміном у сумі 860 гривень.
У 2020 році вартість одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" становитиме до 5000 гривень.
У наступному році відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років "муніципальна няня" у розмірі 1 779 гривень.
Розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, в залежності від віку дитини: у грудні 2019 року до 3 842,0 грн та 4 790,0 грн у грудні 2020 року.
Максимальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям підвищується з 1 779 грн для дітей віком до 6 років, 2 218 грн для дітей віком від 6 до 18 років, 2 102 грн для дітей віком від 18 до 23 років, які навчаються, у грудні 2019 року до 1 921 грн для дітей віком до 6 років, 2 395 грн для дітей віком від 6 до 18 років, 2 270 грн для дітей віком від 18 до 23 років, які навчаються, у грудні 2020 року.

Щодо права медичних працівників на пенсію за вислугу років. Рішенням Конституційного Суду України від 04.06.2019 № 2-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законами України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», від 24.12.2015 №911 -VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Законом № 213 було внесено зміни щодо збільшення тривалості необхідного стажу для призначення пенсії за вислугу років, Законом № 911 - встановлено вік виходу на пенсію окремим категоріям працівників.
Рішення № 2-р/2019 не містить положень щодо порядку його виконання. У зв'язку з цим Пенсійний фонд України у листі від 28.08.2019 року № 26261/02-10 висловив свою позицію щодо порядку виконання зазначеного вище Рішення. З 04.06.2019 року право на пенсію за вислугу років згідно пункту «а» статті 54, статті 55 Закону № 1788 визначається з урахуванням вимог щодо вислуги років та стажу, які були передбачені законодавством станом на 11.10.2017, щодо віку - станом на 31.03.2015.
Тобто, право на пенсію за вислугу років мають медичні працівники незалежно від віку, за наявності вислуги років у період: до 01.04.2015 - не менше 25 років; до 01.01.2016 - не менше 25 років 6 місяців; до 11.10.2017 - не менше 26 років 6 місяців.
Міністерство соціальної політики України листом від 06.09.2019 № 16177/0/2-19/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо практичного застосування окремих положень законодавства України в частині призначення пенсій за вислугу років з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 04.06.2019 №2-р/2019.
За матеріалами ЦК ППОЗУ (лист від 03.09.2019 №03-03/289)

Пенсійний Фонд України надав роз’яснення застрахованим особам і страхувальникам, як скористатися Електронним реєстром листків непрацездатності, порядок організації ведення якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328. Для входу в особистий кабінет застрахованим особам і страхувальникам необхідний електронний цифровий підпис (ЕЦП).
У пункті меню особистого кабінету «Мої листки непрацездатності» громадянин (застрахована особа) отримує інформацію з такими атрибутами: номер; дата відкриття; дата відкриття; причина непрацездатності. Страхувальнику (роботодавцю) надається інформація по листках непрацездатності осіб, які працюють у страхувальника за трудовою книжкою, з таким переліком атрибутів: номер; дата відкриття; дата відкриття; РНОКПП ЗО (реєстраційний номер облікової картки платника податку застрахованої особи); ПІБ ЗО (прізвище, ім’я, по-батькові)
Страхувальнику також надається можливість перегляду, формування та друку заяв-розрахунків по листках непрацездатності (пункт меню особистого кабінету страхувальника «Заяви-розрахунки»).

Пенсійний фонд України запровадив нову модель звернення громадян за призначенням пенсії в “один дотик” через вебпортал електронних послуг Фонду. Cервіс передбачає подання документів для призначення пенсії дистанційно в електронному вигляді (заява та копії документів, завірені електронним підписом); після прийняття рішення про призначення пенсії повідомлення про необхідність звернення до сервісного центру за отриманням пенсійного посвідчення.

ОХОРОНА ПРАЦІ


З 1 липня 2019 року нещасні випадки розслідуються за новими строками. Постановою Кабінету Міністрів України  від 17.04.2019  № 337 затверджено новий Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. «Старий» Порядок, затверджений постановою КМУ від 30 листопада 2011 р. N 1232 - втратив чинність з 1 липня 2019 року. Новий порядок поширює свою дію на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, на всіх працюючих та самозайнятих осіб і тих хто працює за цивільно-правовими угодами.
На відміну від чинної редакції, новим Порядком розслідування також передбачено поширення процедури проведення спеціальних розслідувань на інші категорії осіб, зокрема, фізичних осіб-підприємців та осіб, яких фактично допущено до роботи без укладення трудового договору (контракту).
Також, збільшено термін розслідування нещасного випадку до 5 робочих днів (замість 3) та спеціального розслідування (групові випадки, випадки з тяжкими наслідками і смертельні) до – 15 робочих днів відповідно (замість 10).
Новим Порядком обмежено строк давності звернення потерпілого щодо розслідування нещасного випадку до 3 років з моменту його настання. Але після сплину терміну давності працівник має право відстояти свої права в судовому порядку.
Подовжено терміни повідомлення засобами зв’язку, про нещасні випадки у відповідні органи до 2-х годин а на паперовому носії - до наступного робочого дня.
Крім того, для зручності у веденні обліку та з метою зменшення затрат часу акти за формою Н-1 та Н-5 було поєднано в один документ - натомість складається акт за формою Н 1/П (якщо нещасний випадок пов'язаний із виробництвом) або Н-1/НП (якщо не пов'язаний).
Важливою позитивною зміною у новому Порядку є те, що підлягають розслідуванню нещасні випадки, які сталися з працівниками підчас роботи за цивільно-правовими договорами і в комісіях, по розслідуванню таких випадків мають право брати участь представники профспілок.
З липня рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов’язаними чи не пов’язаними з виробництвом буде прийматись комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії голос голови комісії є вирішальним.
Передбачається, що зазначені зміни сприятимуть покращенню процесу проведення розслідувань нещасних випадків, зокрема, їх об’єктивності та своєчасності, що підвищить соціальну захищеність потерпілих та їх сімей.
(за матеріалами Департаменту охорони праці ФПУ та ФСС)

ЗВІТНІСТЬ і ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Верховна Рада  ухвалила в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)» (законопроект № 1233) (далі - проект Закону). Проектом Закону пропонується внесення зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України, шляхом зменшення розміру штрафних санкцій за порушення вимог трудового законодавства.
Так, згідно з проектом Закону замість накладення штрафу до роботодавців, які фактично допустили працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформили працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, або виплати заробітну плату без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, пропонується застосовувати письмове попередження. Якщо ж таке порушення буде вчинено повторно протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження, то до такого роботодавця застосовуватиметься штраф у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Розмір штрафу за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також гарантій та пільг працівників, залучених до виконання обов’язків за законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", зменшується до суми двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Також зменшується розмір штрафу за недопуск до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення його на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, або виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків. Так, розмір такого штрафу пропонується встановити у восьмикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
За усі інші порушення вимог трудового законодавства до роботодавців застосовуватиметься письмове попередження.

30 серпня 2019 року набула чинності постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю». Нею затверджено: Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
Порядок здійснення контролю (п. 28 документу) має норму щодо незастосування штрафів до роботодавця у разі виконання припису в установлений у ньому строк (це не стосується притягнення до відповідальності за використання праці неоформлених працівників).
Постанова №823 також відновлює право органів місцевого самоврядування здійснювати контроль за працею з питань своєчасного та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також оформлення трудових відносин.
Відповідно до п. 5 нового Порядку контролю, інспекційні відвідування проводяться, зокрема,  за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Інформація про необхідність перевірки надходить від ДПС (донедавна ДФС), Держстату та ПФУ.
.
За виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працівника передбачено доплату. Інакше — штраф!  Штраф у розмірі  834 600 гривень накладено на суб’єкта  господарювання агропромислової галузі. Штрафну санкцію накладено за порушення ст. 105  та ст. 106 КЗпП. Порушення законодавства про працю виявлено під час здійснення інспекційного відвідування головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області.
Фахівці Держпраці встановили, що зарплата  нараховується не в повному обсязі працівникам, котрі виконували водночас зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи.
Так, перевіркою відомостей із нарахування зарплати за певний період встановлено, що додаткова оплата за суміщення професій окремим працівникам не нараховувалася і не виплачувалася. Перевіркою табелів обліку відпрацювання робочого часу також встановлено, що окремі працівники виконували свої трудові обов’язки у понаднормовий час, проте додаткова  оплата праці в агроформуванні їм не здійснювалася.
У такий спосіб роботодавець допустив порушення трудових та соціальних прав двадцяти працівників підприємства.
Довідково: За порушення термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш, ніж  на один місяць, виплата їх не в повному обсязі карається фінансовою санкцією, накладеною територіальним органом Держпраці у розмірі 12 519 гривень; за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці на роботодавця накладається фінансове стягнення у сумі 41 730 гривень щодо кожного працівникам, чиї трудові та соціальні права порушено.
.
Які документи мають право перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірки дотримання працедавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)? Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ).
Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ).
За матеріалами «ЗІР: категорія 136.03»

Якщо працівника відправляють на курси підвищення кваліфікації, але оформляють цю поїздку як службове відрядження (що неправильно), то до ф. № 1ДФ витрати роботодавця, які фактично пов’язані з курсами підвищення кваліфікації, не потраплять. Це означає, що форма № 1ДФ буде заповнена не в повному обсязі. За таке порушення роботодавцеві загрожує штраф, установлений п. 119.2 ПКУ, — 510,00 грн, а за повторне порушення протягом року — 1020,00 грн. Посадовим особам установи за неповідомлення про доходи фізичних осіб загрожує штраф у розмірі від 2 до 3 нмдг (від 34,00 до 51,00 грн), за повторне порушення протягом року — від 3 до 5 нмдг (від 51,00 до 85,00 грн).
ВАЖЛИВО! Витрати, понесені роботодавцем у зв’язку з підвищенням кваліфікації працівників, не включаються до бази нарахування ЄСВ (п. 9 розд. II Переліку № 1170. Відповідно, у ф. № Д4 їх не відображають. Водночас середній заробіток за період перебування на курсах підвищення кваліфікації (зарплату — для держслужбовців) відображайте в табл. 1 і 6 форми № Д4 за «зарплатними» правилами.
Тож будьте пильні: оформляйте направлення працівників на курси підвищення кваліфікації правильно, дотримуйтеся гарантій, установлених для працівників чинним законодавством і колдоговором, відображайте понесені на цей захід витрати у формі № 1ДФ. У такому разі жодні штрафи вам не загрожують!

ПІЛЬГИ

Законодавством не заборонено надавати працівникам-сумісникам додаткову соціальну відпустку. Таку позицію висловило Мінсоцполітики. Адже робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 59 КЗпП). Про це повідомляє Мінсоцполітики у листі від 26.06.2019 р. №751/0/204-19.

ДО ВІДОМА.

ДФС офіційно перетворилась на ДПС. 28 серпня 2019 року набрало чинності розпорядження КМУ №682-р. Відповідно з цього дня всі функції ДФС передано ДПС. У зв'язку з цим податківці повідомили про застосування ними з 28 серпня нових ЕЦП, зокрема, при підписанні квитанцій щодо звітності та реєстрації ПН, АН та РК до них;

21 серпня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 р. № 115», спростивши процедуру повідомної реєстрації колективних угод і договорів, змін і доповнень до них.  Відтепер сторонам колективних угод і договорів пропонується подавати на повідомну реєстрацію один примірник документу в паперовій або в електронній формі.
При цьому реєструючий орган не може відмовляти у повідомній реєстрації угоди, договору, повертати на доопрацювання, витребовувати додаткові документи та встановлювати вимоги до їх оформлення.
Для інформування заінтересованих суб’єктів реєструючий орган оприлюднює:
- реєстр колективних угод (договорів), змін і доповнень до них;
- їх текст;
- перелік підприємств, установ, організацій, для яких є обов’язковими положення колективної угоди (у разі його подання сторонами цієї угоди).
Департамент правового захисту ФПУ

Рада ухвалила Закон про оренду державного майна Інформація щодо всіх угод оренди державного та комунального майна відтепер буде публічною. Більше того, вона буде зосереджена на одному ресурсі, яким має стати Прозорро. перехідний період для органів центральної та місцевої влади, протягом якого вони мають оприлюднити всі договори оренди — до 1 жовтня 2020 року. Більшість з цих договорів паперові, тож сканування та цифровізація потребуватимуть часу
З 1 лютого 2020 року всі нові договори оренди укладатимуться лише через електронну торгову систему, всі комерційні договори оренди — через онлайн аукціон До цієї системи "підключено" (тобто фактично виступають її "інтерфейсом" для користувача) близько 50 торгових майданчиків. І кожний — завдяки єдиній центральній базі даних — побачить інформацію про новий лот, який б з цих 50 майданчиків, у якому б куточку країни, не виставив інформацію щодо нього.
Якщо сьогодні від моменту подання заяви до аукціону щодо оренди проходить мінімум 123, максимум 163 дні, завдяки новому закону тривалість всього процесу скоротиться до мінімум 50 — максимум 95 днів.
Для оренди майна буде створено два типи переліків — майно, яке здається через аукціони (комерційно-привабливе майно), та майно, яке може надаватись в оренду без конкурсної процедури - перелік пільговиків, які мають право орендувати державне майно по пільговій ставці, законом не змінюється. Але якщо раніше будь-яка організація з переліку пільговиків мала право на отримання будь-якого майна в оренду без конкурсу, то тепер в органів влади буде можливість  визначати об’єкти, які є найбільш цікавими з комерційної точки зору, щоб отримати за них максимальний прибуток. Більшість пільговиків зможуть так само брати майно в оренду, але не ті об'єкти, на які є великий попит від комерційних організацій.
Стартова орендна плата на аукціонах буде розраховуватись не від оцінки майна, а від його балансової вартості Обов’язкова оцінка залишиться лише для випадків, коли організація хоче орендувати майно без конкурсу. У такому випадку буде потрібна оцінка майна як і її занесення в базу даних.

Постановою КМУ від 19.09.2019 № 746 змінений додаток до постанови КМУ «Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій» від 25.03.2014 № 91. Під скорочення потрапляють понад 14 600 працівників. Згідно з Постановою № 746 із 01.01.2020 зменшується гранична чисельність працівників місцевих державних адміністрацій. Зменшення стосується тільки районних державних адміністрацій (РДА). Скорочення не торкнеться працівників структурних підрозділів з питань соціального захисту населення.
Уряд обґрунтував скорочення чиновників тим, що частину їх функцій перебрали на себе об’єднані територіальні громади (ОТГ), а їх в Україні вже понад 700. Очікують, що скорочення працівників РДА заощадить 3,1 млрд гривень бюджетних коштів. В районних держадміністраціях з 01.01.2020 залишиться 1444 працівників з 2211, котрі є на сьогодні.

Верховна Рада запровадила єдиний рахунок для сплати податків з 1 січня 2021 року Єдиний рахунок – це рахунок Державної податкової служби (ДПС), відкритий у Казначействі, який платник податків може використовувати для сплати податків і зборів, адміністрування яких контролює Податкова.
Через єдиний рахунок можна буде сплатити податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), єдиний соціальний внесок (ЄСВ), єдиний податок (ЄП), рентну плату, а також податковий борг за такими податками.
Для платників, які користуватимуться єдиним рахунок, обов’язок зі сплати податків та зборів вважатиметься виконаним з моменту подання ними до банку, в якому вони обслуговуються, розрахункових документів про перерахування на такий рахунок відповідних коштів.

В Україні з 01.11.2019 р. будуть використовуватися виключно IBAN (англ. International Bank Account Number) — міжнародні номери банківського рахунку, сформовані за вимогами стандарту ISO 13616. З 05.08.2019 р. триває перехідний період, протягом якого банки, зокрема і ДКСУ, мають адаптувати діючі банківські рахунки під міжнародний стандарт. Наголосимо, що постановою Правління НБУ від 26.09.2019 р. № 118 подовжено перехідний період до 12.01.2020 р. (раніше було до 01.11.2019 р.). Тобто усі банківські операції як у національній, так і в іноземних валютах будуть здійснювати виключно з використанням IBAN починаючи з 13.01.2020 р.
ВИНЯТОК. З 01.10.2019 р. для зарахування ЄСВ можна використовувати тільки IBAN. Старі рахунки були заблоковані 30.09.2019 р. Платежі, надіслані на старі рахунки для сплати ЄСВ, визнаються нез’ясованими надходженнями і підлягають поверненню платнику.
Перехід на IBAN уповноважені здійснювати банківські установи, зокрема ДКСУ — для рахунків з обслуговування бюджетів і бюджетних установ (пп. 3, 4 постанови № 162). Тобто банківські установи формують для своїх клієнтів IBAN; інформують клієнтів про оновлені рахунки; інформують контролюючі органи про оновлені рахунки платників податків.
Оновлення рахунків не потребує змін до положень чинних банківських договорів: ні щодо банківського рахунка, ні щодо розрахунково-касового обслуговування, ні щодо банківського вкладу, ні щодо платіжних карток; довіреності на розпорядження рахунками.
Отже, ініціативу з боку бюджетної установи проявляти не потрібно.
На жаль, ДКСУ не прокоментувала, які кроки і в який момент потрібно зробити для того, щоб з’ясувати оновлені реквізити рахунків фізичних осіб — працівників установи. Натомість запевнила, що поки ще можна використовувати старі рахунки. Тож це питання залишається з’ясовувати в банку, через який установа здійснює виплату зарплати.
Наказом МФУ від 21.08.2019 р. № 352 (набирає чинності з 01.11.2019 р.) внесено зміни до Порядку № 938, зокрема, вилучено форму платіжного доручення; вилучено реквізит «МФО» з форми виписки з рахунку; додано уточнення особливостей формування платіжних доручень для бюджетних установ (оновлений абз. 2 п. 10.3 Порядку № 938).

4 вересня 2019 року,  Кабінет Міністрів України схвалив рішення про остаточний перехід на електронний обмін документами. Зміни мають запрацювати уже з 1 жовтня, до того моменту державні органи повинні провести відповідні організаційні налаштування у системі обміну документами.
За матеріалами Урядовий портал

Кабмін постановою від 14 серпня 2019 р. № 717 вніс зміни до Граничних сум витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 4 квітня 2001 р. № 332
Урядовим рішенням врегулювано питання використання бюджетних коштів, передбачених для утримання державних органів, установ та організацій, які утримуються за рахунок державного бюджету. Зокрема, актуалізовано найменування органів, які застосовуватимуть норми постанови сум граничних витрат.
До прикладу, на придбання автомобілів керівників інших державних органів, бюджетних установ і організацій, голів місцевих судів та їх заступників – максимум 600000; на придбання мобільного телефону 1200 грн, на утримання (на місяць) -1500 грн, на меблі для обладнання робочих місць працівників (стіл письмовий, крісло офісне - 2500 грн, стілець – 1500 грн, шафа для одягу – 2400 грн.

СУДОВА ПРАКТИКА

У яких випадках колективні трудові спори можуть розглядатися в судах? Суть справи: профспілка звернулась до суду з позовом до компанії про стягнення заборгованості.
Місцевий суд позов задовольнив. Апеляційний же суд скасував це рішення та закрив провадження у справі, вказавши, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду із висновком апеляції не погодилась і направила справу для продовження розгляду до апеляційного суду.
Колективні трудові спори — це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин.
Відповідно до Закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», колективні трудові спори (конфлікти) розглядаються в судовому порядку у таких випадках:
розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним;
-                      розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору у передбачених випадках, і коли сторонами не враховано відповідні рекомендації цієї служби;
-                      оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди;
-                      невиконання роботодавцем обов’язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором.
Велика Палата ВС вказала, що оскільки сторонами цього спору є первинна профспілкова організація та роботодавець, а спір виник у зв’язку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю щодо забезпечення діяльності професійної спілки з питань, віднесених до її повноважень, цей спір є трудовим та віднесений до цивільного судочинства.
Відповідну постанову по справі № 174/580/16-ц ВП Верховного Суду прийняла 26.06.2019