22 травня 2017 р.

Компенсація невикористаної відпустки за відсутності інформації про інвалідність



Питання: працівник при звільненні надав довідку МСЕК, згідно якої 4 роки тому оформлена 2 група інвалідності. Вимагає компенсації невикористаних днів щорічних відпусток. Як діяти ?
Відповідь: необхідно компенсувати, незважаючи на обставини, за яких відділ кадрів лікарні не мав довідку МСЕК. Така думка Мінсоцполітики.

Державна служби України з питань праці (лист від 22.12.2015 № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15 ) та Міністерство соціальної політики України (лист від 29.12.2015 № 774/13/116-15 ) роз’яснили особливості надання працівнику з інвалідністю невикористаних днів щорічної відпустки або виплати йому грошової компенсації
Держпраці та Мінсоцполітики нагадали, що згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) інвалідам I та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.
Мінсоцполітики зауважило: якщо працівник працює на підприємстві, в установі, організації (далі — організація) з 2000 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2014 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність II групи з 1999 року (інформацію про інвалідність можна було визначити відповідно до запису у трудовій книжці про призначення пенсії по інвалідності), працівнику гарантовано надання законодавством 30 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору, незважаючи на обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) організації не мала документа (довідку медико-соціальної експертної комісії; далі — МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника.
Законодавством не передбачено обмеження щодо використання за бажанням працівника щорічних невикористаних відпусток за попередні роки, а також терміну давності, після якого працівник втратить право на невикористану відпустку.
У той же час Держпраці зауважує, що згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Частиною другою статті 12 Закону про відпустки встановлено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону про відпустки за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
До того ж Мінсоцполітики наголосило: якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (зокрема за два, три, чотири чи більше років), він має право використати їх, а у разі звільнення йому має бути виплачена грошова компенсація.
Також Держпраці роз’яснено, які документи повинен надати інвалід при укладенні трудового договору.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджено постановою КМУ від 03.12.2009 № 1317 (далі — Постанова № 1317). Так, інвалідність встановлюють шляхом проведення медико-соціальної експертизи з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Зазначену експертизу проводять МСЕК, за результатом якої особі, яку визнано інвалідом, надається довідка встановленого зразка із зазначенням групи інвалідності та індивідуальна програма реабілітації.
Відповідно до пункту 6 Постанови № 1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Отже, під час оформлення трудових відносин з інвалідом роботодавець має отримати від нього довідку до акту огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації.
Підготувала Ольга Савченко,експерт МЦФЕР: Кадри

 

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

22 грудня 2015 року № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15

Щодо надання працівнику з інвалідністю невикористаних днів щорічної відпустки або виплати йому грошової компенсації

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці на лист <...> щодо надання роз’яснень стосовно надання працівнику з інвалідністю невикористаних днів щорічної відпустки або виплати йому грошової компенсації, повідомляє наступне.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.
Чинним законодавством України не передбачено обмеження щодо використання за бажанням працівника щорічних невикористаних відпусток за попередні роки, а також терміну давності, після якого працівник втратить право на невикористану відпустку.
У той же час слід зауважити, що згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Частиною другою статті 12 Закону встановлено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Також зазначаємо, що порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 (далі — Постанова № 1317). Так, інвалідність встановлюють шляхом проведення медико-соціальної експертизи з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Зазначену експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі — МСЕК). За результатами огляду МСЕК видає особі, яку визнано інвалідом, довідку встановленого зразка із зазначенням групи інвалідності та індивідуальну програму реабілітації.
Відповідно до пункту 6 Постанови № 1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Таким чином, під час оформлення трудових відносин з інвалідом роботодавець має отримати від нього довідку до акту огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації. Додатково інформуємо, що листи центральних органів виконавчої влади не встановлюють норм права і мають інформаційно-роз’яснювальний характер.
Директор В. Сажієнко

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

29 грудня 2015 року № 774/13/116-15

Про надання відпустки інвалідам


У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і повідомляється.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) інвалідам I та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.
Тобто якщо працівник працює на підприємстві з 2000 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2014 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність II групи з 1999 року (інформацію про інвалідність можна було визначити відповідно до запису у трудовій книжці про призначення пенсії по інвалідності), працівнику гарантовано надання законодавством 30 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору, незважаючи на обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) підприємства не мала документа (довідку МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника.
Відповідно до статті 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Таким чином, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (зокрема за два, три, чотири чи більше років), він має право використати їх, а у разі звільнення йому має бути виплачена грошова компенсація.
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки в разі їх невикористання.
Звертаємо увагу на те, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
Директор Департаменту О. Товстенко