13 грудня 2018 р.

ОГЛЯД ГАЛУЗЕВИХ НОВАЦІЙ ТА НОВИН ЗАКОНОДАВСТВА СТАНОМ НА 05.12.2018


Інформуємо Вас про окремі питання роботи галузі, закладів охорони здоров’я, діяльності профспілок та змін в законодавстві за останній місяць.
Відбулась робоча зустріч Першого віце-прем'єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І. з керівництвом ФПУ. Голова Профспілки працівників охорони здоров'я України Коваль В.М. також взяла участь у зустрічі. За оцінкою профспілок, рівень підвищення соціальних стандартів і гарантій, закріплений у Держбюджеті на наступний рік, є недостатнім, щоб навіть працююча людина відчувала себе захищеною, тому потрібні запобіжні заходи для недопущення зубожіння українців.  Одним з таких інструментів повинна стати нова Генеральна угода на 2019-21 рр. Під час наради були обговорені галузеві проблеми, порушені профспілками. Досягнута домовленість про проведення окремих зустрічей урядовців з профспілками по вирішенню проблем окремих галузей - хімічної, вугільної, лісової, охорони здоров’я, культури та ін.  Міністерствам дане доручення у стислі строки опрацювати профспілкові пропозиції щодо ухвалення Генеральної угоди на наступний термін та запропоновано підписати цей документ вже до 20 грудня цього року.
С.Кубів також висловився за необхідність під час його візитів до регіонів на місцях зустрічатися з представниками профспілок. З профспілкової сторони було запропоновано у період з 12 по 17 грудня ц.р. провести зустріч керівників всеукраїнських галузевих профспілок та територіальних профоб’єднань з Прем’єр-міністром України Гройсманом В.Б. з метою обговорення актуальних питань, що протрушують профспілки.


Верховна Рада України на позачерговому засіданні 26 листопада 2018 року прийняла законопроект «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (реєстр.№9338) з поправками, що були озвучені Президентом України. Зазначеним законом затверджено Указ Президента України від 26 листопада 2018 року № 393 «Про введення воєнного стану в Україні» з застереженням, що воєнний стан вводиться в Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово - Керченської акваторії. Також у Законі зазначається, що у період дії воєнного стану, введеного зазначеним Указом Президента України, часткова мобілізація оголошується Президентом України у строки і в обсягах відповідно до загроз національній безпеці і обороні України.
Слід вказати, що Указом Президента України доручається обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. Такі ради оборони створюються відповідно до статей 1, 14 і 18 Закону України «Про оборону України», Указу Президента України від 23 вересня 2016 року №406 «Про Положення про територіальну оборону України» (для службового користування). У зв’язку з численними запитами членів профспілок, профспілкових органів Федерація профспілок України звернулася до державних органів уповноважених здійснювати на визначених територіях правовий режим воєнного стану за роз’ясненнями щодо порядку діяльності громадських організацій і здійснення їх повноважень, можливого обмеження громадянських прав на визначений в Указі Президента України період.

МОЗ і Мінборони видали спільний наказ, згідно якого у кожній області визначений перелік закладів охорони здоров'я, які при необхідності можуть надавати спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу військовослужбовцям і куди за потреби можуть евакуювати військових, поліцейських та всіх захисників національної безпеки, для отримання спеціалізованої і високоспеціалізованої медичної допомоги. Це міські, районні, обласні лікарні, госпіталі, диспансери, а також інститути різного профілю Національної академії медичних наук. У цих закладах військовослужбовці зможуть пройти лікування і реабілітацію, а після отримання медичної допомоги – військово-лікарської експертизи. Список таких медичних закладів у кожній області оприлюднений на інтернет-сайті МОЗ.
Доступ цивільного населення до медичних закладів та правила отримання медичної допомоги на цей час залишаються незмінними. За потреби заклади охорони здоров’я будуть підсилені фахівцями необхідної кваліфікації, зокрема - з Національної академії медичних наук. Усі медики і фармацевти відповідних відділень закладів охорони здоров’я будуть захищені: відповідно до закону, вони підлягають бронюванню. У регіонах можуть створюватись робочі групи, які зокрема допомагатимуть організовувати процес вчасної госпіталізації і виписки військових та правоохоронців.
Крім того, ще 07.02.2018 року Міністерство охорони здоров’я України разом Міністерством оборони України ухвалили спільний наказ № 49/180  “Про визначення механізму надання вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги військовослужбовцям, які беруть участь в антитерористичній операції та здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану.” Цей наказ встановлює порядок взаємодії обох міністерств, створено резерв профільних ліжок для прийому військових, визначені об’єми запасів лікарських засобів, медичних виробів, донорської крові та її препаратів. Одночасно кожен заклад охорони здоров’я може прийняти щонайменше 10-15 військових. З переліком закладів охорони здоров’я можна ознайомитися тут: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0252-18.

Верховною Радою 23.11.2018 ухвалений законопроект про Державний бюджет України на 2019 рік (№ 9000), він пропонує наступні розміри соціальних стандартів на 2019 рік:
1. Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: - з 1 січня 2019 року - 1921 грн.,
 - з 1 липня - 2007 грн.,
 - з 1 грудня - 2102 грн.;
2. Мінімальну заробітну плату:
· у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 грн;
· у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 грн.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII з 1 грудня 2018 року збільшуються розміри прожиткових мінімумів, зокрема розмір для працездатних осіб (як його називають - ПМПО) становитиме 1921,00 грн. Це важливо враховувати, оскільки індексацію доходів проводять саме в межах ПМПО. А от на мінімальний розмір ставки (окладу) працівників це зростання не вплине, позаяк цей показник визначається на весь рік, виходячи з його розміру на 01.01.календарного року (ч. 6 ст. 96 КЗпП).

Прем’єр-Міністр В.Гройсман анонсував скорочення районів в Україні до 100 до 2020 року - за його словами зменшення кількості районів викликане необхідністю створити фінансово сильні адміністративні одиниці. Про це В.Гройсман заявив під час Форуму місцевого самоврядування. "Повірте, це не питання кількості, це питання якості та спроможності. Краще мати 100 районів, які будуть з якісними повноваженнями, з якісними фінансовими можливостями, які адекватно сприйматимуть запити громадян і виконуватимуть ці завдання", - зазначив В.Гройсман. Прем'єр додав, що нова територіальна основа, яка має сформуватися в Україні до 2020 року, передбачає не лише укрупнення районів, а й створення загалом 1600-1800 спроможних об'єднаних територіальних громад.

Щороку 20 листопада у різних країнах світу проводять заходи для забезпечення захисту прав дітей та їхнього благополуччя. У цей день у 1959 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а у 1989 році – Конвенцію про права дитини. У Світовий день дитини до громадського обговорення запропонований проект закону, який запроваджує в охороні здоров’я термін “підліток” і окреслює права підлітка (з 10 до 18 років) на медичне обслуговування, таємницю та інші важливі для цього віку аспекти. Сьогодні діючі нормативно-правові акти не передбачають особливостей реалізації підлітками (зараз це діти 10-18 років) своїх прав у сфері охорони здоров’я. Водночас підлітки потребують особливої уваги, адже вони проходять критичний перехідний період життя, який супроводжується бурхливим темпом росту, фізичними і психологічними змінами. За таких причин МОЗ України пропонує проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації прав підлітків у сфері охорони здоров’я».
Що може змінитися, якщо цей закон буде прийнято, зокрема:
 - в законодавстві України з’явиться термін «підліток» - держава визнає особливий статус дітей у віці від 10 до 18 років;
 - неповнолітні зможуть укладати правочини щодо реалізації права на охорону здоров’я, зокрема - самостійно обирати лікарів, що надають первинну допомогу, і підписувати з ними декларації;
 - неповнолітні зможуть самостійно звертатися за наданням медичних послуг, у тому числі - до приватних клінік;
 - з 16 років підлітки матимуть право на таємницю про стан свого здоров’я: батьки матимуть право на доступ до медичної інформації лише за згодою підлітків;
 - з’явиться можливість для формування статистичних даних щодо підлітків, зокрема стану їхнього здоров’я.

28 листопада у конференц-залі Департаменту охорони здоров’я ХОДА відбулася чергова колегія. На ній проаналізували профілактику внутрішньо-лікарняних інфекцій в окремих закладах, надання невідкладної хірургічної і травматологічної допомоги, у т.ч. пацієнтам із торакальною травмою, а про особливості фінансово-господарської діяльності медичних комунальних неприбуткових підприємств області інформувала заступник директора ДОЗ ОДА Н.В.Федів.
Відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» передбачається перехід від бюджетного фінансування коштами медичної субвенції до оплати за медичні послуги населенню згідно договорів про медичне обслуговування.
З 1 січня 2020 року медична субвенція вже не передбачатиметься. Витрати на утримання закладів охорони здоров’я, які не уклали договори про медичне обслуговування, повинні здійснюватись тільки з місцевого бюджету.
У той же час для укладання договору з Національною службою здоров’я України заклад повинен відповідати вимогам, встановленим постановою КМУ від 28.03.2018 року №391. Заклади які діють в організаційно-правовій формі комунальної установи не можуть укласти договір з Національною службою здоров’я України. Тому потрібно приймати рішення про перетворення в підприємство. Н. Федів надала рекомендації щодо мінімізації проблем, пов’язаних з отриманням статусу «неприбуткової організації» та роз’яснила ряд питань юридичного, господарського та фінансового характеру.
За результатами розгляду питань порядку денного колегія Департаменту охорони здоров’я ухвалила відповідні рішення.

Наказом МОЗ від 31.10.2018 р. № 1977, який набирає чинності 1 січня 20198 року, внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 р. № 117. Передбачено, що з 01.01.2019 р. вводяться нові кваліфікаційні характеристики для посади «Генеральний директор (директор)/начальник (завідувач) закладу охорони здоров’я» та посади «Медичний директор». З цієї ж дати будуть виключені кваліфікаційні характеристики для посад: головний лікар лікувально-профілактичного закладу; головний лікар обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря обласної, центральної міської, міської, центральної районної та районної лікарень; заступник головного лікаря з медсестринства.
Але працівники, які обіймали посади головного лікаря та заступника головного лікаря з медсестринства до 01.01.2019 р., будуть продовжувати виконувати свої обов’язки до проведення нових конкурсів (п. 2 наказу № 1977).
Також норма, яка визначає вимоги до стажу роботи за посадою «Генеральний директор (директор)/начальник (завідувач) закладу охорони здоров’я» набере чинності 01.01.2022 р.)

Інформуємо також, що наказом МОЗ від 20.07.2018 р. № 1361 затверджено нові:
- Положення про експертно-кваліфікаційні комісії установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи;
 - Порядок проведення атестації працівників установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи, для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта;
 - Порядок позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи;
 - Порядок присвоєння кваліфікаційних класів судово-медичних експертів працівникам установ, в яких проводяться судово-медичні експертизи.
Наказ № 1361 набрав чинності 13.11.2018 р.

Витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров'я, в тому числі закладів охорони здоров'я - комунальних некомерційних підприємств, які уклали договори з Національною службою здоров'я України на надання первинної медичної допомоги відповідно до норм БКУ повинні здійснюватися з відповідних бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об'єднаних територіальних громад. Відповідний висновок зроблено Мінфіном у листі від 28.09.2018 р № 07050-11-2 / 25432.
Пояснюється це тим, що відповідно до пп. "Г" п. 3 ч. 1 ст. 89 БКУ витрати на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад.
При цьому ст. 103 прим. 6 БКУ визначено, що на оплату комунальних послуг та енергоносіїв установ охорони здоров'я, визначених у п. 3 ч. 1 ст. 89 і в п. 3 ч. 1 ст. 90 БКУ, може направлятися додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету витрат з утримання установ освіти та охорони здоров'я.
Тому з позиції Мінфіну, відмова місцевих органів влади щодо здійснення за рахунок місцевих бюджетів видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров'я, які уклали договори з Національною службою здоров'я України на надання первинної медичної допомоги, не відповідає нормам БКУ.
ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА.

До 31 грудня є час скористатися правом на податкову знижку за підсумками 2017 року – про це нагадує ГУ ДФС у Київській області,  адже Декларація про майновий стан і доходи подається до фіскального органу за місцем реєстрації фізичної особи по 31 грудня 2018 року включно.
До податкової знижки можна включати витрати, що фактично здійснені платником податку протягом звітного податкового року та підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинні бути відображені вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Нагадаємо, що правом на отримання податкової знижки можуть скористатися платники податків, які сплачували проценти за іпотечним кредитом, перераховували благодійні внески неприбутковим організаціям, оплачували за навчання своє або своїх дітей, страхували себе та свою родину, сплачували кошти за переобладнання транспортного засобу на альтернативні види палива.
Зверніть увагу, що на сьогодні розширено можливості громадян на отримання податкової знижки за навчання, оскільки за підсумками 2017 року платники податків мають право скористатись податковою знижкою за фактично понесені витрати за навчання незалежно від того, за який період навчання здійснені ці витрати.

Мінсоцполітики надано чергове роз’яснення про трудові гарантії для прийнятих на військову службу. За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у т. ч. шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві (установі, організації), фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування і форми власності та у фізосіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову (ч. 3 ст. 119 КЗпП).
Мінсоцполітики пояснив застосування цієї гарантій для окремих категорій осіб.
1. На строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення працівникам, призваним на строкову військову службу, а згодом прийнятим на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада, здійснюється нарахування та виплата середнього заробітку (лист від 16.08.2018 р. № 1431/0/101-18).
2. Працівники, які направлені на альтернативну (невійськову) службу, не зазначені в переліку осіб, яким забезпечуються гарантії згідно із ч. 3 ст. 119 КЗпП (лист від 21.09.2018 р. № 18210/0/2-18/52). Тому вступ на альтернативну (невійськову) службу не передбачає збереження середнього заробітку та посади
3. Для осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу зі спеціальним званням у Державній кримінальній службі і які призвані на строкову військову службу, виплати згідно із ч. 3 ст. 119 КЗпП не передбачені, оскільки вони не є працівниками (лист від 09.10.2018 р. № 1635/0/101-18).

Держпраці відповіло на запитання - чи переноситься день відпочинку донора у зв'язку із хворобою ? Після кожного дня здавання крові та (або) її компонентів, в тому числі у разі здавання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня здавання крові чи її компонентів (ч. 2 ст. 9 Закону № 239/95-ВР).
Оскільки додатковий день відпочинку із збереженням середньої заробітної плати, що надається донору після кожного дня давання крові, не відноситься до щорічної (основної чи додаткової) відпустки, то норми абз. 5 ч. 2 ст. 22 Закону № 1105 та Закону № 504 в частині перенесення зазначених відпусток у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю особи під час перебування у таких відпустках на зазначений додатковий день не розповсюджуються.
В Управлінні Держпраці Полтавської області зазначили, оскільки додатковий день відпочинку, що надається донору, оплачується у розмірі середньої заробітної плати застрахованої особи та, у разі тимчасової непрацездатності особи, не переноситься на інший період, тому відсутня втрата заробітної плати за цей день і допомога по тимчасовій непрацездатності, як компенсація втраченого заробітку, не надається.

Чи можна звільнити у зв'язку зі скороченням штату працівника передпенсійного віку ? Відповідь ГУ Держпраці в Рівненській області:
Під час реорганізації (крім ліквідації) підприємства попередньо мають визначити організаційну структуру нових підприємств із зазначенням структурних підрозділів, посад і кількості працівників.
Після затвердження органами управління підприємствами наказів про організаційну структуру нових підприємств, що виникають унаслідок реорганізації, затверджують їх штатні розписи із зазначенням кількості визначених посад і штатних одиниць, необхідних підприємствам.
Щоб визначити працівників, які підпадають під скорочення, необхідно враховувати переважне право на залишення на роботі.
За рівних умов продуктивності праці й кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається категоріям працівників, зазначеним у ст. 42 КЗпП, а також іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України й колективним договором.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
- працівникам, яким залишилося менше 3 років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, відповідно до абз. 10 ч.2 ст. 42 КЗпП.

Пояснення щодо можливості укладання контракту з працівником наводить ГУ Держпраці у Полтавській області. Контракт - це угода, що має законну силу, між двома і більше сторонами про вчинення чи невчинення певних дій. Контракт є синонімом поняття “договір”, що застосовується в цивільних, господарських, сімейних та трудових відносинах. Відмінність контракту від звичайного трудового договору полягає в наступному:
-          контракт обов'язково укладається в письмовій формі;
-          у контракті можуть установлюватися додаткові (крім зазначених законодавством) підстави щодо його розірвання;
-          контракт має строковий характер;
-          у разі дострокового розірвання контракт має передбачати, зобов'язання власника або уповноваженого ним органу щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові;
-          сфера застосування контракту визначається законами України.
Порядок укладання контрактів під час прийняття (наймання) на роботу працівників на підприємство, в установу, організацію незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також щодо громадян, визначено Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників, затвердженим постановою КМУ від 19.03.1994 р. № 170. Відповідно до його п. 3 прийняття (наймання) на роботу працівників через укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом може відбуватися тільки у випадках, прямо передбачених законами. (довідково – згідно законодавства в державній та комунальній охороні здоров’я контрактна форма трудового договору передбачається для керівників державного, комунального закладу охорони здоров'я; для іноземних фізичних осіб; свого часу контракти укладались на роботу медиків в зоні відчуження ЧАЕС)

Експерт із соціально-трудових відносин відомого кадрового видання «Кадровик-1», О.Ніколаєнко відповіла на типове питання: як врегулювати питання оплати праці за відсутності колективного договору? На виконання вимог статті 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат мають бути зафіксовані документально. За відсутності колективного договору в організації має бути інший нормативний (локальний) акт з питань оплати праці – положення про оплату праці, погоджене з профспілкою.

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Мінсоцполітики нагадало про можливість вибору користування в опалювальний сезон пільгою чи субсидією. Якщо родина має право на субсидію, однак її розмір невеликий і, на її думку, доцільніше сплачувати за комунальні послуги з врахуванням пільги, то необхідно подати заяву до органу соціального захисту населення про припинення надання субсидії. І навпаки: якщо на опалювальний період сім'ї доцільніше користуватися субсидією, то необхідно подати заяву для призначення субсидії.
Підставою для надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг є посвідчення, яке вказує, до якої категорії пільговиків належить та чи інша особа, яка знижка з оплати за житлово-комунальні послуги їй належить. При пільговій оплаті за послуги квитанції мешканцям надходять уже з урахуванням знижки.
Нагадаємо, що основними категоріями пільговиків є:
-          учасники війни (50% знижка);
-          члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни (50% знижка);
-          особи, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, їх вдови (вдівці) (100% знижка);
-          учасники бойових дій (75% знижка);
-          особи з інвалідністю внаслідок війни (100% знижка);
-          ліквідатори аварії на ЧАЕС та постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС 1 та 2 категорії (50% знижка);
-          жертви нацистських переслідувань (знижка від 50 до 100%);
-          діти війни (25% знижка).

Лікарняні листки внесуть до електронного реєстру, а порядок ведення реєстру має бути розроблено до 1 лютого 2019 року. Відповідну постанова "Про утворення Електронного реєстру листків непрацездатності" затверджено на засіданні Уряду 28 листопада.
У Реєстрі зберігатиметься і використовуватиметься інформація про  видані, продовжені та обліковані листки непрацездатності з використанням інформаційної інфраструктури Реєстру застрахованих осіб.
Центральним органам виконавчої влади спільно з Фондом соціального страхування України доручено розробити та подати до 1 лютого 2019 року на розгляд Кабміну проект положення про Електронний реєстр листків непрацездатності та забезпечити технічні можливості, необхідні для функціонування Реєстру.

Фонд соціального страхування України повідомив, що на лицьовому боці бланка листка непрацездатності назва і місцезнаходження закладу охорони здоров'я та назва і місцезнаходження підприємства, установи, організації пацієнта мають вказуватись повністю. З посиланням на Цивільний кодекс ФСС наполягає - при заповненні листка непрацездатності повинна вказуватися повністю назва юридичної особи або її відокремленого підрозділу як самого закладу охорони здоров'я, так і організації, установи, підприємства.

Фонд соціального страхування України повідомив, що виплата «декретних» не залежить від того, чи має застрахована особа на момент настання страхового випадку інвалідність і працює неповний робочий день – у будь-якому випадку сума коштів не може бути меншою за обчислену із мінімальної зарплати.
Допомога по вагітності та пологах фінансується Фондом соцстрахування для всіх працевлаштованих жінок за увесь період перебування у декретній відпустці, що в середньому становить 126 календарних днів. Сума матеріального забезпечення складає 100% середнього доходу особи за кожен день відпустки, однак не може бути меншою за обчислену із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку. Про це нагадує Фонд соцстраху на своєму сайті.
Цей вид допомоги надається за основним місцем роботи у розмірі, обчисленому не менше ніж із мінімальної заробітної плати. Тому навіть у випадку, коли заробітна плата в жінки менша за мінімальну, і ЄСВ сплачується за неї роботодавцем, Фонд соцстраху профінансує матеріальне забезпечення, обчислене з встановленої мінімальної зарплати".
Крім того, на розмір допомоги по вагітності та пологах не впливає тривалість страхового стажу. Водночас, особам, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають стаж менше 6 місяців, розмір допомоги розраховується, виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати.

У той же час мінімальні гарантії щодо розміру допомоги по вагітності та пологах за місцем роботи за сумісництвом не застосовуються - за місцем роботи за сумісництвом допомога обчислюється зі 100% фактично нарахованої заробітної плати, включаючи утримані з неї податки, незалежно від тривалості страхового стажу. Для отримання допомоги по вагітності та пологах за місцем роботи за сумісництвом надається копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. На підставі здійснених розрахунків роботодавцем заповнюється заява-розрахунок за встановленою формою і передається до робочого органу Фонду за місцем обліку страхувальника.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Мінсоцполітики підготовило проект змін до Типового положення про навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається на сьогодні Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15.
Мінсоцполітики напрацювало проект змін до вказаного Типового положення. Запропоновано:
 - поширити норми Типового положення на всіх роботодавців, в т.ч. й на ФОП;
 - суб'єкт господарювання надаватиме Держпраці відомості про матеріально-технічне, кадрове, програмне, навчально-методичне та інформаційне забезпечення. Перелік суб'єктів господарювання, які подали декларацію, та відомості (у разі їх подання) оприлюднюватимуться на офіційному веб-сайті Держпраці;
 - навчання з питань охорони праці має проводитися у робочий час працівника;
 - у разі залучення роботодавцем до роботи працівників інших підприємств, установ чи організацій, роботодавець зобов'язаний буде забезпечити проходження цими працівниками відповідного інструктажу з питань охорони праці;
 - результат перевірки знань з питань охорони праці оформлюється протоколом засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці, що зберігатиметься не менше 5 (п'яти) років.
 - питання щодо необхідності видачі посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці роботодавцем іншим працівникам або необхідності працівникам мати їх при собі під час виконання трудових обов'язків вирішуватиметься роботодавцем;
 - роботодавець забезпечуватиме проведення перевірки знань з питань охорони праці працівників, безпосередньо зайнятими на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, не рідше одного разу на рік.

Інспектори праці перевіряють проведення атестації робочих місць. ГУ Держпраці у Львівській області провело семінари для окремих галузей, де зустрічаються найчастіше шкідливі та важкі умови праці. Адже інспектори праці перевіряють також й проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Під час інформаційних відвідувань роботодавцям було зосереджено увагу на таких моментах, зокрема:
-          створення наказу про проведення атестації робочих місць за умовами праці, у якому вказується підстава і завдання атестації, визначається склад атестаційної комісії, встановлюються терміни і графіки проведення як підготовчих робіт, так і самої атестації, визначаються проектні і науково-дослідні організації, що необхідні для науково-технічної оцінки умов праці і розробки заходів для їхньої оптимізації;
-          складання "Карти умов праці" на кожне робоче місце або на групу аналогічних місць;
-          створення наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці, який є основним документом для підтвердження доплат, додаткових відпусток та пільгового пенсійного забезпечення для працівника.

Верховний Суд роз’яснив, коли нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом. Суть справи: медсестра отримала травму внаслідок того, що намагалась полагодити двері у своєму відділенні. Вона вказала, що це потрібно було для недопущення проникнення тварин та витоку тепла з приміщення. За результатами розслідування комісія вирішила, що цей нещасний випадок не пов’язаний з виробництвом. Постраждала оскаржила це рішення, мотивуючи позов тим, що травма відбулася внаслідок виконання її трудових обов’язків.
Місцевий та апеляційний суди позов задовольнили. Колегія суддів касаційного цивільного суду погодилась із таким висновком.
Верховний Суд зазначив, що вказані дії позивачки були необхідні для виконання її трудових обов’язків, оскільки медсестра, серед іншого, повинна здійснювати прибирання, забезпечувати санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим. Окрім того, відповідно до пп. 7 п. 15 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, є також виконання дій в інтересах підприємства, наприклад:
- запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства,
- будь-які дії за дорученням роботодавця;
- участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством.
Відповідну постанову у справі № 242/3471/17 ВСУ прийняв 14.11.2018.

Управління Держпраці у Хмельницькій області повідомило, скільки підприємство повинне витрачати на охорону праці. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем, це прямо передбачено ст. 19 Закону України "Про охорону праці".
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік.
На бюджетних підприємствах розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.
Суми витрат з охорони праці, що належать до витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України ( перелік витрат роботодавця, що належать до витрат з охорони праці, визначений постановою КМУ від 27.06.2003р. 994, і включає, зокрема, проведення атестації робочих місць; проведення навчання і перевірки знань з охорони праці; забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям або засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених законодавством, або до норм, визначених колективним договором; забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою і ін).
За невиконання нормативу витрат на охорону праці на роботодавця може бути накладено штраф у розмірі 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період, проте максимальний розмір стягнення не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік. Якщо підприємство у колдоговорі або у Положенні про охорону праці взяло на себе підвищені зобов'язання і, приміром, встановило рівень витрат на охорону праці у розмірі не 0,5%, а 1, 2, 3 чи 5% фонду оплати праці, то все одно розмір штрафу повинен розраховуватися виходячи з мінімального показника передбаченого законом (тобто 0,5% фонду оплати праці).

ЗВІТНІСТЬ і ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Якщо ви лікар і вирішили в рамках реформ первинки працювати як ФОП, а ваші рідні вирішили допомогти вам прибратися в кабінеті - майте на увазі - родичі не можуть працювати без оформлення трудових відносин. Держпраці наклала штраф на ФОП за використання праці родичів без оформлення трудових відносин. У ході інспекційного відвідування інспектором праці ГУ Держпраці у Черкаській області встановлено, що ФОП здійснює підприємницьку діяльність у двох торгівельних приміщеннях та використовує працю трьох найманих працівників (зокрема, двох своїх дочок) без оформлення з ними трудових відносин.
На підставі акту інспекційного відвідування посадовою особою Управління винесено постанову, якою на ФОП накладено штраф у розмірі 335 070 грн за фактичний допуск трьох працівників до роботи без оформлення з ними трудових договорів.
Підприємець оскаржила постанову у судовому порядку. Свої вимоги ФОП обґрунтовувала, зокрема, тим, що її дочки не є найманими працівниками, а лише інколи допомагають їй. 01.11.2018 Черкаським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким у задоволенні позову ФОП відмовлено повністю. Суд дійшов висновку, що Управлінням Держпраці у Черкаській області належними доказами доведено факт допуску працівників до роботи та факт виконання ними трудових функцій продавця продовольчих товарів без укладення трудових договорів. У зв'язку з чим, постанову про накладення штрафу визнано правомірною.
Варто зазначити, що законодавство не передбачає можливості допуску до роботи працівників без оформлення трудових відносин. Відтак, навіть у разі наявності між працівником та роботодавцем сімейних чи родинних зв'язків, виконання функціональних обов'язків за відповідною професією можливе виключно після укладення з працівниками трудових договорів та після повідомлення територіального органу ДФС про допуск працівників до роботи.

Держпраці надало поради щодо дотримання вимог Класифікатора професій. До управління з питань праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області звернувся начальник відділу кадрів одного із підприємств з проханням надати роз'яснення з приводу правильності запису посади в трудовій книжці працівників, у разі відсутності певної посади у Класифікаторі професій.
Інформація вибирається із покажчика професійних назв робіт (додатки А (обов'язковий) або Б (довідковий)) Класифікатора професій ДК 003:2010. Тут також наведено необхідні для заповнення Таблиці 5 Звіту з ЄСВ коди ЗКППТР та КП. Слід зазначити, що код ЗКППТР є не в усіх професійних назв робіт, а тільки у тих, які були ще за часів Радянського Союзу. Щодо коду КП, то він зазначений до кожної професії, наведеної в такому Класифікаторі.
Якщо важко одразу зорієнтуватися, в якому розділі шукати ту чи іншу професію, на допомогу прийде Додаток Б Класифікатора професій ДК 003:2010. У ньому всі професійні назви робіт розташовано в алфавітному порядку.
Оскільки посада, на яку прийнятий працівник, має записуватись однаково в трудовій книжці, наказі про прийняття на роботу, трудовому договорі (контракті), штатному розписі, кадрових документах,  тобто неможливо не зважати на Класифікатор професій ДК 003:2010. Адже можуть бути проблеми у разі, якщо працівник мав право на пільгове пенсійне забезпечення, а прийняття на "неправильну посаду" позбавило його такого права. У цьому випадку однозначно потрібно робити виправлення.
Роботодавцю необхідно зробити наступні дії:
1) Порівняти штатний розпис та Класифікатор професій.
Найменування посад (професій, робіт), які не знайшли в Класифікаторі та не змогли створити за допомогою похідних слів з Додатка В, виписуємо окремо. Потім для таких "виняткових" професій шукаємо в Класифікаторі найбільш відповідні професії. Необхідно буде змінити невідповідні професії (посади) з урахуванням вимог ч.3 ст. 32 КЗпП, оскільки зміна найменування посад працівників розцінюється як зміна істотних умов праці. Про такі зміни працівники мають бути повідомлені роботодавцем не пізніше ніж за два місяці. Тому, навіть якщо при зміні назви посади працівника коло його посадових обов'язків не змінюється, рекомендують все-таки себе убезпечити, ознайомивши працівника під підпис із майбутніми змінами в строк, визначений ч.3 ст. 32 КЗпП. У разі, якщо підприємство не бажає проходити процедуру ч.3 ст. 32 КЗпП, просто необхідно попросити працівника написати заяву з проханням привести найменування його посади у відповідність до Класифікатора професій ДК 003:2010. У цьому випадку чекати два місяці не доведеться.
2) Видати наказ (розпорядження) про приведення найменувань посад працівників у відповідність до вимог Класифікатора професій ДК 003:2010.
3) Видати наказ (розпорядження) про внесення змін до штатного розпису або викласти штатний розпис у новій редакції.
4) Видати наказ (розпорядження) про внесення змін до пункту наказу (розпорядження) про прийняття/переведення, в якому неправильно зазначено назву роботи, посади або професії працівника.
5). На підставі наказу про внесення змін до наказу про прийняття на роботу (переведення) внести запис до трудової книжки працівника.
6) Внести зміни до інших документів, що містять найменування посади/професії працівника.

ПІЛЬГИ

Фахівці Держпраці у Львівській області зазначили, що людиною з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
 Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі  спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням  індивідуальних  програм  реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні  гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування  осіб з інвалідністю,  і звітувати  Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому законодавством встановлено, що для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі  підприємств, організацій  громадських  організацій осіб з інвалідністю,  фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо  працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (ч.1 ст.19 Закону України 21.03.1991 р.№ 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).
Працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
При переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається.

ДО ВІДОМА.

Вихідні в грудні 2018 у Україні будуть тривалими. Всього 11 днів відпочинку чекає нас в перший місяць зими. Крім традиційних суботніх і недільних вихідних, три дня триватиме різдвяний вікенд, а новорічні свята розпочнуться вже 30 грудня.
З 2017 року календарі українських державних свят з'явився ще один - Католицьке Різдво (25 грудня). Цей день є офіційним вихідним.
25 грудня 2018 припадає на вівторок, тому Кабмін своїм розпорядженням рекомендував встановити неробочим днем і понеділок, 24 грудня, з відпрацюванням в суботу 22 числа. Таким чином, вихідні на Католицьке Різдво в Україні триватимуть з 23-го по 25 грудня 2018.
Так само будемо відпочивати і в новорічні свята. Останній день року, 31 грудня стане неробочим (переноситься на суботу 29 грудня). Тому новорічні вихідні українці проведуть з 30 грудня по 1 січня 2019.
Календар робітників і вихідних днів на грудень 2018 для працюючих 5 днів в тиждень з 8-ми годинним графіком:
• загальна кількість календарних днів - 31;
• робочі дні - 20;
• вихідні дні в грудні - 11;
• кількість скорочених на 1 годину (передсвяткових) днів - 2 (22, 29 грудня).
Свята грудня 2018: міжнародні, національні, релігійні
У грудні в Україні відзначається кілька професійних свят, хоча вихідними вони не є.
-          щорічно 6 грудня відзначається День Збройних Сил України - професійне свято мужніх захисників країни.
-          День ліквідатора (14 грудня) - пам'ятна дата для учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній станції.
-          в середині місяця (15 грудня) професійне свято відзначають працівники українських судів.

На інспекційному порталі річні плани перевірок на 2019 рік розмістили всі ключові міністерства - https://inspections.gov.ua/regulators-plans/years?planning_period_id=2&page=1 . Маємо вже 41 держорган, по яких можна переглянути плани на 2019 рік. Зокрема, це і МВС, СБУ, МОН, МОЗ, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ДСНС, Державна служба геології та надр України, Державна служба України з безпеки на транспорті, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Наказом Управління Держпраці у Хмельницькій області від 26.11.2018 року № 245 затверджено «План здійснення заходів державного нагляду (контролю) Управління Держпраці у Хмельницькій області на 2019 рік».  Додержання законодавства у сферах охорони праці, гігієни праці в січні 2019 року планується перевірити у наступних закладах охорони здоров’я нашої області:
 - КП "Славутський центр первинної медико-санітарної допомоги" Славутської районної ради Хмельницької області - 09.01.2019 (термін - 10 днів);
 - Хмельницька міська інфекційна лікарня, ДП "Санаторій "Збруч" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", Кам'янець-подільський обласний дитячий спеціалізований санаторій, КНП Красилівський ЦПМСД Красилівської районної ради Хмельницької області", Шепетівська центральна районна лікарня  - 14.01.2019 (термін - 10 днів);
 - Полонська центральна районна лікарня ім.Н.С.Говорун  - 28.01.2019 (термін - 10 днів).

Особи, що доглядають за хворими дітьми, отримають матеріальну допомогу, а довідку, необхідну для призначення цієї допомоги, видаватиме лікарсько-консультаційна комісія. Уряд визначив порядок надання допомоги для осіб, які доглядають за хворими дітьми. Відповідну постанову «Деякі питання призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» прийнято 28 листопада.
Зазначеною постановою лікарсько-консультаційну комісію наділено повноваженнями щодо видачі довідки, необхідної для призначення допомоги.
Постанову було розроблено Мінсоцполітики у зв'язку з прийняттям Парламентом Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми». Цим Законом було внесено зміни до Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині запровадження окремого виду допомоги для осіб, які доглядають за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлена інвалідність.

Обмеження тривалості додаткових відпусток (максимум 17 к.д.) для одиноких матерів можуть зняти. У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9346 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо тривалості додаткових відпусток для одиноких матерів.
У законопроекті пропонується зняти обмеження на максимальну тривалість додаткової відпустки, передбаченої у статті 1821 Кодексу законів про працю України, за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки як у зазначеній статті 1821 Кодексу законів про працю України, так і в дублюючій цю норму статті 19 Закону України «Про відпустки».
Крім того, пропонується власне у Кодексі Законів про ПРАЦЮ застосовувати визначення категорії «одинокі матері» у значенні, яке вже встановлено законодавством про соціальні допомоги, а саме Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами. У зв’язку з оголошенням воєнного стану в Україні з 3 грудня починається цикл масштабних заходів - збори з резервістами і військовозобов’язаними. Зокрема, будуть проведені збори як в складі бригад (до 15 діб), так і в складі навчальних центрів (до 20 діб). Передбачається, що всі заходи будуть завершені до початку новорічних свят.
Водночас повідомляється, що заходи мобілізації будуть проводитися лише в разі відкритої агресії, але в такому випадку в Збройні сили України будуть призиватися не лише ті особи, які перебувають на зборах, а й всі резервісти та військовозобов’язані, які приписані до комплектування.
Крім того, зараз в певних областях тривають організаційні заходи щодо створення територіальної оборони і недоторканних запасів. В областях, в яких введено воєнний стан, передбачається проведення масових зборів з військовозобов’язаними територіальної оборони тривалістю до 10 діб.
У журналі «КАДРОВИК.UA» №3, 2018 була публікація В. Ліпчанської «Проходження служби у військовому резерві», наводимо витяг із статті.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232 (далі — Закон № 2232) у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, придатні за станом здоров’я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і які не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в районних (міських) військових комісаріатах та відповідних органах інших військових формувань.
Військовозобов’язані (крім військовозобов’язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації) у добровільному порядку можуть бути зараховані у військовий резерв Збройних Сил України та інших військових формувань, який складається з громадян, що проходять службу у військовому резерві, та громадян, відібраних кандидатами для зарахування на службу у військовому резерві. Резервістице військовозобов’язані, які в добровільному порядку проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань. Служба у військовому резерві встановлюється з метою планомірної підготовки громадян України для комплектування особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період через здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок та умінь під час її проходження
https://hrliga.com/uploads/19529.jpg

У разі прийняття на службу у військовому резерві або її продовження на новий строк громадяни укладають контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань.
Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених в Державному бюджеті України на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону керують військовими формуваннями. Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних і резервістів визначають Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України та інші центральні органи виконавчої влади, які відповідно до закону керують військовими формуваннями.
Військовозобов’язаних призивають на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому в положеннях про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок і закінчення зборів військовозобов’язаних та резервістів командир військової частини видає відповідний наказ (ч. 1 ст. 29 Закону № 2232).
Чисельність військовозобов’язаних, які підлягають призову на навчальні збори, щорічно визначає Міністерство оборони України в межах бюджетних асигнувань на оборону.
Права та обов’язки військовозобов’язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві встановлюються Законом № 2232, іншими нормативно-правовими актами. До того ж на військовозобов’язаних і резервістів поширюється дія статутів Збройних Сил України.
Відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 2232 військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані районними (міськими) військовими комісаріатами на навчальні збори до п’яти разів строком до двох місяців кожного разу.
Військовозобов’язані (крім резервістів) у період між навчальними зборами можуть залучатися за планом Генерального штабу Збройних Сил України та органів управління іншими військовими формуваннями за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України до перевірочних зборів строком до 15 днів як без відриву від виробництва, так і з відривом
Згідно із частиною 9 статті 29 Закону № 2232 військовозобов’язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу Служби безпеки України) на прибуття для призову на збори, зобов’язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці.
Керівники підприємств, установ, організацій та навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов’язаних до визначених пунктів збору.
Поважними причинами неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного до військового комісаріату для призову на збори в пункт і в строк, установлені військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються перешкоди стихійного характеру, сімейні обставини та інші поважні причини, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів.

СУДОВА ПРАКТИКА

Лічильники на газ громадянам повинні встановлюватись безкоштовно. Витрати на встановлення лічильників входять в тариф, тому газорозподільні організації не можуть вимагати від мешканців оплатити ці роботи. Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 214/2435/17, роз'яснила, що тарифи на газ передбачають витрати на встановлення індивідуальних лічильників, а тому газорозподільна організація (в даному випадку ПАТ «Криворіжгаз») зобов'язана забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі.
Те, що оплачена позивачами сума на встановлення лічильників не відповідає дійсній вартості таких лічильників, не звільняє організацію від обов'язку встановити лічильники, зважаючи, що тарифи формуються уповноваженим органом і споживачі природного газу позбавлені можливості впливати на прийняте рішення щодо визначення тарифу та його складових.
Відповідна постанова у справі № 214/2435/17 була ухвалена ВП ВС 7 грудня. Велика Палата погодилася з районним судом, який керувався частиною першою статті 3 Закону № 3533-VI, згідно з якою фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.
"Саме на відповідача покладений обов'язок встановлення лічильників газу, лише він повинен вживати заходів щодо залучення інших джерел фінансування цих робіт і покладання такого обов'язку на споживачів є неправомірним. Разом з тим, як установив суд, відповідач не вживав жодних заходів для фінансування таких робіт за рахунок будь-якого бюджету. У відповіді від 24 квітня 2017 року ПАТ «Криворіжгаз» запропонував позивачам укласти договір для встановлення у їхніх квартирах лічильників газу, проте, як правильно вважав суд першої інстанції, ця пропозиція не ґрунтується на вимогах закону", - зазначено у постанові суду.
Нагадаємо, індивідуальні газові лічильники мають встановити до 2021 року. Споживачам, які встановили лічильники самостійно, мають компенсувати їх вартість.

Додаток 2
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 28.09.2018 р. N 07050-11-2/25432

Щодо оплати комунальних послуг та енергоносіїв закладами охорони здоров'я - комунальними некомерційними підприємствами, які уклали договори з Національною службою здоров'я України

Міністерство фінансів України розглянуло <...> звернення <...> щодо надання роз'яснення стосовно оплати комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров'я - комунальних некомерційних підприємств, які уклали договори з Національною службою здоров'я України, і повідомляє.
Згідно з підпунктом "д" частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) з 1 липня 2018 року видатки на первинну медичну допомогу, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров'я, здійснюються з Державного бюджету України.
Відповідно до підпункту "г" пункту 3 частини першої статті 89 Кодексу видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу, здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.
При цьому статтею 103 6 Кодексу визначено, що на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров'я, визначених у пункті 3 частини першої статті 89 та у пункті 3 частини першої статті 90 цього Кодексу, може спрямовуватись додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я.
Відмова місцевих органів влади щодо здійснення за рахунок місцевих бюджетів видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров'я, що уклади договори з Національною службою здоров'я України на надання первинної медичної допомоги, не відповідає нормам Кодексу.
Таким чином, видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров'я, у тому числі закладів охорони здоров'я - комунальних некомерційних підприємств, що уклали договори з Національною службою здоров'я України на надання первинної медичної допомоги, відповідно до норм Кодексу мають здійснюватися з відповідних бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів та бюджетів об'єднаних територіальних громад.
Міністерство фінансів України висловлює вдячність за звернення та готовність до подальшої співпраці.

В. о. Міністра               Ю. Гелетій

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ
від 16.08.2018 р. N 1431/0/101-18

Щодо збереження місця роботи, посади та виплати середнього заробітку відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України працівникам, призваним на строкову військову службу (прийнятим на військову службу за контрактом)

Департамент заробітної плати та умов праці розглянув Вашого листа щодо збереження місця роботи, посади та виплати середнього заробітку відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) працівникам, призваним на строкову військову службу, прийнятим на військову службу за контрактом, і в межах повноважень повідомляє.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Відповідно до статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів. За працівниками, призваними на строкову військову службу, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
За інформацією Управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, Указом Президента України від 17.03.2014 р. N 303 "Про часткову мобілізацію" оголошено часткову мобілізацію, у зв'язку з чим в Україні настав особливий період, під час якого набирають чинності особливості проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон) передбачено такий захід, як демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ тощо на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань - на організацію та штати мирного часу.
Згідно зі статтею 11 Закону рішення про демобілізацію, із внесенням його на затвердження Верховною Радою України, приймає Президент України. На цей час відповідних рішень Президентом України не приймалося.
Водночас питання щодо наявності в державі особливого періоду при відсутності проведення мобілізації було предметом судового розгляду. Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 р. (справа N 800/582/14), виходячи із системного аналізу норм Закону зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.
З огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом, закінчення заходів мобілізації не припинило дію особливого періоду.
Виходячи з вищевикладеного, зазначені норми передбачають, що на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення працівникам, призваним на строкову військову службу, а згодом прийнятим на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада, здійснюється нарахування та виплата середнього заробітку.

Директор Департаменту О. Товстенко