5 вересня 2018 р.

ОГЛЯД ГАЛУЗЕВИХ НОВАЦІЙ ТА НОВИН ЗАКОНОДАВСТВА станом на 03.09.2018




Головам
районних, міських, первинних організацій
профспілки працівників охорони здоров’я
Хмельницької області
 

ПРОФСПІЛКА

30 серпня відбулося засідання президії ЦК профспілки працівників охорони здоров’я України. В порядку денному – найактуальніші для спілчан питання: медична реформа і заробітна плата працівників галузі, проблеми автономізації, досвід роботи із захисту соціально-економічних прав спілчан.
Профспілка, зокрема, відмічає, що майже в усіх випадках реорганізації закладів охорони здоров'я–бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства відбувається скорочення чисельності і штату працівників, зміна істотних умов їх праці. Непоодинокими є порушення вимог законодавства під час реорганізації: порушення принципу правонаступності трудових відносин (частина 4 статті 36 Кодексу законів про працю України), неповідомлення працівників про запровадження нових чи зміну істотних умов праці в бік погіршення (частина 3 статті 32, стаття 103 КЗпП України).
Міністерство охорони здоров'я України ігнорує принципи соціального діалогу, залишає без уваги питання соціально-економічного захисту працівників, ігнорує опрацювання механізмів збереження існуючого змісту та обсягу трудових прав працівників, зокрема щодо виплати надбавок за вислугу років та тривалість безперервної роботи, надання матеріальної допомоги на оздоровлення, надання додаткових відпусток та скороченого робочого тижня за роботу у шкідливих умовах праці тощо.
Міністерством охорони здоров’я України загальними рекомендаціями підміняються існуючі нормативно-правові акти з питань оплати праці, а саме всіляко пропагується відхід від застосування Єдиної тарифної сітки (ЄТС) як законодавчо встановленої бази формування посадових окладів працівників бюджетних галузей, ігнорується необхідність дотримання норм постанов КМУ від 29 грудня 2009 №1418, від 30.12.2013 № 977 щодо виплати надбавок за вислугу років та за обсяг та якість виконаної роботи медичним працівникам, що надають первинну медичну допомогу.
Зважаючи на конституційний принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів, Профспілка вважає, що існуючі на даний час умови оплати праці працівників бюджетних закладів охорони здоров'я повинні зберігатись як мінімальні гарантії для працівників комунальних некомерційних підприємств охорони здоров'я.
Останнім часом у засобах масової інформації лунають заяви МОЗ України про суттєве підвищення рівня заробітної плати на підприємствах, які пройшли процедуру реорганізації та уклали договори про надання медичних послуг з Національною службою охорони здоров'я України. Так, у деяких випадках наводяться приклади про збільшення заробітної плати сімейних лікарів у 4-6 разів, яка сягає близько 20 тис. грн. Неодноразові звернення Профспілки до МОЗ України з проханням надати механізм формування та забезпечення фінансування обіцяного підвищення заробітної плати у реорганізованих підприємствах, що надають первинну медичну допомогу, залишилися без  відповіді.

Таким чином, на думку Профспілки, наведені приклади підвищення заробітної плати не відповідають існуючому рівню фінансування галузі, оскільки поряд з цим спостерігається стрімке зростання заборгованості із заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я, нестача коштів на здійснення обов’язкових виплат, передбачених діючими умовами оплати праці. Другий рік поспіль незабезпеченість фонду оплати праці складає близько 3,6 млрд. грн. З цього приводу Профспілка зверталася до Міністра соціальної політики України Реви  А.О. (лист від 05.05.2018 №03-03148) та Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. (лист від 15.05.2018 № 03-03/159).
Профспілкою ще в травні направлені до МОЗ України проекти нормативно-правових актів, спрямовані на врегулювання проблемних питань.
Це: - проект постанови Кабінету Міністрів України, яка вносить зміни до постанови КМУ від 30 серпня 2002 року №1298 про Єдину тарифну сітку, з метою забезпечення державних гарантій мінімального рівня оплати праці для працівників, що працюють в закладах охорони здоров’я, реорганізованих у казенні та комунальні некомерційні підприємства;
- проект постанови Кабінету Міністрів України, яка вносить зміни до постанови КМУ від 29 грудня 2009 р. №1418 щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, періоду роботи у казенних та комунальних некомерційних підприємствах;
- проект спільного наказу Мінсоцполітики та МОЗ України про внесення змін до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я, яким передбачається зарахування часу роботи у закладах охорони здоров’я, що реорганізовані у казенні та комунальні некомерційні підприємства, а також у фізичних осіб - підприємців, до стажу роботи, який дає право на надбавку за тривалість безперервної роботи;
- проект наказу МОЗ України «Про оплату праці працівників закладів охорони здоров’я, які за організаційно-правовою формою функціонують як казенні та комунальні некомерційні підприємства», яким пропонується затвердити порядок обчислення заробітної плати працівників цих підприємств, виходячи з норми абзацу 2 пункту 3 статті 10 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII) щодо врахування при розрахунку тарифів компоненту оплати праці медичних працівників з величини, що є не меншою за 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року, в якому застосовуватимуться такі тарифи та коефіцієнти.
На жаль, Профспілка вимушена констатувати, що, незважаючи на попередні домовленості, представники робочої групи МОЗ України відмовились опрацьовувати ці проекти, ігноруючи навіть прямі вимоги Закону України від 19 жовтня 2017 року № 2168. На останньому спільному засіданні робочої групи міністерство погодилося прийняти до роботи лише проект про щодо зарахування до стажу роботи, що дає право на надбавку за тривалість безперервної роботи, часу роботи у закладах охорони здоров’я, реорганізованих у казенні та комунальні некомерційні підприємства.
Співпраця з розробниками проектів нормативно-правових актів залишається малоефективною внаслідок порушення основних принципів соціального діалогу, наведених у Законі України «Про соціальний діалог в Україні» і всупереч положень чинної Галузевої угоди між МОЗ України та Професійною спілкою працівників охорони здоров’я України. Це проявляється у регулярному направленні на погодження проектів нормативних актів за добу або декілька годин до розгляду на засіданні Кабміну, що унеможливлює їх опрацювання та негативно впливає на якість підготовки пропозицій і зауважень.
Наприклад, 25 квітня 2018 року за декілька годин до початку засідання Уряду на погодження до СПО об’єднань профспілок були подані проекти постанов КМУ «Деякі питання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» та «Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік», в яких Профспілкою виявлено низку значних ризиків правового і фінансового характеру.
Профспілка звернулася до Голови СПО об’єднань профспілок Г.В. Осового з вимогою сприяти забезпеченню безумовного виконання положень Генеральної Угоди щодо регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні, відтак поки ще чекаємо дій Федерації профспілок України.
Профспілка постійно слідкує за станом виплати заробітної плати працівникам галузі. У 2018 році ситуація із виплатою заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я продовжує залишатися напруженою.
Профспілка вимушена констатувати, що таке ганебне явище, як заборгованість із заробітної плати подолати не вдалося, у деяких регіонах терміни її виплати постійно порушуються, навіть вже строком до двох місяців. Так, за повідомленням територіальних організацій Профспілки, ще у першому кварталі 2018 року утворилася заборгованість із заробітної плати у сумі 10,06 млн. грн. у двох областях: Тернопільській (9 961,4 тис. грн.) та Херсонській – (98, 42 тис. грн.), яка продовжує зростати. У травні 2018 року сума заборгованості із заробітної плати зросла до 12,58 млн. грн., а кількість областей, у яких зареєстровано заборгованість, збільшилася до 4-х (Івано-Франківська, Тернопільська, Херсонська та Чернігівська). У серпні 2018 року цей показник збільшився у порівнянні з травнем у 4,3 рази і склав 54,68 млн. грн., охопивши 11 областей (Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Луганська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська).
В Хмельницькій області вперше за останні роки також з’явились зарплатні борги в охороні здоров’я, які станом на 10.08.2018 року сумарно сягнули понад 3 мільйони гривень.
З метою недопущення масового скорочення працівників, яке влада часто застосовує з метою економії коштів, Профспілка звернулася до Міністерства соціальної політики України, МОЗ України, Державної служби України з питань праці, Федерації профспілок України з вимогою вжити термінових заходів для ліквідації заборгованості із виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я, і на підставі наших вимог Комісія з питань погашення заборгованості із заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат, яку очолює Міністр соціальної політики А.Рева, розпочала конкретні кроки для забезпечення своєчасної виплати трудових доходів працівникам галузі.

РЕФОРМИ

Хмельницька обласна організація профспілки працівників охорони здоров’я разом з Департаментом охорони здоров’я ОДА організували нараду-семінар з питань особливостей роботи Центрів ПМСД у статусі комунальних неприбуткових підприємств., яка відбулась 22 серпня у конференц-залі Державного патологоанатомічного центру. В нараді-семінарі взяли участь головні лікарі Центрів ПМСД, голови профспілкових комітетів, представники райдержадміністрацій та громад. Розглянуто питання реалізації Урядової програми «Доступні ліки» комунальними неприбутковими підприємствами; в другій частині учасники наради спілкувалися із представником Реанімаційного Пакету Реформ О.Хітровою, котра була одним із співавторів методичних рекомендацій з автономізації, співавтором порядку надання ПМД, змін до Основ законодавства про охорону здоров’я та інших нормативних актів. Також вона - діючий член робочої групи при Міністерстві охорони здоров’я України.
Важливим було повідомлення про порядок дій реформованих закладів охорони здоров’я для подальшої участі у програмі "Доступні ліки" Згідно із законодавством комунальні некомерційні підприємства не є розпорядниками бюджетних коштів. Тому самоврядні органи місцевої влади мають в місячний термін своїми рішеннями визначити розпорядниками бюджетних коштів обласні, районні, державні адміністрації та ОТГ. Після чого новим розпорядникам бюджетних коштів необхідно оформити договірні відносини з аптечними закладами для участі в цій програмі. Ці дії невідкладно необхідно виконати у тих регіонах, де кінцевими розпорядниками бюджетних коштів є «автономізовані» медичні заклади (на сьогодні – це НКП – некомерційні комунальні підприємства), що надають первинну медичну допомогу. МОЗ України також звертає увагу, що нові розпорядники бюджетних коштів мають переукласти угоди з аптеками, що беруть участь у програмі "Доступні ліки". При цьому наголошується на погашенні поточної заборгованості перед аптечними закладами.
Усі приватні медзаклади, що уклали договір з Нацслужбою здоров'я, вже мають право розпочати виписувати рецепти на ліки за програмою. Для цього їм необхідно звернутися до визначеного розпорядника коштів та отримати погодження. ФОП найближчим часом також отримають можливість участі у програмі "Доступні ліки". Міністерство вже підготувало проект змін до постанови і найближчим часом направить його на розгляд Кабміну (лист МОЗ від 23.08.2018 №18.2-04/22230 додається).
Найголовніше у цій нараді те, що присутні отримали відповіді на запитання, пов’язані з особливостями роботи Центрів ПМСД у статусі комунальних неприбуткових підприємств, головною характерною рисою відповідей доповідача було стимулювання самостійного опрацювання локальних документів, зокрема колективних договорів, впровадження місцевих ініціатив, співпраця з місцевими громадами та обмін досвідом. Очікуваного рецепту вирішення проблеми роботи лікарів у комісії військкомату, забезпечення безоплатних профоглядів освітян, оплати праці лікарі-інтернів, збереження зарплати учасникам АТО (на сьогодні вже учасникам ООС) і деяких інших питань, на жаль, поки що не отримано.
Інформуємо також, що МОЗ оприлюднив перелік приватних медичних закладів, з якими можна підписати декларацію. Станом 01.09.2018 року 85 приватних закладів, у тому числі лікарів-ФОП, підписали договори з Нацслужбою здоров'я. Приватні медичні заклади відтепер повинні надавати той же перелік послуг за ідентичними тарифами, що й комунальні медичні заклади первинної медичної допомоги.
Незалежно від форми власності заклади працюють за однаковими тарифами і вимогами до ліцензій, спеціалістів, оснащення та стандартів надання сервісу і послуг. Пацієнти, які підписали декларації з лікарями приватних закладів, на переконання МОЗ, будуть отримувати повний перелік послуг первинної медичної допомоги безоплатно. При цьому приватні заклади отримують оплату за послуги від НСЗУ тільки за пацієнтів, які підписали декларації з лікарями цих закладів. Ознайомитись із переліком таких приватних закладів можна на офіційному сайті МОЗ України в розділі «Медична реформа», два таких заклади є й у Хмельниччині.

ПРАЦЯ І ЗАРОБІТНА ПЛАТА.

Мінсоцполітики надало роз'яснення щодо записів до трудових книжок при перетворенні закладів охорони здоров'я. Головне – якщо місцева рада у рішенні вживає термін «реорганізувати» установу, заклад в підприємство, а не «створити» нове підприємство – трудові договори з працівниками зберігаються (а також і оплата і режим роботи), лише вноситься відповідний запис в трудову книжку.
Мінсоцполітики у листі від 12.07.2018 р. № 278/0/22-18 (лист додається) стверджує, - якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ, його дата і номер. Адже така вимога п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58.

Управління Держпраці у Черкаській області відповіло на питання: «Працівник пішов на військову службу за контрактом у лютому 2018 року, попередньо призваний під час мобілізації на особливий період не був. Чи зберігається за таким працівником його місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві?».
Відповідь: на сьогодні нормами частини третьої ст. 119 КЗпП установлено, що гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку поширюються на осіб, які залучаються на:
 - строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
 - військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Місце роботи, посада і середній заробіток зберігаються незалежно від підпорядкування та форми власності підприємства, установи, організації, фермерського господарства, сільськогосподарського виробничого кооперативу, при роботі у фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав особливий період. На сьогодні рішення про демобілізацію Президентом України не приймалося. Таким чином, за працівником, який уклав контракт на службу в Збройних Силах України, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.
Відповідь надала заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Л.Ткаченко.

На скільки оштрафують за несвоєчасну виплату авансу чи виплату його в меншому розмірі ? Виплата зарплати один раз в місяць – це штраф.
Строки, періодичність виплати працівникам зарплати за першу половину місяця, а також її розмір, прописані у ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
А ось який із розмірів штрафів, визначених у ч. 2 ст. 265 КЗпП, слідуватиме, якщо роботодавець виплатить аванс у сумі меншій, аніж половина тарифної ставки, або ж якщо не виплачує аванс, а платить зарплату раз на місяць? Держпраці у листі від 26.07.2018 р. № 58920/4/4.3-ДП-18 надало розширене роз'яснення з цього питання.
1. У разі порушення строків виплати зарплати НЕ більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП), незважаючи на періодичність (1 - 2 чи більше разів на рік) вчинення такого порушення.
2. У разі встановлення порушення строків виплати зарплати більше як за один місяць роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінзарплати (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
3. У разі одночасної виплати працівникам зарплати та компенсації втрати частини зарплати у зв'язку з затримкою термінів її виплати, то підстав для звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату зарплати згідно із ст. 265 КЗпП не передбачено.
4. У разі виплати заробітної плати один раз на місяць (непроведення авансових виплат) роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінзарплати (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Судова практика за подібних випадків свідчить, що Держпраці в разі порушення вимог ст. 115 КЗпП застосовує саме штраф згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП у розмірі однієї мінімальної зарплати.
(на основі матеріалів ЛІГА: ЗАКОН)

У листі від 25.04.2018 р. № 184/0/22-18/13 Мінсоцполітики дає відповідь на запитання: якщо у працівника за основним місцем роботи вихідний, чи можна в цей день працювати за сумісництвом повний робочий день? Відповідь відомства однозначна: у вихідні дні (за графіком, визначеним на основному підприємстві) працювати за сумісництвом дозволяється повний робочий день. Зауважимо, що це стосується не тільки ситуації, коли вихідними днями, наприклад, при 5-денці, є субота та неділя, а будь-яких вихідних днів, встановлених роботодавцем за графіком роботи. Така ж ситуація може бути і у випадку, коли працівник за основним місцем роботи працює на умовах неповного робочого тижня — у працівника є додаткові неробочі дні (окрім загальних вихідних). У такі дні теж, на наш погляд, можлива робота за сумісництвом повний робочий день.
Є в листі і специфічне застереження: загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Нагадуємо, що таке обмеження встановлене постановою КМУ від 03.04.1993 р. № 245. При цьому такий нормативний документ регулює роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій. Отже, таке обмеження обов’язкове саме для цієї категорії працівників. А для небюджетної сфери та для недержсектору працівники за сумісництвом можуть працювати без обмеження щоденної та місячної норми часу.

Управління Держпраці у Полтавській області надало роз’яснення щодо обов’язку роботодавця завчасно повідомляти працівників про запровадження нових або зміну діючих умов оплати праці. Так, відповідно до ст. 103 КЗпП про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Водночас, вказана норма не може застосовуватися у випадках, коли зміна умов оплати праці є лише наслідком переміщення, переведення на іншу роботу.  Зміни умов оплати праці в бік погіршення, про які власник зобов’язаний повідомити працівника, можуть запроваджуватися законодавством, генеральною, галузевою, регіональною угодою, колективним договором, власником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або іншим уповноваженим трудовим колективом на представництво органом (ч. 4 ст. 97 КЗпП).
Незалежно від правової форми, у якій провадиться зміна умов оплати праці в бік погіршення, обов’язок повідомлення працівників лежить на власникові. Лише зміна умов оплати праці за згодою між сторонами трудового договору не вимагає спеціального повідомлення працівника, оскільки він одержує відповідну інформацію при укладенні з власником відповідної угоди.
Працівника має бути попереджено про зміни в бік погіршення умов оплати праці, відповідно до яких раніше провадилася оплата його праці, — про зміни тарифної ставки (окладу), доплат, надбавок, форми оплати праці, системи оплати праці, преміальної системи тощо.
Поки не минув двомісячний строк, встановлений ст. 103 КЗпП, на підприємстві не можуть застосовуватися нові (змінені) умови оплати праці, які погіршують становище працівників. Лише Верховна Рада спеціальною нормою може встановити, що погіршення умов оплати праці, що випливають з прийнятого нею закону, підлягають застосуванню до закінчення двомісячного строку. Закон не встановлює форми повідомлення власником працівників про погіршення умов праці. Але в разі спору власник повинен довести, що він цей обов’язок виконав. І виконав його саме щодо працівника (а не трудового колективу або всіх працівників), тобто при повідомленні працівників про зміну умов праці неперсоніфікованим способом власник повинен мати у своєму розпорядженні докази того, що відповідна інформація була отримана кожним працівником. Тому вивішування нових або змінених положень про умови оплати праці, повідомлення в пресі чи по радіо не може бути достатнім.
Якщо працівник не був вчасно повідомлений про зміну умов оплати праці в бік погіршення, до закінчення зазначеного двомісячного строку діють попередні умови праці. Оскільки нові (змінені) умови праці при цьому в дію не вводяться, одержувана працівником оплата праці відповідно до раніше встановлених умов за своєю юридичною та соціально-економічною природою цілком відповідає поняттю заробітної плати. Тому вона враховується повністю при обчисленні у відповідних випадках середньої заробітної плати.

Чи може роботодавець перевести вагітну жінку на тимчасову посаду ? Відповідь: вагітна працівниця має право відмовитись від тимчасової посади, яку їй пропонує роботодавець у зв'язку з ліквідацією відділу, у якому вона працювала.
Аргументація Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області: жінка має право відмовитись від тимчасової посади, яку їй наразі пропонують, надавши медичний висновок з інформацією про її стан та отримати від свого роботодавця іншу пропозицію щодо роботи, яка має безстроковий характер для того, щоб зберегти відносно себе всі гарантії вагітної жінки, передбачені чинним законодавством.
Адже у разі виходу на роботу основного працівника, працівник, якого було прийнято на місце основного працівника за строковим трудовим договором, підлягає звільненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП.

РОБОЧИЙ ЧАС

Хто має право на відпустку без збереження заробітної плати як учасник війни та який документ має надавати працівник для отримання такої відпустки? З 2015 року працівники, статус учасника війни яких підтверджено, мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно (п. 4 ст. 25 Закону про відпустки.
Зауважимо, що згідно зі ст.8 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551) учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом, перелік яких визначений ст.9 Закону № 3551.
 Список осіб, які належать до учасників війни, є достатньо великим, але для роботодавця для надання цієї відпустки головним є підтвердження статусу учасника війни відповідним документом, а саме посвідченням учасника війни. Цей документ разом із заявою працівника і буде підставою для надання відпустки
(за матеріалами кадрових видань – серпень 2018)

Чи можна відправити працівника у відпустку відразу на 89 днів? Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відпустки» загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.
Тобто максимальна кількість нарахованих днів відпустки за рік - 59 (69). Але якщо у працівника є невикористані відпустки за попередні роки, то за погодженням з керівником можливе використання невикористаних відпусток за кілька років.
(09.08.2018, за матеріалами https://hrliga.com/)

Мінсоцполітики рекомендує що робити, коли працівник захворів під час відпустки: якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період Детально про перенесення щорічної відпустки на інший період або її продовження в разі тимчасової непрацездатності працівника у листі від 11.07.2018 р. N 1213/0/101-18/284 (лист додається).

ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Пенсійний фонд у 2018-2019 роках проведе інвентаризацію призначених пенсій. Перевірятимуть також наявність в пенсійних справах копій документів, що підтверджують вік особи, місце проживання (перебування), особливий статус.
Начальникам головних управлінь Пенсійного фонду України в областях буде доручено забезпечити проведення інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків одержувачів пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) у строк до 31 серпня 2019 року (крім пенсійних справ внутрішньо переміщених осіб). Це передбачає проект постанови Правління ПФУ, яким мають затвердити Порядок проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ.
Під час інвентаризації перевірятиметься і документально підтверджуватиметься:
·         фактична наявність пенсійних справ та особових рахунків одержувачів пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), їх відповідність даним обліку, даним контрольно-інвентаризаційної відомості;
·         комплектність документів, що знаходяться в пенсійній справі;
·         наявність в пенсійних справах копій документів, що підтверджують вік особи, місце проживання (перебування), особливий статус тощо;
·         правильність обчислення розміру пенсійних виплат, в тому числі з урахуванням відомостей реєстру застрахованих осіб, зокрема, про працевлаштування особи;
·         відповідність інформації, що обробляються в базах даних, відомостям пенсійної справи та особового рахунку (зазначення прізвища, імені, по батькові, дати народження одержувача пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), непрацездатних членів його сім'ї, померлих годувальників, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
·         дотримання порядку відшкодування надміру виплачених сум пенсій, що підлягають поверненню, наявність виконавчих документів, на підставі яких здійснюється відрахування з пенсії, правильність визначення дати, по яку слід здійснювати відрахування;
·         відповідність виплачених сум розмірам призначеної (перерахованої) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та здійсненим з неї утримань, відрахувань.

Відкрито доступ до реєстру субсидій, тепер дізнатися - чи призначено або не призначено субсидію можна за адресою subsidii.ioc.gov.ua. або перевірити розмір субсидії за опалювальний й неопалювальний сезон можна онлайн.  Для цього на сайті потрібно ввести свою поштову адресу.
Нагадаємо, Єдиний державний реєстр одержувачів житлових субсидій створений у березні 2018 року, але доступ до нього був обмежений

Як повідомлялось у попередньому огляді (від 31.07.2018) 1 жовтня 2018 року набере чинності постанова ФСС від 19.07.2018 р. № 12, якою затверджений новий «Порядок фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування». Відповідно втрачає чинність «старий» Порядок, затверджений постановою ФСС з ТВП від 22.12.2010 р. № 26 та набуває чинності нове «Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» та нова форма протоколу комісії із соціального страхування.
Ще раз підкреслимо, що, як очікувалось, функції комісії із соціального страхування «урізані» за рахунок видалення вже давно не потрібних обов’язків. Виділення путівок до санаторіїв, дитячих оздоровчих установ, виділення новорічних подарунків — усе це, на жаль, у минулому, тому в новому Положенні їх вже немає. Як мовиться: замели всі сліди.
Оновлена і форма Протоколу комісії (уповноваженого) із соцстрахування на підприємстві. ЇЇ так само «почистили». Форма залишилася колишньою, втративши лише таблицю про путівки. А «запрацювати» вона повинна була з 27 липня 2018 року (дата публікації на сайті ФСС). От і всі нововведення. Важливо, що «перестворювати» комісію у зв’язку з прийняттям нового Положення не треба. Вона залишається працювати в колишньому складі без додаткового затвердження.

Набули чинності зміни до ряду законів, якими розширені соціальні гарантії для військовослужбовців – соціальні гарантії учасників АТО поширили на учасників операції об'єднаних сил. Особам, які забезпечують державний суверенітет України на тимчасово окупованих територіях, надано право на соціальні гарантії, передбачені для учасників АТО.
Відповідний Закон "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ухваленням Закону України "Про особливості державної політики по забезпеченню державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях" набув чинності 31 серпня 2018 р..
Документом внесені зміни до ряду законів України, реалізація яких забезпечить комплексне врегулювання питання соціального захисту громадян, які братимуть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та інших питань, пов'язаних із здійсненням зазначених заходів.
Також передбачені зміни в частині приведення термінології щодо осіб з інвалідністю у відповідність до Конвенції про права осіб з інвалідністю.
Нагадаємо, 30 квітня 2018 року почалася операція Об'єднаних сил по забезпеченню національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях

Кабмін підтримав законопроект, розроблений Мінсоцполітики - батькам можуть дозволити працювати неповний день для догляду за дитиною. Кабмін пропонує забезпечити соціальні гарантії усім працівникам без дискримінації за ознакою статі.
Відповідний проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання додаткових гарантій, пов'язаних з поєднанням сімейних і трудових обов'язків)" схвалений на засіданні Уряду 29 серпня.
Зокрема, запропоновано розповсюдити на батька право на встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу, а також на скорочену тривалість робочого часу за рахунок роботодавця.
Очікується, що така норма сприятиме забезпеченню рівних умов та можливостей для виконання реалізації батьками своїх обов'язків по вихованню дітей та догляду за ними.

Уточнено особливості виконання рішень про стягнення аліментів - аліменти за виконавчими листами стягнуть за десять років. Низку важливих змін унесено до Інструкції з організації примусового виконання рішень наказом Міністерства юстиції від 2 серпня 2018 року № 2522/5 у частині захисту прав дітей на належне утримання.
Уточнюється, що відкриваючи виконавче провадження, держвиконавець повідомляє стягувача про право надати підтвердний документ, якщо аліменти стягуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на важкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня; про стан дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органу, паліативної допомоги.
Аліменти за виконавчими листами за минулий час стягуються в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню листа до виконання. Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, аліменти не утримувалися у зв'язку з розшуком боржника, кошти можуть стягнути за весь період незалежно від встановленого десятирічного строку і досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджено аліменти.
Раніше цей строк складав три роки.
Нагадаємо, виконавчий збір нарахують із суми заборгованості зі сплати аліментів, а на побачення з дитиною держвиконавець може залучити органи опіки.
За кожною постановою про стягнення установами, з якими боржник перебуває у трудових відносинах, щомісяця та після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подають окремий звіт про проведені відрахування та виплати. Також Мін’юст визначив порядок накладення штрафу на боржника державним виконавцем.

Мінсоцполітики підготувало нову редакцію закону України "Про зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Проект передбачає, що мінімальний розмір допомоги по безробіттю буде підвищено до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Але разом з цим розмір допомоги по безробіттю переглянуть. Розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам пропонують визначати у відсотках до їх середньої зарплати (доходу)залежно від страхового стажу:
до 3 років - 45%;
від 3 до 5 років - 50%;
від 5 до 10 років - 55%;
від 10 до 15 років - 60%;
від 15 до 20 років - 65%;
від 20 до 25 років - 70 %;
від 25 до 30 років - 75%;
понад 30 років - 80%.
Для особи, страховий стаж якої складатиме не менше 15 років і, яка протягом 15 років, що передували місяцю реєстрації як безробітної, не отримувала допомогу по безробіттю, при визначенні розміру допомоги по безробіттю, відсотки до середньої зарплати (доходу), збільшуватимуться на 5 відсоткових пунктів, але не більш як до 80%.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
перші 90 календарних днів - 100%;
протягом наступних 90 календарних днів - 80%;
у подальшому - 50%.
Також буде збільшено мінімальний страховий стаж, необхідний для призначення допомоги по безробіттю з 6 до10 місяців протягом року, що передують реєстрації безробітного.

ЗВІТНІСТЬ

Заклади, у яких працюють особи зі статусом постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, згідно наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження типових форм документів» від 22.06.2018 № 928 мають заповнювати оновлені форми документів:
-          звіт про виплату компенсацій, допомоги та надання пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, «7 ВК» (форма № 1);
-          паспорт даних підприємства, працівники якого отримують компенсаційні виплати та допомогу, пов’язані із заробітною платою, згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (форма № 2);
-          розрахунок видатків, пов’язаних із виплатою компенсацій та допомоги і наданням пільг, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (форма № 3).
Ці документи в установленому порядку слід подавати до місцевих управлінь праці та соціального захисту населення. Утратив чинність наказ Мінсоцполітики «Про затвердження типових форм документів» від 13.04.2016 № 391.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Працівники повинні щорічно проходити інструктаж з пожежної безпеки - Кабмін оновив порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Працівники при прийнятті на роботу і за місцем роботи повинні будуть щорічно проходити інструктаж з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій в надзвичайних ситуаціях.
Відповідні зміни до Порядку здійснення навчання населення діям в надзвичайних ситуаціях внесені постановою Кабміну від 26 липня 2018 роки № 592 та діють з 31 липня.
У разі прийому на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, працівники мають заздалегідь пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім один раз в рік - перевірку знань.
Керівникам підприємств більше не потрібно проходити навчання з пожежної безпеки саме на територіальних курсах і в навчально-методичних центрах цивільного захисту і безпеки життєдіяльності або на інших підприємствах, що мають затверджені програми навчання з питань пожежної безпеки.
Навчання і перевірка знань з питань пожежної безпеки для посадових осіб проводитиметься до початку виконання ними своїх обов'язків та один раз на три роки.
Програми проведення інструктажів (вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий), програми навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки та програми спеціального навчання (пожежно-технічний мінімум) затверджуються керівниками підприємств, установ та організацій.
Порядок затвердження таких програм, організації і контролю їх виконання визначається МВС.

КОНТРОЛЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

За повідомленням ГУ ДФС у Рівненській області перенесення термінів проведення податкових перевірок у зв'язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юрособи ПКУ не передбачено. Чинним законодавством передбачено, що призначення на посаду, звільнення, відпустка працівника або призначення до виконання функцій тимчасово відсутнього працівника оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
В разі якщо установчими документами не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків на випадок відсутності керівника та головного бухгалтера з об'єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо) відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено ст. 81 ПКУ. Відповідно до цього перенесення термінів проведення документальних планових, позапланових та фактичних перевірок у зв'язку із хворобою, відпусткою або відрядженням посадових осіб юрособи ПКУ не передбачено.

Чи може інспектор Держпраці перевіряти як дотримується типове положення про бухслужбу бюджетної установи ? Ні не має права. Чому ? Як відомо, власник самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис (ст. 64 ГКУ).
Завдання та функціональні обов'язки бухгалтерських служб, повноваження керівника бухгалтерської служби у бюджетних установах визначаються КМУ (ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV). Для цього КМУ постановою від 26.01.2011 р. № 59 затвердив Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи.
У листі Держпраці від 14.03.2018 p. № 1953/3/4.1-ДП-18 посилається на наказ Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1338, яким затверджена, у тому числі, форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юрособи (фізособи), яка використовує найману працю. У вказаній формі акту визначений перелік питань для контролю за додержанням законодавства про працю та відсутні посилання щодо контролю Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

ДО ВІДОМА.

З 11 вересня податки сплачуються виключно на нові бюджетні рахунки. Казначейство попередило, що кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись до бюджетів ! Починаючи з 02.07.2018 функціонують нові рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО - 899998). На це вкотре звертає увагу Державна казначейська служба України.
З метою запобігання втрат бюджету Казначейством встановлено перехідний період функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів, протягом якого залишилися активними для зарахування податків, зборів, платежів, зокрема, рахунки, які відкриті на балансі Головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві та будуть діяти до 11.09.2018 (старі рахунки).
Тобто, граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів закінчується 10.09.2018 (включно).
З 11.09.2018 кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки, не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться платникам як нез'ясовані надходження

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України  від 09 квітня 2008 року № 581-р «Про проведення у 2020 році Всеукраїнського перепису населення» (зі змінами і доповненнями) у 2020 році передбачається проведення Всеукраїнського перепису населення. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 504 «Про проведення пробного перепису населення» передбачено проведення пробного перепису населення в Оболонському районі м. Києва та Бородянському районі Київської області, вже у грудні 2019 року.
Загальна відповідальність за підготовку, проведення, оброблення, узагальнення та поширення даних Перепису населення покладена Кабінетом Міністрів України на Держстат і його територіальні органи.

Оплата медпослуг за рахунок страхової компанії - виплата страхового відшкодування страховиком не оподатковується ПДВ. Операція з постачання послуг з охорони здоров'я є об'єктом оподаткування ПДВ. При цьому, як зазначають податківці (див. ІПК від 13.08.2018 р. № 3524/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), заклад охорони здоров'я, який постачає такі послуги, на дату, що сталася раніше (або отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості послуг, або фактичного їх надання):
• визначає податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості послуг;
• складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.
У разі, якщо зазначені послуги відносяться до "пільгових" категорій (пп. 197.1.5 ПКУ), то медзаклад, який постачає такі послуги, не визначає податкові зобов'язання з ПДВ, але зобов'язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією на застраховану особу.
Автори консультації також нагадали, що виплата страховою компанією страхових платежів не є об'єктом оподаткування ПДВ.
(на основі матеріалів ЛІГА: ЗАКОН)

МОЗ з інструкції про профілактичний огляд виключив норму про навчання лікарів-наркологів. Відтепер лікарі-наркологи, які проводять профілактичні наркологічні огляди, не повинні обов’язково проходити навчання проведенню профілактичних наркологічних оглядів і мати посвідчення за формою № 146-0. Такі зміни передбачено наказом МОЗ від 18 липня 2018 року № 1330, який набув чинності 31.08.2018 року.

Згідно наказів МОЗ України «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я» від 12.07.2018 № 1307 та від 17.07.2018 № 1324 внесені зміни до цього Довідника, затвердженого та впровадженого наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117. Зокрема, до обов’язків лікаря-психіатра дільничного,  лікаря-психіатра підліткового, лікаря-психіатра дитячого більше не входить участь у проведенні судово-психіатричних та медико-соціальних експертиз; лікар — судово-психіатричний експерт має проходити інтернатуру за спеціальністю «Психіатрія», а не за спеціальністю «Судово-медична експертиза».
Також за новою редакцією кваліфікаційні вимоги до професії парамедика передбачають спеціалізацію «Екстрена медицина» замість «Лікувальна справа», і скасовано вимогу мати посвідчення водія відповідної категорії для керування автомобілем.

Дозволи на заняття народною медициною можуть скасувати. Народні засоби не трактуватимуться як методи профілактики, діагностики чи лікування, а цілительство не визнаватиметься медичною допомогою.
МОЗ повідомляє, що на засіданні Уряду схвалено законопроект, що виключає з Основ законодавства України про охорону здоров'я статтю 74-1, яка регламентує право на зайняття народною медициною (цілительством) і зобов'язує МОЗ видавати відповідні дозвільні документи.
Народні засоби не трактуватимуться як методи профілактики, діагностики чи лікування, а цілительство не визнаватиметься медичною допомогою.
Законопроект також передбачає заборону реклами народної медицини. Водночас, не йдеться про заборону народної медицини як такої. Люди, які практикують такі методи, зможуть продовжити свою діяльність.
(на основі матеріалів ЛІГА: ЗАКОН)

Змінені мовні вимоги до маркування ліків під час закупівель. Кабмін прийняв постанову на виконання рішення КСУ. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-1/2018 від 28 лютого 2018 року у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» визнано неконституційним зазначений Закон, зокрема втратили чинність положення статті 26 щодо маркування лікарських засобів, медичних виробів, які підлягають закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, мовою оригіналу.
Постановою № 672 Уряд уніс зміни до пункту 1 постанови Кабміну «Деякі питання здійснення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» від 22 липня 2015 року № 622.
Відтепер маркування товарів, які підлягають закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», на виконання угоди щодо закупівлі між МОЗ і такою спеціалізованою організацією, а також написання інструкції про застосування таких товарів може здійснюватися як державною мовою, так і мовою оригіналу - будь-якою мовою, відмінною від державної.
У разі маркування таких товарів і написання інструкції про їх застосування мовою оригіналу МОЗ може забезпечити переклад інструкції про застосування товарів на державну мову.

Як називати посаду керівника бухгалтерської служби бюджетної установи чи комунального підприємства ? Відповідь Мінсоцполітики у листі від 14.03.2018 р. № 411/0/101-18/284 наступна: однією із форм ведення бухобліку на підприємстві, в установі, організації є створення бухгалтерської служби (структурного підрозділу: відділ, сектор тощо) на чолі з головним бухгалтером або внесення до штату підприємства (установи, організації) посади бухгалтера. Однак яку назву повинен мати цей підрозділ та яке тоді найменування посади у його керівника?
В бюджетних установах бухгалтерська служба утворюється як самостійний структурний підрозділ, вид якого залежить від обсягу, характеру та складності бухгалтерської роботи, - департамент, управління, відділ, сектор або в бюджетній установі вводиться посада спеціаліста, на якого покладається виконання обов'язків бухгалтерської служби. Це передбачає Типове положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затверджене постановою КМУ від 26.01.2011 р. № 59 (далі -Типове положення).
У Національному класифікатор України ДК 003:2010 "Класифікатор професій" (далі - Класифікатор професій), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327, вміщено базові назви посад "Начальник відділу", "Завідувач відділу", "Завідувач сектору" тощо, які застосовуються в центральних органах виконавчої влади з кодом 1229.1, місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування з кодом 1229.3, а також на підприємствах, в установах та організаціях з кодом 1229.7.
Отже, у разі утворення в органах виконавчої влади або місцевого самоврядування бухгалтерської служби як відповідного самостійного структурного підрозділу керівництво цим підрозділом здійснює керівник відповідного підрозділу. У цьому випадку допускається застосування подвійної назви посади, наприклад, "Начальник управління - головний бухгалтер", "Начальник відділу - головний бухгалтер", "Начальник сектору - головний бухгалтер", "Завідувач відділу - головний бухгалтер", "Завідувач сектору - головний бухгалтер".
При застосуванні подвійної назви посади керівника підрозділу первинна складова назви визначає рівень, функції управління та керівництва у структурі відповідної установи, а друга - функціональну діяльність. Якщо працівник займає посаду, що має подвійну назву, посадовий оклад визначається за першою назвою.
У Класифікаторі професій міститься професійна назва роботи "Спеціаліст-бухгалтер" з кодом 2419.3, яка належить до професійного угрупування "Професіонали державної служби", для якої передбачено кваліфікаційні категорії: "Головний спеціаліст - бухгалтер", "Провідний спеціаліст - бухгалтер", "Спеціаліст (I, II категорії) - бухгалтер".
Таким чином, якщо у бюджетній установі не утворюється бухгалтерська служба, до штатного розпису вводиться посада спеціаліста-бухгалтера певної категорії, яка враховує обсяг, характер та складність бухгалтерської роботи.
При цьому, як відмічає Казначейство (лист від 21.03.2018 р. № 16-08/292-4660): законодавством не передбачено такої форми організації бухгалтерського обліку на підприємстві, як введення до штату підприємства посади головного бухгалтера без створення бухгалтерської служби.

В нашій області, власне як і в Україні, одна з найменших середня заробітна плата серед усіх галузей - у працівників сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – це 5188 гривень. Про це свідчать дані Головного управління статистики у Хмельницькій області, викладені у таблиці «Середньомісячна номінальна заробітна плата за видами економічної діяльності у 2018 році» (http://www.statbrd.ic.km.ua/ukr/statinf/dn/smzp_ved0718.htm) -  середньомісячна номінальна заробітна плата за січень-липень 2018 року становила:
у галузі «Фінансова та страхова діяльність» – 10276 (травень -10011) грн;
у галузях  «Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 10145 (травень -9224) грн;
у галузях «Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» – 7846 (травень -7717) грн;
у галузях «Промисловість» – 8021 (травень -7874) грн;
у галузі «Освіта» – 6429 (травень – 6095) грн;
у галузях «Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок» – 5215 (травень-5050) грн
у галузях  «Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги» - 5188 (травень – 5009) грн.

Міносвіти пропонує організувати навчання дітей під час стаціонарного лікування. Проект Положення про навчання дітей, які тривалий час перебувають у лікарнях, прописує основи, на яких може бути організовано таке навчання. Зокрема, передбачено як очне навчання в класах при лікарні, так і біля ліжка дитини. Організацію освітнього процесу здійснює школа, на території обслуговування якої знаходиться медзаклад. При цьому необхідні умови (приміщення) для організації освітнього простору має забезпечити керівник лікарні.
Нормативи наповнюваності класів - від 4 до 12 осіб. Щоб школа могла створити такий клас, заклад охорони здоров’я повинен повідомити її про кількість дітей шкільного віку, які перебувають на стаціонарному лікуванні, в розрізі вікових категорій.
Передбачено, що в лікарні, якщо це дозволяє стан здоров'я дитини, проводитимуться і контрольні, і ДПА - це дозволить дитині після завершення лікування підтвердити набуті знання спеціальною довідкою та продовжити навчання, а не перескладати предмети. При лікарнях існуватимуть і звичайні класні журнали, і розклад, у них завозитимуть підручники. Щоденне навантаження на учня не зможе перевищувати 3 навчальні години на день для початкової освіти та 4 навчальні години - для базової середньої та профільної середньої освіти.



Додаток





МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 12.07.2018 р. N 278/0/22-18
Щодо записів до трудових книжок при перетворенні закладів охорони здоров'я

Юридичним департаментом Міністерства розглянуто <...> звернення <...> та в межах компетенції повідомляється таке.
Частиною третьою статті 36 Кодексу законів про працю України визначено, що, зокрема у разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України).
Внесення записів до трудової книжки здійснюється відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58 (зі змінами) (далі - Інструкція) <...>.
Так згідно з пунктом 2.15 Інструкції якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Звертаємо увагу, що пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У зв'язку з цим <...> запис до трудової книжки у вашому випадку необхідно вносити за аналогією з пунктом 2.15 Інструкції, а саме: на підставі наказу (розпорядження) власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.
Одночасно повідомляємо, що листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.

Директор Юридичного департаменту О. Туліна

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 11.07.2018 р. N 1213/0/101-18/284
Щодо перенесення щорічної відпустки на інший період або її продовження в разі тимчасової непрацездатності працівника

У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто ваше звернення і повідомляється.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток в межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку.
Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами на інший період і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, то не вбачається порушення законодавства про відпустки.
За ініціативою власника або уповноваженого ним органу щорічна відпустка, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.
Статтею 79 КЗпП та статтею 12 Закону про відпустки встановлено, що відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства та в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 11 Закону щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 цього Закону.
Таким чином, питання стосовно продовження або перенесення невикористаної відпустки має вирішуватись за погодженням між працівником та роботодавцем.
Надання невикористаної частини відпустки відразу після одужання працівника чи перенесення її на інший період провадиться шляхом видання керівником відповідного наказу, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви.
Мінсоцполітики України інформує та надає у межах своїх повноважень роз'яснення (підпункт 103 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. N 423). Роз'яснення та листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони носять рекомендаційно-інформаційний характер.

 Директор Департаменту О. Товстенко